ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 904/3807/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Львова Б. Ю., Селіваненка В. П.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О. М.,

представників учасників справи:

позивача - Колєснікова Є. О. (ордер від 11.11.2020 № АЕ1043280),

відповідача 1 - не з'явився,

відповідача 2 - Шимагін В. О. (ордер від 30.09.2020 №АО 1008330),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК ПІК"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2020

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Індустрія"

до: публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк";

товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК ПІК"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог та судових рішень

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Індустрія" (далі - ТОВ "Буд Індустрія") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" (далі - ПАТ "КБ "Промекономбанк", відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК ПІК" (далі - ТОВ "ЮК ПІК", відповідач 2, скаржник) про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 27.03.2019 за № 2019/МП-1 (далі - договір купівлі-продажу майнових прав № 2019/МП-1).

1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ "Буд Індустрія" є власником нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.

Партизанське, вулиця Заводська (Леніна), 25-Е.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2018 у справі № 904/9277/17 визнано недійсним іпотечний договір від 05.10.2007 за № 11-2007, який укладений між ЗАТ "Будіндустрія" та ВАТ КБ з іноземним капіталом "Промекономбанк"; витребувано з чужого незаконного володіння на користь ТОВ "Буд Індустрія" спірне нерухоме майно. При вирішенні спору у справі № 904/9277/17 судами також досліджувались обставини укладення договорів про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.02.2014, які зазначені у реєстрі договорів, що є додатком до іпотечного договору від 05.10.2007 за № 11-2007. Зокрема, у рішеннях зі справи № 904/9277/17 судами було зазначено про відсутність у ПАТ "КБ " Промекономбанк" прав на задоволення своїх вимог за кредитним договором від
05.10.2007 № 44-07/К за рахунок предмета іпотеки та відзначено, що укладення договорів відчуження майна поза волею власника не перешкоджає витребуванню такого майна на користь добросовісного володільця - ТОВ "Буд Індустрія".

У позові ТОВ "Буд Індустрія" вказувало, що 27.03.2019 між ПАТ "КБ " Промекономбанк" та ТОВ "ЮК ПІК" було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 2019/МП-1, за умовами якого ПАТ "КБ "Промекономбанк" передало ТОВ "ЮК ПІК", зокрема, право вимоги щодо нерухомого майна: виробничого комплексу заводу залізобетонних виробів: будівлі та споруди загальною площею 16281,90 кв. м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.

Партизанське, вулиця Заводська (Леніна), 25-Е.

Договір купівлі-продажу майнових прав № 2019/МП-1 укладений за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом від 26.02.2019 за № UA-EA-2019-02-07-000012-b000012-b.

Спірний об'єкт та права на нього вже раніше виставлялись на аукціон, однак рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 29.01.2018 за № 280 "Про зняття лоту з продажу та скасування відкритих торгів" було припинено продаж та знято з продажу на відкритих торгах (аукціоні) лот № 4, що зазначений в пункті 1 рішення Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та активів від 15.12.2017 № 727 "Про затвердження умов продажу активів ПАТ "КБ " Промекономбанк" [виробничий комплекс ЗБВ загальною площею 16281,90 кв. м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с.

Партизанське, вул. Леніна (перейменовано на вул. Заводську), 25-Е, та основні засоби] та скасовано відкриті торги з продажу даного лоту. Будь-яких підстав для повторного внесення даного об'єкта на торги 26.02.2019 не існувало.

Також позивач вказував, що уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ "КБ " Промекономбанк" - Костенко І. І. станом на момент укладання договору купівлі-продажу майнових прав № 2019/МП-1 не мав відповідних повноважень на укладання договорів від імені ПАТ "КБ "Промекономбанк". Спірний договір купівлі-продажу майнових прав № 2019/МП-1 було укладено в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, що суперечить положенню статті 513 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Викладені обставини, на думку позивача, свідчать про те, що ПАТ "КБ " Промекономбанк" не має та не мало станом на 27.03.2019 жодних прав щодо спірного нерухомого майна, а тому договір купівлі-продажу майнових прав № 2019/МП-1 підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

1.3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 (суддя Ярошенко В. І.), яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2020 (колегія суддів: Верхогляд Т. А., Коваль Л. А., Чередко А. Є.) провадження у справі в частині позовних вимог до ПАТ
"КБ "Промекономбанк" закрито. Позовні вимоги задоволено повністю та визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 27.03.2019 № 2019/МП-1, укладений між ПАТ "КБ "Промекономбанк" та ТОВ "ЮК ПІК ". Стягнуто з ТОВ "ЮК ПІК" на користь ТОВ "Буд Індустрія" 1 921,00 грн витрат зі сплати судового збору.

1.4. Рішення та постанову мотивовано тим, що за спірним договором купівлі-продажу майнових прав № 2019/МП-1 відповідач 1 передав відповідачу 2 права вимоги, зокрема, за іпотечним договором 05.10.2007 № 11-2007, який визнано недійсним у судовому порядку рішенням суду від 22.01.2018 у справі № 904/9277/17. У рішенні суду зі справи № 904/9277/17 встановлено, що ТОВ "Будіндустрія" у визначеному законом порядку не укладало правочинів щодо відчуження чи передання нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, село Партизанське, вул. Заводська, буд. 25Е в іпотеку, отже, майно вибуло з власності ПАТ "Будіндустрія" (правонаступником якого є ТОВ "Буд Індустрія") поза його волею і бажанням. Іпотечний договір № 11-2007, з огляду на його недійсність, не надає жодній з осіб, в тому числі і ПАТ "КБ " Промекономбанк", будь-яких прав, які могли б бути відступлені за договором купівлі-продажу майнових прав № 2019/МП-1. Враховуючи те, що спірним договором було фактично змінено кредитора за іпотечним договором № 11-2007 договір купівлі-продажу майнових прав № 2019/МП-1 повинен був бути укладений у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, тобто, посвідчений нотаріально. Оскільки нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу майнових прав № 2019/МП-1 не вчинялось, такий договір підлягає визнанню недійсним на підставі частин 1 , 4 статті 203 та частини 1 статті 215 ЦК України.

2. Стислий виклад вимог касаційної скарги

2.1. ТОВ "ЮК ПІК" у касаційній скарзі до Верховного Суду зазначаючи про недотримання судами попередніх інстанцій положень процесуального законодавства та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржувані рішення та постанову в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Будіндустрія" відмовити.

3. Аргументи учасників справи

3.1. Доводи і аргументи касаційної скарги

3.1.1. ТОВ "ЮК ПІК" стверджує, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2020 зі справи прийняті з порушенням норм матеріального права (частини 1 статті 216, частини 1 статті 577 ЦК України) та внаслідок порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема пункту 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3.1.2. На думку ТОВ "ЮК "ПІК", суди попередніх інстанцій не врахували, що за договором купівлі-продажу майнових прав № 2019/МП-1 не було передано право вимоги за іпотечним договором № 11-2007 від 05.10.2007, а було лише відступлено майнові права, які можуть виникнути в майбутньому, в тому числі право оскарження рішення суду про визнання недійсним договору іпотеки. Отже, на думку скаржника, судами не взято до уваги, що за спірним договором купівлі-продажу майнових прав № 2019/МП-1 заміна кредитора не відбулась, а посилання суду на те, що оспорюваний договір підлягав нотаріальному посвідченню не ґрунтується на нормах Закону, оскільки нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майнових прав не вимагається. Судами також не взято до уваги, що оспорюваний позивачем договір було укладено внаслідок проведених відкритих електронних торгів, які залишаються чинними та не визнані недійсними ні в судовому порядку, ні будь-яким іншим чином.

3.1.3. Так, касаційна скарга подана на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 5 (справу розглянуто за відсутності представника скаржника, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, і він обгрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою) частини 1 статті 310 ГПК України.

3.2. Аргументи, викладені у відзиві

3.2.1. ТОВ "Будіндустрія" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2020 - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, відповідач 2 оскаржує рішення та постанову судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 287 ГПК України, з урахуванням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України, пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 5 (справу розглянуто за відсутності представника скаржника, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, і він обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою) частини 1 статті 310 ГПК України.

4.2. Згідно з абзацом першим частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 287 ГПК України.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині 2 статті 287 ГПК України, є вичерпним.

4.3. Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

4.4. Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

4.5. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України підстави (підстав).

4.6. Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

4.7. З огляду на те, що подана касаційна скарга обмежується фактично незгодою відповідача з рішеннями судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог та містить лише посилання на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (частини 1 статті 216, частини 1 статті 577 ЦК України) без посилання на постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваних судових рішеннях, без обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та без зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, колегія суддів здійснює касаційний перегляд зазначених судових рішень лише з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

4.8. Розглянувши доводи касаційної скарги в межах зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України (справу розглянуто судом апеляційної інстанції за відсутності представника заявника, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання), перевіривши наведені ТОВ "ЮК "ПІК" доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.9. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 904/3807/19 та зупинено дію рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 року у справі № 904/3807/19 на підставі частини 5 статті 262 ГПК України. Повідомлено сторін, що у зв'язку із встановленням тимчасово, на період з 18.03.2020 по
24.04.2020, особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду, на виконання останови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням Рекомендацій Ради суддів України, викладених у листі 16.03.2020 за № 9рс-186/20, на виконання рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від
17.03.2020 за № 1, від 31.03.2020 за № 3, відтерміновано розгляд судових справ на період дії карантину, а також повідомлено сторін, що справу буде призначено до розгляду в судовому засіданні ухвалою суду після усунення зазначених обставин.

4.10. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2020 справу № 904/3807/19 призначено до розгляду на 23.06.2020. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників у судове засідання не є обов'язковою.

4.11.17.06.2020 до Центрального апеляційного господарського суду від представника ТОВ "ЮК "ПІК" надійшло клопотання про відкладення судового розгляду справи призначеного на 23.06.2020 на іншу дату. Клопотання мотивовано зайнятістю адвоката Шимагіна В. О. як представника товариства в іншому судовому засіданні, призначеному у Солом'янському суді міста Києва на 23.06.2020.

4.12. Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2020 у судовому засіданні Центральним апеляційним господарським судом здійснено розгляд апеляційної скарги ТОВ "ЮК "ПІК" за участю представника позивача. При цьому представник ТОВ "ЮК " ПІК" у судове засідання не з'явився.

4.13. При прийнятті постанови від 23.06.2020 у справі № 904/3807/19 апеляційний господарський суд зазначив, що, з огляду на положення частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

4.14. Відповідно до частини 3 статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частини 3 статті 270 ГПК України.

4.15. Відповідно до частин 2 , 3 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому частин 2 , 3 статті 120 ГПК України для вручення судових рішень.

4.16. Частиною 4 статті 120 ГПК України встановлено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

4.17. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина 6 статті 242 ГПК України).

4.18. Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею; суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 202 ГПК України строку з підстави неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

4.19. Відповідно до частини 11 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

4.20. Отже, з наведених норм вбачається, що належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи є обов'язком апеляційного суду.

4.21. При цьому розгляд справи судом апеляційної інстанції за відсутності сторони або інших учасників справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення сторони, учасника справи про дату, час та місце судового засідання.

4.22. Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2020 у цій справі, якою було призначено розгляд апеляційної скарги ТОВ "ЮК "ПІК", була направлена судом на адресу відповідача 2 та отримана товариством 15.05.2020, тобто до початку судового засідання, яке відбулося 23.06.2020 о 15:00. Скаржник і сам визнає факт належного повідомлення про розгляд справи 23.06.2020; вказане також підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.1, а. с. 227,228).

4.23. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи (частини 12 , 13 статті 270 ГПК України).

4.24. Ухвалою суду від 07.05.2020 про призначення апеляційної скарги у справі № 904/3807/19 до розгляду явку представників учасників справи не визнано обов'язковою.

4.25. При цьому доводи скаржника, перш за все, зводяться до того, що судом апеляційної інстанції порушено право відповідача 2 на участь у судовому засіданні та відмову у задоволенні клопотання представника ТОВ "ЮК "ПІК" про відкладення розгляду справи.

4.26. Зі змісту частини 2 статті 232 ГПК України та частин 4 , 5 статті 233 ГПК України вбачається, що законодавчо передбачено вирішення, зокрема, клопотань та заяв осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи шляхом постановлення ухвал, які оформлюються у два способи: 1. постановлені окремим документом - постановляються в нарадчій кімнаті, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи; 2. постановлені, не виходячи до нарадчої кімнати, - заносяться до протоколу судового засідання.

4.27. Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 223 ГПК України у протоколі судового засідання зазначаються відомості про ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.

4.28. Із змісту протоколу судового засідання від 23.06.2020 вбачається, що колегія суддів, без виходу до нарадчої кімнати розглянула клопотання представника ТОВ "ЮК "ПІК" та відмовила в його задоволенні.

4.29. Оскільки судом апеляційної інстанції належним чином було повідомлено ТОВ
"ЮК "ПІК" про дату, час і місце судового засідання, доводи скаржника з посиланням на пункт 5 частини 1 статті 310 ГПК України про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права не підтвердилися.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З огляду на встановлені обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, підстави для відкриття касаційного провадження, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

6. Судові витрати

Судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на ТОВ "ЮК "ПІК".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК ПІК" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
17.02.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від
23.06.2020 у справі № 904/3708/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко