Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року

м. Київ

справа № 570/2722/19

провадження № 51-4656км24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча ОСОБА_1 ,

судді ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від

03 жовтня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза № 12019180000000024, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Рівне та проживає в АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування ухвали Рівненського апеляційного суду від

03 жовтня 2024 року і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх доводів зазначає, що суддя Рівненського апеляційного суду ОСОБА_7 постановив оскаржувану ухвалу, порушуючи положення ч. 1

ст. 76 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), оскільки він брав участь у цьому ж кримінальному провадженні під час досудового розслідування, що виключало його участь у провадженні в суді апеляційної інстанції.

Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого

Рівненський районний суд Рівненської області ухвалою від 18 вересня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про закриття кримінального провадження №12019180000000024 стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2

ст. 369-2 КК України, та його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Суддя Рівненського апеляційного суду ухвалою від 03 жовтня 2024 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 18 вересня 2024 року.

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 перебуває на розгляді у Рівненському районному суді Рівненської області.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечила доводам касаційної скарги обвинуваченого, просила оскаржуване судове рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення. Інших учасників судового провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, проте в судове засідання вони не з`явилися.

Мотиви Суду

Відповідно до положень ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Як передбачено ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, визначені статтями

412-414 КПК України.

Статтею 370 КПК України регламентовано, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Як убачається з матеріалів провадження, Рівненський районний суд Рівненської області ухвалою від 18 вересня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про закриття кримінального провадження №12019180000000024 стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Згідно з ч. 1 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

ОСОБА_6 , не погоджуючись із ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 18 вересня 2024 року, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Разом з цим, оскарження ухвали, якою відмовлено у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції, зазначеними положеннями закону не передбачено.

Відтак, оскаржувана ухвала Рівненського районного суду Рівненської області від 18 вересня 2024 року не віднесена до переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК Українисуддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя апеляційного суду, встановивши, що апеляційна скарга подана на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 18 вересня 2024 року, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, прийняв обґрунтоване рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Однак, доводи обвинуваченого щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону суддеюРівненського апеляційного суду, є слушними.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, 01 квітня 2019 року суддя Рівненського апеляційного суду ОСОБА_7 , у складі колегії суддів, постановив ухвалу за результатами перегляду ухвали слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та 29 травня 2019 року у складі колегії суддів, постановив ухвалу за результатами перегляду ухвали слідчого судді про продовження строку дії відсторонення підозрюваного ОСОБА_6 від посади.

Отже, суддя ОСОБА_7 брав участь у цьому ж кримінальному провадженні під час досудового розслідування,що відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КПК України виключало його участь у провадженні в суді апеляційної інстанції.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала була постановлена незаконним складом суду, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України є істотним порушенням вимог цього Кодексу.

Таким чином ухвала Рівненського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в цьому суді, а касаційна скарга - задоволенню.

Керуючись статтями 433 434 436 438 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3