ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 917/674/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради

на рішення Господарського суду Полтавської області

у складі колегії суддів Семчук О.С., Тимощенко О.М., Ореховська О.О.

від 18.09.2019

та постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Хачатрян В.С., Гетьман Р.А., Ільїн О.В.

від 09.12.2019

за позовом Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхтклуб «Посейдон»

про стягнення 762 528, 34 грн

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхтклуб «Посейдон» про стягнення 762528,34 грн боргу за послуги водокористування та водовідведення.

В обґрунтування позову позивач посилається на здійснення відповідачем безоблікового водокористування внаслідок самовільного приєднання відповідачем до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення без укладення договору.

Рішенням Господарського суду Полтавської області у справі №917/674/17 від 08.06.2017 у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 рішення суду першої інстанції у даній справі скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 762528,34 грн, судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 11454,40 грн та 12599,84 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України у справі №917/674/17 від 16.11.2017 постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

Як встановлено господарськими судами Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в місті Кременчуці і здійснює надання цих послуг відповідно до ліцензії №500062 згідно з рішенням Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг від 27.04.2012 №173.

Відповідач є власником будівлі, яка розташована по вул. Б. Хмельницького, 7а у місті Кременчуці, що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №82116303 від 10.03.2017.

30 травня 2007 року відповідач звернувся до позивача із листом, в якому просив видати технічні умови на водопостачання та водовідведення для проектування яхтклубу «Посейдон» на березі річки Дніпро по вул. Б. Хмельницького на наступні потреби: питна вода 18 м.куб/доба; водовідведення 18 м.куб/доба.

У відповідь на вказаний лист позивачем видано відповідачу технічні умови на підключення №3004 від 01.06.2007, якими передбачено підключення яхтклубу «Посейдон» по вул. Б. Хмельницького до мереж каналізації діаметром 300 мм по вул. Коцюбинського.

У жовтні 2008 року листом за вих.№06/4637 Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» погодило зміни місця підключення яхтклубу до мережі водовідведення самопливний каналізаційний колектор Д-200 з улаштуванням колодязя в місці підключення.

На підставі дозволу на виконання будівельних робіт №41Г-09 від 08.04.2009 було розпочато будівництво яхтклубу на березі річки Дніпро по вул. Б. Хмельницького у місті Кременчуці.

25 серпня 2010 року комісією у складі представника Приватного підприємства «ПТК «Візит», представника технічного нагляду замовника, за участю представника Комунального підприємства «Кременчукводоканал» складено акт огляду прихованих робіт монтажу зовнішніх мереж водопроводу та каналізації, виконаних відповідачем про відповідність виконаних робіт проектній документації, будівельним нормам та технічним умовам.

05 вересня 2010 року представниками замовника (відповідача) та позивача було складено акт врізки водопроводу, в якому зазначено про виконання врізки водопроводу згідно з проектом Р.204-20070НВК та про те, що дефектів не виявлено, а також вказано висновок про те, що водопровід є придатним для використання.

Також 05 вересня 2010 року без зауважень підписано акт на гідравлічні випробування змонтованого трубопроводу зовнішньої мережі водопроводу згідно проекту Р204-2007-НВК. У цьому акті зазначено, що водопровід придатний до експлуатації, опломбована засувка.

05 січня 2011 року представниками замовника та генпідрядника складено акт приймання виконаних підрядних робіт за січень 2011 року (типова форма №КБ-2в) на виконання врізки в діючий водопровід по вул. Б. Хмельницького, 7а у місті Кременчуці.

Отже, судами попередніх інстанцій констатовано, що було виконано процедуру врізки в діючий водопровід по вул. Б. Хмельницького, 7а. Генпідрядником по виконанню робіт був позивач. Вказані обставини не заперечуються сторонами і свідчать, що між ними були наявні відносини щодо будівництва та підключення до системи централізованого водопостачання та водовідведення. Матеріали підтверджують, що відповідні дії провадились відповідачем узгоджено з позивачем і за технічних умов, які були ним надані, а роботи в подальшому погоджені.

Листом №06/41 від 06.01.2011 позивач повідомив відповідача про те, що для отримання тимчасового дозволу на підключення до централізованої мережі водопостачання на період будівництва яхтклубу «Посейдон» по вул. Б. Хмельницького, 7а у місті Кременчуці відповідачу необхідно надати у виробничо-технічний відділ Комунального підприємства «Кременчукводоканал» технічні умови на тимчасове водопостачання на період будівництва та проект підключення до мереж з вузлом обліку, погоджений з позивачем. Також позивач у цьому листі повідомив відповідача, що у разі ненадання вищезазначених документів відповідачу буде відмовлено в отриманні тимчасового дозволу на підключення до централізованої мережі водопостачання на період будівництва.

Відповідач листом №9/2 від 20.01.2011 повідомив про безпідставність вимоги позивача на видачу технічних умов для тимчасового водопостачання до мереж з додатковим вузлом обліку, так як відповідач має технічні умови Комунального підприємства «Кременчукводоканал» на підключення яхтклубу «Посейдон» до мереж водопостачання та водовідведення та узгоджений проект на будівництво водопроводу та каналізації зі всіма службами, в тому числі позивачем. Крім того, відповідач у зазначеному листі звернув увагу позивача на те, що йому не потрібне тимчасове водопостачання для будівництва, так як воду він використовує з насосної станції.

У лютому 2013 року було введено в експлуатацію першу чергу об`єкта, що підтверджується декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою в інспекції ДАБК у Полтавській області 25.02.2013 року за №ПТ 143130560623.

12 жовтня 2016 року представниками позивача було здійснено обхід споруд та мереж водопостачання, в процесі якого виявлено несанкціоноване приєднання трубопроводу в бік яхтклубу «Посейдон» через запірну арматуру діаметром 150 мм у водопровідному колодязі на вуличному водопроводі діаметром 200 мм по вул. Б. Хмельницького. Колодязь знаходиться навпроти ЗОШ №2 поруч з газовою розподільчою камерою. При обстеженні також виявлено, що запірна арматура знаходиться у відкритому стані і інших споживачів води з цього трубопроводу, крім яхтклубу «Посейдон», в цьому районі немає. За результатами зазначеного обстеження Комунальним підприємством «Кременчукводоканал» складено акт №02/10 від 12.10.2016 про самовільне водокористування.

20 жовтня 2016 року представниками позивача здійснено обстеження підключення системи господарсько-фекальної каналізації яхтклубу «Посейдон» разом з представником Комунального підприємства «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління», за результатами якого складено відповідний акт.

Згідно з даними вищезазначеного акту від 20.10.2016 комісією встановлено, що прокладання напірного колектору не відповідає проекту «Яхт-клуб на березі р. Дніпро по вул. Б. Хмельницького в місті Кременчук Р. 204-2007 зовнішні мережі водопроводу та каналізації (НВК) 2008р.», що спричиняє порушення в роботі зливної каналізації. Визначено, що необхідно провести перекладання напірного колектору згідно з вказаним проектом.

Разом з тим, апеляційним судом зазначено, що матеріали справи не містять, а сторонами не надано пояснень щодо того, з якого моменту проект та проведені роботи по підключенню перестали відповідати технічним умовам та яким саме технічним умовам.

Начальником служби обліку і реалізації води Комунального підприємства «Кременчукводоканал» було проведено розрахунок витрат води за період з 12 вересня по 12 жовтня 2016 року відповідно до пункту 3.3. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, згідно якого обсяг витрат води за місяць складає 91562 м.куб.

На підставі розрахунків витрат води позивачем складено рахунок за надані послуги з водопостачання та водовідведення №01/10 від 21.12.2016 абоненту Товариству з обмеженою відповідальністю «Яхтклуб «Посейдон», що підлягає сплаті за період з 12.09.2016 року по 12.10.2016 року на суму 762528,34 грн.

Позивач листом №16/9369 від 21.12.2016 направив відповідачу вимогу про сплату рахунку №01/10 від 21.12.2016 на суму 762528,34 грн за самовільне та безоблікове водокористування та вимогу про укладення договору з Комунальним підприємством «Кременчукводоканал» на послуги з водопостачання та водовідведення.

04 січня 2017 року вищезазначений лист вручений адресату, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, однак, як стверджує позивач, вказаний лист було залишено відповідачем без відповіді.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 травня 2017 року комісією у складі представників Комунального підприємства «Кременчукводоканал», представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхтклуб «Посейдон» та експерта по проведенню будівельних експертиз було проведено обстеження комунікацій за адресою: місто Кременчук, вул. Б. Хмельницького, 7а. Згідно результатів цього обстеження сторонами підтверджено відсутність використання відповідачем мереж централізованого водопостачання та водовідведення.

Крім цього, згідно з висновком експертів № 2231/2232 складеним 29.03.2019 за результатами проведеної комісійної судової будівельно-технічної експертизи, суди зазначили, що існує технічна можливість для сторонніх осіб здійснювати зливи стічних вод з асенізаторських машин до каналізаційної мережі, побудованої для Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхтклуб «Посейдон».

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.09.2019 у справі №917/674/17, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2019, у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 32 400, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що за твердженням позивача підставою для подання позову є порушення, що відображені в акті від 12.10.2016 про самовільне водокористування та в акті від 20.10.2016 про обстеження підключення системи господарсько-фекальної каналізації яхтклубу «Посейдон» до міської централізованої системи водовідведення. Однак з усіх актів порушень (перевірки) чи інших доказів, не вбачається і не доводиться, що саме відповідач здійснив приєднання та здійснював водокористування чи зливання води у комунальні мережі водовідведення.

Відтак, висновок судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову обґрунтовано тим, що позивачем не було доведено наявність усіх складових для застосування деліктної відповідальності відповідача, а саме, не доведено вчинення відповідачем протиправного винного діяння, а також причинно-наслідкового зв`язку між таким діянням та шкодою завданою позивачу.

Крім того, суди попередніх інстанцій щодо акту від 20.10.2016 про обстеження підключення системи господарсько-фекальної каналізації яхт-клубу «Посейдон» до міської централізованої системи водовідведення зазначили, що цей акт не містить відомостей щодо встановлення самовільного підключення чи водокористування відповідача системою централізованого водопостачання та водовідведення, а відтак цей акт не стосується предмету заявленого позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради 28.12.2019 звернулося до Верховного Суду, через Східний апеляційний господарський суд, з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі №917/674/17, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими та неправильне застосування судами норм матеріального права.

Скаржник зазначає, що в деліктних зобов`язаннях саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач в свою чергу доводить лише наявність шкоди та її розмір.

Скаржник наголошує, що за змістом пункту 3.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України сам факт самовільного приєднання відповідачем до систем централізованого комунального водопостачання є фактом самовільного та безоблікового водокористування.

Відтак, враховуючи вимоги статті 1166 Цивільного кодексу України, факт відсутності приєднання до мереж централізованого водопостачання та факт відсутності водокористування чи зливання води у комунальні мережі водовідведення має довести саме відповідач

Крім того скаржник зазначає, що чинним законодавством не передбачено обов`язку виробника (позивача) при виявленні (встановленні) факту самовільного приєднання до мереж централізованого водопостачання встановлювати наявність води в мережі, здійснювати відбір проби води на визначення джерела водопостачання, здійснювати обстеження водопровідних мереж споживача.

Скаржник звертає увагу, що в матеріалах справи наявні акти на гідравлічні випробування, які підтверджують той факт, що мережі водопостачання відповідача знаходяться в колодязі де було виявлено самовільне приєднання. Також на фото, які містяться в експертних висновках чітко видно, що окрім труби водопостачання, що належить відповідачу немає будь-якої іншої труби, яка б мала з`єднання з централізованою трубою, що належить позивачу.

Також скаржник зазначає, що акт від 20.10.2016 фіксує наявність у відповідача каналізаційної мережі, яка прокладена в середині колектору зливної каналізації діаметром 1500 мм, що не відповідає проекту. Тобто, відповідач здійснюючи самовільне користування мережами централізованого водопостачання, відповідно і користувався мережею централізованого водовідведення.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини даної справи та характер спірних правовідносин, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, надали їм правильну юридичну оцінку, а наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій

Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, посилаючись на несанкціоноване підключення до мереж централізованого водопостачання та здійснення відповідачем водокористування без отримання відповідного дозволу та без укладення договору, що суперечить вимогам пункту 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 13 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, пункту 4.3 Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, позивач стверджує, що згідно з пунктами 3.3, 3.4 зазначених Правил відповідач має сплатити позивачу вартість витрат води із розрахунку пропускної спроможності труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу протягом одного місяця, що за розрахунками позивача складає 762 528, 34 грн.

За змістом статті 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, що укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

Про здійснення відносин щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення виключно на договірних засадах, відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», йдеться також у пункті 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 №190 (далі - Правила №190).

Статтею 46 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що особи, винні у самовільному підключенні споживачів до об`єктів та систем питного водопостачання і водовідведення притягаються до відповідальності згідно із законами України.

Положеннями статті 47 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення, зокрема відповідно до частини 1 цієї статті визначено, що підприємствам питного водопостачання, яким заподіяна шкода юридичними чи фізичними особами внаслідок порушення ними правил користування системами питного водопостачання, пошкодження цих систем, а також внаслідок створення перешкод у проведенні аварійно-відновлювальних робіт, у забезпеченні нормальної експлуатації систем питного водопостачання або забруднення, засмічення чи виснаження джерел питного водопостачання, збитки відшкодовуються відповідно до законів України.

Таким чином, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що між сторонами виникли позадоговірні відносини із відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до пункту 10.4.5 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 №30, у разі виявлення самовільного приєднання споживача до системи водопостачання, а також самовільних робіт на водопровідному вводі складається відповідний акт. При цьому плата за воду стягується згідно з вимогами Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Відповідно до пункту 3.2 Правил №190 водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Пунктом 3.4. Правил №190 визначено, що розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Отже, за диспозицією пунктів 3.2 та 3.4 Правил №190 безоблікове водокористування включає у себе дві самостійні дії за вчинення (здійснення) хоча б однієї з них наступає відповідальність, це самовільне приєднання до систем водопостачання та водовідведення, або самовільне користування ними.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що з усіх актів порушень (перевірки) чи інших доказів, не вбачається і не доводиться, що саме відповідач здійснив приєднання та здійснював водокористування чи зливання води у комунальні мережі водовідведення.

Зокрема, у акті №02/10 від 12.10.2016 зазначено про несанкціоноване приєднання трубопроводу в бік яхтклубу «Посейдон» через запірну арматуру в водопровідному колодязі на вуличному водопроводі, який відповідно до акту від 20.10.2016 року є колектором зливної каналізації. Тобто, незважаючи на назву акту №02/10 від 12.10.2016 «Про самовільне водокористування», у даному випадку як встановлення факту водокористування так і факту, що це відповідач не було.

Також господарські суди зауважили, що 25 травня 2017 року комісією у складі представників позивача, представників відповідача та експерта по проведенню будівельних експертиз було проведено обстеження комунікацій за адресою: місто Кременчук, вул. Б. Хмельницького, 7а. Згідно результатів цього обстеження сторонами підтверджено відсутність використання відповідачем мереж централізованого водопостачання та водовідведення.

При цьому, судами зазначено, що акти від 12.10.2016 №02/10 про самовільне водокористування та від 20.10.2016 про обстеження підключення системи господарсько-фекальної каналізації яхтклубу «Посейдон» до міської централізованої системи водовідведення не доводять самовільне приєднання відповідача до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення чи самовільне користування ними, оскільки складалися позивачем без проведення фактичного обстеження технічного стану інженерного обладнання споруд відповідача.

Також суди попередніх інстанцій взяли до уваги, що позивачем при проведенні перевірки не було встановлено наявність води в мережі, а також наявність руху води (тиску) саме в бік мережі яхтклубу «Посейдон» (не було зазначено жодних фактичних даних про фіксацію води вже в мережі відповідача). Відбір проби води на визначення джерела водопостачання не здійснювався, обстеження водопровідних мереж не проводилося.

Суди встановили, що підключення відповідача до систем водопостачання та водовідведення здійснювалося за тимчасового дозволу позивача, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом огляду прихованих робіт монтажу зовнішніх мереж водопроводу та каналізації, виконаних відповідачем про відповідність виконаних робіт проектній документації, будівельним нормам та технічним умовам від 25.08.2010, актом врізки водопроводу від 05.09.2010, актом на гідравлічні випробування змонтованого трубопроводу зовнішньої мережі водопроводу від 05.09.2010, а також актом приймання виконаних підрядних робіт за січень 2011 року на виконання врізки в діючий водопровід по вул. Б. Хмельницького, 7а. Тобто, відповідно до матеріалів справи приєднання було санкціоноване, відповідно до проекту та відбулось ще у 2010 році. Потім, після випробувань відбулось від`єднання.

Також господарські суди зауважили, що позивачем не було проведено обстеження водопровідних мереж, не встановлено, що саме відповідач є єдиним споживачем води з цього водопроводу. У зв`язку з тим, що не укладений договір, відсутня схема балансового розмежування водопровідних та каналізаційних мереж, відсутні акти розмежування балансової належності водопровідних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін. Колодязь, в якому виявлена врізка, знаходиться поза межами земельної ділянки, якою користується відповідач, власник колодязя невідомий та будь-хто має до нього доступ.

Крім того, суди зазначили, що як встановлено висновком експертів №2231/2232 складеним 29.03.2019 за результатами проведеної комісійної судової будівельно-технічної експертизи, існує технічна можливість для сторонніх осіб здійснювати зливи стічних вод з асенізаторських машин до каналізаційної мережі, побудованої для Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхтклуб «Посейдон».

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Згідно з вимогами частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Однак оскільки позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявність усіх складових для застосування деліктної відповідальності відповідача, а саме, не доведено вчинення саме відповідачем діяння і протиправного діяння, а також причинно-наслідкового зв`язку між таким діянням та шкодою завданою позивачу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Інші доводи, викладені в касаційній скарзі колегією суддів Касаційного господарського суду відхиляються, оскільки останні є такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» та «Рябих проти Російської Федерації»), у справі «Нєлюбін проти Російської Федерації», повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі №917/674/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко