Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 14.03.2019 року у справі №912/1426/18 Ухвала КГС ВП від 14.03.2019 року у справі №912/14...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 912/1426/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Овчарик В. М.,

за участю представників:

позивача - не з'явилися,

відповідача-1 - не з'явилися,

відповідача-2 - не з'явилися,

відповідача-3 - не з'явилися,

відповідача-4 - Остафійчук М. В. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від
10.09.2018 (суддя Кабакова В. Г. ) і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 (головуючий - Подобєд І. М., судді: Орєшкіна Е. В., Широбокова Л. П. ) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс",

2) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області,

3) Публічного акціонерного товариства "Омега банк",

4) Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

про визнання права власності на майно та скасування арешту

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У червні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" (далі - ПрАТ "Кіровоградське БМУ №5", Товариство) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс" (далі - ТОВ "Промтехресурс"), Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, ВДВС), Публічного акціонерного товариства "Омега банк" (далі - ПАТ "Омега банк") і Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк", Банк) про визнання права власності на автомобіль марки МАЗ 5334, тип Автокран до 10т-С, рік випуску 1983, державний номерний знак НОМЕР_1, шасі б/н, рама № НОМЕР_2 (далі - спірний автомобіль, спірне майно) та скасування арешту на спірний автомобіль, накладений постановами ВДВС про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43768602 від 14.07.2014; ВП №47043950 від 31.03.2015; ВП №~organization0~ від 05.02.2016, з посиланням на статті 16, 204, 334, 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 59 Закону України "Про виконавче провадження".

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що право власності на спірне майно виникло у Товариства на підставі договору купівлі-продажу від 11.03.2004, укладеного з ТОВ "Промтехресурс", але відсутня реєстрація за позивачем в Регіональному сервісному центрі МВС України в Кіровоградській області (далі - РСЦ МВС України в Кіровоградській області) цього автотранспортного засобу, який до цього часу залишається зареєстрованим за ТОВ "Промтехресурс", тому на теперішній час у ліквідатора ПрАТ "Кіровоградське БМУ №5", який наразі перебуває в процедурі банкрутства, немає можливості провести продаж цього майна, оскільки державним виконавцем фактично накладено арешт і заборону на його відчуження у виконавчих провадженнях, де боржником є попередній власник цього майна - ТОВ "Промтехресурс".

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.09.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від
14.01.2019, позов задоволено повністю.

4. Рішення та постанова мотивовані положеннями статей 317, 319, 334, 392 ЦК України, статті 34 Закону України "Про дорожній рух", статей 10, 18, 56, 59 Закону України "Про виконавче провадження", пунктів 7,8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (в редакції, чинній станом на 15.03.2004), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (далі - Порядок №1388), та статей 74, 76, 77, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на набуття позивачем 15.03.2004 права власності на спірний автомобіль на підставі договору купівлі-продажу №01/03-04 від 11.03.2004, оскільки реєстрація транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах не пов'язується з набуттям особою права власності на нього, тоді як накладати арешт на майно в процедурі виконавчого провадження надається право лише у випадку, коли таке майно належить на праві власності саме боржнику.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішенням місцевого суду і постановою апеляційної інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" (далі - Уповноважена особа, скаржник) звернулася з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 334, 392 ЦК України, статті 34 Закону України "Про дорожній рух", пунктів 7,8 Порядку №1388 та статті 236 ГПК України, наголошуючи на тому, що право власності на транспортний засіб виникає саме з моменту здійснення державного реєстрації транспортного засобу у РСЦ МВС України в Кіровоградській області, а у зв'язку з ненаданням позивачем доказів на підтвердження державної реєстрації спірного автомобіля у встановлений 10-денний строк та відсутністю на договорі купівлі-продажу від
11.03.2004 відмітки про його оформлення безпосередньо в сервісному центрі МВС України у присутності адміністратора такого органу, Товариство не довело належними і допустимими доказами права власності на спірне майно.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Позивачем та іншими відповідачами відзиви на касаційну скаргу не подавалися.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

8.11.03.2004 між ПрАТ "Кіровоградське БМУ №5" (Покупець) та ТОВ "Промтехресурс" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №01/03-04 (далі - договір №01/03-04), за умовами пунктів 1.1,1.2,1.4 якого Продавець продав, а Покупець купив автомобіль МАЗ 5334 "Автокран" д. н. з НОМЕР_1,1983 року випуску за 4328,60 грн. Право власності Продавця на товар підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 від 08.11.2001. Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця після здійснення оплати та підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною даного договору.

9. Оплату за товар здійснено позивачем 15.03.2004, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №9 від 15.03.2004.

10. На виконання умов договору №01/03-04 ТОВ "Промтехресурс" передало, а позивач прийняв транспортний засіб (автомобіль МАЗ 5334 "Автокран" д. н. з НОМЕР_1,1983 року випуску) вартістю 4328,60 грн., що підтверджується актом прийому-передачі від 15.03.2004.

11. Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 19.04.2016 у справі №11/25 ПрАТ "Кіровоградське БМУ №5" (ЄДРПОУ 13753190) визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Стіфутіна І. В.

12. За результатами проведеної фактичної інвентаризації майна банкрута ліквідатором було встановлено наявність цього автомобіля на території підприємства, а колишній керівник підтвердив, що автомобіль експлуатується тривалий строк і що на момент, коли він приступив до виконання обов'язків керівника, цей автомобіль вже знаходився у власності позивача, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 також знаходиться у позивача.

13.06.03.2017 ліквідатором ПрАТ "Кіровоградське БМУ №5" на адресу Кіровоградського РЕГ МВ ДАІ УМВС Кіровоградської області надіслано запит про наявність/відсутність зареєстрованих транспортних засобів за вказаним підприємством.

14.22.03.2017 ліквідатор звернувся до РСЦ МВС України в Кіровоградській області з проханням зареєструвати автомобіль за ПрАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5". До вказаного листа було додано копію договору купівлі - продажу від 11.03.2004 №01/03-04, копію акту прийому-передачі від 15.03.2004, копію квитанції до прибуткового касового ордеру №9 від 15.03.2004.

15. Листом від 24.03.2017 Регіональний сервісний центр МВС у Кіровоградській області територіальний сервісний центр 3541 відмовив в реєстрації транспортного засобу та зазначив, що в період 2009-2016рр. (тобто вже після продажу майна) на автомобіль МАЗ 5334 д. н. з НОМЕР_1 накладено обтяження на проведення реєстраційних операцій, як на майно ТОВ "Промтехресурс".

16.07.05.2018 на адресу ліквідатора надійшов лист від старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Донцової О. В. з вимогою повідомити про місцезнаходження зазначеного автомобіля, як майна ТОВ "Промтехресурс".

17. Листом від 11.05.2018 ліквідатор ПрАТ "Кіровоградське БМУ №5" повідомив ВДВС про те, що автомобіль належить підприємству-банкруту на підставі договору купівлі-продажу №01/03-04 від 11.03.2004, проведена його оцінка та автомобіль включений до ліквідаційної маси з метою його продажу в складі цілісного майнового комплексу підприємства.

18.23.05.2018 на адресу ліквідатора повторно надійшла вимога державного виконавця ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Донцової О. В., з якої вбачається, що відділ примусового виконання рішень не визнає за позивачем право власності на автомобіль і вимагає його передачу. Ліквідатора було повідомлено, що в разі відмови передати автомобіль, це буде розглянуте як перешкоджання виконавцю у вилученні такого майна і це вилучення буде проводитись у примусовому порядку.

19. Також матеріали справи містять низку виконавчих документів, зокрема: постанову старшого державного виконавця ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Борисенко Л. П. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.07.2014 ВП №43768602, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику - ТОВ "Промтехресурс"; постанову заступника начальника ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Санкаускас Н. В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.03.2015 ВП №47043950 (стягувач - ПАТ "ВіЕйБі Банк"), якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику - ТОВ "Промтехресурс"; а також постанову старшого державного виконавця ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Борисенко Л. П. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.02.2016 ВП №~organization2~ (стягувач - ПАТ "ВіЕйБі Банк"), якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику - ТОВ "Промтехресурс".

Позиція Верховного Суду

20. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

21. Частинами 1, 2 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

22. Відповідно до частин 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

23. В силу приписів статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

24. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

25. Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

26. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 334 ЦК України).

27. Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

28. З матеріалів справи вбачається, судами достеменно встановлено та скаржником не спростовано той факт, що автомобіль марки МАЗ 5334, тип Автокран до 10т-С, рік випуску 1983, державний номерний знак НОМЕР_1, шасі б/н, рама № НОМЕР_2 придбано позивачем за укладеним з ТОВ "Промтехресурс" договором купівлі-продажу №01/03-04 від 11.03.2004, підтвердженням належного виконання якого його сторонами є акт прийому-передачі від 15.03.2004 та докази оплати спірного автомобіля.

29. Таким чином право власності на спірне майно набуто Товариством правомірно і на законних засадах.

30. Оскільки наразі право власності позивача на придбане ним майно не визнається та заперечується Банком з посиланням на відсутність реєстрації транспортного засобу згідно з даними РСЦ МВС України в Кіровоградській області, то суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що право власності Товариства підлягає захисту шляхом визнання такого права в судовому порядку.

31. Згідно з частинами 1, 2, 4, 6 статті 34 Закону України "Про дорожній рух" (в редакції, чинній на час укладення договору купівлі-продажу від 11.03.2004) державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски. Державна реєстрація і облік здійснюються органами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, а їх порядок установлюється Кабінетом Міністрів України. Власники транспортних засобів зобов'язані зареєструвати належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після їх придбання, одержання або виникнення обставин, що потребують внесення змін у реєстраційні документи. Експлуатація незареєстрованих транспортних засобів, а також без державних номерних знаків встановленого зразка забороняється. У разі експлуатації такого транспортного засобу він може бути примусово вилучений. Власнику транспортного засобу в цьому випадку повертається його вартість із врахуванням технічного стану і строку експлуатації.

32. Пунктом 8 Порядку №1388 (в редакції, чинній на час укладення договору купівлі-продажу від 11.03.2004) передбачено, що правомірність придбання транспортних засобів, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах. Такими документами можуть бути, зокрема, договори, в тому числі угоди, укладені на товарних біржах, та інші посвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортний засіб.

33. Таким чином положеннями статті 34 Закону України "Про дорожній рух" та вказаного вище Порядку регулюються та встановлюються обов'язки продавців та покупців транспортних засобів, зокрема щодо зняття з реєстраційного обліку, реєстрації транспортного засобу тощо. Однак реєстрація транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах не пов'язується з набуттям особою права власності на нього (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/11266/17).

34. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що нездійснення державної реєстрації тягне за собою лише наслідки у вигляді заборони користування незареєстрованим транспортним засобом, проте не є підставою для оспорювання права власності на нього.

35. Отже, зі змісту пункту 8 Порядку №1388 вбачається, що цей пункт не містить вичерпного переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація транспортних засобів, у зв'язку з чим, в розумінні абзацу 5 пункту 8 Порядку №1388 до документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, відноситься і укладений між ПрАТ "Кіровоградське БМУ №5" і ТОВ "Промтехресурс" договір купівлі-продажу №01/03-04 від 11.03.2004, що враховано апеляційним судом. Адже ніяких застережень або вимог до договорів, які повинні були укладатися, на той час в зазначеному вище Порядку не містилося.

36. Наведеним повністю спростовується твердження скаржника про те, що право власності на транспортний засіб виникає саме з моменту здійснення державної реєстрації транспортного засобу у РСЦ МВС України в Кіровоградській області, а у зв'язку з ненаданням позивачем доказів на підтвердження державної реєстрації спірного автомобіля у встановлений 10-денний строк та відсутністю на договорі купівлі-продажу від 11.03.2004 відмітки про його оформлення безпосередньо в сервісному центрі МВС України у присутності адміністратора такого органу, Товариство не довело належними і допустимими доказами права власності на спірне майно.

37. Крім того, зазначені заперечення Банку ґрунтуються також на помилковому наданні всупереч частині 2 статті 5 ЦК України зворотної дії до правовідносин, пов'язаних з укладенням договору купівлі-продажу від 11.03.2004, положенню абзацу 4 пункту 8 Порядку №1388 (в редакції, чинній з 19.11.2015), яким до документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, віднесено укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів.

38. Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", а також у випадку, передбаченому частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

39. Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

40. Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

41. Згідно з частинам 1, 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

42. Зі змісту наведених норм вбачається, що накладати арешт на майно в процедурі виконавчого провадження надається право лише у випадку, коли таке майно належить на праві власності саме боржнику (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/11266/17).

43. Судами попередніх інстанцій достеменно встановлено, що позивач придбав спірний транспортний засіб на підставі договору купівлі-продажу №01/03-04 від
11.03.2004, який в сукупності з актом прийому-передачі від 15.03.2004 підтверджує правомірність набуття Товариством право власності на спірне майно ще до накладення арешту на нього згідно з постановою старшого державного виконавця ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Борисенко Л. П. від 14.07.2014 ВП №43768602.

44. При цьому наразі позивач позбавлений можливості належним чином здійснювати своє право власника спірного майна відповідно до положень статті 319 Цивільного кодексу України, оскільки на автомобіль МАЗ 5334, шасі б/н, рама № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_4 накладено арешт.

45. Судами першої та апеляційної інстанцій вірно зазначено, що частина 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" дозволяє позивачу об'єднати в одній позовній заяві кілька однорідних позовних вимог, пов'язаних між собою, а саме вимоги про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна.

46. За таких обставин касаційна інстанція погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність позивачем порушення його права власності на автомобіль МАЗ 5334, шасі б/н, рама № НОМЕР_2, державний номерній знак НОМЕР_1, в зв'язку з чим позовні вимоги про визнання права власності та скасування арешту з майна є обґрунтованими і задоволені правомірно.

47. Верховний Суд зауважує, що подана Банком касаційна скарга взагалі не містить жодних заперечень щодо обґрунтованості оскаржуваних судових рішень в частині задоволення позовних вимог про скасування арешту на спірний автомобіль, накладеного ВДВС в ході виконавчих проваджень ВП №43768602, ВП №47043950, ВП №~organization3~.

48. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

50. Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення і постанову ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

51. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову в повному обсязі, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Щодо судових витрат

52. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.09.2018 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі №912/1426/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю. Я. Чумак

Судді: Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст