Історія справи

Постанова КГС ВП від 20.04.2023 року у справі №904/9376/21
Постанова КГС ВП від 20.04.2023 року у справі №904/9376/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/9376/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Майтак І.В. (адвокат),

відповідача - Миколюк Д.О. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2022 та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2022

за позовом акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

до комунального підприємства "Кривбасводоканал"

про стягнення 2 540 599, 12 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - АТ "Криворізький залізорудний комбінат", позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Кривбасводканал" (далі - КП "Кривбасводканал", відповідач) про стягнення 2 540 599,12 грн збитків у вигляді надмірної оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення та додаткових витрат, що настали внаслідок бездіяльності відповідача.

1.2. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків, як підприємством питного водопостачання та централізованого водовідведення, які полягають у тому, що КП "Кривбасводканал" протягом тривалого часу (більше 1,5 року) не вживало заходів по виконанню заявок позивача на відключення централізованого водопостачання на об`єкті, розташованому по вул. Славна, м. Кривий Ріг. Зокрема, позивач зазначав про виникнення аварійної ситуації на мережі водопостачання (виходу з ладу механізмів пожежного гідранту), внаслідок якої відбувались витоки води.

1.3. Наслідком такої бездіяльності відповідача для позивача є понесення збитків у розмірі 2 540 599,12 грн, що включають 2 309 635,56 грн - надмірної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, що стягнуті за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2021 у справі №904/4131/21 та 230 963,56 грн - витрат на оплату виконавчого збору.

1.4. Позивач вважає, що таких збитків можливо було б уникнути, за умови своєчасного реагування відповідача на заявки.

2. Стислий виклад судових рішень попередніх інстанцій

2.1. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2022 (суддя Загинайко Т.В.), яке залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2022 (колегія суддів: Дармін М.О., Антонік С.Г., Чус О.В.) відмовлено у задоволенні позову, судові витрати у справі віднесено на рахунок АТ "Криворізький залізорудний комбінат".

2.2. Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2011 у справі №904/4131/21 було стягнуто з ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" (в подальшому змінено найменування на АТ "Криворізький залізорудний комбінат") на користь КП "Кривбасводоканал" заборгованість за послуги з центрального водопостачання та водовідведення згідно з договором від 28.10.2013 №564/1642 у розмірі 2 564 627,78 грн, пеню у розмірі 10 117,98 грн, 3 % річних у розмірі 2 529,50 грн, а також судовий збір у розмірі 38 659,13 грн. Зазначене рішення набрало законної сили та було виконано Покровським відділом державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) у примусовому порядку (виконавче провадження № 67316283/8).

2.3. За висновком суду, звертаючись до суду з позовом про стягнення збитків, позивач фактично не погоджується з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2021 у справі 904/4131/21 у частині стягнення суми 2 309 635,56 грн - заборгованості за безоблікове водокористування.

2.4. Приймаючи рішення про відмову в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з відсутності усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такого способу відповідальності як стягнення збитків, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження протиправної поведінки відповідача.

2.5. Переглядаючи в апеляційному порядку рішення господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що в силу положень статті 23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", підпункту 12 пункту 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 та пункту 2.1.8 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 №30 у відповідача є обов`язок негайного вжиття заходів для швидкого виявлення, локалізації і повної ліквідації аварій та інших порушень порядку надання послуг, а також є обов`язок виконувати заявки споживачів у строк, установлений законодавством та Договором.

2.6. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що під час розгляду справи №904/4131/21 було встановлено факт щодо витоків води і такі обставини не заперечувався АТ "Криворізький залізорудний комбінат", який першим це виявив та сповістив КП "Кривбасводоканал". При цьому у справі №904/4131/2 на підтвердження заперечень, викладених у відзиві на позовну заяву АТ "Криворізький залізорудний комбінат" надавалися докази, які також покладено в основу позовних вимог у справі, що розглядається.

2.7. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що позовні вимоги у даній справі є похідними від обставин, встановлених судовим рішенням у справі №904/4131/21, а тому, за висновком суду, є такими, що свідчать про намагання АТ "Криворізький залізорудний комбінат" переглянути рішення суду, яке набрало законної сили. Вимоги позивача, щодо перегляду встановлених обставин порушують принцип остаточності рішення суду. Водночас обов`язок несення негативних наслідків, пов`язаних із нехтуванням можливості оскарження рішення господарського суду по справі №904/4131/21, у визначеному ГПК України порядку, цілком узгоджується з принципом диспозитивності господарського судочинства.

2.8. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів на підтвердження протиправної поведінки відповідача, оскільки спірні суми коштів, які позивач вважає збитками, були отримані відповідачем згідно з рішенням суду, що набрало законної сили, та згідно з постановою про стягнення виконавчого збору.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги

3.1. АТ "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - скаржник) не погоджуючись з прийнятими у справі №904/9376/21 судовими рішеннями звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у частині позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 2 309 635, 56 грн, щодо яких було відмовлено та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити названі вимоги.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1.1. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

4.1.2. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) АТ "Криворізький залізорудний комбінат" вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статей 22, 23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у спірних правовідносинах. Зокрема, щодо можливості споживача послуг реалізувати своє право на компенсацію збитків, яке передбачено статтями 22, 23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", завданих споживачу внаслідок протиправної поведінки з боку підприємства питного водопостачання.

4.1.3. Так, у касаційній скарзі, позивач зазначає про те, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки тому, що в силу положень статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вихід з ладу будь-якої частини системи забезпечення комунальних послуг, зокрема і системи водопостачання, які знаходяться на балансі (у власності) споживача, має ознаки аварії. Саме тому відповідно до положень цього закону постачальник житлово-комунальної послуги, у тому числі і відповідач, має обов`язок оперативно реагувати на повідомлення споживачів про аварійні ситуації та вживати дії у межах його компетенції (здійснювати відключення мереж, на яких виникла аварійна ситуація, для можливості проведення відповідних ремонтних робіт). Надані позивачем докази у даній справі засвідчують факт тривалого (понад 1,5 роки) невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оперативного реагування на повідомлення про виникнення аварійної ситуації у системі водопостачання, яка знаходиться на балансі позивача, та невиконання заявок його на відключення системи від водопостачання, з метою проведення ремонту і усунення наслідків аварійної ситуації.

4.1.4. Однак суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що витрати позивача на оплату витоків води на об`єкті по вул. Славна, 2, м. Кривий Ріг відповідають усім критеріям збитків, а вимоги до відповідача про їх відшкодування є похідним правом позивача від обставин, встановлених судом у справі №904/4131/21, та не є намаганням переглянути судове рішення, про що помилково зазначають суди першої та апеляційної інстанції.

4.1.5. За твердженням скаржника, судами попередніх інстанцій не було застосовано наведені вище норми матеріального права у сукупності із обставинами, встановленими у справі №904/4131/21.

4.2. Доводи інших учасників справи

4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу КП "Кривбасводоканал" доводи касаційної скарги не визнає та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено таке.

5.1. Між КП "Кривбасводоканал" (Кривбасводоканал) та ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" (споживач) 28.10.2013 було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення №564/1642 (далі - Договір). Договір сторонами укладено з протоколом розбіжностей від 24.12.2013 та протоколом узгодження розбіжностей від 08.01.2014.

5.2. Згідно з пунктом 1.1 Договору Кривбасводоканал зобов`язується забезпечити споживача питною водою, виробником якої є ДПП "Кривбаспромводопостачання" та прийняти від нього стічні води (на підставі Правил №2202), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити питну воду за встановленими тарифами, згідно наданої заявки орієнтовно в обсязі 533 200 м3/рік, у тому числі: населення - 4700 м3/рік, інші - 528500 м3/рік. Водовідведення 547800 м3/рік, інші - 547800 м3/рік. Об`єкти водокористування та водовідведення зазначені у Додатку №1, який є невід`ємною частиною Договору (пункт 1.2 Договору).

5.3. Пунктом 4.2 Договору визначено, що споживач зобов`язаний, зокрема: своєчасно вносити плату за надані послуги на умовах даного Договору; розробити заходи по раціональному використанню питної води та виконувати їх в повному обсязі; вчасно повідомляти Кривбасводоканал про виявлені пошкодження на об`єктах водопостачання та водовідведення, що йому належать; не перешкоджати здійсненню контролю Кривбасводоканалу за технічним станом водопровідних мереж та обладнання; стежити за схоронністю приладів обліку, пломб і з`єднань водолічильника, запірної арматури, манометра, термометрів і іншого устаткування водомірного вузла; забезпечити цілісність обладнання комунальних водопроводів і каналізації, розміщених в межах їхніх володінь (труби, водолічильники, люки, колодязі, грубі грати, вказівні таблички, гідранти, тощо); не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищувати від льоду та снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю встановлення пломб, забезпечувати відведення поверхневих вод від колодязів; вчасно робити ремонт і здійснювати державну повірку приладу обліку, письмово погоджувати з Кривбасводоканалом виклик представника для зняття пломб і наступного опломбування приладів.

5.4. Відповідно до пункту 4.5 Договору Кривбасводоканал зобов`язаний: в повному обсязі виконувати пункт 1.1 Договору; відновити надання послуг у 5-денний термін після ліквідації заборгованості, усунення порушень, оплати послуг та в 1-3 денний термін в залежності від складності аварії, забезпечувати вчасне та відповідної якості водопостачання та водовідведення згідно з законодавством та умовами Договору; забезпечувати вчасне та відповідної якості водопостачання та водовідведення згідно з законодавством та умовами Договору.

5.5. Пунктом 6.1 Договору встановлено, що точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від Кривбасводоканалу до споживача, зазначені у актах розмежування балансової належності, які є невід`ємною частиною Договору.

5.6. Відповідно до пункту 9.1 Договору даний Договір набирає чинності з 28.10.2013 і діє в частині надання послуг водопостачання та водовідведення до 31.12.2016, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не заявить про намір його розірвати або внести в нього зміни (пункт 9.2 Договору).

5.7. На виконання умов Договору, сторонами було підписано Акт розмежування балансової належності водопровідних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін зі схемою водопостачання АБК УЖДТ ПАТ "Кривбасзалізрудком" по вул. Ігнатьєва, 2.

5.8. Як встановили суди попередніх інстанцій, КП "Кривбасводоканал" у квітні 2021 року, посилаючись на виявлені факти безоблікових витоків води та несплату ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", нарахованих у зв`язку з цим платежів за Договором звернулося до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за послуги з центрального водопостачання та водовідведення згідно з Договором. Зокрема, заборгованість за надані послуги у розмірі 2 566 314,98 грн, пеня у розмірі 153 978,90 грн, 3% річних у розмірі 2 531,16 грн та судового збору у розмірі 40 842,38 грн.

5.9. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2011 у справі №904/4131/21 позов КП "Кривбасводоканал" задоволено частково; стягнуто з ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на користь КП "Кривбасводоканал" заборгованість за послуги з центрального водопостачання та водовідведення згідно з Договором у розмірі у розмірі 2 564 627,78 грн, пеню у розмірі 10 117,98 грн, 3 % річних у розмірі 2 529,50 грн, а також судовий збір у розмірі 38 659,13 грн; у решті позову відмовлено.

5.10. У рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2021 у справі №904/4131/21 встановлено такі обставини:

"- 28.01.2021 уповноваженими представниками КП "Кривбасводоканал" у складі: інспекторів відділу по роботі з юридичними особами Ворсіним В.А., Шишковською О.П. та представника Споживача - заступника начальника цеху Міценко Є.О., під час проведення обстеження систем водопостачання та водовідведення за Договором від 28.11.2013 №564/1642 на об`єкті водокористування споживача: УЗТ, РЕУ-2 за адресою: м. Кривий ріг, вул. Дарвіна, 10 було встановлено факт порушення пункту 10.1 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" від 27.06.2008 №190, а саме: при обстеженні системи водопостачання та водовідведення було встановлено витоки на корпусі лічильника, лічильник негерметичний;

- лічильник ЛК-15X, завод.№0006925, встановлений у приміщенні цеху на горизонтальній ділянці трубопроводу, але місце встановлення для типорозміру лічильника не відповідає вимогам, вказаним в технічних умовах 31597 від 29.10.2019. Лічильник було опломбовано пломбою С5418, кран обвідної лінії Ду=50мм опломбовано пломбою С54187015, пломби було знято для позачергової держповірки та ремонту лічильника;

- акт про зняття охоронних пломб та деталей опломбування складено 28.01.2021 за №129, підписано у двосторонньому порядку, представниками КП "Кривбасводоканал" та представником ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат";

- результати технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення на об`єкті водокористування Споживача (Відповідача): УЗТ, РЕУ-2 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 10 відображені у Акті від 28.01.2021 за №16/21ТІ, підписаному представниками КП "Кривбасводоканал". Позивач зазначає, що представник споживача - заступник начальника цеху Міценко Є.О. був присутнім під час обстеження, однак від підпису цього акту відмовився. Також до Акту від 28.01.2021 за №16/21ТІ додаються: схема водопостачання, припис від 28.01.2021 №127 та фотоматеріали порушення від 28.01.2021;

- також 29.01.2021 уповноваженими представниками КП "Кривбасводоканал" у складі: інспекторів відділу по роботі з юридичними особами Ворсіним В.А., Шишковською О.П. та представника споживача - начальника служби ПТОЕ і ЕГ Устименко В.А., під час проведення обстеження систем водопостачання та водовідведення за Договором №564/1642 на об`єкті водокористування споживача: адміністративна будівля УЗТ за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Славна, 2 було встановлено факт порушення пункту 10.1 Правил №190. Зокрема: при обстеженні системи водопостачання та водовідведення виявлено витоки води в колодязі ВК-4 від фланців пожежного гідранту ДУ=150мм, який знаходиться на балансі споживача до вузла обліку води, що в свою чергу відповідно до пункту 10.1 Правил №190 вважається нераціональним використанням води;

- результати технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення на об`єкті водокористування споживача (відповідача): адміністративна будівля УЗТ за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Славна, 2 відображені у Акті від 29.01.2021 за №20/21ТІ, підписаному представниками КП "Кривбасводоканал". Позивач зазначає, що представник споживача - начальник служби ПТОЕ і ЕГ Устименко В.А. був присутнім під час обстеження, однак від підпису цього акту відмовився. До Акту від 29.01.2021 №20/21ТІ додаються: схема водопостачання, припис від 29.01.2021 та фотоматеріали порушення від 29.01.2021;

- КП "Кривбасводоканал" було здійснено розрахунок витрат води від 28.01.2021 споживачу (ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат") по об`єкту, розташованому за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 10, як за безоблікове водокористування на підставі пункту 3.3, пункту 10.1 Правил №190, за 30 діб за період з 30.12.2020 по 28.01.2021 у кількості 10176 м3 води та 10176 м3 стоків на суму 256 679,42 грн та виписано рахунок від 29.01.2021 №862/1534/п33;

- КП "Кривбасводоканал" було здійснено розрахунок витрат води від 29.01.2021 споживачу - ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" по об`єкту, розташованому за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Славна,2, як за безоблікове водокористування на підставі пункту 3.3, пункту 10.1 Правил №190, за 30 діб за період з 30.12.2020 по 29.01.2021 у кількості 91565 м3 води та 91565 м3 стоків на суму 2 309 635,56грн та виписано рахунок від 29.01.2021 №861/1534/п33;

- рахунок від 29.01.2021 №862/1534/п33 на суму 256 679,42 грн, акт приймання-передачі послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення за Договором №564/1642, Акт від 28.01.2021 №16/21 та Припис від 28.01.2021 були направлені КП "Кривбасводоканал"" на адресу ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" цінним листом від 09.02.2021 №1413 з описом вкладення, який отримано відповідачем 12.02.2021;

- рахунок від 29.01.2021 №861/1534/п33 на суму 2 309 635,56 грн, акт приймання-передачі послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення за Договором №564/1642, Акт від 29.01.2021 №20/21, Припис від 29.01.2021 були направлені КП "Кривбасводоканал" на адресу ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" цінним листом від 09.02.2021 №1414 з описом вкладення, який отримано відповідачем 12.02.2021;

- у зв`язку з неоплатою виставлених рахунків за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за Договором №564/1642 у ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" виникла заборгованість перед КП "Кривбасводоканал" у загальному розмірі 2 566 314,98грн, яку в подальшому було уточнено і вона склала 2 564 627,78 грн".

5.11. Суд апеляційної інстанції також установив, що у рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2021 у справі №904/4131/21 з поміж іншого встановлено, що ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на підтвердження заперечень, викладених у відзиві на позовну заяву АТ "Криворізький залізорудний комбінат" надавалися докази. Зокрема: лист від 26.09.2019 (про надання послуг з відключення води для виконання робіт по заміні запірних арматур); лист від 31.10.2019 (щодо надання відповіді на попередні повідомлення про аварійну ситуацію на водопроводі за адресами - Ігнатьєва 2, вул. Дубова Балка 32Ц та Раєвського б); лист від 23.06.2020 (щодо погодження відключення централізованого водопостачання для виконання ремонтних робіт по заміні запірної арматури на межі балансової належності); лист від 03.08.2020 (про надання послуг з відключення централізованого водопостачання); лист від 03.09.2020 (про повторну можливість розглянути питання щодо виконання послуг з відключення централізованого водопостачання на платній основі); лист від 25.11.2020 (про повторну можливість розглянути питання щодо послуг з відключення централізованого водопостачання).

5.12. Указаним вище доказам було надано оцінку у рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2021 у справі №904/4131/21.

5.13. У справі №904/4131/21 також встановлено, що факт витоків води не заперечується ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", який першим це виявив та сповістив КП "Кривбасводоканал" і спірні витоки води не відображаються у показаннях водолічильників, однак знаходяться в зоні балансової відповідальності споживача.

5.14. Як встановили суди попередніх інстанцій, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2021 у справі №904/4131/21 не було оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили. На виконання зазначеного рішення господарським судом видано наказ від 20.10.2021 у справі №904/4131/21 про примусове виконання, який КП "Кривбасводоканал" було пред`явлено до виконання Покровському відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

5.15. Постановою державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шевченко В.М. від 29.10.2021 ВП№67316283 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2021 у справі №904/4131/21.

5.16. У виконавчому провадженні ВП№67316283 державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шевченко В.М. винесено постанови: про стягнення виконавчого збору у розмірі 261 593,44 грн (постанова від 29.10.2021); про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 173,35 грн (постанова від 29.10.2021); про арешт коштів боржника (постанова від 29.10.2021).

5.17. Відповідно до платіжної вимоги Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 11.11.2021 №67316283/8 грошові кошти в сумі 2 877 701,18 грн було списано з банківського рахунку ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат".

5.18. Згідно з постановою державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шевченко В.М. від 15.11.2021 ВП№67316283 закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу, виданого господарським судом Дніпропетровської області 20.10.2021 у справі №904/4131/21.

5.19. Позивач зазначаючи про те, що внаслідок бездіяльності та недобросовісної поведінки КП "Кривбасводоканал" поніс збитки у розмірі 2 540 599,12 грн, які включають 2 309 635,46 грн - надмірної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, що було стягнуто згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2021 у справі №904/4131/21 та 230 963,56 грн - витрат на оплату виконавчого збору, звернувся до суду з даним позовом.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права та акти їх правозастосування. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Предметом касаційного оскарження є незгода позивача з відмовою у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 2 540 599,12 грн, що включають 2 309 635,46 грн - надмірної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які було стягнуто згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2021 у справі №904/4131/21 та 230 963,56 грн - витрат на оплату виконавчого збору.

7.2. Верховний Суд під час оцінки доводів скаржника виходить з таких міркувань.

7.3. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

7.4. Положення пунктів 8, 9 частини другої статті 16 ЦК України визначають такі способи захисту цивільних прав та інтересів, як відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

7.5. Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

7.6. У розумінні наведених положень особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків і причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях немає вини у заподіянні збитків.

7.7. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суди попередніх інстанцій наголосили на недоведеності позивачем наявності усіх складових цивільного правопорушення у діях відповідача (протиправної поведінки, збитків, причинно-наслідкового зв`язку, що є обов`язковою умовою для покладення на них відповідальності у виді відшкодування збитків. Зокрема, за висновком судів, позивачем не надано доказів на підтвердження протиправної поведінки відповідача, оскільки спірні суми коштів, які позивач вважає збитками, були отримані відповідачем згідно з рішенням суду, що набрало законної сили, та згідно з постановою про стягнення виконавчого збору.

7.8. Оцінюючи доводи скаржника в контексті встановлених обставин судами попередніх інстанцій (зокрема зазначених у розділі 5 цієї постанови) в оскаржуваних судових рішеннях, Верховний Суд у розгляді доводів касаційної скарги вважає за необхідне відзначити таке.

7.9. Як вже було зазначено вище, на обґрунтування позовних вимог АТ "Криворізький залізорудний комбінат" зазначало про те, що відповідачем, як підприємством питного водопостачання та централізованого водовідведення, неналежно виконано свої обов`язки щодо вжиття заходів з виконання заявок позивача на відключення централізованого водопостачання на його об`єкті, розташованому по вул. Славна, м. Кривий Ріг, у зв`язку з виникненням аварійної ситуації на мережі водопостачання (виходу з ладу механізмів пожежного гідранту, що призвело до витоків води). Саме внаслідок такої бездіяльності відповідача позивачем понесено збитки у розмірі 2 540 599,12 грн, що включають 2 309 635,56 грн - надмірної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які було стягнуто згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2021 у справі №904/4131/21 та 230 963,56 грн - витрат на оплату виконавчого збору.

7.10. Відповідно до положень абзацу 7 частини першої статті 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" споживачі питної води, послуг з питного водопостачання та водовідведення мають право на пред`явлення позовів до суду про відшкодування збитків, завданих внаслідок постачання неякісної питної води, що не відповідає державним санітарним нормам і правилам, інших порушень законодавства у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення.

7.11. Абзацом 6 частини другої статті 23 цього Закону визначено, що підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають обов`язок відшкодування збитків, завданих юридичним і фізичним особам внаслідок порушення вимог законодавства у сфері питної води, питного водопостачання та централізованого водовідведення, що сталося з їх вини.

7.12. З оскаржуваної постанови суду вбачається, що суд апеляційної інстанції надавши оцінку доводам позивача та доказам, поданим на обґрунтування цих вимог, дійшов висновку про те, що в силу положень статті 23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", підпункту 12 пункту 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 та пункту 2.1.8 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 №30 у відповідача є обов`язок негайного вжиття заходів для їх швидкого виявлення, локалізації та повної ліквідації аварій та інших порушень порядку надання послуг, а також обов`язок виконувати заявки споживачів у строк, установлений законодавством та Договором.

7.13. За висновком суду апеляційної інстанції, поведінка відповідача яка полягала в ігноруванні протягом 1,5 років заявок позивача на відключення централізованого водопостачання у зв`язку із аварійною ситуацією на водопроводі, свідчить про те, що відповідач не виконував свої зобов`язання, як підприємство питного водопостачання та централізованого водовідведення (в частині належного реагування на аварійну ситуацію, яка виникла на водопроводі). Така бездіяльність призвела до втрат води з водопровідної системи та, відповідно, збільшення витрат позивача на оплату об`ємів водопостачання і водовідведення у розмірі, який би позивач не мав оплачувати, за умов оперативного реагування відповідачем на заявки позивача і своєчасного виконання своїх договірних зобов`язань.

7.14. Разом з тим, з оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у розгляді справи №904/4131/21 було встановлено факт щодо витоків води і такі обставини не заперечувався АТ "Криворізький залізорудний комбінат", який першим це виявив та сповістив КП "Кривбасводоканал". Як зазначив суд апеляційної інстанції, вказані обставини в силу частини четвертої статті 75 ГПК України не доказуються при розгляді даної справи.

7.15. Зокрема, як встановив суд апеляційної інстанції, у розгляді справи №904/4131/21 на підтвердження заперечень, викладених у відзиві на позовну заяву АТ "Криворізький залізорудний комбінат" вже надавалися докази, які також покладено також в основу позовних вимог у справі, що розглядається. Тобто обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу у цій справі не змінились.

7.16. Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

7.17. У контексті спірних правовідносин, Суд зазначає, що преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

7.18. Враховуючи наведене, правильним є висновок Центрального апеляційного господарського суду про те, що зазначені у пунктах 7.14, 7.15 цієї постанови обставини в контексті приписів частини четвертої статті 75 ГПК України не підлягають повторному доведенню.

7.19. Встановивши обставини, що позовні вимоги АТ "Криворізький залізорудний комбінат" у справі, що розглядається є похідними від обставин, встановлених судовим рішенням у справі №904/4131/21, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, викладені позивачем у позові та надані позивачем докази в обґрунтування позовних вимог свідчать про намагання АТ "Криворізький залізорудний комбінат" переглянути рішення суду у справі, яке набрало законної сили, а вимоги позивача, щодо перегляду встановлених обставин порушують принцип остаточності рішення суду.

7.20. Зокрема, погоджуючись з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що у спірних правовідносинах обов`язок несення негативних наслідків, пов`язаних із нехтуванням можливості оскарження рішення господарського суду по справі №904/4131/21, у визначеному ГПК України порядку, цілком узгоджується з принципом диспозитивності господарського судочинства.

7.21. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції та вважає їх обґрунтованими з огляду на таке.

7.22. Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 25.07.02 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

7.23. Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

7.24. Обов`язковість судового рішення належить до основних засад (принципів) господарського судочинства (статті 2 18 ГПК України).

7.25. Верховний Суд наголошує, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

7.26. Згідно з частиною першою статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.

7.27. В силу положень пункту 1 частини третьої статті 2 ГПК України верховенство права є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

7.28. У абзаці 3 пункту 4 мотивувальної частини рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 та в абзаці 1 підпункту 2.1. пункту 2 мотивувальної частини рішення від 31.03.2015 №1-рп/2015 Конституційний Суд України зазначив, що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р(І)/2019).

7.29. Правова визначеність гарантує, що однакові відносини, які склались в один і той же проміжок часу, не будуть врегульовані у різний спосіб.

7.30. У постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Світлана Науменко проти України" (Svetlana Naumenko v. Ukraine), заява №41984/98, §53).

7.31. Таким чином з урахуванням того, що обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу у цій справі не змінились і доводи позивача ґрунтуються на фактичних обставинах які досліджувались у справі №904/3141/21, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про намагання АТ "Криворізький залізорудний комбінат" переглянути рішення суду, яке набрало законної сили.

7.32. При цьому Суд також враховує, що матеріали даної справи не містять судових рішень, якими б було визнано недійсними актів приймання-передачі послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення за Договором від 28.01.2021 №16/21, від 29.01.2021 №20/21 та Приписів від 28.01.2021, від 29.01.2021.

7.33. Колегія суддів вважає, що, за встановлених обставин у цій справі, позивач міг виявити розумну обачність, щоб убезпечити себе від наслідків, пов`язаних із можливістю оскаржити судове рішення у справі №904/4131/21.

7.34. Не може бути визнане прийнятним посилання скаржника на те, що витрати позивача на оплату витоків води на об`єкті по вул. Славна, 2, м. Кривий Ріг відповідають усім критеріям збитків, а вимоги до відповідача про їх відшкодування є похідним правом позивача від обставин, встановлених судом у справі №904/4131/21, оскільки спірні правовідносини кваліфіковані позивачем помилково, як такі, що виникли із завданням збитків. У контексті спірних правовідносин, які виникли у даному спорі та виходячи зі встановлених судами обставин справи, Суд зазначає, про те, що грошові кошти, які підлягають стягненню з позивача за рішенням суду, що набрало законної сили та витрати на оплату виконавчого збору, понесені у виконавчому провадженні з виконання такого рішення не можуть бути кваліфіковані як збитки.

7.35. З огляду на викладене Суд вважає безпідставними зазначені доводи скаржника, оскільки відповідні доводи фактично зводяться до незгоди з прийнятими у справі рішеннями, у тому числі, прийнятим рішенням у справі №904/4131/21 та є такими, що ставлять під сумнів остаточне судові рішення, що набрало законної сили і направлені на перегляд остаточного судового рішення, ухваленого в іншій господарській справі, правовідносини у якій є пов`язаними з правовідносинами у цій справі. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

7.36. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави вважати оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій такими, що прийняті з неправильним застосуванням положень статей 22, 23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".

7.37. Зазначені обставини в сукупності свідчать про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку у цій справі щодо питання фактичної можливості споживача послуг реалізувати своє право на компенсацію збитків, яке передбачено статтями 22, 23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" з приводу їх застосування у спірних правовідносинах.

7.38. Отже, наведена скаржниками підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

7.39. Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

7.40. Водночас суд касаційної інстанції приймає доводи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у цій постанові.

7.41. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

7.42. У справі "Трофимчук проти України" (рішення від 28.10.2020 №4241/03, §54, ЄСПЛ) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

7.43. Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

8.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

8.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують того, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, а отже підстав для їх зміни чи скасування немає.

9. Судові витрати

9.1. Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки, Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі №904/9376/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко