ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/4342/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Малашенкової Т. М., Булгакової І. В.,

здійснивши розгляд у письмовому провадженні

касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2019

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2019

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз")

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - ПАТ "Дніпропетровськгаз")

про стягнення 660486,84 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позовних вимог

1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" 660486,84 грн., з яких: 238151,36 грн. - пені, 84598,32 грн. - 3% річних та 337737,16 грн. - індексу інфляції.

2. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на транспортування природного газу в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг.

Стислий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2019 у справі №904/4342/18 (у складі судді Юзікова С. Г. ) позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до ПАТ "Дніпропетровськгаз" задоволено частково.

4. Стягнуто з ПАТ "Дніпропетровськгаз" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 208100,80 грн. - індексу інфляції, 79785,00 грн. - 3% річних, 232628,34 грн. - пені, 7807,72 грн. - судового збору. У решті позову відмовлено.

5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2019 (у складі колегії суддів: Широбокової Л. П., Подобєда І. М., Кощеєва І. М. ) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2019 залишено без змін.

Стислий виклад вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
16.01.2019 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від
22.04.2019, Акціонерне товариство "Укратрансгаз" у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 5523,02 грн. пені, 129636,36 грн. інфляційних втрат, 4813 грн. 3 % річних та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Оскаржуючи судові рішення, Акціонерне товариство "Укратрансгаз" у касаційній скарзі звертає увагу суду на таке: 1) відповідачем не було подано до матеріалів справи письмової заяви про застосування позовної давності, що виключає можливість її застосування судом; 2) судами при перевірці розрахунку індексу інфляції не надано оцінку пункту 4.5. договору щодо здійснення оплати за отримані послуги, тому зменшення інфляційних втрат судом є неправомірним; 3) судами не зазначено мотивів свого висновку щодо зменшення розміру нарахованих 3% річних; 4) судами не дотримані вимоги статті 238 ГПК України щодо змісту судового рішення в частині його вмотивованості.

Доводи інших учасників справи

8. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Дніпропетровськгаз" доводи касаційної скарги не визнає та зазначає про те, що: 1) законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності; 2) позивач неправильно розуміє умови пункту 4.5 договору щодо моменту виникнення прострочення зобов'язання; 3) розрахунок позивача 3% річних містить ряд технічних помилок.

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

9.28.09.2011 між ДК "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якого є АТ "Укртрансгаз" та ПАТ "Дніпропетровськгаз" як замовником був укладений Договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011134/П06, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі ГРС), а замовник зобов'язався сплатити за надані послуги у розмірі, строки та порядку, передбаченому умовами цього Договору.

10. Відповідно до пункта 2.11.1. послуги по транспортуванню природного газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

11. Відповідно до пункта 4.4. Договору вартість фактично наданих послуг за звітний місяць визначається на підставі акту наданих послуг.

12. Відповідно до пункта 4.5. Договору оплата послуг за транспортування природного газу здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача на умовах 100% попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

У платіжних дорученнях замовник повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання та звітний період, за який здійснюється оплата.

13. Відповідно до пункта 6.3. Договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 4 цього договору із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

14. Відповідно до пункта 10.1. Договору він набирає чинності з дня його підписання сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.10.2011. Договір діє в частині транспортування газу до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за ним. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін (пункт 10.2. Договору).

15. В подальшому до Договору сторонами були укладені додаткові угоди № 1-9, серед яких:

- від 01.12.2011 додаткова угода №1, якою внесені зміни в пункт 1.1. Договору щодо обсягів транспортування природного газу на 2012 рік;

- від 17.01.2013 додаткова угода №3, якою внесені зміни, зокрема, у пункт 10.1 Договору, який визначений пунктом 11.1, щодо строку його дії в частині транспортування природного газу - до 31.12.2013, пункт 10.2. Договору визначений як пункт 11.2.;

- від 30.12.2013 додаткова угода №4 щодо визначення обсягів транспортування природного газу на 2014 рік;

- від 26.12.2014 додаткова угода №7 щодо визначення обсягів транспортування природного газу на 2014 рік, січень - березень 2015 року, збільшення періоду строку дії договору в частині транспортування природного газу до 31.03.2015 та виключення з пункта 11.1 Договору умов щодо його пролонгації на наступний календарний рік;

- від 31.03.2015 додаткова угода №8 щодо визначення обсягів транспортування природного газу на 2015 рік, п. 11.1 Договору - в редакції додаткової угоди №7;

- від 30.06.2015 додаткова угода №9 щодо зміни обсягів транспортування природного газу на 2015 рік.

16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач надав відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у 2016-2017 роках на загальну суму 19616488,94 грн., про що сторони підписали акти наданих послуг: у липні 2016 року на загальну суму 399 239,39 грн. (акт наданих послуг від 31.07.2016 №07-16-1109011134/П06); у серпні 2016 року на 393330,97
грн. (акт від 31.08.2016 №08-16-1109011134/П06); у вересні 2016 року на 739582,69 грн (акт від 30.09.2016 №09-16-1109011134/П06); у жовтні 2016 року на 2399130,36 грн (акт від 31.10.2016 №10-16-1109011134/П06); у листопаді 2016 року на 1797030,64 грн (акт від 30.11.2016 №11-16-1109011134/П06); у грудні 2016 року на 1552613,32 грн (акт від 31.12.2016 №12-16-1109011134/П06); у січні 2017 року на - 1983427,50 грн та 13153,69 грн (акт від 30.01.2017 №01-17-1109011134/П06); у лютому 2017 року на 11399,59 грн та 1722715,20 грн (акт від 28.02.2017 №02-17-1109011134/П06); у березні 2017 року на 548418,20 грн та 6621,78 грн (акт від 31.03.2017 №03-17-1109011134/П06); у квітні 2017 року на 738940,62 грн та 2602,54 грн (акт від 30.04.2017 №04-17-1109011134/П06); у травні 2017 року на 483293,62 грн (акт від 31.05.2017 №05-17-1109011134/П06); у червні 2017 року на 298555,45 грн (акт від 30.06.2017 №06-17-1109011134/П06); у липні 2017 року на 329551,36 грн (акт від 31.07.2017 №07-17-1109011134/П06); у серпні 2017 року на 130232,22 грн (акт від 31.03.2017 №03-17-1109011134/П06); у вересні 2017 року на 494480,81 грн (акт від 30.09.2017 №09-17-1109011134/П06); у жовтні 2017 року на 3818,09 грн акт від 31.10.2017 №10-17-1109011134/П06); у листопаді 2017 року на 1926509,18 грн (акт від 30.11.2017 №11-17-1109011134/П06); у грудні 2017 року на 8447,20 грн (акт від 31.12.2017 №12-17-1109011134/П06) та 2496243,36 грн (акт від 31.22.2017 №22-17-1109011134/П06).

17. Відповідач отримання послуг в обсягах та на суми, зазначені в актах, визнав у повному обсязі, за отримані послуги здійснив повну оплату.

18. Підставою для звернення із даним позовом стало прострочення відповідачем оплати відповідно до умов Договору, внаслідок чого позивачем нараховано 3% річних у загальній сумі 84598,32 грн за період з 21.08.2016 по 27.02.2018, індекс інфляції у загальній сумі 337737,16 грн за період з вересня 2016 року по лютий 2018 року, пеню у загальній сумі 238151,36 грн за період з 01.09.2017 по
27.02.2018.

19. При розгляді даної справи судами також було встановлено, що між сторонами був укладений Договір зі строком дії: в частині транспортування природного газу - до 31.12.2015, в частині розрахунків - до повного їх здійснення. Умова про пролонгацію Договору в разі відсутності заперечень сторін за місяць до закінчення його дії виключена.

20. При цьому, підставою виникнення спірних відносин між сторонами стало постачання природного газу з липня 2016 року по грудень 2017 року, тобто в період поза межами укладеного Договору.

21. Суди відзначали, що як вбачається з матеріалів справи, в усіх актах приймання - передачі природного газу за спірний період липень 2016 року - грудень 2017 року позивачем було зазначено, що акти складені відповідно до Договору; відповідачем акти підписані, послуги отримані та оплачені (з виписок по рахунку вбачається, що в графі призначення платежу відповідачем зазначено, що оплати проведені згідно Договору).

23. З урахуванням наведеного суди першої та апеляційної інстанції визнали вказані дії сторін такими, що свідчать про схвалення пролонгації Договору на спірний період.

24. За наслідками розгляду заявлених позовних вимог та з урахуванням конкретних обставин справи суди дійшли висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційних витрат та 3% річних у розмірі, визначеному судом першої інстанції.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Господарський кодекс України від 06.11.1991 №1798-ХІІ

25. Частина перша статті 193

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

26. Частина шоста стаття 232

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV

27. Частина перша статті 526

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільний кодекс України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

28. Пункт 1 частина друга стаття 258

До стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

29. Частина третя, четверта статті 267

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

30. Стаття 610

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

31. Стаття 611

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

32. Стаття 612

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

33. Частина друга статті 625

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII

34. Частина перша статті 74

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

35. Частина перша статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37. Пункт 1 частини першої статті 308

1. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

38. Стаття 309

1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

39. Касаційний суд вважає помилковими доводи скаржника про відсутність підстав для застосування судами до позовних вимог про стягнення пені позовної давності за відсутності поданої відповідачем письмової вмотивованої заяви про її застосування.

40. Так, згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

41. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України до стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

42. Відповідно до частини 3 , 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

43. При цьому касаційний суд зазначає, що законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак, її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 09.04.2019 по справі №912/1104/18).

44. Судами установлено, що відповідачем про застосування позовної давності було заявлено усно в судовому засіданні, про що зазначено у протоколі судового засідання від 20.12.2018 (а. с. 169 - на звороті, том 1), а також враховано у контррозрахунку штрафних санкції (а. с. 157-160, том 1).

45. Відтак суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що з урахуванням клопотання відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені наявні підстави для відмови у задоволенні позову про стягнення пені за заявлений період з 01.09.2017 по 25.09.2017 в сумі 5523,03 грн.

46. Касаційний суд також погоджується із застосуванням судами попередніх інстанцій при перерахунку заявленої до стягнення суми інфляційних втрат Рекомендацій Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції, відповідно до яких "при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця".

47. Водночас касаційний суд відзначає, що наявні в касаційній скарзі доводи скаржника про те, що в оскаржуваних рішеннях суди не зазначили, в чому саме полягало порушення позивачем порядку та розміру нарахування 3% річних, щодо правильності розрахунку суми інфляційних витрат зводяться до необхідності здійснення арифметичного перерахунку та перевірки наявності чи відсутності технічних помилок в розрахунках, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно імперативних приписів частини 2 статті 300 ГПК України.

48. Отже, касаційний суд відзначає, що суди попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень дійшли вірного висновку про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог про стягнення на користь позивача пені, інфляційних витрат та 3% річних у сумі, яка стягнута на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2019 у справі №904/4342/18.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. У касаційній скарзі відсутні аргументи щодо неправильного застосування судами норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, які є обов'язковою підставою для його скасування.

50. Відповідно до положень ГПК України не встановлено підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови.

Судові витрати

51. Судові витрати у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на Акціонерне товариство "Укртрансгаз", оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін рішення господарського суду та постанову апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі №904/4342/18 залишити без змін, а касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова