Постанова

Іменем України

10 липня 2018 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча Стефанів Н.С.,

судді: Стороженко С.О.,

Шевченко Т.В.,

секретар судового засідання Безкровний С.О.,

учасники судового провадження:

прокурор Кравченко Є.С.,

потерпілий ОСОБА_2,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 06 липня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014030060000789,

відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зорі Володимир-Волинського району Волинськоїобласті, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

1. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Прокурорвиклав вимогу до суду про скасування ухвали апеляційного суду із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. На обґрунтування наведеного вказує, що судом апеляційної інстанції безпідставно виправдано ОСОБА_3, оскільки в діях останнього наявний склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України. За твердженням прокурора, апеляційний суд порушив засаду безпосередності дослідження доказів, не дав їм належної оцінки в сукупності та взаємозв'язку. Зазначає про відсутність у діяхОСОБА_3 необхідної оборони та неправильне з огляду на це застосування положень ст. 36 КК України. Також вважає, що апеляційним судом було порушено вимоги частин 1, 2 ст. 371 Кримінального кодексу України (далі - КПК України), оскільки судове рішення було постановлено ще до виходу до нарадчої кімнати. Крім того, на думку прокурора, оспорювана ухвала є невмотивованою й не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_2 надіслав до суду пояснення до касаційної скарги, в яких так само просить про скасування ухвали суду апеляційної інстанції і призначення нового розгляду в цьому суді.

2. Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

2.1 Судове рішення суду першої інстанції

Вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 29 березня 2016 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн.

Вироком суду також вирішено питання щодо речових доказів.

2.2 Судове рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 06 липня 2016 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 29 березня 2016 року скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

31 жовтня 2010 року ОСОБА_3 обрано депутатом шостого скликання Володимир- Волинської районної ради та, відповідно до розпорядження голови районної ради №6 ос від 01 серпня 2014 року призначено на посаду заступника голови Володимир-Волинської районної ради.

Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_3 14 жовтня 2014 року близько 17-ї год., у приміщенні кабінету загального відділу Володимир-Волинської районної державної адміністрації, що на вул. Небесної Сотні, 3 у м. Володимир-Волинському, під час раптово виниклого словесного конфлікту із головою Володимир-Волинської районної державної адміністрації ОСОБА_2 умисно на ґрунті особистих неприязних стосунків завдав останньому сконцентрованого удару кулаком в обличчя.

У результаті цього удару ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, а саме: закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку та рану в ділянці верхньої губи справа, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 412 від 10 квітня 2015 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

3. Доводи інших учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні суду касаційної інстанції підтримала касаційну скаргу прокурора, просила її задовольнити в повному обсязі.

Потерпілий підтримав касаційну скаргу прокурора.

4. Джерела права й акти їх застосування

4.1 Кримінальний кодекс України

4.1.1 Стаття 36 Необхідна оборона

Частина 1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Частина 2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

4.2 Кримінальний процесуальний кодекс України

4.2.1 Стаття 94. Оцінка доказів

Частина 1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Частина 2. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

4.2.2 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення

Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Частина 2. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Частина 3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Частина 4. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

4.2.3 Стаття 412. Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону

Частина 1. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

4.2.4 Стаття 413. Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність

Частина 1. Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є:

1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

4.2.5 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Частина 3. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.

4.2.6 Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції

Частина 1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

4.3 Рішення Європейського суду з прав людини

4.3.1 Рішення від 20 вересня 2012 року «Федорченко та Лозенко проти України»

Пункт 53. Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

5. Мотиви суду касаційної інстанції щодо доводів, наведених у касаційній скарзі

5.1 Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням доводів, наведених у касаційній скарзі, та меж перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваного судового рішення, установлених КПК України, розгляд провадження суд касаційної інстанції здійснив у частині перевірки доводів скарги про дотримання апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону при постановленні ухвали від 06 липня 2016 року [4.2.6].

5.2 Щодо істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність

Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про скасування вироку та закриття провадження за відсутністю складу злочину, безпосередньо не дослідив усіх зібраних доказів, покладених в основу вироку, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 й дослідженням висновків судово-медичних експертиз.

Однак судом першої інстанції на обґрунтування своїх висновків про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, наведено також ряд інших перевірених та оцінених у ході судового розгляду доказів, зокрема, показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, заяву потерпілого ОСОБА_2, повідомлення Володимир-Волинського ТМО №194, протокол огляду місця події від 14 жовтня 2014 року, дані, що містяться у протоколах слідчих експериментів, а також у медичній картці ОСОБА_2 тощо.

Апеляційним судом у порядку, визначеному законом, не досліджено й в ухвалі не проаналізовано наведених доказів, навпаки надано іншу, ніж ту, яку надав місцевий суд, оцінку зібраним у кримінальному провадженні доказам, що призвело й до неправильного застосування положень закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 36 КК України.

У разі коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватися на загальних підставах.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_2 першим завдав удару, то такі дії дали підстави ОСОБА_3 для завдання ударів ОСОБА_2 у відповідь і що вказана поведінка потерпілого беззаперечно свідчить про те, що ОСОБА_3 діяв у межах необхідної оборони.

За таких обставин висновок апеляційного суду про відсутність у діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та про необхідність закриття щодо нього кримінального провадження не можна визнати обґрунтованим.

Наведені порушення процесуального закону перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, а тому Суд вважає їх істотними.

З огляду на викладене касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню із призначенням нового розгляду, за результатами проведення якого слід постановити законне і обґрунтоване рішення, мотивоване належним чином.

Доводи касаційної скарги прокурора щодо факту порушення судом таємниці нарадчої кімнати, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Керуючись статтями 436, 441, 442 КПК України, пунктами 4, 5, 6 § 3 «Перехідні положення» розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», Верховний Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 06 липня 2016 року відносно ОСОБА_3 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.С. Стефанів С.О. Стороженко Т.В. Шевченко