ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/13125/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М. ;

за участю представників сторін:

скаржника - адвокат Скворцова В. О., адвокат Лукашевич Д. О. (11.08.2020)

Міністерства юстиції України - Фартушна В. Л.

Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради - Голован О. Г. (11.08.2020)

ТОВ "Українські склади Будматеріалів" - ліквідатор Малишенко О. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 22.06.2020

у справі № 910/13125/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор"

до відповідачів:
1. Міністерства юстиції України; 2. Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради

про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії, а саме: визнати протиправним та скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстраційний запис № 10641110025011980 від 16.02.2016 про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ" (код ЄДРПОУ 38090719).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 (суддя Мудрий С. М. ) позов задоволено повністю. Постановлено визнати протиправним та скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстраційний запис № 10641110025011980 від 16.02.2016 про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ".

3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" та Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради звернулися з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 (Грек Б. М. - головуючий, судді: Сотніков С. В., Остапенко О. М. ) апеляційні скарги Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 по справі № 916/13125/19 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" відмовлено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" 3 153,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" на користь Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради 2 881,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги; достягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" на користь держави в особі ГУК у місті Києві судовий збір в розмірі 271,50 грн. за подання апеляційної скарги; матеріали справи № 910/13125/19 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

5.13.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою Вих. № 13-07 від 13.07.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 у справі № 910/13125/19, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" у справі № 910/13125/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., судді - Васьковського О. В., судді - Огородніка К. М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.07.2020.

7. Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 910/13125/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" Вих. № 13-07 від
13.07.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від
22.06.2020; призначено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" на 11.08.2020 о 10:30 год.

8. В судовому засіданні 11.08.2020 було оголошено перерву до 10:45 год.
18.08.2020.

9. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від
13.08.2020, у зв'язку з перебуванням судді Огородніка К. М. з 17.08.2020 у відпустці, справу № 910/13125/19 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В. В. - головуючого, судді - Катеринчук Л. Й., судді - Васьковського О. В.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

10. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду від
22.06.2020 повністю та залишити в силі рішення суду першої інстанції від
27.01.2020; відшкодувати понесені судові витрати за подання касаційної скарги.

11.05.08.2020 скаржником подано доповнення до касаційної скарги.

12. Доводи скаржника полягають у наступному.

12.1. Починаючи з 04.07.2019 позивач є кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ" з виконання останнім взятих на себе згідно договору про відкриття кредитної лінії № 686-11 від 21.06.2011 зобов'язань.

12.2.16.02.2016 державним реєстратором внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис № 10641110025011980 про державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ" за рішенням засновників.

12.3. Однак, на момент вчинення спірної реєстраційної дії у Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ" була наявною непогашена заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 686-11 від 21.06.2011, а вартості його майна було недостатньо для проведення розрахунків з кредиторами, що у відповідності до частини 5 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній станом на 16.02.2016) було безумовною підставою для відмови у внесенні запису про ліквідацію такого Товариства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

12.4. На відміну від суду першої інстанції суд апеляційної інстанції обмежився формальними повноваженнями державного реєстратора та дійшов висновку про відсутність порушення ним прав позивача за наслідками вчинення оскаржуваної реєстраційної дії, що унеможливлює задоволення його вимог в обраний спосіб.

12.5. Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР, а тому якщо суд встановить, що суб'єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує права чи законні інтереси позивача.

12.6. Враховуючи, що наявність реєстраційного запису про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ", вчиненого за наслідками порушення встановленого законодавством порядку припинення юридичної особи у випадку неможливості задоволення вимог кредиторів наявним у неї майном, безумовно впливає на права та інтереси позивача, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишилися незадоволеними, то існують безумовні підстави для задоволення його позову про скасування відповідного запису.

12.7. Внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість пред'явлення безпосередньо до такої особи вимог про оскарження рішень її органів щодо внесення спірного запису чи інших дії, пов'язаних з її припиненням, а тому належним способом захисту прав та інтересів в такому випадку є пред'явлення позову до державного реєстратора з вимогою про скасування зазначеного запису.

12.8. В підтвердження своїх доводів скаржник посилається на правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №904/5857/17 та від 17.06.2020 у справі №826/10249/18.

13. У судових засіданнях 11.08.2020 та 18.08.2020 представники скаржника підтримали касаційну скаргу та подані до неї доповнення з підстав, наведених в них.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" та Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради подано відзиви на касаційну скаргу, в яких просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

15. Представник Міністерства юстиції України в судових засіданнях заперечила проти касаційної скарги.

16. У судових засіданнях 11.08.2020 та 18.08.2020 представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" та Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради заперечували проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

17. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

18. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон) зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

19. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" набрав чинності 08.02.2020.

20. Прикінцевими та перехідними положеннями Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

21. Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" Вих. № 13-07 від 13.07.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 у справі № 910/13125/19 подана
13.07.2020.

22. З огляду на викладене, в цьому випадку при розгляді вказаної касаційної скарги підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній з 08.02.2020, в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-IX.

23. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені статті 300 Господарського процесуального кодексу України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

24. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

25. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

25.1.21.06.2011 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вена" укладено договір про відкриття кредитної лінії № 686-11 від
21.06.2011, зі змінами внесеними договорами про внесення змін до нього: від
26.03.2012 за № 1/686-11/324, від 25.04.2012 за № 2/686-11/558, від 03.05.2012 за № 3/686-11/668, від 19.06.2012 за № 4/686-11/818, від 26.06.2012 за № 5/686-11/829, від 06.09.2012 за № 6/686-11/983, від 31.10.2012 за № 7/686-11/1040, від 09.11.2012 за № 8/686-11/1057, від 09.11.2012 за № 9/686-11/1058, від 28.12.2012 за № 10/686-11/1177, від 30.07.2013 за № 11/686-11/152.

25.2. Договором № 8/686-11/1057 від 09.11.2012 здійснено переведення боргу, а саме, боржника ТОВ "Фірма "Вена" було замінено на нового боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Систем".

25.3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Систем" неодноразово змінювала назви на: ТОВ "Севен Стайл ЛТД ", ТОВ "ТЛЛ", Товариство з обмеженою відповідальністю "МПТ" (остання).

25.4. Отже, боржником перед банком за вказаним кредитним договором є Товариство з обмеженою відповідальністю "МПТ".

25.5. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено наступні договори:

- договір застави № 1069-12 від 09.11.2012 (зі змінами та доповненнями), заставодавець Товариство (надалі - договір застави);

- договір іпотеки № 692-11 від 21.06.2011 (зі змінами та доповненнями), іпотекодавець ТОВ "РБТ" (надалі - договір іпотеки-1);

- договір іпотеки № 693-11 від 21.06.2011 (зі змінами та доповненнями), іпотекодавець ТОВ "РБТ" (надалі - договір іпотеки-2);

- договір іпотеки № 694-11 від 21.06.2011 (зі змінами та доповненнями), іпотекодавець ТОВ "РБТ" (надалі - договір іпотеки-3);

- договір поруки № 159-13 від 30.07.2013 (зі змінами та доповненнями), поручитель ТОВ "Українські склади будматеріалів" (надалі - договір поруки- 1);

- договір поруки № 1059-12 від 09.11.2012 (зі змінами та доповненнями), (надалі - договір поруки-2);

- договір поруки № 1060-12 від 09.11.2012 (зі змінами та доповненнями), (надалі - договір поруки-3);

- договір поруки № 1061-12 від 09.11.2012 (зі змінами та доповненнями), (надалі - договір поруки-4);

- договір поруки № 1062-12 від 09.11.2012 (зі змінами та доповненнями), (надалі - договір поруки-5);

- договір поруки № 1064-12 від 09.11.2012 (зі змінами та доповненнями), (надалі - договір поруки-6).

25.6.30.11.2015 у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації" № 337 (32) було опубліковано оголошення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ", не пов'язане з банкрутством юридичної особи. Відповідно до змісту оголошення встановлений строк пред'явлення кредиторами вимог до юридичної особи - 30.01.2016.

25.7.21.12.2015 банк направив на адресу голови комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ" письмову заяву про кредиторські вимоги на загальну суму 79 695 672,93 грн., які ґрунтуються на кредитному договорі та договорі застави.

25.8 16.02.2016 державним реєстратором внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис № 10641110025011980 про державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ" за рішенням засновників.

25.9.26.06.2019 між банком (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (фактор) укладено договір факторингу № 39/487, відповідно до умов якого банк відступив Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" право грошової вимоги за кредитним договором № 686-11 від 21.06.2011 разом із договорами про внесення змін та договорами забезпечення.

25.10.02.07.2019 між сторонами підписано акт прийому-передачі прав вимоги за договором факторингу № 39/487 від 26.06.2019 та акт приймання-передачі документів.

25.11.04.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (клієнт) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" (фактор) укладено договір факторингу № 04-07, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" відступило позивачу право грошової вимоги за кредитним договором № 686-11 від 21.06.2011 разом із договорами про внесення змін та договорами забезпечення, про що між сторонами договору підписано акт приймання-передачі документів та акт прийому-передачі прав вимоги за договором факторингу № 04-07 від 04.07.2019.

25.12. Отже, починаючи з 04.07.2019 позивач є кредитором (заставодержателем) іпотекодержателем за кредитним договором, договором застави, договорами іпотеки 1,2,3, договорами поруки 1,2,3,4,5,6.

25.13. До державного реєстратора звернувся голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ" щодо проведення державної реєстрації припинення товариства шляхом ліквідації та надав заяву про проведення державної реєстрації юридичної особи в результаті її ліквідації; довідку архівної установи.

25.14. Згідно матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ" судами попередніх інстанцій встановлено, що у заяві про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії такого товариства письмово зазначив та підтвердив своїм особистим підписом, що ним вчинені всі передбачені законодавством дії стосовно порядку припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, включаючи завершення розрахунків з кредиторами (у тому числі із сплати податків, зборів, обов'язкових платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування).

25.15.16.02.2016 державним реєстратором внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис № 10641110025011980 про державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ" за рішенням засновників.

26. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним.

26.1. Під час проведення оскаржуваної реєстраційної дії щодо проведення державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ" державний реєстратор діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції чинній на день внесення запису), а положеннями останнього на державних реєстраторів не покладено обов'язку перевіряти достовірність відомостей, що надходять від заявника, крім тих, що безпосередньо зазначені в Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

26.2. Тому, враховуючи, що положеннями статей 17, 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції чинній на день внесення запису) не передбачено такої підстави для відмови в проведенні державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, як наявність незадоволених вимог кредиторів відповідної юридичної особи, визнати дії державної реєстратора протиправними та скасувати відповідний запис неможливо.

26.3. Захист Позивачем порушених, на його думку, прав та інтересів має відбуватися шляхом звернення з обґрунтованими позовними вимогами до належної особи, що цілком відповідатиме нормам чинного законодавства, зокрема приписам статей 15, 16 Цивільного кодексу України.

27. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги встановлені судами фактичні обставини, не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та безпідставними з огляду на таке.

28. Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань" визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань".

29. Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус (стаття 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань").

30. Змістом статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань" передбачено повноваження державного реєстратора згідно з якими він, зокрема, проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи.

31. Подання документів для державної реєстрації за змістом статті 14 наведеного вище Закону здійснюється заявником (засновник (засновники) або уповноважена ними особа - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в розумінні абзацу 1 пункту 8 частини першої статті 1 Закону).

32. Водночас статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).

33. Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

34. У такому випадку, якщо суд встановить, що суб'єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує права чи законні інтереси позивача. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №904/5857/17.

35. Враховуючи вищенаведене, питання наявності правових підстав для скасування певного реєстраційного запису не ставиться у виключну залежність від дотримання державним реєстратором визначеного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" порядку та способу його дій і у випадку встановлення судом в межах відповідного спору незаконності підстави для вчинення такого запису, яким порушуються права та інтереси позивача, існують правові підстави для його скасування.

36. Проте, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою наведене застосування приписів пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в розрізі розгляду спірних правовідносин, обмежившись виключно дослідженням питання формального дотримання державним реєстратором визначених Законом порядку та способу його дій.

37. Відтак, висновок господарського суду апеляційної інстанції про те, що дотримання державним реєстратором процедури та порядку, визначених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", під час проведення реєстраційної дії щодо проведення державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ" виключає можливість порушення прав позивача, за захистом яких подано відповідний позов про скасування реєстраційної дії, є необґрунтованим, адже наявність реєстраційного запису про припинення такого товариства, вчиненого за наслідками порушення встановленого законодавством порядку припинення юридичної особи у випадку неможливості задоволення вимог кредиторів наявним у нього майном, безумовно впливає на права та інтереси позивача, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишилися незадоволеними.

38. Частиною 12 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції чинній на день внесення запису) для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

39. Частиною 5 статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

40. Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України припинення юридичної особи може відбуватися шляхом ліквідації. Ліквідація юридичної особи можлива на підставі рішення її учасника (пункт 1 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України).

41. Частиною 3 статті 105 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент припинення) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до Частиною 3 статті 105 Цивільного кодексу України призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

42. Ліквідаційна комісія (ліквідатор): закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами (частина 3 статті 111 Цивільного кодексу України); вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи (частина 4 статті 111 Цивільного кодексу України); складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи (частина 8 статті 111 Цивільного кодексу України); складає ліквідаційний баланс після завершення розрахунків з кредиторами (частина 11 статті 111 Цивільного кодексу України).

43. Частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

44. Відповідно до частини 1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент припинення) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому частини 1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

45. Невиконання вимог, передбачених частиною 1 цієї статті, є підставою для відмови у внесенні запису про ліквідацію юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (частина 5 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент припинення).

46. Враховуючи вищевикладене, Колегія суддів Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини, зокрема щодо недостатності вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ" станом на 16.02.2016 (на момент його припинення) для задоволення вимог за договором про відкриття кредитної лінії № 686-11 від
21.06.2011, дійшла висновку, що в межах встановлених обставин спірних правовідносин, відповідно до частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент припинення) ліквідація ~organization10~ (код ЄДРПОУ ~organization1~) мала б відбуватися в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

47. При цьому, внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість пред'явлення безпосередньо до такої особи вимог про оскарження рішень її органів щодо внесення спірного запису чи інших дії, пов'язаних з її припиненням, а тому належним способом захисту прав та інтересів в такому випадку і є пред'явлення позову до державного реєстратора з вимогою про скасування зазначеного запису.

48. В постанові від 17.06.2020 у справі №826/10249/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи відповідає належному способу захисту прав та інтересів.

49. Визначаючи юрисдикційну належність такого спору Великою Палатою Верховного Суду в наведеній постанові зазначено, зокрема про те, що:

- відносини щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно і державної реєстрації юридичних осіб є різними і регулюються різним матеріальним правом;

- якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов'язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків;

- спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов'язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах;

- спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР. Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв'язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності;

- подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

50. Враховуючи вищевикладене, вимога про скасування запису в ЄДР про припинення юридичної особи, пред'явлена до державного реєстратора з підстав порушення порядку та процедури ліквідації такої юридичної особи, є належним способом захисту порушених прав та інтересів особи і її розгляд не обмежується виключно перевіркою дій державного реєстратора, адже суду належить дослідити підстави для вчинення такого запису на предмет їх законності та його вплив на права і інтереси позивача.

51. Здійснюючи апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не врахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду у подібних спорах (постанови від 04.09.2018 у справі №904/5857/17 та від
17.06.2020 у справі №826/10249/18), у зв'язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, обмежуючись виключно дослідженням питання формального дотримання державним реєстратором визначених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" процедури та порядку під час проведення реєстраційної дії щодо проведення державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ", в той час, як судом першої інстанції було встановлено, що ліквідація Товариства з обмеженою відповідальністю "МПТ" (код ЄДРПОУ 38090719) мала б відбуватися в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", недотримання чого впливає на права та інтереси позивача, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишилися незадоволеними, а тому їх захист можливий в обраний ним в межах даної справ спосіб.

52. Таким чином, більшість доводів касаційної скарги про неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

53. Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини (рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006), фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але і дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Отже, процедура розгляду справи судами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

54. Аргументи наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" та Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради проти задоволення касаційної скарги не спростовують доводів наведених в ній.

55. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від
18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

56. Відповідно до статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статті 312 Господарського процесуального кодексу України межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

57. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

58. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

59. Однак, враховуючи викладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам частково не відповідає.

60. При цьому, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, яке помилково скасував суд апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" Вих. № 13-07 від 13.07.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 у справі № 910/13125/19 задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 у справі № 910/13125/19 скасувати.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 у справі № 910/13125/19 залишити в силі.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

Л. Й. Катеринчук