ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 914/1326/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевич В. Ю.- головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Депи Тетяни Михайлівни

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 (головуючий суддя Плотніцький Б. Д., судді Гриців В. М., Зварич О. В. ) і рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2020 (суддя Гоменюк З. П. ) у справі

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"

до фізичної особи-підприємця Депи Тетяни Михайлівни,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1) Державне агентство рибного господарства в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області, 2) Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НАН України, 3) Державна екологічна інспекція у Львівській області, 4) Львівське обласне виробниче управління водного господарства (змінено найменування на Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну), 5) Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації

про усунення перешкод у користуванні Добротвірським водосховищем шляхом заборони здійснення рибогосподарської діяльності в водосховищі, а також у прибережній захисній смузі водосховища шириною 100 метрів,

за участю представників:

позивача - Галецького В. Т. (адвокат),

відповідача - не з'явився,

третьої особи-1 - не з'явився,

третьої особи-2 - не з'явився,

третьої особи-3 - не з'явився,

третьої особи-4 - не з'явився,

третьої особи-5 - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1.18.05.2016 Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (далі - ПАТ "ДТЕК Західенерго", 21.06.2018 змінено найменування на Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (далі - АТ "ДТЕК Західенерго", позивач)) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця Депи Тетяни Михайлівни (далі - ФОП Депа Т. М., відповідач) про усунення перешкод у користуванні Добротвірським водосховищем шляхом заборони здійснення рибогосподарської діяльності в водосховищі, а також у прибережній захисній смузі водосховища шириною 100 метрів.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "ДТЕК Західенерго" в особі відокремленого підрозділу "Добротвірська теплова електрична станція" здійснює спеціальне використання Добротвірського водосховища для виробничих і технологічних потреб на підставі дозволу на спеціальне водокористування та є його первинним користувачем відповідно до затверджених Правил експлуатації водосховища. Крім того, йому відповідно до державних актів належить право постійного користування земельними ділянками, на яких розташоване водосховище, разом з прибережною захисною смугою.

3. Водночас відповідач провадить рибогосподарську діяльність на території водосховища та його прибережної смуги на підставі погодженого Держрибагенством України режиму рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища та виданого Львіврибоохороною дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів, а саме здійснення промислового вилову риби.

4. На думку позивача, законодавством передбачений обов'язок суб'єктів рибогосподарської діяльності, яким є і відповідач, отримати в користування водні об'єкти в усіх випадках здійснення ними спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, в тому числі і у випадку здійснення ними такої діяльності в режимі спеціального товарного рибного господарства, проте всупереч цьому відповідач не має укладеного договору оренди земельних ділянок водного фонду та згоди позивача як постійного користувача земель на їх використання.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

5.12.08.2002 Сілецька, Стародобротвірська та Прибужанівська сільські ради народних депутатів Кам'янка-Бузького району Львівської області видали Відкритому акціонерному товариству "Західенерго" державні акти на право постійного користування землею серії ІІ-ЛВ за номерами 004546,004548 та 004547 відповідно.

За вказаними державними актами надано в постійне користування земельні ділянки площею 287,1805 га (за актом № 004546), 495,3336 га (за актом № 004548) та 200,9698 га (за актом № 004547) для виробництва та реалізації електричної та теплової енергії.

6. Земля надавалась в постійне користування згідно з планами землекористування.

Так, у користування було надано: за актом № 004546-287,1805 га землі (ділянка № 6 площею 11,3791 га та ділянка № 4 площею 275,8014 га (водосховище)); за актом № 004548-495,3336 га землі (водозабірні очисні споруди (ділянка № 1 площею 0,7395 га, ділянка № 2 площею 0,3703 га, ділянка № 3 площею 0,3595 га, ділянка № 4 площею 0,3580 га), золошлаковідвал площею 192,0498 га, сміттєзвалище площею 2,2638 га, комплексні очисні споруди площею 2,0394 га, гідровідвал площею 48,9630 га, підсобне господарство ДТЕС площею 16,9731 га, водосховище (ділянка № 1 площею 201,4683 га, ділянка № 2 площею 8,2817 га, ділянка № 3 площею 15,4672 га)); за актом № 004547-200,9698 га землі (ділянка № 5 площею 189,7072 га та ділянка № 7 площею 11,2626 га (водосховище)).

7.09.04.2009 начальником Львівського обласного виробничого управління водного господарства було затверджено Правила експлуатації Добротвірського водосховища, розроблені Відкритим акціонерним товариством по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж "ЛьвівОРГРЕС" та узгоджені директором Добротвірської ТЕС, начальником Держрибохорони у Львівській області, головним лікарем Кам'янка-Бузької районної санітарно-епідеміологічної станції та генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехів-цукор" (далі - ТзОВ "Радехів-цукор") (далі - Правила).

8. У вступі до Правил зазначено, що даний нормативно-технічний документ визначає вимоги щодо спеціального водоспоживання та використання водного об'єкта - Добротвірського водосховища із забезпеченням задовільного стану даної водойми.

Добротвірське водосховище побудоване для технологічних потреб Добротвірської ТЕС і є технологічним водоймищем. Водосховище є об'єктом спеціального водокористування для Добротвірської ТЕС (ДТЕС). При цьому ДТЕС використовує визначені обсяги води для технологічних потреб, а також площу водойми для охолодження циркуляційної води. Тому щодо акваторії водойми Добротвірська ТЕС є первинним водокористувачем. Використання акваторії Добротвірського водосховища для інших видів спеціальної діяльності здійснюється за погодженням з ДТЕС.

9. Добротвірська ТЕС є головним водоспоживачем з Добротвірського водосховища, її водоспоживання становить 91% від загального. Всі гідротехнічні споруди Добротвірського водосховища знаходяться на балансі та експлуатуються Добротвірською ТЕС.

10. Загальне водокористування Добротвірським водосховищем для громадян, зокрема, для вилову риби та риборозведення, даними Правилами не обмежується і здійснюється в рамках діючих рибоохоронних та природоохоронних актів. Для промислового риборозведення якість води повинна відповідати вимогам санітарних норм щодо гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у воді.

11. Дотримання вимог Правил є обов'язковим для всіх підприємств, організацій, установ, які можуть мати відношення до використання даного водосховища і його берегової смуги.

12. У розділі 2.1. Правил містяться основні технічні характеристики водосховища, зокрема вказано призначення водосховища: охолодження циркуляційної води, використання води водосховища на потреби Добротвірської ТЕС; форму використання водного об'єкта: Добротвірське водосховище знаходиться у відокремленому користуванні Добротвірської ТЕС; установа, що видає дозвіл на спецводокористування: Львівський облводгосп.

13. Розділ 4 Правил визначає водоспоживачів та водокористування з Добротвірського водосховища.

14. Відповідно до пунктів 4.1.1. та 4.1.2. Правил головним водокористувачем і водоспоживачем Добротвірського водосховища є Добротвірська ТЕС, яка використовує частину зарегульованого стоку р. Західний Буг, а також акваторію створеного водосховища для охолодження циркуляційної води. Додатковим промисловим водоспоживачем є Радехівський цукровий завод.

15. Згідно із п.4.1.3. Правил водосховище використовується для сезонного заняття спортом, зокрема, спортивною дитячою школою селища Добротвір, спортивною дитячо-юнацькою школою № 1 "Олімпійські резерви" м. Львова.

16. Надання акваторії активної зони водосховища-охолодника іншим споживачам здійснюється лише за згодою Добротвірської ТЕС. Місця розміщення промислових водних об'єктів в акваторії Добротвірського водосховища повинні бути погоджені з Добротвірською ТЕС (пункт 4.1.5.).

17. Як передбачено пунктами 4.1.9. та 4.1.10. Правил юридичною підставою використання води для промислових потреб є "Дозвіл на спеціальне водокористування". Водосховище надається в користування при дотриманні обсягів водоспоживання та законодавчих вимог щодо охорони водних ресурсів. Заборона водоспоживання проводиться тільки за рішенням обласного виробничого управління водного господарства, обласної санепідемстанції і міністерств, до яких ці водокористувачі належать, за погодженням зі Львівським облвиконкомом.

18. Відповідно до пункту 4.3.1. Правил всі потреби для технічного водоспоживання Добротвірської ТЕС задовольняються в першу чергу.

19. Добротвірська ТЕС як первинний водокористувач має право передавати воду і акваторію водосховища іншим водокористувачам за плату та на визначених умовах (пункт 4.3.2. Правил).

20. Пунктом 4.3.5. Правил передбачені обов'язки водокористувачів, серед яких: використовувати воду відповідно до умови її надання, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності діючого дозволу, підтримувати в належному стані гідротехнічні споруди, вживати відповідні технічні заходи при руйнуванні берегів водосховища на ділянках розміщення своїх водозаборів, утримувати в належному стані прибережні захисні смуги, здійснювати невідкладні роботи для ліквідації аварій на ГТС водосховища, очищувати водосховище від наносів і замулення.

21. Згідно з пунктом 8.5. Правил для запобігання руйнування берегів, надмірного замулення і забруднення Добротвірського водосховища, охорони води від забруднення (відповідно до Водного кодексу України) вздовж водосховища і каналів встановлена прибережна захисна смуга шириною 100 м з врахуванням умов, що склалися в окремих її місцях.

22. Землі, що входять до складу водоохоронної полоси, можуть бути використані лише за узгодженням з Обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства (пункт 8.6. Правил).

23. Пунктом 8.8. Правил встановлено, що утримання прибережної смуги покладається як на Добротвірську ТЕС, так і на осіб та установи, які її використовують або знаходяться в її межах. Добротвірська ТЕС зобов'язана доводити до відома населення, установ і організацій свої рішення про водоохоронний режим, діючий на території цієї смуги. В необхідних випадках ТЕС залучає до виконання природоохоронних заходів господарства і громадян, в користуванні яких знаходяться земельні ділянки, розміщені в межах прибережної смуги.

24.04.08.2014 Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НААН України на замовлення ФОП Депи Т. М. розробила і затвердила науково-біологічне обґрунтування рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища.

25. У даному обґрунтуванні зазначено загальну характеристику об'єкта (водосховища), здійснено дослідження хімічного аналізу води та розвитку водних організмів водосховища, вказано характеристику та кількість знарядь для проведення меліоративного лову.

26. Так, в розділі, що стосується загальної характеристики об'єкта, вказано, зокрема, що головним призначенням водосховища є охолодження циркуляційної води і використання для технічних потреб Добротвірської ТЕС; водокористувачем водосховища є садково-рибне господарство "Добротвірський рибзавод"; вода з об'єкта використовується для промислового водопостачання Радехівського цукрового заводу; експлуатація водойми здійснюється згідно з Правилами експлуатації водосховища охолоджувача Добротвірської ТЕС, які були розроблені підприємством "Південьенерго"; загальна площа водного дзеркала становить 720 га.

27. У висновках, наведених у науково-біологічному обґрунтуванні, вказано, що Добротвірське водосховище за результатами гідрохімічних досліджень може використовуватись для рибогосподарської експлуатації, включаючи розведення водних біоресурсів, та зазначено про необхідність дотримання наведених в обґрунтуванні рекомендацій при здійсненні зарибнення, меліоративного лову, отримання зарибкового матеріалу.

28. Також 04.08.2014 Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НААН України на замовлення ФОП Депи Т. М. розробила Режим рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища з терміном його дії з 24.08.2014 до
23.08.2023 (далі - Режим).

29. Режим було погоджено 18.08.2014 начальником управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області та 22.08.2014 - головою Державного агентства рибного господарства України (далі - Держрибагенство).

30. У підпункті "в" пункту 2.2. Режиму зазначено, що площа водного дзеркала становить 696 га, а в пункті 9 - що водойма використовується як охолоджувач рециркуляційних вод Добротвірської ТЕС, здійснюється промислове водопостачання Радехівського заводу, водокористувачем води водосховища є садково-рибне господарство Фермерське господарство "Добротвірський рибзавод".

31. У затвердженому Режимі визначено, зокрема, видовий склад водних живих ресурсів та їх запаси за видами, фактичну рибопродуктивність, обсяги вселення та обсяги вилучення живих ресурсів за видами, повну характеристику знарядь і засобів лову та їх кількість, період заборони на вилов водних живих ресурсів, перелік робіт з відтворення, меліорації, інші заходи, які необхідно здійснити на рибогосподарському водному об'єкті.

32.20.08.2014 Держрибагентство видало ФОП Депі Т. М. ліцензію серії АЕ № 195691 на діяльність, пов'язану з промисловим виловом риби, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств, з необмеженим строком дії ліцензії з 14.08.2014.

33.23.09.2014 Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації надав відокремленому підрозділу "Добротвірська теплова електрична станція" ПАТ "ДТЕК Західенерго" дозвіл на спеціальне водокористування № Укр-322ДЕП-14/Льв. ГДС, термін дії дозволу з 23.09.2014 до 23.09.2017.

34. Відповідно до пункту 4 виданого дозволу джерелом виробничого водопостачання є поверхневі води Добротвірського водосховища на р. Західний Буг, зворотні води відводяться в р. Західний Буг та водосховище, яке використовується також для охолодження циркуляційної води.

35. Дозвіл містить відомості щодо представлених на розгляд матеріалів, реквізитів водокористувача, джерел водопостачання і приймача стічних вод, характеристики водоспоживання та умов, за яких дозволяється водокористування (умов та обсягів використання води та скиду зворотних вод, лімітів забору і використання води, скидів забруднюючих речовин із зворотними водами підприємства та ін. ), обов'язків, які має виконувати водокористувач.

36.07.10.2014 ФОП Депа Т. М. отримала від Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області Держрибагенства дозвіл № 005 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) строком дії з 07.10.2014 по
07.10.2019.

37. Дозвіл видано на такий вид спеціального використання, як промисловий вилов риби згідно з режимом рибогосподарської експлуатації на рибогосподарському водному об'єкті Добротвірське водосховище із зазначенням в ньому даних стосовно дозволених для використання знарядь лову і дозволених для вилучення видів водних біоресурсів та обсягів їх вилучення, аналогічних даним, що наведені в Режимі.

38. Протягом квітня-червня 2015 року ПАТ "ДТЕК Західенерго" отримало у відповідь на свої запити листи Відділу Держземагентства у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області Головного управління Держземагентства у Львівській області та Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області про те, що державні акти на право власності на земельні ділянки, державні акти на право постійного користування земельними ділянками та договори оренди на земельні ділянки для ФОП Депи Т. М., ФОП Депи І. Р. на спеціальне товарне рибне господарство "Добротвір" станом на 01.01.2013 на території Кам'янка-Бузького району не зареєстровані, та лист Прибужанівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області про те, що сільська рада не володіє інформацією щодо перебування і здійснення господарської діяльності з розведення і вилову водних живих ресурсів ФОП Депою Т. М. чи будь-якими іншими суб'єктами підприємницької діяльності на території Добротвірського водосховища, а ФОП Депа Т. М. або інша фізична особа-підприємець та юридична особа не володіє на праві власності чи праві користування земельною ділянкою для здійснення господарської діяльності з розведення і вилову водних живих ресурсів на території Добротвірського водосховища.

39. Листом від 12.05.2015 № 05-511 Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області Держрибагентства повідомило ПАТ "ДТЕК Західенерго", що Львівською дослідною станцією Інституту рибного господарства НААН України на замовлення ФОП Депи Т.

М. розроблено Режим та Науково-біологічне обґрунтування рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища (створено спеціальне товарне рибне господарство - СТРГ), а згідно з чинним природоохоронним законодавством створення СТРГ не передбачає оренди водного об'єкта та погодження з іншими установами. Крім цього, за інформацією Управління, рибогосподарську діяльність на Добротвірському водосховищі здійснює рибдільниця "Добротвір" (користувач Депа Р. І.) відповідно до Закону України "Про аквакультуру", тобто вирощує рибопосадковий матеріал (продукція аквакультури) у повністю контрольованих умовах (садкових лініях).

40. З поданої ФОП Депою Т. М. 31.12.2015 звітності виробництва продукції аквакультури за 2015 рік форми №1А-риба (річна) вбачається, що на початок року в наявності у ФОП Депи Т. М. було 7,2 га ставків та 1040 кв. м і 620 кв. м садків, а протягом року введено 696 га СТРГ Добротвірське водосховище, на якому в 2015 році було вирощено, виловлено та реалізовано 15708 кг продукції (риби).

41.17.11.2016 в. о. голови Державного агентства водних ресурсів України (далі - Держводагенство) затверджено Правила експлуатації Добротвірського водосховища, розроблені Публічним акціонерним товариством "ЛьвівОРГРЕС" та погоджені в. о. генерального директора ПАТ "ДТЕК Західенерго", директором ДТЕК Добротвірська ТЕС та директором ТзОВ "Радехівський цукор".

42. З введенням в дію даних Правил втратили чинність Правила експлуатації Добротвірського водосховища (ВАТ "ЛьвівОРГРЕС", 2009 р. ).

43. Правила 2016 року містять, зокрема, такі положення: Добротвірське водосховище є водним об'єктом спеціального водокористування (пункт 4.1.1.), а Відокремлений підрозділ Добротвірська ТЕС ПАТ "ДТЕК Західенерго" і ТзОВ "Радехівський цукор" є, відповідно, основним та додатковим спеціальними водокористувачами Добротвірського водосховища (пункти 4.1.2. та 4.1.3.); як первинний водокористувач ДТЕК Добротвірська ТЕС має право повідомляти державним органам водних ресурсів про здійснення водокористування юридичними особами, які не мають на це діючого дозволу, та звертатися у суд з позовом про усунення порушень в користуванні водосховищем (пункт 6.1.4.). Також Правила 2016 року окремо розрізняють обов'язки водокористувача ДТЕК Добротвірська ТЕС та обов'язки водокористувачів (ДТЕК Добротвірська ТЕС, ТзОВ "Радехівський цукор" та інші можливі) (пункти 4.3.5. та 4.3.6.).

44. Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.04.2017 за ПАТ "ДТЕК Західенерго" 06.04.2017 на підставі державних актів на право постійного користування від 12.08.2002, виданих Прибужанівською, Сілецькою та Стародобротвірською сільськими радами народних депутатів, було зареєстровано право постійного користування щодо таких земельних ділянок: площею 11,2626 га з кадастровим номером 4622184900:09:000:0061 (цільове призначення - для розміщення, будівництва експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій); площею 189,7072 га з кадастровим номером 4622184900:09:000:0062 (цільове призначення - для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами); площею 11,379 га з кадастровим номером 4622185600:02:003:0153 (цільове призначення - для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами); площею 275,8014 га з кадастровим номером 4622185600:16:000:0225 (цільове призначення - для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами); площею 201,4683 га з кадастровим номером 4622185900:15:000:0142 (цільове призначення - для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами); площею 8,2817 га з кадастровим номером 4622185900:18:000:0153 (цільове призначення - для розміщення, будівництва експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій); площею 15,4672 га з кадастровим номером 4622185900:18:000:0154 (цільове призначення - для розміщення, будівництва експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій).

45. У матеріалах справи також наявні витяги з Державного земельного кадастру стосовно відповідних ділянок з кадастровими планами земельних ділянок та експлікаціями земельних угідь, з яких вбачається, що на земельній ділянці площею 11,2626 га штучним водотоком (канал, колектор, канава) зайнято 7,1499 га; на земельній ділянці площею 189,7072 га штучним водосховищем зайнято 142,3431 га; на земельній ділянці площею 11,3790 га штучним водотоком (канал, колектор, канава) зайнято 6,6334 га; на земельній ділянці площею 275,8014 га штучним водосховищем зайнято 225,5948 га; на земельній ділянці площею 201,4683 га штучним водосховищем зайнято 155,2126 га; на земельній ділянці площею 8,2817 га немає земель, зайнятих штучними водотоками чи водосховищем; на земельній ділянці площею 15,4672 га штучним водотоком (канал, колектор, канава) зайнято 4,7274 га.

46.21.02.2019 Держводагенство надало АТ "ДТЕК Західенерго" дозвіл на спеціальне водокористування № 520/ЛВ/49д-19 зі строком його дії з 29.09.2017 до 29.09.2020, в якому зазначено фактичним місцем здійснення діяльності (водокористування) ділянку № 1 та № 2, що розташовані на південний схід від с. Старий Добротвір Кам'янка-Бузького району Львівської області, басейн річки Західний Буг, Добротвірське водосховище на річці Західний Буг, розташоване біля смт Добротвір, випуск № 3, р. Західний Буг, за межами смт. Добротвір, випуски № 4, № Д1, №Д 2, № Д 3 на Добротвірському водосховищі на р. Західний Буг, в межах смт. Добротвір.

Метою водокористування за даним дозволом є питні, санітарно-гігієнічні та виробничі потреби, передача води населенню та вторинним водокористувачам, скид стічних вод. Дозволом встановлено ліміти забору, використання води, скидання забруднюючих речовин, інші характеристики та умови спеціального водокористування, а також відомості щодо природоохоронних заходів.

47. У період з 13.05.2019 по 17.05.2019 Управління Держрибагенства у Львівській області проводило плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання ФОП Депою Т. М. вимог законодавства у сфері охорони водних біоресурсів, за результатами якого було складено акт № 1.

48. Серед переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) в розділі V акта був розгляд питання щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства щодо наявності договорів оренди водних об'єктів (їх частин) для риборозведення, навпроти якого зазначено негативну відповідь.

49. У розділі VI акта серед виявлених правопорушень вказано, що користувачем не представлено згоди власника земельної ділянки або погодження землекористувача, чим порушено статтю 59 Земельного кодексу України.

50. Даний акт було підписано посадовими особами органу державного нагляду (контролю) та представником ФОП Депи Т. М., Депою Р. І., який заперечив проти наведених порушень та додав свої зауваження до акта.

51. Приписом від 17.05.2019 № 6 Управління Держрибагенства у Львівській області зобов'язало ФОП Депу Т. М., в тому числі, надати згоду власника земельної ділянки або погодження землекористувача до 10.06.2019.

52. Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 15.07.2019 у справі № 464/3124/19 задоволено позов Депи Т. М. до Управління Держрибагентства у Львівській області, визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держрибагентства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) від
27.05.2019 № 744 про притягнення Депи Т. М. до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

53.01.11.2019 ФОП Депа Т. М. отримала від Управління Держрибагентства у Львівській області дозвіл № 021 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) строком дії з 01.11.2019 по
01.11.2024.

54. Дозвіл видано на такий вид спеціального використання, як промисловий вилов риби згідно з режимом рибогосподарської експлуатації на рибогосподарському водному об'єкті Добротвірське водосховище із зазначенням в ньому даних стосовно дозволених для використання знарядь лову і дозволених для вилучення видів водних біоресурсів та обсягів їх вилучення, аналогічних даним, що наведені в режимі.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

55. Господарський суд міста Львівської області рішенням від 28.02.2020 позов задовольнив.

56. Західний апеляційний господарський суд постановою від 19.05.2021 рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2020 залишив без змін.

57. Судові рішення мотивовані тим, що водні об'єкти мають передаватись у користування суб'єктам господарювання на підставі рішення уповноваженого органу на платній основі або на інших умовах. Порядок їх експлуатації визначається уповноваженими органами з дотриманням принципу раціонального використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів. Ні затверджений Режим, ані отриманий дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах не є та не можуть бути документами, якими надається право користування водними об'єктами чи землями водного фонду, та не визначають правових підстав користування водними об'єктами. Докази про надання згоди постійного землекористувача АТ "ДТЕК Західенерго" на користування відповідачем Добротвірським водосховищем, яке розташоване на землях водного фонду, в матеріалах справи відсутні.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

58. У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФОП Депи Т.

М. (далі - скаржник), в якій скаржник просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 і рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2020 у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

59. Підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

60. На обґрунтування підстав касаційного оскарження ФОП Депа Т. М. посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 37 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

61. Скаржник вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що в будь-якому випадку діяльність, якою займається відповідач на Добротвірському водосховищі, вимагає надання в користування (в оренду) водного об'єкта, який надається лише разом із земельною ділянкою під ним, та згоди власника або землекористувача на використання земельної ділянки, суперечать положенням статті 37 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", якими передбачено право на використання водних біоресурсів шляхом промислового рибальства без укладення договорів оренди водного об'єкта та дозволу на спеціальне водокористування.

Позиція позивача та третіх осіб

62. У відзиві на касаційну скаргу АТ "ДТЕК Західенерго" вказує, що позивач є постійним користувачем земельної ділянки водного фонду, на якій розташоване Добротвірське водосховище, та здійснює організацію робіт щодо забезпечення дотримання безпечного режиму роботи водосховища, є титульним володільцем Добротвірського водосховища, гідротехнічних споруд та земель водного фонду, які знаходяться під цим водосховищем та навколо нього, а тому вправі заявляти вимоги про усунення перешкод в користуванні Добротвірським водосховищем, які полягають у здійсненні відповідачем неправомірної рибогосподарської діяльності на Добротвірському водосховищі і прибережній захисній смузі, а також, за відсутності погодження з позивачем, як постійним користувачем земель водного фонду.

63. Позивач вважає, що відсутні підстави для застосовування статті 37 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" до господарської діяльності відповідача.

64. З урахуванням наведеного АТ "ДТЕК Західенерго" просить судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

65. У судовому засіданні представник позивача заперечив проти касаційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

66. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

67. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

68. Підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

69. Касаційна скарга мотивована тим, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 37 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

70. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

71. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

72. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

73. Предметом позову у цій справі є усунення перешкод у користуванні Добротвірським водосховищем шляхом заборони здійснення рибогосподарської діяльності в водосховищі, а також у прибережній захисній смузі водосховища шириною 100 метрів.

74. Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, в якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

75. Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

76. Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

77. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

78. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

79. Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

80. Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

81. Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній та комунальній власності, без встановлення строку.

82. За змістом частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

83. Відповідно до частини першої статті 6 Водного кодексу України води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

84. До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (частина 1 статті 58 Земельного кодексу України та стаття 4 Водного кодексу України).

85. Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться (частини 1 , 2 статті 79 Земельного кодексу України).

86. Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

87. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті 125, частина 1 статті 126 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент видачі державних актів).

88. Зважаючи на викладене, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

89. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від
20.03.2018 у справі № 910/1016/17, від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17, від
29.05.2018 у справі № 915/101/15, від 12.06.2018 у справі № 916/2948/15, від
05.11.2019 у справі № 926/746/19, від 10.12.2019 у справі № 906/43/19.

90. Таким чином, з огляду на наявність у позивача права користування, відповідно до державних актів на право постійного користування землею, які були видані уповноваженими на час їх видання органами на підставі відповідних рішень, а також зареєстровані у встановленому порядку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач в силу статті 152 Земельного кодексу України має право захищати свої права на користування водосховищем.

91. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач не заперечив, що здійснює діяльність з розведення та вирощування риби на Добротвірському водосховищі, таким чином підтвердивши факт користування водним об'єктом, усунення перешкод у користуванні яким і є предметом спору.

92. В силу приписів статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

93. Стаття 13 Конституції України серед іншого визначає, що земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ним Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

94. Відповідно до частин другої, третьої статті 6 Водного кодексу України український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідними органами виконавчої влади та Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

95. Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що рибогосподарський водний об'єкт - це водний об'єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.

96. Згідно із частинами першою-сьомою, дванадцятою статті 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об'єкти, що: використовуються для питних потреб; розташовані в межах територій та об'єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Водні об'єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом.

97. Відповідно до частин першої, третьої статті 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

98. За змістом частин 1 , 2 , 4 , 5 статті 59 Земельного кодексу України, землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

99. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що використання земель водного фонду фізичними та юридичними особами державної та комунальної власності може здійснюватися на умовах оренди, постійного або тимчасового користування. При цьому у разі перебування земель водного фонду у власності або постійному користуванні відповідних суб'єктів, у тимчасове користування такі об'єкти надаються за погодженням з постійними землекористувачами або за згодою власників.

100. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 18.09.2021 № 5293-VI "Про аквакультуру" аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

101. Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 1 Закону України від 18.09.2021 № 5293-VI "Про аквакультуру" до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері аквакультури належить надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.

102. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 18.09.2021 № 5293-VI "Про аквакультуру" рибогосподарський водний об'єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.

103. Згідно зі статтею 1 Закону України від 08.07.2011 № 3677-VI "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

104. Крім того, статтею 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" визначено, що спеціальне товарне рибне господарство - це діяльність, яка включає комплекс заходів, основною метою яких є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об'єкта (його частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об'єкті (його частині).

105. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання.

106. Відповідно до частин першої-другої статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

107. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

108. Разом з тим згідно з абзацом 2 частини 1 статті 34 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" суб'єкти рибного господарства мають право на користування рибогосподарськими водними об'єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку.

109. Відповідно до частин першої, третьої статті 36 наведеного Закону юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об'єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та частини 1 статті 34 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів". Надання у користування рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.

110. Згідно з абзацом 5 статті 53 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства передбачають пріоритетне надання в оренду водних об'єктів (їх частин) з низькою рибопродуктивністю суб'єктам господарювання, які займаються вирощуванням водних біоресурсів.

111. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об'єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів як окремими об'єктами користування.

112. Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов'язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), в тому числі і земель водного фонду (зокрема, і під цими об'єктами).

113. Суди попередніх інстанцій встановили, що ФОП Депа Т. М. здійснює свою діяльність з розведення та вирощування риби на Добротвірському водосховищі на підставі Режиму та науково біологічного обґрунтування рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища, ліцензії на промисловий вилов риби серії АЕ №195691, виданої Держрибагенством України 20.08.2014, а також дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) від 01.11.2019 № 021.

114. Відповідно до статті 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" режим - це установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об'єкта (його частини).

115. Зазначене свідчить, що відповідачем у водному об'єкті - Добротвірському водосховищі, здійснюється рибогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування водних біоресурсів, а також їх вилов з використанням Режиму та науково біологічного обґрунтування рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища як одного з режимів спеціального використання водних біоресурсів зі створенням товарного рибного господарства, про що відповідач не заперечив.

116. З урахуванням наведеного суди дійшли висновку, що водні об'єкти мають передаватись в користування суб'єктам господарювання на підставі рішення уповноваженого органу на платній основі або інших умовах. Порядок їх експлуатації визначається уповноваженими органами з дотриманням принципу раціонального використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів. Ні Режим та науково-біологічне обґрунтування рибогосподарської експлуатації, ні ліцензія на промисловий вилов риби, ні дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об'єктами чи землями водного фонду, та не визначають правових підстав користування водним об'єктом.

117. Докази про надання згоди постійним землекористувачем АТ "ДТЕК Західенерго" на користування відповідачем Добротвірським водосховищем на будь-яких умовах в матеріалах справи відсутні.

118. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ФОП Депа Т. М. стверджує про правомірність користування спірним водним об'єктом, оскільки має документи, отримані відповідно до Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, та Порядку видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення та анулювання зазначеного дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 №
801.

119. Проте вказані підзаконні нормативно-правові акти не визначають права користування водними об'єктами і землями водного фонду.

120. За умовами частин 1 , 2 , 4 , 5 статті 59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

121. Як було зазначено вище, за змістом статті 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми, такі об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду у комплексі із земельною ділянкою, а згідно зі статтею 59 Земельного кодексу України використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

122. Звідси діяльність, якою займається відповідач на Добротвірському водосховищі, вимагає надання в користування (оренду) водного об'єкта, який надається лише разом із земельною ділянкою під ним, та згоди власника або землекористувача на використання земельної ділянки. Погодження постійного користувача вимагає також і надання в тимчасове користування прибережної захисної смуги, як це передбачено частиною третьою статті 85 Водного кодексу України.

123. Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

124. Згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

125. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ФОП Депа Т. М. безпідставно використовує земельну ділянку водного фонду для риборозведення, та без документа, що посвідчує право на неї, тобто самовільно.

126. Отже, відповідач здійснює свою рибогосподарську діяльність на Добротвірському водосховищі неправомірно - за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, без отримання водного об'єкта та земель водного фонду в користування та без погодження постійного користувача, яким є позивач.

Незаконність проведення діяльності на згаданих об'єктах свідчить про те, що позивачеві як титульному володільцеві земельних ділянок з водним об'єктом та первинному водокористувачеві чиняться перешкоди в користуванні його майном, до якого належать згадані об'єкти.

127. Звідси є обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні Добротвірським водосховищем шляхом заборони здійснення рибогосподарської діяльності в водосховищі, а також у прибережній захисній смузі водосховища шириною 100 метрів.

128. Відповідно до статті 37 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України. Водні біоресурси можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. У власності суб'єктів господарювання та фізичних осіб, іноземців, осіб без громадянства, а також іноземних юридичних осіб можуть перебувати окремі види водних біоресурсів, які на законних підставах, з додержанням умов та правил добування вилучені з природного середовища або розведені у штучно створених умовах, що підтверджено документами, які засвідчують законність їх набуття. Водні біоресурси, вилучені в порядку спеціального використання, є власністю користувачів з моменту, коли вони потрапили до знарядь вилову, крім видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України.

Не можуть передаватися у приватну власність водні біоресурси з числа видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України (крім випадків, коли вони одержані шляхом розведення, вирощування в неволі або в передбаченому законодавством порядку придбані за межами України).

129. З огляду на встановлені фактичні обставини та предмет доказування у цій справі суд касаційної інстанції не вбачає підстав для викладення висновку щодо застосування статті 37 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" у спірних правовідносинах.

130. Отже, касаційна скарга ФОП Депи Т. М. є необґрунтованою, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

131. Суд касаційної інстанції також відхиляє доводи позивача про те, що касаційна скарга підписана особою, яка не мала права її підписувати, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на таке.

132. ФОП Депа Т. М. є відповідачем у цій справі.

133. Позивач у відзиві на позовну заяву стверджує, що відповідач 29.04.2021 припинила підприємницьку діяльність.

134. У випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за її зобов'язаннями, пов'язаними із підприємницькою діяльністю.

135. Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18), від 05.06.2019 у справі № 904/1083/18 (провадження № 12-249гс18), від 04.09.2019 у справі № 640/16902/18 (провадження № 14-358цс19), від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18 (провадження № 14-460цс19).

136. Оскільки спір у справі стосується правовідносин, що виникли під час провадження підприємницької діяльності відповідача як фізичної особи-підприємця, то вказані доводи позивача є необґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

137. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

138. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статті 309 Господарського процесуального кодексу України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

139. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу ФОП Депи Т. М. слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Щодо судових витрат

140. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Депи Тетяни Михайлівни на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 і рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2020 у справі № 914/1326/16 залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 і рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2020 у справі № 914/1326/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

С. К. Могил