ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 5023/4734/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Астапової Ю. В.,

розглянувши касаційні скарги Фізичної особи - підприємця Загурського Сергія Михайловича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Харківтранс" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 про закриття апеляційного провадження у справі

за позовом Виробничого підприємства "Харківполімернитка" - Товариства з обмеженою відповідальністю до Фізичної особи - підприємця Загурського Сергія Михайловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників:

позивача - не з'явилися,

відповідача- Загурський С. М.,

третьої особи- не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У жовтні 2012 року Виробниче підприємство "Харківполімернитка" -Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ВП "Харківполімернитка", позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) Загурського Сергія Михайловича про:

1) заборону відповідачеві здійснювати підприємницьку діяльність, у тому числі виробництво, у прибудові літ. "В-1", яка складається із приміщень 1-8 площею 64,7 м2 та 1-9 площею 4,3 м2, складу літ. "И" площею 109,6 м2 та розміром 16,65 х 6,7 м, розташованих по вул. Гагаріна, 24 в смт Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області;

2) зобов'язання відповідача відновити стан земельної ділянки площею 0,9632 га по вул. Гагаріна, 24 в смт Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області, який існував до будівництва на ній зазначеної прибудови, шляхом її знесення;

3) усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,9632 га шляхом знесення прибудови літ. "В-1".

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 позов задоволено частково.

Зобов'язано відповідача:

1) відновити стан земельної ділянки площею 0,9632 га, який існував до будівництва на ній прибудови літ. "В-1", що складається із приміщень 1-8 площею 64,7 м2 та 1-9 площею 4,3 м2, складу літ. "И" площею 109,6 м2 розміром 16,65 х 6,7 м, знісши прибудову літ. "В-1";

2) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,9632 га за адресою: Харківська область, Дергачівський район, що перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди землі, підписаного 01.12.2011 та укладеного 24.02.2012, знісши прибудову літ. "В-1".

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

2.2. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 залишено без змін.

2.3. У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Харківтранс" (далі - ТОВ "НВК "Харківтранс") як особа, яка не брала участі у справі і вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 у цій справі.

2.4. Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.11.2017 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "НВК "Харківтранс" припинено. Цю ухвалу мотивовано тим, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій не вирішували питання щодо прав та обов'язків скаржника - ТОВ "НВК "Харківтранс", а правовідносини відповідача та скаржника, які виникли на підставі договору від 04.01.2012 № 04/01/2012, не є предметом розгляду у зазначеній справі.

2.5. У січні 2018 року ТОВ "НВК "Харківтранс", яке не брало участі у справі, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в якій просило скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 у цій справі.

2.6. В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначив, що оскаржуване рішення суду стосується його прав та обов'язків, оскільки він, на підставі договору від 04.01.2012 № 04/01/2012, укладеного з ФОП Загурським С. М., є орендарем частини приміщень, які підлягають знесенню за рішенням суду. Цей договір оренди є чинним, ТОВ "НВК "Харківтранс" сплачує орендну плату, а приміщення використовує як місце для зберігання сировини та готової продукції. На думку апелянта, оскаржувані судові рішення порушують його права та обов'язки як орендаря приміщень. Крім того, апелянт стверджував, що під час ухвалення оскаржуваних рішень судами не було враховано, що позивачем пред'явлено позов до неналежного відповідача, а спір між тими самими сторонами та щодо того самого предмета спору та з таких самих підстав уже було розглянуто у порядку цивільного судочинства Дергачівським районним судом Харківської області у справі № 2-667/2011.

2.7. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 апеляційну скаргу ТОВ "НВК "Харківтранс" задоволено частково, скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013, провадження у справі № 5023/4734/12 закрито.

2.8. Постанову суду мотивовано тим, що оскаржувані рішення та постанову прийнято з порушенням норм процесуального права, оскільки цей спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства, тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України. Крім того, в зазначеній постанові суд вказав на наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, оскільки оскаржуване судове рішення прямо впливає як на фактичну (з урахуванням наявності вимог про знесення нежитлових приміщень), так і на юридичну можливість заявника - ТОВ "НКВ "Харківтранс", орендувати спірні приміщення за договором.

2.9. Постановою Верховного Суду від 11.07.2018 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у цій справі скасовано, справу № 5023/4734/12 направлено на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

2.10. Як наголосив Верховний Суд у цій постанові, суд апеляційної інстанції насамперед мав з'ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов'язки ТОВ "НВК "Харківтранс", про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо зазначено про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи та про скасування судового рішення. У випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов'язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та/або обов'язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі суд не вирішував - закрити апеляційне провадження, оскільки у наведеному випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Верховний Суд акцентував, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи розгляд апеляційної скарги, наведеного не врахував та здійснив апеляційний перегляд рішення, не вирішивши питання про застосування щодо апелянта процесуальних наслідків або згідно з частиною 2 статті 50, або відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

Крім того, суд касаційної інстанції у постанові зазначив, що Харківський апеляційний господарський суд у мотивувальній частині постанови від 01.03.2018 робить висновок про наявність правового зв'язку між ТОВ "НВК "Харківтранс" і сторонами у справі, оскільки йдеться не про ймовірну гіпотетичну можливість користування правами орендаря приміщення у майбутньому, а про конкретні права скаржника відповідно до укладеного з відповідачем договору, а тому суд робить висновок, що скаржник є особою, яка не брала участі у справі і господарський суд вирішив питання про його права.

Проте, як далі зауважив Верховний Суд, такі висновки суду не ґрунтуються на вимогах зазначеного вище процесуального закону і не можуть вважатися процесуальною дією суду щодо визначення процесуального статусу особи, яка у цьому випадку є лише скаржником в апеляційному порядку.

2.11. Під час нового розгляду справи Харківським апеляційним господарським судом апелянт - ТОВ "НВК "Харківтранс" заявив клопотання (вх. № 7122) про його залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

2.12. В обґрунтування поданого клопотання ТОВ "НВК "Харківтранс" зазначило, що на підставі договору оренди нежитлових приміщень від 04.01.2012 № 04/01/12, укладеного з ФОП Загурським С. М., він користується частиною приміщень, що підлягають знесенню. Зазначений договір наразі є чинним. Протягом 2012-2017 років ТОВ "НВК "Харківтранс" сплачувало ФОП Загурському С. М. орендну плату. Скаржник наголосив, що оскаржуване судове рішення прямо впливає як на фактичну (з урахуванням наявності вимог про знесення нежитлових приміщень), так і на юридичну можливість оренди ТОВ "НКВ "Харківтранс" спірних приміщень за договором, які товариство використовує як місце виробництва продукції у процесі здійснення господарської діяльності.

2.13. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 (колегія суддів у складі: Медуниця О.Є., Барбашова С.В., Пелипенко Н.М.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "НВК "Харківтранс" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 закрито.

2.14. Ухвалу аргументовано тим, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. У цій справі питання про права, інтереси чи обов'язки ТОВ "НВК "Харківтранс" місцевим господарським судом не вирішувалось.

3. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

3.1. ФОП Загурський С. М. у касаційній скарзі просить ухвалу апеляційної інстанції скасувати.

3.2. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема статей 231, 272, 278 ГПК України.

3.3. У судовому засіданні ФОП Загурський С. М. підтримав вимоги касаційної скарги та погодився із доводами, викладеними у касаційній скарзі ТОВ "НВК "Харківтранс".

3.4. ТОВ "НВК "Харківтранс" у касаційній скарзі просить ухвалу апеляційної інстанції скасувати, справу направити до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги.

3.5. Скаргу обґрунтовано неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, а також ненаданням належної оцінки обставинам, які свідчать про наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

4. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

4.1. ВП "Харківполімернитка" у відзиві просить ухвалу апеляційної інстанції залишити без змін, наголошуючи на її законності і обґрунтованості.

5. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

5.3. Згідно зі статтею 1 Конституції Україна є правовою державою.

5.4. Як будь-яка правова держава Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

5.5. Обов'язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя визначено як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

5.6. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

5.7. Доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини є здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

5.8. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

5.9. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. За змістом цього принципу жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він зумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", підпункти 51 і 52).

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, що вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

5.10. Відповідно до статті 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).

5.11. Як встановлено у справі, рішенням Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 позов задоволено частково. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.06.2013 клопотання ФОП Загурського С. М. про відновлення строку подання касаційної скарги відхилено, а касаційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 1113 ГПК України.

Таким чином, рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 у справі № 5023/4734/12 набрало законної сили у встановленому законом порядку.

5.12. Відповідно до частини 1 статті 91 ГПК України (в редакції, чинній на час постановлення рішення судом першої інстанції) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мали право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

5.13. Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, було можливе лише із дотриманням вимог частини 2 статті 93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо поновлення строку подання скарги.

5.14. Водночас згідно з ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключали перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

5.15. Така позиція неодноразово відображалась у судових рішеннях Вищого господарського суду України, а також викладена в пункті 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7.

5.16. Таким чином, станом на час постановлення судових рішень у справі № 5023/4734/12 ГПК України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017) не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки, оскільки відповідно до визначених статтею 101 цього Кодексу (в редакції, чинній до 15.12.2017) меж перегляду справи в апеляційній інстанції у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

5.17. ГПК України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина 1 статті 254 ГПК України).

5.18. За змістом положень частин 1, 3, 4 статті 272 ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави; за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції; суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині 1 цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

5.19. Разом з тим розділ ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами ГПК України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017).

5.20. Отже, перегляд судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, порушує принцип правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення.

5.21. Оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд мав відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "НВК "Харківтранс" на підставі пункту 1 частини 1 статті 261 ГПК України.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15.

5.22. З урахуванням наведеного, а також з огляду на наявність судових рішень після відкриття апеляційного провадження, зокрема постанови Верховного Суду від 11.07.2018, якою скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у цій справі, а саму справу направлено на новий розгляд до апеляційної інстанції, Харківський апеляційний господарський суд, виконавши вказівки Верховного Суду, дійшов до висновку про закриття апеляційного провадження, проте неправильно визначив підстави такого закриття, зважаючи, що постанову об'єднаної палати у справі № 922/765/15 прийнято після ухвалення судового рішення апеляційною інстанцією.

5.23. Встановлена під час касаційного провадження невідповідність висновків суду апеляційної інстанції не призвела до прийняття неправильного по суті судового рішення.

5.24. З урахуванням того, що внаслідок ухвалення Верховним Судом власного рішення результат по суті не зміниться, ухвалу апеляційної інстанції слід залишити без змін.

5.25. 08.04.2019 до Верховного Суду від ТОВ "НВК "Харківтранс" надійшло клопотання про скасування судових рішень та закриття провадження у справі. ВП "Харківполімернитка" заперечило проти задоволення згаданого клопотання з мотиву його необґрунтованості. Колегія суддів відмовляє у задоволенні цього клопотання, оскільки в даному випадку не вирішується спір по суті, а розглядається питання можливості реалізації права ТОВ "НВК "Харківтранс" на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 у цій справі.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Враховуючи вищенаведене, ухвала апеляційної інстанції має бути залишена без змін з мотивів, викладених в цій постанові суду касаційної інстанції.

7. Судові витрати

7.1. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Фізичної особи - підприємця Загурського Сергія Михайловича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Харківтранс" залишити без задоволення.

2.Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 про закриття апеляційного провадження у справі № 5023/4734/12 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір