ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/3616/15

Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду:

Львова Б. Ю. (головуючий), Баранця О. М., Булгакової І. В., Дроботової Т. Б., Катеринчук Л. Й., Пількова К. М., Ткача І. В.,

за участю секретаря судового засідання Крапивної А. М.,

представників учасників справи:

позивача - публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" (далі - Банк) - Чернюка В. В.,

відповідача - приватного підприємства "Прогресфарм" (далі - ПП "Прогресфарм") - не з'явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватного акціонерного товариства "Альба Україна" (далі - ПАТ "Альба Україна") - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Банку

на ухвалу господарського суду Одеської області від 16.01.2019 [колегія суддів:

Літвінов С. В. (головуючий), судді Рога Н. В., Цісельський О. В. ]

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 [колегія суддів: Принцевська Н. М. (головуючий), судді Разюк Г. П., Ярош А. І.]

зі справи № 916/3616/15

за позовом Банку до ПП "Прогресфарм",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ПАТ "Альба Україна",

про стягнення 8 118 751,79 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Банк звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ПП "Прогресфарм" про стягнення 8 118 751,79 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 04.01.2011 № 0/01-204/120, у тому числі: 4 440 583,14 грн. основної заборгованості, 375 744,19 грн. пені, 204 990,17 грн. 3 % річних та 3 097 434,29 грн. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

1.2. Позов обґрунтовано тим, що за договором відступлення права вимоги від
05.06.2014 № 70456-20/14-7 ПАТ "Альба Україна" відступило Банку право вимоги заборгованості ПП "Прогресфарм" за договором купівлі-продажу від 04.01.2011 № 0/01-204/120 у розмірі 4 450 583,14 грн, а також нарахованих на цю суму штрафних санкцій та передбачених законодавством України платежів, однак останнє здійснило лише часткове погашення основної заборгованості на суму 10 000,00 грн.

Враховуючи невиконання ПП "Прогресфарм" свого обов'язку зі сплати повної суми відступленої заборгованості, вона підлягає стягненню в судовому порядку з урахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.01.2019, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від
08.04.2019, позов Банку залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2.2. Судові рішення мотивовано тим, що позивач (його представник) у судові засідання суду першої інстанції 04.12.2018,26.12.2018,16.01.2019 не з'являвся, не повідомляв суд про причини систематичної неявки та не подавав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, що в сукупності є підставою для залишення позову без розгляду.

Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції додатково зазначив про те, що суд був обмежений у строках проведення підготовчого провадження, передбачених статтею 181 ГПК України, та у зв'язку з відсутністю позивача в судових засіданнях зі справи № 916/3616/15 не міг виконати завдання підготовчого провадження, що надалі унеможливлювало розгляд справи.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

Банк, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Скаржник вважає, що суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, порушив приписи пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, оскільки не визначив, яким саме чином нез'явлення представника позивача у судові засідання дійсно перешкоджало вирішенню судом цього спору по суті.

4.2. На підтвердження своїх доводів скаржник посилається на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 20.11.2018 зі справи № 908/104/18, від 18.03.2019 зі справи № 910/1615/16, від 08.10.2018 зі справи № 910/16157/14.

5. Доводи інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

6. ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД ОБ'ЄДНАНОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ У СКЛАДІ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2019 справу № 916/3616/15 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів інших судових палат.

6.2. Передаючи справу на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів зазначила про існування різних висновків Касаційного господарського суду у вирішенні аналогічних спорів.

Так, Касаційний господарський суд у постановах від 08.10.2018 зі справи № 910/16157/14, від 18.03.2019 зі справи № 910/1615/16 (ухвалених колегіями суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів) та у постанові від 20.11.2018 зі справи № 908/104/18 (ухваленій колегією суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство), залишаючи без змін постанови судів апеляційної інстанції про скасування ухвал судів першої інстанції, погодився із висновками апеляційних господарських судів про відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду через неявку представника позивача до суду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, оскільки в ухвалах судів першої інстанції немає обґрунтування неможливості розгляду спору за наявними матеріалами справи та жодним чином не обґрунтовано, як саме неявка представника позивача в судове засідання перешкоджає розгляду судом справи за наявними у матеріалах справи доказами.

Водночас у постановах Касаційного господарського суду від 16.08.2018 зі справи № 910/23344/17 (ухваленій колегією суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством), від 15.01.2019 зі справи № 914/794/18 (ухваленій колегією суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності) та від 22.01.2019 зі справи № 922/2584/18 (ухваленій колегією суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство), Суд зазначив, що аналіз положень статей 202, 226 ГПК України свідчить про можливість розгляду позовних вимог у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце проведення судового засідання позивача (його представника) та без повідомлення про причини такої неявки лише за наявності сукупності двох умов - якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та, одночасно, якщо його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи наведене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що неподання відсутнім позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.

7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7.1. Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2018 справу було прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді Літвінова С. В., суддів Рога Н. В. та Цісельського О. В. зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 04.12.2018.

7.2. Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.12.2018 відкладено підготовче засідання на 26.12.2018 у зв'язку з неявкою сторін та вдруге викликано учасників справи у підготовче засідання.

7.3. Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2018 було продовжено строк підготовчого провадження до 07.02.2019, відкладено підготовче засідання на
16.01.2019 у зв'язку з неявкою сторін та втретє викликано учасників справи в підготовче засідання.

7.4. У судові засідання 04.12.2018,26.12.2018 та 16.01.2019 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надали. Про дату, час та місце судових засідань їм було повідомлено належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення про вручення кореспонденції.

8. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1.1. Відповідно до частин 1 , 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8.1.2. За приписами частини 4 статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

8.2. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.2.1. Причиною подання касаційної скарги стала незгода скаржника із залишенням його позовної заяви без розгляду.

8.2.2. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

8.2.3. Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

Відповідно до частин 1 -4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених частин 1 -4 статті 13 ГПК України. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.

Відповідно до частини 1 статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.

Відповідно до статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Колегія суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від
07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини 4 статті 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини 4 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

8.2.4. Слід зазначити, що на відміну від пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України, в редакції, чинній до 15.12.2017, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 ГПК України в чинній редакції не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.

Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

8.2.5. Суди попередніх інстанцій встановили, що в судові засідання 04.12.2018,26.12.2018 та 16.01.2019 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.

8.2.6. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правомірного та обґрунтованого висновку про необхідність залишення позову Банку без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.

8.2.7. Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують та не впливають на них.

Посилання Банку на те, що обов'язковою умовою залишення позову без розгляду відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України є неможливість вирішення судом спору по суті за наявними матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм чинного процесуального законодавства, у зв'язку з чим відхиляються колегією суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду як необґрунтовані.

9. Відступ від попереднього правового висновку

9.1. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України не пов'язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

9.2. З огляду на наведене об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування положень частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, викладених у постановах Касаційного господарського суду від 08.10.2018 зі справи № 910/16157/14, від 18.03.2019 зі справи № 910/1615/16, від 20.11.2018 зі справи № 908/104/18, про те, що обов'язковою умовою для залишення позову без розгляду з підстав неявки позивача (його представника) у судове засідання є неможливість вирішення судом спору по суті за наявними матеріалами справи.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Доводи Банку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права у прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.

10.2. За таких обставин об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги Банку без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанцій без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм процесуального права.

11. Судові витрати

У зв'язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 16.01.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 зі справи № 916/3616/15 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Б. Львов

Судді: О. Баранець

І. Булгакова

Т. Дроботова

Л. Катеринчук

К. Пільков

І. Ткач