ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 906/41/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

за участю представників:

позивача - Сірохи Д. І. (довіреність від 11.09.2019),

відповідача - Слівінського А. О. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Коростишівської районної спілки споживчих товариств

на рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2019 (суддя Терлецька-Байдюк Н. Я.) і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 (Філіпова Т. Л. - головуючий, судді Бучинська Г. Б., Василишин А. Р. ) у справі

за позовом Коростишівської районної спілки споживчих товариств

до Коростишівської міської ради

про скасування рішення Коростишівської міської ради від 18.12.2018 № 602.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Коростишівська районна спілка споживчих товариств звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до Коростишівської міської ради (далі - міськрада) про скасування рішення міськради від 18.12.2018 № 602 "Про прийняття на баланс Коростишівської міської ради основних засобів".

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок прийняття спірного рішення порушено право Коростишівської районної спілки споживчих товариств як власника майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Коростишів, вул. Шевченка, 40, на якому створено ПР "Кооперативний ринок", власником і засновником якого є Коростишівська районна спілка споживчих товариств. Позивач передав зазначене майно до статутного капіталу ПР "Кооперативний ринок", у тому числі й асфальтобетонне покриття площею 10 134 м2, вартість якого становить 22 268 грн.

Усе майно обліковується на балансі ПР "Кооперативний ринок".

Короткий зміст судових рішень у справі

3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.03.2019у справі №906/41/19, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Рішення обґрунтовано тим, що земельна ділянка за адресою: м. Коростишів, вул.

Шевченка, 40 станом на 24.01.2019 перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Коростишева і віднесена до земель запасу, що також підтвердив відповідач довідкою від 24.01.2019 №03-32/92 та не спростовує позивач. Правовстановлюючих документів на підтвердження права власності чи права користування зазначеною земельною ділянкою позивач не надав. Позивач також не надав доказів на підтвердження будівництва ним асфальтобетонного покриття за цією адресою. У зв'язку із викладеним, позивач не довів порушення його права внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

5 Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Житомирської області від
12.03.2019 і постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від
13.06.2019 у справі № 906/41/19, Коростишівська районна спілка споживчих товариств звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення скасувати та прийняти нове, яким скасувати рішення міськради від 18.12.2018 № 602.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Скаржник наголошує на невзятті судами попередніх інстанцій до уваги, що складовою майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Коростишів, вул.

Шевченка, 40 є асфальтобетонне покриття, яке становить його невід'ємну частину.

Зазначене засвідчує і судова практика, зокрема схожий за змістом висновок наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 903/685/18. Водночас суди не надали оцінки підставам взяття спірного покриття на баланс міськради.

7. Крім того, відповідач не довів, що саме він збудував зазначене покриття, а рішення виконавчого Комітету Коростишівської міської ради народних депутатів від
07.02.1984 № 68 "Про дозвіл на проведення комплексного благоустрою та озеленення міста" є лише підтвердженням наміру збудувати таке покриття. Однак фактично збудував спірне покриття саме колгоспний ринок, який до 1987 року розташовувався за цією адресою і перебував у підпорядкуванні Управління торгівлі облвиконкому Житомирської області; на підставі постанови Центрального комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР від 26.02.1987 № 265 "Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків" і постанови Центрального Комітету Комуністичної партії України і Ради Міністрів УРСР від 14.04.1987 № 124 Колгоспний ринок було передано Обласній спілці споживчих товариств Житомирської області, яка у подальшому передала відповідне майно кооперативному ринку Коростишівського районного споживчого товариства, яке у 2000 році реорганізовано у Коростишівську районну спілку споживчих товариств.

8. Заявник також звертає увагу, що він упродовж багатьох років обслуговував спірне покриття, здійснював його ремонт, а у 2003 році відповідно до акта прийому-передачі, копія якого наявна у матеріалах справи, передав до статутного капіталу ПР "Кооперативний ринок".

9. Окрім того, суд не надав оцінки тому факту, що Коростишівська районна спілка споживчих товариств із 2003 року володіє майновим комплексом, тому з урахуванням положень статті 344 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) набула право власності на асфальтобетонне покриття.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

10. Інші учасники справи не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11. Як установили суди попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, відповідно до рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради народних депутатів від 07.02.1984 № 68 "Про дозвіл на проведення комплексного благоустрою та озеленення міста" і згідно з робочим проектом "Капремонт благоустрою території колгоспного ринку в м. Коростишеві" благоустрій території, на якій розміщено ринок, здійснював колгоспний ринок.

12. Коростишівська районна спілка споживчих товариств є власником нерухомого майна загальною площею 1 730,1 м2, розташованого за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Шевченка, 40, що підтверджується відповідною інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на
14.05.2018. Асфальтобетонне покриття площею 10 134 м2 не належить до переліку цього нерухомого майна. За даними позивача, воно перебуває на балансі ПР "Кооперативний ринок" разом з інженерними комунікаціями, що відображено в інвентаризаційному описі № 2 станом на 31.12.2003.

13. Суд апеляційної інстанції на підставі рішень Господарського суду Житомирської області у справах № 8/33 "НА", № 906/609/15, № 906/207/17 установив, що земельна ділянка за адресою: м. Коростишів, вул. Шевченка, 40 станом на
24.01.2019 перебуває у комунальній власності територіальної громади м.

Коростишева і віднесена до земель запасу, що також підтвердив відповідач довідкою від 24.01.2019 № 03-32/92 і не спростовує позивач.

14.16.05.2017 міськрада прийняла рішення № 128 "Про внесення змін до планувальної документації", згідно з яким внесено зміни до планувальної документації території ринку, розташованого за адресою: Житомирська область, м.

Коростишів, вул. Шевченка, 40, шляхом розробки комплексної схеми розташування тимчасових споруд і благоустрою на території ринку за рахунок коштів міського бюджету.

15. Згідно з розпорядженням міського голови від 12.04.2018 № 32 проведено інвентаризацію майна, розташованого за адресою: м. Коростишів, вул. Шевченка, 40, що перебуває у комунальній власності м. Коростишева, за результатами якої встановлено об'єкт благоустрою території у вигляді твердого замощення земельної ділянки асфальтобетонним покриттям загальною площею 10 200 м2, рік будівництва
1985.

16. За результатами розгляду протоколу засідання інвентаризаційної комісії від
18.04.2018, урахувавши колективне звернення та рекомендації постійної комісії міськради з питань бюджету та комунальної власності, 18.12.2018 міськрада прийнято рішення № 602 "Про прийняття на баланс основних засобів", за змістом якого постановила: прийняти на баланс міськради об'єкт благоустрою території у вигляді твердого замощення земельної ділянки асфальтобетонним покриттям загальною площею 10200 м2, який розташований за адресою вул.Шевченка, 40 у м.

Коростишеві з ринковою вартістю 214 672,00 грн. Фінансово-господарському відділу міської ради (Яковенко Є. П. ) доручено забезпечити прийняття основних засобів згідно з чинним законодавством.

Позиція Верховного Суду

17. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

18. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19. Відповідно до ГПК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

20. Згідно з частиною 1 статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

21. Таким чином, для скасування відповідного акта органу місцевого самоврядування із позовною заявою має звернутися саме власник майна, права якого порушено внаслідок прийняття такого акта.

22. Предметом цього спору є скасування рішення міськради від 18.12.2018 № 602 "Про прийняття на баланс Коростишівської міської ради основних засобів", внаслідок прийняття якого, на думку позивача, порушено його права щодо володіння спірним майном.

23. Відповідно до частини 1 статті 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

24. За змістом частини 1 статті 186 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

25. Згідно з частиною 1 статті 188 ЦК України якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

26. Як установили суди попередніх інстанцій, Коростишівська районна спілка споживчих товариств є власником нерухомого майна загальною площею 1 730,1 м2, розташованого за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Шевченка, 40, що підтверджується відповідною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 14.05.2018. Водночас асфальтобетонне покриття площею 10 134 м2 не належить до переліку цього нерухомого майна. Крім того, позивач не надав доказів на підтвердження будівництва ним асфальтобетонного покриття за цією адресою.

27. Таким чином, звертаючись із позовною заявою, скаржник не довів, що асфальтобетонне покриття належить йому на праві власності. Водночас помилковими є посилання на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 903/685/18, в якій, на думку позивача, підтверджено невід'ємність спірного покриття та майнового комплексу. Як убачається із цієї постанови, 17.07.2018 приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчук С. В. здійснив державну реєстрацію права власності відповідача на об'єкт нерухомого майна, а саме єдиний майновий комплекс, складовими якого визначено торговий комплекс - ринок "Завокзальний" і приміщення туалету. Крім того, в описі складової торгового комплексу-ринку "Завокзальний" зазначено асфальтобетонні замощення та замощення з бруківки. Таким чином, у справі № 903/685/18 асфальтобетонне замощення зазначено в описі торгового комплексу, водночас згідно з матеріалами справи № 906/41/19, яка розглядається, асфальтобетонне покриття не належить до опису майнового комплексу, розташованого за адресою: Житомирська область, м.

Коростишів, вул. Шевченка, 40. Зважаючи на викладене, підстав вважати аналогічними правовідносини у справах № 903/685/18 і № 906/41/19 немає. Жодних інших законних підтверджень того, що спірне покриття є приналежністю/складовою майнового комплексу або становить разом із цим комплексом складну річ, скаржник не навів.

28. Колегія суддів також погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що доводи стосовно перебування спірного майна на балансі скаржника не є безспірною ознакою його права власності на спірне покриття. Акт, згідно з яким відповідне майно взято на баланс, не може свідчити про набуття права власності, не визначає підстав перебування майна у власності (володінні), його метою є визначення основних ознак майна належного його обліку.

29. Коростишівська районна спілка споживчих товариств також стверджує, що фактично збудував спірне покриття саме колгоспний ринок, який до 1987 року розташовувався за цією адресою і перебував у підпорядкуванні Управління торгівлі облвиконкому Житомирської області; на підставі постанови Центрального комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР від 26.02.1987 № 265 "Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків" і постанови Центрального Комітету Комуністичної партії України і Ради Міністрів УРСР від 14.04.1987 № 124 Колгоспний ринок було передано Обласній спілці споживчих товариств Житомирської області, яка у подальшому передала відповідне майно кооперативному ринку Коростишівського районного споживчого товариства, яке у 2000 році реорганізовано у Коростишівську районну спілку споживчих товариств.

30. Однак наведені аргументи фактично стосуються права власності на майновий комплекс, але жодним чином не підтверджують саме право власності скаржника на спірне покриття.

31. Згідно з частиною 3 статті 13, частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 78, частиною 1 статті 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

32. За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

33. Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що позивач не надав доказів на підтвердження будівництва ним асфальтобетонного покриття. Жодних доказів протилежного, яких суди не взяли до уваги, матеріали справи не містять. У зв'язку із наведеним, суди правомірно не мали підстав для встановлення обставин обслуговування та ремонту скаржником спірного покриття.

34. За змістом статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених статті 13 ГПК України.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

35. У зв'язку із викладеним колегія суддів наголошує, що скаржник не надав належних і допустимих доказів, які підтверджували би його право власності на спірне асфальтобетонне покриття, а тому немає підстав стверджувати, що внаслідок прийняття міськрадою рішення від 18.12.2018 № 602 "Про прийняття на баланс Коростишівської міської ради основних засобів" порушено права Коростишівської районної спілки споживчих товариств, що, у свою чергу, могло би бути підставою для скасування цього рішення.

36. Доводи скаржника про встановлення факту набуття ним права власності на асфальтобетонне покриття відповідно до статті 344 ЦК України не стосуються предмета розгляду у цій справи про скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо взяття на баланс асфальтобетонного покриття і не можуть розглядатися судами під час розгляду справи № 906/41/19.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

37. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

38. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

39. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, не отримали підтвердження, не спростовують висновків судів, тому підстав для скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2019 і постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 906/41/19 немає.

40. Зважаючи на викладене та беручи до уваги наведені положення законодавства, оскаржені у справі рішення та постанову необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розподіл судових витрат

41. Оскільки підстав для скасування рішення і постанови у справі та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Коростишівської районної спілки споживчих товариств залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2019 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ