Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/21873/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Баранця О.М. і Вронської Г.О.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр",

про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017 (головуючий Студенець В.І., судді: Палій В.В., Селіваненко В.П.)

постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 (головуючий Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Гончаров С.А.)

рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2016 (головуючий Нечай О.В., судді: Князьков В.В., Бондарчук В.В.)

у справі № 910/21873/14

за позовом комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Позивач),

до товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" (далі - Відповідач),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - Третя особа-1),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - третя особа-2),

про стягнення заборгованості у розмірі 164 470,39 грн. за договором про надання послуг від 01.03.2013 № 275.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення 139 474,27 грн. заборгованості за договором про надання послуг від 01.03.2013 №7259 (далі - Договір), 13 733,94 грн. інфляційних втрат, 1 792,55 грн. 3% річних та 9 469,63 грн. пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2014 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Третю особу-1.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.04.2016 позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 139 474,27 грн. заборгованості, 13 733,94 грн. інфляційних втрат, 1 792,55 грн. 3% річних, 9 469,63 грн. пені.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Третю особу-2.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2016 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2017 касаційну скаргу Відповідача залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2016 залишено без змін.

Відповідачем подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017, постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2016 з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; в редакції, чинній до 15.12.2017).

Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копію постанови Вищого господарського суду України від 26.04.2017 у справі № 913/843/15.

Крім того, Відповідачем до заяви додано копії постанов Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16 та від 05.07.2017 у справі № 910/2635/16, якими визначено поняття подібності правовідносин.

Відповідачем також подано клопотання про виклик учасника справи для надання пояснень, яке відхиляється колегією суддів з огляду на приписами підпункту 1 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017).

За приписами підпункту 1 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 11116 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана, зокрема, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Касаційний господарський суд вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження з таких підстав.

У постанові Вищого господарського суду України від 11.10.2017 у справі № 910/21873/14, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог з огляду на те, що Відповідачем не було надано судам доказів фактичного відключення у встановленому законодавством порядку будинку по вул. Очаківській, 3 у м. Києві від мережі центрального опалення, а також доказів, які б підтверджували факт погодження з позивачем проведення будь-яких робіт системи централізованого опалення, в тому числі щодо її відключення від початкового джерела теплопостачання, а саме від житлового будинку по вул. Донецькій, 18/2. Також, що згідно з висновком судового експерта, зробленого за результатами проведення судової економічної експертизи у даній справі, призначеної судом для всебічного та повного з'ясування обставин справи, заборгованість Відповідача за період з 01.11.2013 по 31.05.2014 за спожиту теплову енергію складає 139 474,27 грн.

Водночас у постанові Вищого господарського суду України від 26.04.2017 у справі № 913/843/15, на яку заявник посилається, як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за теплову енергію за період з жовтня 2013 року по квітень 2015 року з огляду на те, що суди попередніх інстанцій, встановивши, що актом від 20.08.2010 зафіксовано відсутність централізованого опалення у спірному приміщенні, з яким ознайомлений керівник Управління Сєвєродонецьких теплових мереж.

Протоколом від 08.12.2011 № 27 директора відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за самостійне демонтування обладнання.

За ініціативою споживача 03.12.2013 складено акт про відсутність факту централізованого опалення у приміщенні за адресою: пр. Гвардійський, буд. 35/33.

У 2015 році розроблено робочий проект розрахунку теплового потоку через поверхню ізольованих трубопроводів (сертифікат інженера від 31.08.2012 № 002943).

В подальшому комунальним підприємством "Сєвєродонецькі теплові мережі" 27.11.2015 складено акт про відключення з 2010 року приміщення від системи централізованого опалення та знаходження у ньому 3 ізольованих стояків загального користування, відсутність приладів опалення.

Окрім того, господарським судом Луганської області у справі була призначена судова будівельно-технічної експертиза за висновками якої, дійсна максимальна середньорічна розрахункова величина витрат тепла у спірному приміщенні, виходячи з фактичного стану стояків опалення та наявної теплоізоляції, склала 0,5711 Гкал за опалювальний період.

Враховуючи встановлені обставини та результати проведеної експертизи суди встановили, що загальна сума боргу відповідає вартості теплової енергії, яку було витрачено на обігрів транзитних стояків у заявлені опалювальні періоди, а її вартість складає 1 490,22грн.

За усталеною судовою практикою Верховного Суду України щодо застосування положень статей 11114-11126 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) заяву про перегляд судового рішення з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), може бути подано за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права; ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки у справах, що порівнюються позовні вимоги були задоволенні в межах доведеності сторонами обставини, на які вони посилались і такі обставини у вказаних справах є різними.

Щодо посилань Відповідача на копії постанов Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16 та від 05.07.2017 у справі № 910/2635/16, то останні визначені Відповідачем як роз'яснення поняття подібності правовідносин, а не як невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, з підстав передбачених пунктом 3 частини першої статті 11116 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Враховуючи викладене та обставини, на які посилається заявник в обґрунтування заяви про перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) для перегляду постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017, не отримали підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 111-26 ГПК Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.201), статтями 11116, 11123, 11124, 11126 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017),

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017 у справі № 910/21873/14 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя О. Баранець

Суддя Г. Вронська