Постанова КГС ВП від 31.03.2020 року у справі №910/6543/18

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/6543/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019

(головуючий суддя Калатай Н.Ф., судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.)

у справі №910/6543/18 Господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

про стягнення 395 342,46 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

1.1. У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (далі - ПАТ "Перший український міжнародний банк") про стягнення 395 342,46 грн, з яких: 363 287,67 грн - пеня та 32 054,79 грн - 3% річних.

1.2. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що починаючи з наступного дня після проголошення ухвали суду, а саме - з 23.03.2018 у відповідача були відсутні перешкоди щодо належного виконання свого зобов`язання передбаченого умовами банківської гарантії стосовно перерахування грошових коштів в розмірі 65 000 000 грн на користь ПАТ "Укртрансгаз", у зв`язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Систем Активс" (далі - ТОВ "Систем Активс") свого зобов`язання щодо здійснення оплати вартості послуг балансування за грудень 2017 року, наданих відповідно до умов договору №1611000722 транспортування природного газу.

ПАТ "Укртрансгаз" вказує, що відповідач порушив строки виконання зобов`язання передбаченого умовами банківської гарантії та перерахував грошові кошти на користь позивача лише 29.03.2018, внаслідок чого відповідачем було прострочено виконання свого зобов`язання на шість днів, а саме з 23.03.2018 по 28.03.2018 включно. Позовні вимоги обґрунтовані пунктом 7 банківської гарантії, ст.ст. 536, 560, 563, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 ЦК України.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 21.11.2016 між ПАТ "Укртрансгаз" та ТОВ "Систем Активс" укладено договір №1611000722 транспортування природного газу.

2.2. Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору ПАТ "Укртрансгаз" надає ТОВ "Систем Активс" послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а ТОВ "Систем Активс" сплачує ПАТ "Укртрансгаз" встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

2.3. Пунктом 12.1 договору транспортування природного газу передбачено, що протягом всього строку отримання послуг ТОВ "Систем Активс" надає ПАТ "Укртрансгаз" та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу (Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493).

2.4. 04.08.2017 між ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" (гарант) та ТОВ "Систем Активс" (принципал) було укладено генеральний договір №КІЕ-Г-3322 про надання гарантій.

2.5. Пунктом 4.6 генерального договору про надання гарантій передбачено, що принципал зобов`язаний в строк не пізніше 2 (двох) банківських днів після отримання від гаранта копії отриманої останнім вимоги про сплату грошової суми відповідно до наданої гарантії (але в будь-якому разі не пізніше дати, вказаної у вимозі гаранта) перерахувати гаранту грошові кошти в обсязі, необхідному для здійснення відповідного платежу за гарантією (у разі якщо до цього часу принципалом не було сформоване у гаранта грошове покриття за гарантією у повній сумі гарантії) за рахунок власних коштів та/або коштів, розміщених відповідно до депозитного договору, укладеного гарантом з принципалом та майнові права за яким передані в заставу гаранту відповідно до Договору застави майнових прав за депозитним договором. Якщо кошти від принципала не надходять в необхідний строк або у неналежній сумі (або у разі недостатності сформованого принципалом грошового покриття за гарантією, або у разі неможливості використання гарантом з буд-яких причин сформованого принципалом грошового покриття за гарантією), гарант здійснює (принципал цим безвідклично доручає гаранту здійснити зазначені дії) платіж за гарантією за рахунок власних коштів. В такому випадку вважається, що відбулося кредитування принципала.

2.6. На виконання вищевказаних вимог, та з метою забезпечення виконання зобов`язання ТОВ "Систем Активс", ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" було видано банківську гарантію від 07.08.2017 №KIEG266701550, згідно з умовами якої ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" зобов`язався перед ПАТ "Укртрансгаз" (бенефіціар) безвідкладно та безумовно протягом 3 (трьох) банківських днів сплатити грошові кошти в розмірі 65 000 000 грн після одержання від бенефіціара (позивача) письмової вимоги, без необхідності для нього обґрунтувати свою вимогу, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з тим, що: "Принципал не здійснив оплати вартості послуг балансування в строк до 21 числа місяця наступного за місяцем надання послуг".

2.7. Пунктом 7 банківської гарантії передбачено, що у разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність не обмежується сумою, на яку видано дану банківську гарантію. За невиконання або неналежне виконання гарантом своїх зобов`язань за цією гарантією щодо перерахування коштів згідно із письмовими вимогами, гарант сплачує бенефіціару пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від розміру невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань за кожний день прострочення.

2.8. 22.01.2018 у зв`язку з невиконанням ТОВ "Систем Активс" свого зобов`язання щодо здійснення оплати (у строк до 21 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг) вартості послуг балансування за грудень 2017, наданих відповідно до умов договору №1611000722 транспортування природного газу, ПАТ "Укртрансгаз", керуючись ст. 564 ЦК України та на підставі банківської гарантії, зі змінами №1 від 10.10.2017, якими продовжено строк дії банківської гарантії до 03.02.2018, звернувся до ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" з письмовою вимогою від 22.01.2018 №1001ВИХ-18-359 про сплату грошових коштів в розмірі 65 000 000 грн.

2.9. 25.01.2018 ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" була отримана зазначена вимога ПАТ "Укртрансгаз" за банківською гарантією.

2.10. 30.01.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/890/18 за позовом ТОВ "Систем Активс" до ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ПАТ "Укртрансгаз" про визнання зобов`язання за банківською гарантією припиненим заборонено ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" вчиняти будь-які дії, проводити будь-які виплати на користь ПАТ "Укртрансгаз" на виконання зобов`язань за банківською гарантією №KIEG266701550 від 07.08.2017 на підставі генерального договору про надання гарантій №КІЕ-Г-3322 від 04.08.2017.

2.11. У відповідь на вимогу позивача відповідач повідомив ПАТ "Укртрансгаз" про те, що 25.01.2017 отримав вимогу позивача, та зазначив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 у справі №910/890/18 банку було заборонено вчиняти будь-які дії та проводити будь-які виплати на користь ПАТ "Укртрансгаз", а тому, відповідачем було призупинено сплату на користь товариства грошових коштів в розмірі 65 000 000 грн до моменту з`ясування обставин.

2.12. 22.03.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/890/18 позов ТОВ "Систем Активс" залишено без розгляду, скасовано вищезазначені заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 30.01.2018.

2.13. Відповідач зазначає, що вказана ухвала Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі №910/890/18 надійшла на адресу ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" 29.03.2018.

2.14. 29.03.2018 ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" було здійснено на користь ПАТ "Укртрансгаз" гарантійний платіж у повній сумі гарантії в розмірі 65 000 000 грн.

2.15. Заперечуючи проти позовних вимог, ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" стверджує, що не мало правових підстав для перерахування суми гарантії, оскільки 30.01.2018 до банку надійшла ухвала Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 у справі №910/890/18 про забезпечення позову шляхом заборони ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" вчиняти будь-які дії та проводити будь-які виплати на користь ПАТ "Укртрансгаз" на виконання зобов`язань за гарантією. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі №910/890/18 позов принципала (ТОВ "Систем Активс") було залишено без розгляду та скасовано заходи забезпечення позову. Зазначену ухвалу ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" отримало 29.03.2018 та в той же день, на виконання положень п. 4.6 генерального договору про надання гарантій, здійснило гарантійний платіж на користь ПАТ "Укртрансгаз" в сумі 65 000 000 грн.

Таким чином, банк вважає, що ним не було порушено умови зобов`язання та не допущено прострочення платежу. Банк стверджує, що процесуальними нормами (ч. 9 ст. 145 ГПК України) передбачено порядок негайного направлення ухвали щодо скасування заходів забезпечення позову відповідним особам, яких вона стосується, і які після отримання такої ухвали повинні вчинити дії, пов`язані із скасуванням забезпечення позову, зокрема у даному випадку перерахувати кошти бенефіціару за гарантією. Тому банк вважає, що доводи ПАТ "Укртрансгаз" відносно того, що з 23.03.2018 банк мав змогу перерахувати кошти бенефіціару не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" могло виконати відповідну ухвалу про скасування заходів забезпечення позову тільки після її отримання.

3. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

3.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2018, позов задоволено повністю.

3.2.1. Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що ухвала Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі №910/890/18, якою скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 у справі №910/890/18, набрала законної сили з моменту її проголошення, тобто з 22.03.2018, а відтак, з 23.03.2018 обов`язок відповідача по виплаті гарантії є простроченим.

3.3. Постановою Верховного Суду від 11.04.2019 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2018, справу №910/6543/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

3.3.1. Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що, оскільки ухвала від 22.03.2018 у справі №910/890/18 була оголошена в судовому засіданні у присутності представників позивача та відповідача, то вона набрала законної сили саме 22.03.2018, а присутні представники були обізнані про результат судового засідання, то відповідач прострочив виконання свого зобов`язання, передбаченого умовами банківської гарантії стосовно перерахування грошових коштів в розмірі 65 000 000,00 грн на користь позивача.

3.3.2. Водночас суд касаційної інстанції зазначив про те, що:

- суди попередніх інстанцій безпідставно залишили поза увагою та оцінкою доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ч. 9 ст. 140 ГПК України, яка встановлює, що оскарження ухвали про скасування забезпечення позову зупиняє виконання цієї ухвали;

- відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, які є вільними для доступу у мережі Інтернет, ухвала Господарського суду міста Києва від 22.03.2019, якою були скасовані заходи забезпечення позову, оскаржена в апеляційному порядку;

- таким чином, подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 22.03.2018 про скасування заходів забезпечення позову зупиняє виконання такої ухвали та може відповідно істотно вплинути на період прострочення виконання грошового зобов`язання.

3.4. 07 серпня 2019 року рішенням Господарського суду міста позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" на користь ПАТ "Укртрансгаз" пеню у розмірі 363 287,67 грн, 3% річних у розмірі 32 054,79 грн та судовий збір у розмірі 5 930,14 грн.

3.4.1. Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що ухвала суду від 22.03.2018 у справі №910/890/18 була оголошена в судовому засіданні у присутності представників позивача та відповідача, то вона набрала законної сили саме 22.03.2018, а присутні представники були обізнані про результат судового засідання.

Водночас суд першої інстанції зазначив про те, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі №910/890/18 було оскаржено в частині залишення позову без розгляду, а не в частині скасування вжитих заходів забезпечення позову, а відтак, твердження відповідача стосовно того, що подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 22.03.2018 як на ухвалу про скасування заходів забезпечення позову зупиняє виконання такої ухвали є безпідставними, оскільки оскаржувалась саме ухвала суду про залишення позову без розгляду.

3.5. 20 листопада 2019 року постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2019 скасовано. У позові відмовлено повністю. Здійснено розподіл судового збору.

3.5.1. Відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 9 ст. 140 ГПК України оскарження ухвали про скасування забезпечення позову зупиняє виконання цієї ухвали.

ТОВ "Систем Активс" оскаржило ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі №910/890/18, якою, серед іншого, були скасовані заходи забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до апеляційної скарги ТОВ "Систем Активс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018, апелянт просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі №910/890/18 про залишення позовної заяви без розгляду, а справу направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

При цьому, оскільки скасування судом першої інстанції заходів забезпечення позову було фактично правовим наслідком залишення позовної заяви без розгляду та не містило самостійного обґрунтування необхідності вчинення таких дій, скасування судового рішення про залишення позовної заяви без розгляду мало б правовим наслідком і скасування заходів забезпечення позову.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до приписів ч. 9 ст. 140 ГПК України оскарження ТОВ "Систем Активс" до суду апеляційної інстанції ухвали Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі №910/890/18 зупинило її виконання в частині скасування заходів забезпечення позову, і таке зупинення діяло до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги, тобто до винесення постанови від 22.05.2018 у справі №910/890/18.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані висновки спростовують висновки суду першої інстанції про те, що подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 22.03.2018 не зупинило дію вказаної ухвали в частині скасування заходів забезпечення прозову.

Оскільки у вказаний період, з огляду на зупинення дії ухвали про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/890/18, обов`язок по перерахуванню банківської гарантії не був прострочений, апеляційна інстанція дійшла висновку, що правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені та 3% річних, нарахованих за прострочення виконання відповідачем зобов`язання з виплати банківської гарантії в період з 23.03.2018 по 28.03.2018 включно відсутні.

4. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить "cкасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю".

4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами.

4.2.1. На думку скаржника, постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 526, 530, 536, 612, 625 ЦК України, ч. 1 ст. 193, ч. 3 ст. 198, ст.ст. 216, 218 ГК України, п. 7 умов банківської гарантії, ст.ст. 7, 73, 86, 91, ч. 9 ст. 140, ст. 236 ГПК України.

4.2.2. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що ТОВ "Систем Активс" оскаржило ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі №910/890/18 в частині залишення позову без розгляду, а не в частині скасування вжитих заходів забезпечення позову.

4.2.3. Оскільки відповідач порушив строки виконання банківської гарантії у зв`язку з простроченням виконання свого зобов`язання протягом шести днів (з 23.03.2018 по 28.03.2018 включно), то позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені та 3% річних підлягають задоволенню.

4.3. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому він заперечуючи проти доводів касаційної скарги просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 - без змін.

4.3.1. Відповідач зазначає, що факт подання 26.03.2018 апеляційної скарги на ухвалу від 22.03.2018 у справі №910/890/18 свідчить про те, що виконання ухвали суду від 22.03.2018 в частині скасування заходів забезпечення позову було зупинено з моменту її постановлення відповідно до вимог ч. 9 ст. 140 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час подання касаційної скарги), не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.1.3. З урахуванням визначених меж розгляду справи судом касаційної інстанції, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про неправильну оцінку судом апеляційної інстанції документів, що містяться у матеріалах справи, необхідність надання оцінки доказам у справі та повторного встановлення фактичних обставин справи.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір по справі стосується стягнення з відповідача пені та 3% річних у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання зі сплати гарантійного платежу.

5.2.2. Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 200 ГК України передбачено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником/

Згідно з п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 7 гарантії передбачено, що у разі порушення відповідачем свого обов`язку його відповідальність не обмежується сумою, на яку видано дану банківську гарантію. За невиконання або неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за цією гарантією щодо перерахування коштів згідно із письмовими вимогами, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від розміру невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань за кожний день прострочення.

Частина 2 ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.2.3. Суди встановили, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем обов`язку щодо перерахування банківської гарантії, однак у даній справі виконання зобов`язання за банківською гарантією було постановлено в залежність від існування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду в іншій справі.

5.2.4. Відповідно до ч. 2 ст. 232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Частинами 9-10 ст. 145 ГПК України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову; в такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду (ч. 9 ст. 240 ГПК України.)

Статтею 235 ГПК України встановлено, що ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Отже, ч. 1 ст. 235 ГПК України пов`язує набрання законної сили ухвалою з її оголошенням в судовому засіданні. Оголошення судового рішення - це спеціальна стадія його оприлюднення та підстава для набрання законної сили ухвалою. В свою чергу, частина друга зазначеної статті встановлює набрання законної сили ухвалою з моменту її підписання, за умови або постановлення такої ухвали поза межами судового засідання, або неявки всіх учасників справи, або розгляду справи без повідомлення учасників справи. При цьому процесуальний закон не пов`язує набрання законної сили ухвалою суду із моментом отримання її учасником справи.

Враховуючи те, що ухвала суду від 22.03.2018 у справі №910/890/18 була оголошена в судовому засіданні у присутності представників учасників судового процесу, вона набрала законної сили саме 22.03.2018, а присутні представники були обізнані про результат судового засідання.

Отже, суди обох інстанцій правильно зазначили про те, відповідач мав виконати свій обов`язок по виплаті спірної гарантії саме 22.03.2018, а з 23.03.2018 вказаний обов`язок відповідно є простроченим.

5.2.5. Крім того, з відповідними висновками судів попередніх інстанцій про те, що перерахувати грошові кошти відповідач позивачу мав саме 22.03.2018, а не з моменту отримання ухвали Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі №910/890/18, вже погодися суд касаційної інстанції у постанові від 11.04.2019 у цій справі.

5.2.6. Так, підставою для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд у постанові Верховного Суду від 11.04.2019 було те, що судами не застосовано до спірних правовідносин положень ч. 9 ст. 140 ГПК України, яка встановлює, що оскарження ухвали про скасування забезпечення позову зупиняє виконання цієї ухвали, оскільки ухвала Господарського суду міста Києва від 22.03.2018, якою були скасовані заходи забезпечення позову, оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 9 ст. 140 ГПК України оскарження ухвали про скасування забезпечення позову зупиняє виконання цієї ухвали.

Суди встановили, що ТОВ "Систем Активс" оскаржило ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі №910/890/18, якою, серед іншого, були скасовані заходи забезпечення позову.

5.2.7. Суд апеляційної інстанції окремо зауважив, що відповідно до апеляційної скарги ТОВ "Систем Активс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі №910/890/18, апелянт просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі №910/890/18 про залишення позовної заяви без розгляду, а справу направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

5.2.8. З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідно до приписів ч. 9 ст. 140 ГПК України оскарження до суду апеляційної інстанції ухвали Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі №910/890/18 зупинило її виконання в частині скасування заходів забезпечення позову, і таке зупинення діяло до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги, тобто до винесення постанови від 22.05.2018 у справі №910/890/18.

Вказані висновки спростовують висновки суду першої інстанції про те, що подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 22.03.2018 не зупинило дію вказаної ухвали в частині скасування заходів забезпечення прозову.

5.2.9. З огляду на зазначене, враховуючи приписи ч. 9 ст. 140 ГПК України, апеляційний суд дійшов правильного висновку про скасування рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені та 3% річних, нарахованих за прострочення виконання відповідачем зобов`язання з виплати банківської гарантії в період з 23.03.2018 по 28.03.2018, оскільки у вказаний період дія ухвали про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/890/18 була зупинена.

5.2.10. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог та не довів неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятої судом апеляційної інстанцій постанови.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову обґрунтованим. Скаржником не доведено, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови, що оскаржується, - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

7.2. Оскільки Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд