ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 924/790/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Баранець О.М., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний",

на ухвалу Господарського суду Хмельницької області

(суддя - Гладій С.В.)

від 25.09.2018,

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Петухов М.Г., судді - Гудак А.В., Олексюк Г.Є.)

від 10.12.2018,

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк-Ворд",

про забезпечення позову,

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк-Ворд",

до публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мілк-Маркет",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової О.І.,

2) приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Варави Р.С.,

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

у серпні 2018 року ТОВ "Мілк-Ворд" звернулось з позовом до Господарського суду Хмельницької області до ПАТ АБ "Південний" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової О.І. № 846 від 30 липня 2018 року про звернення стягнення на цілісний майновий комплекс.

24.09.2018 до вказаного суду ТОВ "Мілк-Ворд" подало заяву про забезпечення позову.

Відповідно до такої заяви, позивач просив суд заборонити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Вараві Роману Сергійовичу та державному підприємству "Сетам" здійснювати будь-які дії щодо відчуження (проведення прилюдних торгів) цілісного майнового комплексу загальною площею 12 838,2 кв.м, за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1; просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 846 від 30 липня 2018 року, вчиненого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бураковою Олександрою Ігорівною.

В обґрунтування поданої заяви позивач вказував на те, що нерухоме майно, на яке звернуте стягнення згідно з оскаржуваним виконавчим написом нотаріуса, може бути реалізовано на електронних торгах 10.10.2018, тобто до моменту розгляду судом справи по суті та прийняття судового рішення, а, отже, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку вжиття заходів забезпечення позову буде виключено ризик реалізації нерухомого майна позивача, на яке звернуто стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, що оскаржується в суді та який може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.09.2018, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018, задоволено заяву ТОВ "Мілк-Ворд" про забезпечення позову.

Заборонено приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Вараві Роману Сергійовичу та державному підприємству "Сетам" здійснювати будь-які дії щодо відчуження (проведення прилюдних торгів) цілісного майнового комплексу загальною площею 12 838,2 кв.м, що складається з ст. панелі адміністративного побутового комплексу, загальною площею 1 760 кв.м, цегляного складу і столярної майстерні загальною площею 980,4 кв.м, цегляного навісу для зберігання тари загальною площею 129,4 кв.м, цегляної кузні загальною площею 68,8 кв.м, цегляного допоміжного комплексу загальною площею 1 416,1 кв.м, цегляного розчинного вузла загальною площею 74 кв.м, цегляної мийки автоцистерн загальною площею 49,7 кв.м, ст. панелей складу цукру загальною площею 1056 кв.м, цегляної будівлі дільниці згущеного молока загальною площею 3 707,9 кв. м, цегляної прохідної загальною площею 26,9 кв.м, шлакобетонної варочної дільниці загальною площею 480,1 кв.м, цегляного матеріального складу загальною площею 312,6 кв.м, цегляної майстерні загальною площею 146,3 кв.м, цегляної електропідстанції загальною площею 67,1 кв.м, цегляного автогаражу загальною площею 550,5 кв.м, цегляної насосної станції загальною площею 20,4 кв.м, цегляного цільномолочного цеху загальною площею 1 057 кв.м, цегляної насосної №2 загальною площею 73,8 кв.м, цегляної насосної №3 загальною площею 20.9 кв.м, цегляного складу готової продукції загальною площею 463,2 кв.м, цегляного теплопункту загальною площею 91,2 кв.м, цегляного ст. панелі цеху лактози загальною площею 215,1 кв.м, цегляної насосної станції загальною площею 70,8 кв.м, та які розташовані за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1.

Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 846 від 30 липня 2018 року, вчиненого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бураковою Олександрою Ігорівною про звернення стягнення на цілісний майновий комплекс, загальною площею 12 838,2 кв.м, що розташований за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, будинок 1, який належить товариству з обмеженою відповідальністю "Мілк-Ворд" на праві власності на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, виданого приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Хмельницької області Якимишиним С.Є. 31 січня 2013 року за реєстровим № 60, право власності зареєстроване 31 січня 2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 67243, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 4504868212. Зазначене майно, на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. 05 квітня 2017 року за реєстровим №201, передано у забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мілк-Маркет" за кредитним договором №АL2017-01193 від 03.04.2017, укладеним з публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Південний". За рахунок коштів, отриманих від реалізації обладнання пропонується задовольнити вимоги публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Південний" за кредитним договором №АL2017-01193 від 03.04.2017, станом на період з 03.04.2017 по 16.07.2017 у сумі 16 846 595,92 грн, що складається з 14 644 076,00 грн - залишок заборгованості за кредитом, 610 168,20 грн - залишок заборгованості за простроченим кредитом, 173 093,30 грн - залишок заборгованості за відсотками, 76 271,22 грн - заборгованість з комісійних доходів, 99 648,90 грн - заборгованість з пені, витрати за здійснення виконавчого напису - 1 500,00 гривень; всього до стягнення - 16 846 595,92 грн та витрати за здійснення виконавчого напису - 1 500,00 грн.

Приймаючи рішення, суд виходив з того, що позовною вимогою у справі є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса про звернення стягнення на цілісний майновий комплекс загальною площею 12 838,2 кв.м, що розташований за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, будинок 1, який належить ТОВ "Мілк-Ворд" на праві власності та який передано у забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" за кредитним договором укладеним з ПАТ АБ "Південний". Судом було встановлено, що 10.10.2018 має бути проведений аукціон з продажу цілісного майнового комплексу, на який звернуто стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса. Дійшов висновку, що проведення аукціону з продажу вищевказаного нерухомого майна тягне в подальшому його відчуження, що може призвести до неможливості або ж утруднення виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог.

ПАТ АБ "Південний" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові акти і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Мілк-Ворд" про забезпечення позову.

Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема, ст. ст. 136, 137, 139, 140 ГПК України. Зазначає, що відсутні обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Вказує на те, що суд порушив права відповідача та інших осіб, які не є учасниками судового процесу, на задоволення їх вимог шляхом реалізації належного на праві власності боржнику майна. Судом першої інстанції розглянуто заяву ТОВ "Мілк- Ворд" про забезпечення позову всупереч вимогам ч. 7 ст. 140 ГПК України за відсутності зустрічного забезпечення. Немає зв'язку між вжитими заходами забезпечення позову та його предметом.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За умовами ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Верховний Суд зазначає, що оскаржувана ухвала господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову та аргументація, викладена у ній, відповідають наведеним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача до відповідача про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової О.І. № 846 від 30 липня 2018 року про звернення стягнення на цілісний майновий комплекс загальною площею 12 838,2 кв.м, за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1. Зазначене майно на підставі договору іпотеки, передано у забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" за кредитним договором №АL2017-01193 від 03.04.2017, укладеним з ПАТ АБ "Південний".

Тобто, позовна заява містить немайнову вимогу, рішення про задоволення якої не вимагатиме примусового виконання.

Звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивач обґрунтовував її можливістю передчасної примусової реалізації майна (звернення стягнення на яке здійснено на підставі згаданого виконавчого напису) на прилюдних торгах до закінчення розгляду зазначеного позову.

Господарськими судами встановлено наявність оголошення, розміщеного на сайті державного підприємства "Сетам" про проведення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу, загальною площею 12 838,2 кв.м, що знаходяться за адресою: вул. Молочноконсервній, 1, що в м. Городок, Хмельницької області. Проведення аукціону з продажу вищевказаного майна (номер лоту 302651) заплановано на 10.10.2018.

На підставі пункту 5 частини першої статті 137 ГПК України позивач просив зупинити стягнення, яке вже відбувається на підставі спірного виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, враховуючи вимоги ст. 136 ГПК України, то в такому випадку судом має досліджуватися та застосовуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що незастосування заходу до забезпечення позову, обраного господарським судом, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, враховуючи, що: 09.07.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Варавою Романом Сергійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової О.І. № 846 від 30 липня 2018 року, яким передбачено звернення стягнення на майно позивача на користь ПАТ АБ "Південний", а позивач оскаржив такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважав, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства; наявність оголошення про проведення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу загальною площею 12 838,2 кв.м, що знаходяться по вул. Молочноконсервній, 1, що в м. Городок, Хмельницької області - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 846 від 30 липня 2018 року, вчиненого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Буракової О.І. та встановлення заборони приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Вараві Роману Сергійовичу та державному підприємству "Сетам" здійснювати будь-які дії щодо відчуження (проведення прилюдних торгів) цілісного майнового комплексу загальною площею 12 838,2 кв.м, що знаходяться по вул. Молочноконсервній, 1, що в м. Городок, Хмельницької області) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.

Адже у разі, якщо до закінчення розгляду спору у цій справі приватним виконавцем буде примусово реалізовано майно на прилюдних торгах, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ТОВ "Мілк-Ворд".

Тому в цьому випадку Касаційний господарський суд погоджується з висновками господарських судів про те, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій щодо відчуження майна позивача з виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що при постановленні ухвали місцевий господарський суд надав оцінку обґрунтованості доводів позивача, встановив безпосередній зв'язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову і правильно застосував статтю 136 ГПК України та обрав заходи забезпечення позову, які відповідають частині 1 статті 137 ГПК України.

Стосовно твердження скаржника, що господарськими судами розглянуто заяву ТОВ "Мілк-Ворд" про забезпечення позову всупереч вимогам ч. 7 ст. 140 ГПК України за відсутності зустрічного забезпечення, колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та ухвала першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.09.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі за № 924/790/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Баранець

І. Ткач