ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 873/49/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С. В. - головуючого, Банаська О. О., Огородніка К. М.,

за участі секретаря: Купрейчук С. П.,

за участі: Відповідача (представник ОСОБА_1) - Майор І. В. (ордер АО № 1034674 від 14.07.2021)

Скаржника (представник АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк") - Грищенко О. М. (дов. № 18/05 від 11.05.2021)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 (про зупинення провадження у справі)

у третейській справі № 07/21

за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк"

до ОСОБА_1

третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "СВИНЕЦЬ."

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1. До Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків із позовною заявою звернулося Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

2. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021р. у третейській справі №07/21 позов АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі; стягнуто з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована: АДРЕСА_1) на користь АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" (код ЄДРПОУ 35810511, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд.16) в рахунок часткового виконання зобов'язань ТОВ "Свинець." за Кредитним договором №00091.13-СВD від
08.08.2013р. 2000000,00 (два мільйони) доларів США; стягнуто з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована: АДРЕСА_1) на користь АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" (код ЄДРПОУ 35810511, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд.16) третейський збір у сумі 25500,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень.

3. АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021р. у третейській справі №07/21.

4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021р. прийнято до розгляду заяву АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021р. у третейській справі №07/21; розгляд заяви призначено на 19.04.2021р. ; зобов'язано кожну із сторін третейського спору та третейський суд надати суду письмову інформацію про наступне: - чи визнавалась третейська угода у даній справі недійсною; - чи не скасоване рішення третейського суду у справі №07/21 компетентним судом; - чи є в провадженні інших судів заяви про оскарження чи скасування рішення третейського суду; витребувано у Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків третейську справу №07/21 за позовом АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

5.15.09.2021р. до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення провадження у справі №873/49/21.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 та зупинено провадження у справі №873/49/21 за заявою АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021р. у третейській справі №07/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/13866/21.

Зобов'язано учасників судового процесу повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

6.1. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

6.2. В ухвалі господарського суду м. Києва від 01.09.2021р. у справі №910/13866/21 зазначено, що позовні вимоги мотивовані тим, що третейське застереження, яке міститься у розділі 4 укладеного між сторонами спору договору поруки від 10.11.2014р. №00091.13-CBD/SUR, має бути визнане судом недійсним, оскільки не відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про третейські суди".

6.3. Таким чином, визнання недійсним третейського застереження/угоди є однією з підстав для скасування рішення третейського суду та відмови судом у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, тобто встановлення обставин у справі №910/13866/21 може вплинути на розгляд даної справи №873/49/21.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

7. До Верховного Суду від Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк" (далі в тексті - Скаржник) надійшла апеляційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати вищевказану ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі без розгляду.

8. Скаржник переконує, що заява про зупинення провадження у справі, що надійшла до суду, підписана неуповноваженою на те особою, а докази додані до заяви не завірені належним чином, отже судом порушено ст.ст. 42, 58, 91, 170, 227 ГПК України, ст.ст. 14, 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. Адвокатом відповідача подано відзив на апеляційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Позиція Верховного Суду

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

10. За правилами пункту 11 частини 1 статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

11. Відповідно до частин 1 та 2 статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2,3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

12. Частиною 2 статті 25 ГПК України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.

13. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

14. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди з розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.

15. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

16. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

17. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

18. Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти них, заслухавши позиції представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування Північним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з такого.

19. Предметом судового перегляду є правомірність зупинення Північним апеляційним господарським судом провадження у справі №873/49/21 за відповідною заявою ОСОБА_1.

20. Згідно п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

21. Північним апеляційним господарським судом встановлено, що 01.09.2021р. ухвалою господарського суду м. Києва було відкрито провадження у справі №910/13866/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" про визнання третейського застереження недійсним.

22. Позовні вимоги у справі №910/13866/21 мотивовані тим, що третейське застереження, яке міститься у розділі 4 укладеного між сторонами спору договору поруки від 10.11.2014р. №00091.13-CBD/SUR, не відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про третейські суди", у зв'язку з чим, позивач просить суд визнати його недійсним.

23. Оскільки, визнання недійсним третейського застереження/угоди є однією з підстав для скасування рішення третейського суду та відмови судом у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, тобто встановлення обставин у справі №910/13866/21 може вплинути на розгляд справи №873/49/21, слід погодитись із висновком Північного апеляційного господарського суду про зупинення провадження у цій справі до розгляду іншої справи - №910/13866/21, з метою виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для цієї справи.

24. Суд відхиляє доводи касаційної скарги викладені у п. 8 цієї постанови з огляду на таке.

25. При здійсненні правосуддя необхідно виходити із необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 ГПК України, стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

26. Відповідно до частин 2 , 3 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

27. Відповідно до частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

28. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України).

29. Згідно частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

30. Відповідно до частин 1 -3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

31. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених частин 1 -3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

32. Згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

33. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

34. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

35. Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

36. У рішенні від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

37. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії").

38. Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Борисенко О. В. є представником ОСОБА_1 у Північному апеляційному господарському суді на підставі ордеру серія АО №1032005 що виданий Адвокатським бюро "МАЙОР І ПАРТНЕРИ" та підписаний адвокатом Борсенком О. В. та керівником адвокатського бюро Майор І. В., а також містить печатку адвокатського бюро, отже припущення апелянта, щодо відсутності повноважень адвоката Борсенка Олександра Вікторовича на підписання заяви про зупинення провадження від імені Зіміної Н. В., спростовуються.

39. Стосовно неналежного посвідчення (без проставлення електронно цифрового підпису) доказів доданих до заяви про зупинення провадження у справі, слід зазначити, що заява про зупинення про провадження від 15.09.2021 надійшла до суду в електронному вигляді та у паперовому вигляді, а отже і додатки до такої заяви наявні в матеріалах справи в паперовому вигляді та є належним чином засвідченні (а. с. 143-158).

40. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цій справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків Північного апеляційного господарського суду.

41. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

42. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк", дійшла висновку про те, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 (про зупинення провадження у справі) постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

43. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала у цій справі - залишенню без змін.

44. Судові витрати у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 29, 253, 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі №873/49/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Жуков

Судді О. О. Банасько

К. М. Огороднік