ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/7905/17

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого,

суддів: Берднік І.С., Дроботової Т.Б., Краснова Є.В., Кушніра І.В., Мачульського

Г.М., Міщенка І.С., Пількова К.М., Сухового В.Г.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

позивача - Яндян О.А. (адвокат, ордер ЛГ №003602),

відповідача - Безносик А.О. (представник за довіреністю від 06.04.2018),

розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Видавничий дім "Відомості" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 (суддя Привалов А.І.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 (Хрипун О.О. - головуючий, судді: Корсакова Г.В., Михальська Ю.Б.) у справі

за позовом приватного підприємства "Видавничий дім "Відомості"

до Київської міської ради

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2018 прийнято до провадження касаційну скаргу ПП "ВД "Відомості" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 і призначено її розгляд.

06.03.2018 ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №910/7905/17 разом із касаційною скаргою ПП "ВД "Відомості" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 передано на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Судова палата).

Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2018 прийнято до розгляду Судовою палатою справу №910/7905/17 за касаційною скаргою ПП "ВД "Відомості" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 з призначенням розгляду справи у судовому засіданні на 16.04.2018.

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У травні 2017 року приватне підприємство "Видавничий дім "Відомості" (далі - ПП "ВД "Відомості", орендар) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, що нотаріально посвідчений 14.07.2004 по реєстру за №715 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 23.09.2004 за №79-6-00232 (з урахуванням вже внесених змін до нього), кадастровий номер 8000000000:76:065:0059, а саме змінити в підпункті 4.2 пункту 4 "Орендна плата" договору оренди земельної ділянки слова і цифри "10 (десяти)" на слова і цифри "3,6 (трьох цілих шість десятих)", посилаючись на приписи статей 632 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статті 288 Податкового кодексу України (далі - ПК) та статей 21, 23, 30 Закону України "Про оренду землі".

Позовна заява обґрунтовується тим, що у зв'язку з прийняттям Київською міською радою рішення від 12.12.2016 №554/1558 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік", яким змінено розмір мінімальної орендної плати для даного виду землекористування з 10% до 3,6%, орендар на підставі підпункту 4.8 договору оренди має сплачувати орендну плату відповідно до нової (нижчої) орендної ставки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017, у позові відмовлено.

Рішення місцевого суду та постанова апеляційного суду мотивовані тими обставинами, що згідно з підпунктами 4.3, 4.4, 4.8 пункту 4 договору оренди земельної ділянки від 14.07.2004 обов'язковою умовою внесення змін до цього договору є прийняття рішення Київською міською радою про внесення відповідних змін до цього договору, тоді як аналіз змісту рішення Київської міської ради від 12.12.2016 №554/1558 свідчить, що цим рішенням не переглядались умови раніше укладених договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати, а оскільки встановлена умовами договору оренди орендна плата за земельну ділянку знаходиться в межах законодавчо встановленого граничного розміру цієї плати, то правові підстави для її перегляду відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, 09.10.2017 ПП "ВД "Відомості" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема приписів статей 632, 651, 652 ЦК, статті 30 Закону України "Про оренду землі", статей 4, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в редакції, чинній до 15.12.2017, наголошуючи на тому, що: 1) з прийняттям Київською міською радою рішення від 12.12.2016 №554/1558 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік" фактично змінився розмір мінімальної орендної плати для даного виду землекористування з 10% до 3,6%, а згідно з підпунктом 4.8 договору оренди нові орендні ставки за земельні ділянки комунальної власності м. Києва є обов'язковими для виконання орендарем; 2) неприйняття відповідачем рішення щодо внесення змін до договору оренди з метою приведення його умов у відповідність з рішенням Київської міської ради від 12.12.2016 №554/1558 є не підставою для відмови в задоволенні позову, а є підставою для звернення до суду; 3) посилання позивача на статтю 652 ЦК в суді апеляційної інстанції не є зміною підстав позову в розумінні частини 4 статті 22 ГПК, а судами не досліджувалася наявність одночасно 4-ох умов для зміни спірного договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

Київська міська рада у поданому відзиві на касаційну скаргу просить її залишити без задоволення з тих мотивів, що в підпункті 4.3 договору оренди земельної ділянки від 14.07.2004 (в редакції від 27.12.2015) сторони погодили, що обов'язковою умовою внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати є прийняття Київською міською радою окремого рішення про внесення відповідних змін до договору, яке (рішення) не приймалося, а встановлена умовами договору оренди орендна плата за земельну ділянку знаходиться в межах законодавчо встановленого граничного розміру цієї плати (12% нормативної грошової оцінки), тому правові підстави для її перегляду відсутні.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Судова палата вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 14.07.2004 між Київською міською радою (орендодавець) та ПП "ВД "Відомості" (орендар) на підставі пункту 6 рішення Київської міської ради від 18.03.2004 №125/1335 було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:76:065:0059 для реконструкції, експлуатації та обслуговування офісної будівлі.

В подальшому, 27.12.2015 між Київською міською радою та ПП "ВД "Відомості" на підставі статей 30, 33 Закону України "Про оренду землі" та рішення Київської міської ради від 23.07.2015 №900/1764 було укладено договір про поновлення на 10 років вищезазначеного договору оренди земельної ділянки та внесення змін до договору шляхом його викладення у новій редакції.

Так, за умовами договору оренди земельної ділянки в редакції від 27.12.2015 (далі - договір оренди), орендодавець на підставі рішень Київської міської ради від 18.03.2004 № 125/1335 (пункт 6) та від 23.07.2015 №900/1764 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором. Земельна ділянка, яка є об'єктом оренди належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва (підпункт 1.1 договору).

Об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка, площею 0,0255га, з кадастровим номером 8000000000:76:065:0059 та цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування офісної будівлі. Договір укладено на 10 років (підпункти 2.1, 3.1 договору).

Згідно з підпунктом 4.1 договору оренди визначена цим договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Підпункт 4.2 договору сторони погодили у такій редакції: "4.2. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 10 (десяти) відсотків від нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнту індексації, визначених законодавством."

У підпункті 4.8 договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, зміни мінімального розміру орендної плати, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, та у інших випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік. Після прийняття відповідного рішення Київської міської ради орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату відповідно до нової орендної ставки.

29.03.2017 ПП "ВД "Відомості" звернулось до Київської міської ради з пропозицією внести зміни до договору оренди земельної ділянки, нотаріально посвідченого 14.07.2004 по реєстру за №715 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 23.09.2004 за №79-6-00232, (з урахуванням вже внесених змін до нього), а саме змінити в підпункті 4.2 пункту 4 цього договору слова і цифри "10 (десяти)" на слова і цифри "3,6 (трьох цілих шість десятих)". До пропозиції був доданий проект договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Пропозиція обґрунтована посиланням на рішення Київської міської ради від 12.12.2016 № 554/1558, додатком №10 до якого встановлено розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва для даного виду землекористування - 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки землі, який має збільшуватися в 1,2 рази у випадку передачі в оренду будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці.

Листом від 27.04.2017 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав відповідь на пропозицію ПП "ВД "Відомості", яким роз'яснив, що внесення змін до договору в частині розміру орендної плати можливе за умови прийняття Київською міською радою відповідного рішення, доручення щодо підготовки проекту якого до Департаменту не надходило. Крім того, додаток 10 до рішення Київської міської ради від 12.12.2016 №554/1558 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік" не містить зобов'язання переглядати орендні ставки у договорах оренди землі, укладених до набрання чинності цим рішенням.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 у справі №910/7905/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017, відмовлено у задоволенні позову приватного підприємства "Видавничий дім "Відомості" до Київської міської ради про внесення змін до підпункту 4.2 пункту 4 договору оренди земельної ділянки від 14.07.2004 (в редакції договору від 27.12.2015) шляхом зменшення розміру орендної плати з 10% до 3,6% від нормативної грошової оцінки.

Судові рішення у цій справі мотивовані тим, що за змістом підпункту 4.8 пункту 4 договору оренди від 14.07.2004 (в редакції договору від 27.12.2015) підставою для перегляду сторонами розміру орендної плати є, зокрема, зміна розмірів земельного податку або мінімального розміру орендної плати, підвищення цін і тарифів, зміна коефіцієнтів індексації, інші випадки, передбачені законом, а обов'язковою умовою внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.07.2004 визначено прийняття Київською міською радою окремого рішення про внесення до цього договору змін в частині розміру орендної плати, тоді як рішенням Київської міської ради від 12.12.2016 №554/1558 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік" не переглядались умови раніше укладених договорів оренди земельних ділянок. При цьому, в суді першої інстанції позивач не обґрунтовував предмет позову істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору (стаття 652 ЦК), а про зміну підстав позову заявив лише в суді апеляційної інстанції, що суперечить приписам частини 4 статті 22 ГПК.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду зауважила, що згідно з пунктом 288.5 статті 288 ПК мінімальний розмір річної орендної плати встановлено на рівні земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, а саме у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки. Оскільки встановлена умовами договору оренди (в редакції від 27.12.2015) орендна плата за земельну ділянку знаходиться в межах законодавчо встановленого граничного розміру цієї плати, то правові підстави для її перегляду відсутні.

В той же час в основу судових рішень у іншій справі №910/10936/17, якими задоволено позов публічного акціонерного товариства "Київ-Лада" (орендаря земельної ділянки) до Київської міської ради про внесення змін до підпункту 4.2 пункту 4 договору оренди землі від 15.10.2012 шляхом зменшення розміру орендної плати з 10% до 3,6% від нормативної грошової оцінки, покладено правовий висновок про те, що зміна рішенням Київської міської ради від 12.12.2016 №554/1558 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік" регульованого розміру орендної плати за землю шляхом встановлення нових орендних ставок в залежності від видів економічної діяльності землекористувача (за КВЕД) є підставою для внесення відповідних змін до договору оренди незалежно від дати укладення такого договору, а відмова органу місцевого самоврядування від внесення таких змін є безпідставною та порушує права позивача як орендаря. При цьому рішення Київської міської ради від 12.12.2016 №554/1558, яким затверджено нові ставки орендної плати за землю, є чинним, тому в силу статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, однакові предмет і підстави позову, а також фактичні обставини у справах №910/7905/17 та №910/10936/17 свідчать про різне застосування господарськими судами одних і тих самих норм матеріального права (статей 632, 651 ЦК, статті 288 ПК та статті 30 Закону України "Про оренду землі") у подібних земельних правовідносинах.

З урахуванням приписів частини 1 статті 302 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, колегія суддів Судової палати вбачає достатні підстави для відступу від правової позиції щодо застосування зазначених норм матеріального права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №910/10936/17, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 632 ЦК визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (частини 1 та 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, з урахуванням положень статті 632 ЦК, статті 288 ПК і статей 15, 21 Закону України "Про оренду землі" нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Частиною 2 статті 651 ЦК передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 632 ЦК зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Виходячи зі змісту статей 632, 651 ЦК та статті 30 Закону України "Про оренду землі" слід дійти висновку про те, що за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.

Відповідно до частини 1 статті 652 ЦК у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У разі коли сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 статті 652 ЦК, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило би співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 ПК розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Рішеннями Київської міської ради від 28.01.2015 №60/925 "Про бюджет міста Києва на 2015 рік" (чинне на час поновлення договору оренди), від 22.12.2015 №61/61 "Про бюджет міста Києва на 2016 рік" та від 12.12.2016 №554/1558 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік" щорічно встановлювалися розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) згідно з додатком 10 до цих рішень.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.05.2017 вбачається, що основним видом діяльності ПП "ВД "Відомості" за КВЕД є 68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с.33-39).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, після поновлення 27.12.2015 договору оренди земельної ділянки від 14.07.2004 Київською міською радою у 2016-2017рр. було змінено відсоткову ставку орендної плати для вказаного виду землекористування з 10% до 3,6%.

Натомість додатком 10 до рішення Київської міської ради від 21.12.2017 №1043/4050 "Про бюджет міста Києва на 2018 рік", яке набрало чинності з 01.01.2018, передбачено, що за основним видом економічної діяльності орендаря (68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна) орендна ставка становить вже 4%, а не 3,6%, яку просив встановити позивач, подаючи позов у травні 2017 року.

З огляду на те, що за змістом пункту 288.5 статті 288 ПК та статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то згідно з пунктом 4.8 договору оренди від 14.07.2004 (в редакції від 27.12.2015) підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами цього договору, має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру цієї плати або зміна розміру земельного податку, а не щорічне визначення рішенням Київської міської ради, яким затверджується бюджет міста Києва на відповідний рік, розміру орендної плати за землю шляхом можливого запровадження нових орендних ставок в залежності від видів економічної діяльності землекористувача.

Судова палата, враховуючи той факт, що ані в рішенні Київської міської ради від 12.12.2016 №554/1558 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік", ані в рішенні Київської міської ради від 21.12.2017 №1043/4050 "Про бюджет міста Києва на 2018 рік" та в додатках 10 до цих рішень не зазначається про встановлення мінімального або максимального розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності м. Києва, дійшла висновку про те, що Київською міською радою в рамках її повноважень визначаються середньозважені (регульовані) орендні ставки, які знаходяться в межах між мінімальним (3% від нормативної грошової оцінки) та максимальним (12% від нормативної грошової оцінки) розмірами орендної плати за землю, які, в свою чергу, встановлені законодавчо - статтею 288 ПК.

Разом з тим, проаналізувавши рішення Київської міської ради від 12.12.2016 №554/1558 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік", у зв'язку з неоднаковим тлумаченням змісту якого та умов договору оренди земельної ділянки від 14.07.2004 між сторонами власне і виник даний спір, судова палата вважає, що це рішення може бути самостійною підставою для внесення змін до договору оренди, якщо сторони цього договору визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для внесення змін до нього, що відповідає принципу свободи договору, встановленому статтями 3, 6, 627 ЦК.

Колегія суддів Судової палати також зазначає, що до переліку повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин, визначеного статтею 9 Земельного кодексу України, не входить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження в силу приписів статті 288 Податкового кодексу України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні (стаття 75 Конституції України).

Разом з тим, Судова палата вважає неправильним висновок судів попередніх інстанцій у даній справі про те, що обов'язковою умовою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.07.2004 є прийняття Київською міською радою окремого рішення про внесення змін до цього договору в частині орендної плати.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Колегія суддів Судової палати не погоджується з доводами скаржника про те, що з прийняттям Київською міською радою рішення від 12.12.2016 №554/1558 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік" фактично змінився розмір мінімальної орендної плати для даного виду землекористування з 10% до 3,6%, а згідно з підпунктом 4.8 договору оренди нові орендні ставки за земельні ділянки комунальної власності м. Києва є обов'язковими для виконання орендарем, оскільки, як зазначено вище, за змістом статті 288 ПК граничні (мінімальний та максимальний) розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються і змінюються виключно на законодавчому рівні, а не рішеннями органів місцевого самоврядування.

Касаційна інстанція відхиляє передчасні аргументи скаржника про те, що його посилання на статтю 652 ЦК в суді апеляційної інстанції не є зміною підстав позову в розумінні частини 4 статті 22 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, а судами не досліджувалася наявність одночасно 4-ох умов для зміни спірного договору у зв'язку з істотною зміною обставин, з огляду на таке.

У відповідності до частини 1 статті 4 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, господарський суд при прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає в ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, на які посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі, якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову.

Відповідно до імперативних приписів частини 3 статті 101 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Норми ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції, а відповідно до положень частини 4 статті 22 цього Кодексу позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Апеляційний суд правильно зазначив, що доводи ПП "ВД "Відомості" щодо внесення змін до договору на підставі статті 652 ЦК у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору оренди, висловлено позивачем лише в додаткових поясненнях до апеляційної скарги та в судовому засіданні 18.09.2017, тоді як у суді першої інстанції позивач не обґрунтовував позовну вимогу істотною зміною обставин за договором, заявивши про зміну підстав позову лише в суді апеляційної інстанції, що суперечить вимогам статей 22, 101 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017.

Разом з тим, виходячи з системного аналізу змісту статей 632, 651 ЦК, статті 288 ПК та статей 21, 30 Закону України "Про оренду землі", Судова палата вважає безпідставними наведені у відзиві на касаційну скаргу доводи Київської міської ради про те, що саме прийняття нею окремого рішення про внесення змін до договору оренди землі є обов'язковою передумовою для зміни розміру орендної плати, яка є регульованою ціною, оскільки зі змісту підпункту 4.8 договору оренди (в редакції від 27.12.2015) вбачається, що внесення відповідної зміни до договору залежить від попередньої законодавчої зміни розмірів земельного податку або мінімального розміру орендної плати, чого в даному випадку не сталося ані на час звернення орендаря з позовом, ані на час прийняття оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Відповідно до частини 2 статті 315 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, У постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.

Враховуючи наведене, колегія суддів Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла до висновку, що у контексті спірних земельних правовідносин, пов'язаних зі зміною розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності міста Києва, норми статей 632, 651 Цивільного кодексу України, статті 288 Податкового кодексу України та статті 30 Закону України "Про оренду землі" повинні розумітися і застосовуватися таким чином: "Зміна розміру орендної плати (у відсотках від нормативно-грошової оцінки), оформлена додатками до рішень Київської міської ради про бюджет міста Києва на певний рік, не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, оскільки цими рішеннями законодавчо не встановлюються граничні (мінімальний та максимальний) розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності. Водночас, зазначені рішення Київської міської ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для перегляду розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору, встановленим статтями 3, 6, 627 Цивільного кодексу України".

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний суди дійшли вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення та постанова ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права (статей 632, 651 ЦК та статті 30 Закону України "Про оренду землі") та без порушення норм процесуального права (статті 43, 84, 101, 105 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017).

З огляду на викладене, колегія суддів Судової палати погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, Судова палата вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову, у зв'язку з чим, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних рішення і постанови відсутні.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Видавничий дім "Відомості" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі №910/7905/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді: І.С. Берднік

Т.Б. Дроботова

Є.В. Краснов

І.В. Кушнір

Г.М. Мачульський

І.С. Міщенко

К.М. Пільков

В.Г. Суховий