Історія справи

Ухвала КГС ВП від 21.01.2019 року у справі №910/12807/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 910/12807/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

від позивача-1: не з'явився,

від позивача-2: не з'явився,

від позивача-3: ОСОБА_4,

від позивача-4: не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

від третьої особи-1: не з'явився,

від третьої особи-2: не з'явився,

від третьої особи-3: не з'явився,

від третьої особи-4: не з'явився,

від третьої особи-5: не з'явився,

від скаржника: ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_9

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Калатай Н.Ф., Мартюк А.І., Зубець Л.П.

від 13.12.2018

за позовом акціонерів Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти": ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12

до Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Компанія "Венечі Холдінг Лімітед", 2. Компанія "Тендерсон Трейдінг ЛТД", 3. Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України", 4. Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк", 5. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів від 08.07.2016,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12 (далі - Позивачі) звернулись до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" (далі - Відповідач, Товариство) про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Товариства від 08.07.2016 (далі - Збори).

2. Позов мотивований посиланням на обставини недотримання порядку скликання та проведення Зборів у зв'язку з невиконанням вимоги щодо повідомлення учасників про проведення позачергових загальних зборів за 60 днів, скликанням зборів суб'єктом, неуповноваженим приймати рішення про проведення загальних зборів, а також відсутністю кворуму на Зборах.

Хід розгляду справи

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 у задоволенні позову відмовлено.

4. Рішення мотивоване встановленням обставин відсутності порушень під час скликання та проведення Зборів, зважаючи на присутність на них акціонерів, які в сукупності володіли 74,30% голосуючих акцій Товариства.

5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено.

6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення порядку скликання Зборів та повідомлення про їх проведення. Водночас суд апеляційної інстанції визнав помилковими висновки щодо наявності кворуму на Зборах як такі, що засновані на неповному дослідженні обставин справи, адже на Зборах були зареєстровані лише два акціонери, які сукупно володіли 33,009978% голосуючих акцій Товариства.

7. Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2017 постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін.

8. У вересні 2018 року ОСОБА_9 (далі - Скаржник) подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій заявив вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції на підставі частини 3 статті 272 Господарського процесуального кодексу України, скасування рішення суду першої інстанції на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 зазначеного Кодексу та ухвалення нового рішення з урахуванням доводів Скаржника.

9. Апеляційна скарга мотивована наявністю безумовної підстави для скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з незалученням Скаржника до участі у справі. На думку Скаржника, оскаржуване рішення безпосередньо впливає на права, інтереси та обов'язки Скаржника, адже ним вирішено питання щодо недійсності рішення Зборів про обрання Скаржника на посаду члена наглядової ради Товариства та затвердження умов договору з ним.

10. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2018 поновлено Скаржнику пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Скаржника.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Скаржника.

12. Ухвала мотивована тим, що судовими рішеннями у цій справі не вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов'язки Скаржника.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

13. Скаржник подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження та передати справу за апеляційною скаргою Скаржника на розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

14. Касаційна скарга мотивована тим, що в межах розгляду спору в даній справі без участі Скаржника фактично вирішено питання щодо подальшого існування правовідносин, учасником яких він був як член наглядової ради, і метою подання ним апеляційної скарги є відновлення його суб'єктивного права на виконання повноважень члена наглядової ради Товариства.

15. На думку Скаржника, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням статті 234 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить належного обґрунтування мотивів її винесення, а також містить помилкові твердження суду апеляційної інстанції, які ґрунтуються на звуженому тлумаченні судом приписів статті 254 зазначеного Кодексу.

16. Також Скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

17. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку подала відзив на касаційну скаргу, в якому погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, наведеними в оскаржуваній ухвалі.

18. Відповідач також подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

19. Відповідач погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що рішення суду першої інстанції жодним чином не порушує права та законні інтереси Скаржника.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

20. Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція)

Стаття 6

1. Кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. …

21. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, чинній на момент звернення Заявника з апеляційною скаргою)

Стаття 254. Право апеляційного оскарження

1. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. …

3. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.

Стаття 264. Закриття апеляційного провадження

1. Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: …

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

2. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Стаття 272. Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи

1. Якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. …

3. За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. …

22. Господарський кодекс України

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин

1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. …

23. Закон України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції"

1. Україна повністю визнає на своїй території дію … статті 46 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

24. Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

Конвенція - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;

Суд - Європейський суд з прав людини;…

Стаття 17. Застосування судами Конвенції та практики Суду

1. Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

25. Рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі"

53. "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом…

26. Рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України"

54. … Суд повторює, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (див. рішення у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії", заява N 30544/96, п. 26, ECHR 1999-I).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

27. З огляду на викладені правові норми та практику Європейського суду з прав людини щодо питання тлумачення і застосування пункту 1 статті 6 Конвенції, Суд відхиляє аргументи Скаржника про порушення судом апеляційної інстанції його права на доступ до суду. Адже право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на рішення.

28. Зокрема, згідно з положеннями частини 1 статті 254, пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України особи, які не брали участі у справі, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції лише в тому випадку, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки. Відтак після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі, суд апеляційної інстанції повинен перш за все з'ясувати наявність чи відсутність вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси, обов'язки зазначеної особи. Встановлення наявності вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення.

29. Водночас Суд звертає увагу, що оскаржуваним незалученою особою судовим рішенням повинно бути безпосередньо вирішено питання щодо її прав (інтересів, обов'язків), тобто в мотивувальній або резолютивній частинах рішення повинні міститися висновки про права та обов'язки цієї особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не має братися до уваги.

30. З огляду на викладене Суд вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для перегляду рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою Скаржника, оскільки він не є учасником справи, а питання щодо його прав (інтересів, обов'язків) суд не вирішував.

31. Так, судовими рішеннями у даній справі вирішений спір щодо визнання недійсним рішення Зборів з метою захисту корпоративних прав Позивачів, порушених у зв'язку з недотриманням порядку скликання та проведення Зборів, зокрема, прийняття рішення за відсутністю передбаченого законом кворуму.

32. Суд зазначає, що учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та юридична особа. Оскільки результат вирішення спору залежить лише від встановлення судом наявності та ступеня порушень прав позивача (позивачів) під час скликання та проведення загальних зборів, залучення інших учасників (акціонерів) товариства або осіб, з якими на підставі спірних рішень товариство вступило у правовідносини, не вимагається. Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю не може визнаватися порушенням прав тих осіб, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї юридичної особи.

33. У зв'язку з викладеним Суд відхиляє доводи Скаржника про те, що в межах розгляду спору в даній справі фактично вирішено питання щодо подальшого існування корпоративних правовідносин, учасником яких він був як член наглядової ради, і метою подання ним апеляційної скарги є відновлення його суб'єктивного права на виконання повноважень члена наглядової ради Товариства.

34. При цьому Суд враховує, що Скаржник не є безпосереднім учасником спірних правовідносин між учасниками Товариства щодо прийняття рішення Зборів. Водночас Суд приймає до уваги, що згідно з встановленими судом апеляційної інстанції обставинами Скаржник був обраний до наглядової ради Товариства не як фізична особа, а саме як представник акціонер - Компанії "Венечі Холдінг Лімітед", яка залучена до участі в даній справі в якості третьої особи та реалізувала своє право на оскарження судових рішень шляхом подання касаційної скарги.

35. Отже, з огляду на відсутність вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов'язки Скаржника, він не є суб'єктом оскарження в розумінні статті 254 Господарського процесуального кодексу України, тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Скаржника на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

36. Зважаючи на викладене, Суд вважає безпідставними аргументи Скаржника щодо відсутності належного обґрунтування судом апеляційної інстанції мотивів винесення оскаржуваної ухвали, а також щодо неправильного тлумачення ним приписів статті 254 Господарського процесуального кодексу України. У цьому контексті Суд вважає за необхідне звернути увагу, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Звертаючись з касаційною скаргою, Скаржник не спростував висновки суду апеляційної інстанції та не довів неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

38. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін ухвали суду апеляційної інстанції.

Судові витрати

39. Понесені Скаржником у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Висновки про правильне застосування норм права

40. Згідно з положеннями частини 1 статті 254, пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України особи, які не брали участі у справі, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції лише в тому випадку, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки. Відтак після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі, суд апеляційної інстанції повинен перш за все з'ясувати наявність чи відсутність вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси, обов'язки зазначеної особи.

41. Встановлення наявності вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення. Оскаржуваним незалученою особою судовим рішенням повинно бути безпосередньо вирішено питання щодо її прав (інтересів, обов'язків), тобто в мотивувальній або резолютивній частинах рішення повинні міститися висновки про права та обов'язки цієї особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не має братися до уваги.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_9 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 у справі №910/12807/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець