Історія справи
Постанова КГС ВП від 08.06.2023 року у справі №920/1046/20Постанова КГС ВП від 31.05.2022 року у справі №920/1046/20

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 920/1046/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Студенець В.І.
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;
за участю представників учасників справи:
представника позивача - Хоменко В.В.,
представника відповідача - Якименко О.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Сумської області
(головуючий - Джепа Ю.А., судді - Заєць С.В., Котельницька В.Л.)
від 20.09.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Андрієнко В.В., судді - Шапран В.В., Буравльов С.І.)
від 22.12.2021
у справі за позовом ОСОБА_1
до Автокооперативу "Харківський"
про визнання недійсними рішень загальних зборів,
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2020 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Автокооперативу "Харківський" (далі - Кооператив), в якому просив визнати недійсними рішення загальних зборів, які оформлені протоколом № 1 від 25.06.2020.
2. Позов обґрунтований тим, що позивач не був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення загальних зборів Кооперативу, а рішення про виключення членів, прийом нових членів до його складу та загальні питання було прийнято за відсутності кворуму.
3. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що у зв`язку з наявністю у позивача непогашеної заборгованості зі сплаті членських внесків протягом трьох років, позивачеві 25.12.2019 направлено лист з повідомленням, в якому містилося попередження про наявність існуючої заборгованості та необхідності її погашення. Позивач згадане попередження проігнорував, заборгованість не погасив. На підставі п.4.4 та п.4.5 Статуту, ст. 12 Закону України "Про кооперацію", питання про виключення позивача з членів кооперативу винесене на розгляд чергових Загальних зборів членів кооперативу, про час та місце проведення яких позивачу повідомлено у відповідності до вимог ст. 15 вказаного Закону, у тому числі за допомогою мобільного додатку VIBER. 25.06.2020 одноголосним рішенням всіх присутніх на зборах, позивача виключено з членів кооперативу. Збори проведені у відповідності до Закону України "Про кооперацію" та Статуту Автокооперативу "Харківський". На зборах присутні 38 членів з 48 членів Кооперативу по загальному списку. Отже, оспорювані рішення відповідають ст. 15 Закону та п.3.4 Статуту.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. ОСОБА_1 з 2000 року був членом автокооперативу "Харківський", який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
5. 03.07.2020 позивачем було отримано протокол № 1 загальних зборів автокооперативу "Харківський" від 25.06.2020.
6. Відповідно до вказаного протоколу 25.06.2020 відбулися загальні збори членів Кооперативу (відповідача), на розгляд яких винесені питання про виключення членів даного автокооперативу, прийом нових членів до його складу та загальні питання.
7. За наслідком розгляду цих питань, зі складу членів відповідача у тому числі був виключений і позивач. Підставою виключення у протоколі вказана наявність заборгованості зі сплати членських внесків.
8. Так, відповідно до протоколу № 1 загальних зборів автокооперативу "Харківський" від 25.06.2020 за списком - 48 осіб, присутні - 38. Для ведення зборів обраний секретар зборів - ОСОБА_2 , про що проголосовано одноголосно "за". Також обрана президія в кількості 3-х осіб: ОСОБА_3 (свідок), ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Даний протокол підписаний чотирма вище переліченими особами, а також Головою правління - Хоменком В.В .
9. Запропонований порядок денний: 1. Виключення членів зі складу Автокооперативу; 2. Прийом нових членів в Автокооператив; 3. Загальні питання. За вказаний порядок денний проголосовано одноголосно "за".
10. По першому питанню голова правління коперативу Хоменко В.В. довів наступну інформацію: станом на 25.06.2020 члени Автокооперативу мають непогашену заборгованість зі сплати членських внесків по 3 і більше років, у тому числі ОСОБА_1 (позивач) - ділянка № НОМЕР_1.
11. За результатом обговорення першого питання порядку денного одноголосно вирішили: 1. На підставі Статуту 3.2, 3.4., 4.4 виключити з членів Автокооперативу "Харківський" громадян: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (свідок), ОСОБА_13 ; 2. Задовольнити прохання ОСОБА_14 щодо відтермінування погашення заборгованості за членськими внесками до 01.08.2020, а по електричній енергії - до 01.09.2020; 3. Направити виключеним членам Кооперативу листи з повідомленням про рішення Зборів з копією протоколу.
12. За результатом обговорення другого питання порядку денного одноголосно вирішили: прийняти ОСОБА_15 та ОСОБА_16 в члени Автокооперативу "Харківський".
13. Позивач участі у загальних зборах 25.06.2020 не приймав.
14. Відповідно до довідки вих. №№ 01/11, станом на 25.06.2020 (дата проведення зборів, прийняті на яких рішення оскаржуються), а також Переліку членів Автокооперативу "Харківський" станом на 01.01.2020, підписаними Головою Правління Автокооперативу "Харківський" - Хоменком В.В. у Кооперативі обліковувалось 48 членів (52 гаражи: б/н та під №№ від 1 до 51).
15. Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів Автокооперативу "Харківський" від 25.06.2020 за списком також зазначено 48 осіб, присутні - 38.
16. Аналогічна кількість членів Автокооперативу "Харківський" (48 осіб) зазначена у довідці (вих. №№ 02/11) станом на 24.10.2019 та у протоколі № 2 від 24.10.2019 зборів Автокооперативу "Харківський".
17. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що згідно наявних у справі доказів кількість членів кооперативу станом на 25.06.2020 дорівнювала - 48 осіб.
18. З поданої суду першої інстанції відповідачем роздруківки скріншоту екрану мобільного телефону Голови правління Автокооперативу "Харківський" - Хоменка В.В. , а саме групи VIBER, пояснень представників відповідача та допиту свідків суди попередніх інстанцій встановили, що про загальні збори члени Автокооперативу "Харківський", у тому числі за часів керування ним позивача, зазвичай повідомлялись в усній формі або шляхом оголошень. Пізніше була створена група у мобільному додатку VIBER, до якої, у тому числі включені позивач ( ОСОБА_1 ) та його син Назім, що також був членом Кооперативу до виключення. У відповідній групі у додатку VIBER наявне повідомлення про проведення 25.06 о 18-00 зборів Кооперативу, основне питання - виключення з його членів.
19. Невід`ємним додатком до протоколу № 1 від 25.06.2020 позачергових загальних зборів представників членів Кооперативу є реєстр осіб, які приймали участь та їх представників, які приймали участь від їх імені та в їхніх інтересах на підставі письмових заяв. Копії вказаного реєстру, а також письмових заяв щодо права представництва, які подані суду представниками відповідача, містять прізвища й підписи присутніх. Всього було присутніх - 38 членів Кооперативу.
20. Також судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачу - 25.12.2019 було направлено лист-попередження щодо сплати боргу за період 2018-2019 роки на належну адресу: 40030, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 12/17, однак, дане відправлення повернуто відділенням пошти відправнику "за закінченням установленого терміну зберігання".
21. Обов`язок членів Кооперативу внесення платежів у касу кооперативу передбачено п/п б п. 4.2 Статуту відповідача.
22. Судами попередніх інстанцій зазначено, що матеріали справи містять прибуткові касові ордери про сплату позивачем до Кооперативу коштів за 2014, 2015 та 2017 роки. Доказів сплати позивачем внесків у 2018 та 2019 роках матеріали справи не містять.
23. Відповідно до загальних положень Статуту, Автокооператив "Харківський" є добровільним об`єднанням громадян, які мають в приватній власності гаражі та мають за мету спільну експлуатацію гаражів, їх охорону і колективне утримання.
24. Згідно з п.п. 4.4 та 4.5 Статуту, члена кооперативу можуть виключити за несплату внесків протягом одного року та більше.
25. Положеннями п. 3.3. Статуту відповідача, яким визначено, що форма оповіщення про проведення зборів може бути шляхом: об`яви, по телефону, в усному порядку, поштовою листівкою і іншими методами.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
26. Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.09.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021, у задоволенні позову про визнання недійсними рішення загальних зборів відповідача, які оформлені протоколом № 1 від 25.06.2020, відмовлено.
27. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що:
- позивач участі у загальних зборах 25.06.2020 не брав, про їх проведення був повідомлений за допомогою мобільного додатку VIBER, що відповідає пункту 3.3. Статуту та не суперечить статті 15 Закону України "Про кооперацію";
- на зборах 25.06.2020 були присутні 38 з 48 членів кооперативу, кворум і кількість голосів відповідає за арифметичним підрахунком вимогам статті 15 Закону України "Про кооперацію" та пункту 3.4 Статуту;
- у позивача наявна заборгованість зі сплати членських внесків у 2018-2019 роках, тому на підставі пунктів 4.4, 4.5 Статуту та статті 12 Закону України "Про кооперацію" одноголосним рішенням всіх присутніх на зборах позивача правомірно було виключено з членів Кооперативу;
- протокол відповідає положенням статті 13 Закону України "Про кооперацію" та пунктам 4.4, 4.5 Статуту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу
28. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
29. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми, зокрема:
- статті 15 Закону України "Про кооперацію", оскільки не брали до уваги те, що позивач заперечував обставини включення його особистого номеру телефону до групи у додатку VIBER, повідомлення не містить точної дати та місця проведення зборів, не зазначено порядок денний і було розміщено за два дні до проведення загальних зборів та не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19, від 03.03.2020 у справі № 922/756/19, що спосіб повідомлення про проведення загальних зборів повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника, а у випадку заперечення учасником факту його повідомлення обов`язок доказування обставин такого повідомлення покладається на особу, рішення органу управління якої оспорюється, а також постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20, що має бути доведено дотримання десятиденного строку повідомлення;
- статті 13 Закону України "Про кооперацію", оскільки не брали до уваги те, що в протоколі не зазначено суми заборгованості зі сплати членських внесків позивача та період; суди попередніх інстанцій не встановили розмір заборгованості позивача зі сплати членських внесків та не врахували висновок, що викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20, що у рішенні загальних зборів кооперативу про виключення його члена повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення члена кооперативу може бути підставою для визнання рішення недійсним судом за позовом такого члена кооперативу.
30. Також, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності кворуму, порушили норми статей 86 236 282 ГПК України, оскільки не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Наведене є підставою касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України.
31. Відповідач подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволені касаційної скарги та залишити без змін судові рішення попередніх інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивача було повідомлено про проведення загальних зборів відповідача 25.06.2020 о 18.00 год за допомогою мобільного додатку VIBER, що відповідає положенню п. 3.3. Статуту відповідача та не суперечить ст. 15 Закону України "Про кооперацію" у відповідній редакції, а заперечення позивача у цій частині судами попередніх інстанцій визнано необґрунтованими.
33. Верховний Суд не погоджується з такими висновками з огляду на таке.
34. За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
35. Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
36. За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
37. Відповідно, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
38. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.
39. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
40. Верховний Суд виходить з того, що відповідно до статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.
41. За умовами частини першої статті 12 Закону України "Про кооперацію", частини першої статті 99 Господарського кодексу України одним з основних прав члена кооперативу є участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах.
42. Згідно з положеннями підпункту «г» пункту 4.1. Статуту член Кооперативу має право: приймати участь в роботі правління і загальних зборів представників, обирати і бути обраним в органи управління.
43. Пунктом 3.4 Статуту передбачено, що рішення загальних зборів представників про розміри і час плати внесків на утримання і експлуатацію гаражів, виключення з кооперативу, достроковий відклик зі складу правління чи ревізійної комісії і ліквідація кооперативу приймаються не менше 2/3 голосів членів правління і присутніх представників.
44. У пункті 3.3. Статуту відповідача зазначено, що форма оповіщення про проведення зборів може бути шляхом: об`яви, по телефону, в усному порядку, поштовою листівкою і іншими методами.
45. Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
46. Судами попередніх інстанцій встановлено, що про загальні збори члени Автокооперативу "Харківський", у тому числі за часів керування ним позивача, зазвичай повідомлялись в усній формі або шляхом оголошень. Пізніше була створена група у мобільному додатку VIBER, до якої, у тому числі включені позивач ( ОСОБА_1 ) та його син Назім, що також був членом кооперативу до виключення. У відповідній групі у додатку VIBER наявне повідомлення про проведення 25.06 о 18-00 зборів кооперативу, основне питання - виключення з його членів.
47. При виникненні спору про визнання недійсним рішень загальних зборів кооперативу з підстави неповідомлення його члена (позивача) про такі збори, має бути доведено реальність вчинення дій з направлення кооперативом кореспонденції адресату (позивачу) та дотримання строків повідомлення про збори, встановлених статтею 15 Закону України "Про кооперацію".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №916/2506/20.
48. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 76 ГПК України).
49. Проте, судами першої та апеляційної інстанцій належним чином не досліджено наявний в матеріалах справи доказ, а саме: роздруківку скріншоту екрану мобільного телефону Голови правління Кооперативу - Хоменка В.В. , групи VIBER, в якому міститься повідомлення про проведення 25.06 о 18-00 зборів Кооперативу та не з`ясовано чи вказане повідомлення містить інформацію про місце проведення зборів, та чи було дотримано строків повідомлення позивача про проведення загальних зборів Кооперативу, встановлених статтею 15 Закону України «Про кооперацію».
50. Таким чином, висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що позивача було повідомлено про проведення загальних зборів відповідача у відповідності до вимог Статуту та ст. 15 Закону України «Про кооперацію» є необґрунтованими та передчасними.
51. Також, Верховний Суд зазначає, що виключення члена з кооперативу - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням юридичної особи внаслідок порушення членом кооперативу своїх статутних обов`язків. На відміну від виходу з числа членів кооперативу, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання цього члена кооперативу та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами кооперативу.
52. Під час вирішення спорів, пов`язаних з виключенням членів з кооперативу, господарським судам необхідно враховувати, що у рішенні загальних зборів кооперативу про виключення його члена повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення члена кооперативу може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним судом за позовом такого члена кооперативу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №916/2506/20.
53. В справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що у позивача наявна заборгованість зі сплати членських внесків у 2018-2019 роках, тому на підставі пунктів 4.4, 4.5 Статуту та статті 12 Закону України "Про кооперацію" одноголосним рішенням всіх присутніх на зборах позивача правомірно було виключено з членів Кооперативу.
54. За змістом статті 13 Закону України "Про кооперацію" членство в кооперативі припиняється у разі, зокрема, несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу.
55. Так, за умовами пункту 3.4 Статуту відповідача передбачено, що розміри і час сплати внесків на утримання і експлуатацію гаражів визначаються рішеннями загальних зборів представників Кооперативу, які приймаються не менше 2/3 голосів членів правління і присутніх представників.
56. Проте, суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили та не з`ясували, чи приймалися рішення загальними зборами відповідача, якими б встановлювалися розміри і час сплати відповідних членських внесків у 2018-2019 роках. Тобто, не досліджено та не з`ясовано чи дійсно наявна заборгованість у позивача зі сплати членських внесків у 2018-2019 роках, який її розмір та період прострочення.
57. А тому висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності у позивача заборгованості зі сплати членських внесків у 2018-2019 роках та правомірності у зв`язку з цим рішення загальних зборів про виключення його з членів Кооперативу, також є необґрунтованими та передчасними.
58. Для повного і всебічного розгляду цієї справи важливим є з`ясування, встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути цей спір у відповідності до вимог законодавства.
59. Від повноти з`ясування, встановлення відповідних обставин справи та правильної їх оцінки залежить обґрунтованість висновків суду при ухвалені судового рішення по суті спору.
60. Оскаржувані судові рішення у цій справі наведеним вимогам не відповідають.
61. За таких обставин, висновки господарських судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову є необґрунтованими та передчасними.
62. Отже, враховуючи, що судами не було повно і всебічно з`ясовано обставини, які входили до предмету доказування у цій справі, належним чином не досліджено зібраних у справі доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, виходячи із предмета і підстав позову, не надано належну оцінку всім обставинам і доводам сторін по суті заявлених вимог, справу, що розглядається, слід направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
63. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).
64. Встановивши зазначені в постанові вище порушення, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Суд дійшов висновку про те, що оскаржувані судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
65. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
66. Частинами 3 та 5 статті 310 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
67. Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
68. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити усі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, предмету і підстав позову, належним чином дослідити зібрані у справі докази, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір.
Розподіл судових витрат.
69. Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 315 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинні бути зазначені: новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
70. Відповідно до частин 4 та 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
71. Отже, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України питання про розподіл судових витрат суд розглядає лише, якщо вирішено спір по суті і ухвалено остаточне рішення у справі. У зв`язку із скасуванням судових рішень і передачею справи на новий розгляд, розподіл судових витрат у справі, в тому числі понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 129 300 308 310 315 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 20.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 у справі № 920/1046/20 скасувати.
3. Справу № 920/1046/20 передати на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
В. Студенець