Історія справи

Постанова КГС ВП від 14.09.2022 року у справі №925/367/20
Ухвала КГС ВП від 25.02.2021 року у справі №925/367/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 925/367/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Громака В.О.,

за участю представників:

ТОВ «Спектр-Агро» - Бонтлаба В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро»

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 (щодо заяви ТОВ «Спектр-Агро» про покладання на ТОВ «Лідер-А» судових витрат на професійну правничу допомогу)

у справі № 925/367/20 (в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер А" та їх включення до реєстру вимог кредиторів боржника)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер"

про банкрутство юридичної особи.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.04.2020 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (далі - ТОВ "Спектр-Агро", ініціюючий кредитор) відкрито провадження у справі № 925/367/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" (далі - ТОВ "Остер", боржник), визначено розмір вимог ініціюючого кредитора, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна боржника.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020, серед іншого, затверджено перелік конкурсних кредиторів ТОВ "Остер", розмір їх вимог та черговість задоволення кожної вимоги, зокрема,

- визнано вимоги АТ "ОТП Банк" першої черги на суму 4 204,00 грн (судовий збір) та на суму 2 041 554,50 грн, які забезпечені заставою майна боржника і підлягають погашенню позачергово за рахунок заставного майна;

- відмовлено повністю у визнанні вимог ТОВ "Лідер А" до боржника на суму 106939809,93 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 19.05.2021, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 в частині визнання вимог АТ "ОТП Банк" як таких, що забезпечені заставою майна боржника і підлягають погашенню за рахунок заставного майна, залишено без змін.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 19.05.2021, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 в частині відмови у визнанні вимог ТОВ "Лідер А" скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким визнано вимоги ТОВ "Лідер А" до ТОВ "Остер" на загальну суму 106 944013,93 грн та включено їх до реєстру вимог кредиторів боржника з визначенням черговості їх погашення.

ТОВ "Спектр-Агро" подало до апеляційного суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "Лідер А", в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 в зазначеній частині у зв`язку з нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення про відмову ТОВ "Лідер А" у задоволенні кредиторських вимог до ТОВ "Остер".

У поданій заяві про перегляд справи за нововиявленими обставинами, у відповідності до частини 8 статті 129 ГПК України було зроблено відповідну заяву про відшкодування понесених у майбутньому судових витрат на професійну правничу допомогу, докази понесення яких та їх розмір заявник не мав можливості надати на момент звернення із вказаною заявою, а відтак у разі настання існування/понесення таких витрат останній зобов`язався повідомити суд протягом п`яти днів після ухвалення постанови по суті спору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 заяву ТОВ "Спектр-Агро" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 (в частині визнання грошових вимог ТОВ "Лідер А" у розмірі 106 944 013,93 грн та їх включення до реєстру вимог кредиторів боржника) задоволено; постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 в частині визнання грошових вимог ТОВ "Лідер А" у розмірі 106 944 013,93 грн та їх включення до реєстру вимог кредиторів боржника скасовано; прийнято в скасованій частині нове судове рішення, яким відмовлено ТОВ "Лідер А" у визнанні кредиторських вимог до ТОВ "Остер" на суму 106 944 013,93 грн.

11.07.2022 заявником до апеляційного суду подано заяву про винесення додаткового рішення про стягнення з ТОВ "Лідер-А" на користь ТОВ "Спектр-Агро" витрат по сплаті судового збору у розмірі 9 459,00 грн за подання до суду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021, а також заяву про стягнення з ТОВ "Лідер-А" на користь ТОВ "Спектр-Агро" судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27 075,00 грн, понесених у зв`язку з переглядом за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 у справі № 925/367/20.

Короткий зміст додаткової постанови апеляційного господарського суду

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 заяву ТОВ "Спектр-Агро" про ухвалення додаткового рішення у справі №925/367/20 щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору задоволено. Стягнуто з ТОВ "Лідер А" на користь ТОВ "Спектр-Агро" 9 459,00 грн судового збору за подання до Північного апеляційного господарського суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Заяву ТОВ "Спектр-Агро" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Лідер А" на користь ТОВ "Спектр-Агро" 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи № 925/367/20 у Північному апеляційному господарському суді.

Північний апеляційний господарський суд, враховуючи задоволення заяви ТОВ "Спектр-Агро" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 у справі №925/367/20 (в частині визнання грошових вимог ТОВ "Лідер А" у розмірі 106 944 013,93 грн та їх включення до реєстру вимог кредиторів боржника), при звернення з якою було сплачено судовий збір у сумі 9 459,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №16251 від 04.11.2021 та №18599 від 29.12.2021, беручи до уваги положення статей 123 129 ГПК України, задовольнив заяву ТОВ "Спектр-Агро" про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ТОВ "Лідер А" на користь ТОВ "Спектр-Агро" 9 459,00 грн судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Частково задовольняючи заяву ТОВ "Спектр-Агро" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №925/367/20 апеляційний господарський суд виходив з того, що з наданих заявником доказів не вбачається та судом не встановлено, що витрати ТОВ "Спектр-Агро" у заявленому розмірі (враховуючи заявлені вимоги у справі № 925/367/20), обставини даної справи та її складність, мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим, як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат у повному обсязі іншою стороною.

Що стосується "гонорару успіху" за прийняття позитивного для клієнта рішення, то апеляційним судом встановлено, що умовами Договору від 01.12.2020 № 01/12/2020 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ "Спектр-Агро", як Клієнтом, та Адвокатським бюро "Василя Бонтлаба", як бюро, сторонами не визначено такого виду гонорару як "гонорару успіху", при цьому, у пункті 5.1. Договору вказано, що в акті приймання-передачі виконаної правової допомоги розмір гонорару визначається в залежності від обсягу та складності правової допомоги, тривалості часу, необхідного для її виконання, строків, тощо, у той час як "гонорар успіху" від вказаних критеріїв не залежить.

Короткий зміст касаційної скарги

ТОВ «Спектр-Агро» (скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:

- додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ "Спектр-Агро" про покладення на ТОВ "Лідер А" судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому статтями 123 126 124 129 244 ГПК України, в суді апеляційної інстанції, в розмірі 19 575,00 грн;

- прийняти нове рішення, котрим заяву ТОВ "Спектр-Агро" про покладення на ТОВ "Лідер А" судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому статтями 123 126 124 129 244 ГПК України, в суді апеляційної інстанції, задовольнити повністю;

- стягнути із ТОВ "Лідер А" на користь ТОВ "Спектр-Агро" судові витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку із переглядом за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 по справі №925/367/20 в частині кредиторських вимог ТОВ "Лідер А", у розмірі 27 075,00 грн.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначає обставини, визначені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, стверджуючи, що висновки суду в частині судових витрат на професійну правничу допомогу не відповідають нормами чинного законодавства України та судовій практиці щодо практичної реалізації впровадження принципу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та застосуванню процесуальних правових норм.

Скаржник вважає, що при ухваленні оскаржуваної додаткової постанови, апеляційним судом залишено поза увагою докази у даній справі, що підтверджують понесені заявником витрати на професійну правничу допомогу, а також не враховано вимоги ГПК України і правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 19.08.2020 у справі №910/4858/19; від 22.10.2020 у справі №910/9187/19; від 13.01.2021 у справі №922/267/20; від 06.04.2020 у справі №910/4783/19; від 20,11.2020 у справі №910/13071/19 та постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19; від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

ТОВ «Спектр-Агро» наголошує на тому, що апеляційним судом за відсутності поданого заінтересованою особою обґрунтованого клопотання про зменшення витрати на правничу допомогу, на власний розсуд здійснено зменшення заявлених до відшкодування судових витрат понесених скаржником на професійну правничу допомогу, що суперечить правовій позиції, викладеній у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Доводи інших учасників справи

Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до положень частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час розгляду заяви ТОВ "Спектр-Агро" про покладення на ТОВ "Лідер-А судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 у справі № 925/367/20.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно із частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині 5 зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ці висновки було підтверджено і в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У справі, що розглядається, апеляційним судом встановлено, що 01.12.2020 між ТОВ "Спектр-Агро", як Клієнтом, та Адвокатським бюро "Василя Бонтлаба", як бюро, укладено договір №01/12/2020 про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1.1. якого бюро зобов`язується здійснити захист, представництво в суді або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу, в тому числі, але не виключно, визначених цим пунктом.

Розділом 5 договору сторони обумовили умови розрахунків, зокрема, згідно п. 5.1. розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами в акті здачі-приймання виконаної правової допомоги, який є невід`ємною частиною цього Договору і враховує обсяг та складність правової допомоги, тривалість часу, необхідного для її виконання, досвід та кваліфікацію Адвоката, строки, ступінь терміновості виконання правової допомоги та інші суттєві обставини.

Також, відповідно до додаткової угоди б/н від 29.03.2022 про електронний документообіг до договору № 01/12/2020 про надання правової допомоги від 01.12.2020, між ТОВ "Спектр-Агро" та Адвокатським бюро "Василя Бонтлаба" врегульовано відносини електронного документообігу в межах договору про надання правової допомоги.

На підтвердження виконання послуг за вказаним договором 07.07.2022 між ТОВ "Спектр-Агро" та Адвокатським бюро "Василя Бонтлаба" підписано Акт здачі-приймання правової допомоги №29, у відповідності до якого сторони підтвердили, що загальна вартість наданої правової винагороди складає 27 075,00 грн.

Зазначений вище акт містить перелік робіт, які проведено Адвокатським бюро "Василя Бонтлаба" в рамках супроводження інтересів ТОВ "Спектр-Агро" у даній справі. За надання відповідних правових послуг на підставі наведених договору та акту, ТОВ "Спектр-Агро" сплатило на користь Бюро грошові кошти у розмірі 27075,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №25498 від 07.07.2022, які, як зазначено в заяві ТОВ "Спектр-Агро", підлягають стягненню з ТОВ "Лідер-А".

Частково задовольняючи заяву ТОВ "Спектр-Агро", суд апеляційної інстанції виходив з наступного:

- аналіз матеріалів справи №925/367/20 в частині кредиторських вимог ТОВ "Лідер-А", визнаних постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 в обсязі 3-х годин та матеріалів справи №925/367/20(925/107/21) за позовом ТОВ "Спектр-Агро" про визнання недійсним договору поруки від 19.03.2020, в обсязі 2-х годин є завищеним, оскільки такі послуги охоплюється послугою підготовки заяви до суду;

- представник ТОВ "Спектр-Агро" адвокат Бантлаб В.В. неодноразово приймав участь як у справі № 925/367/20 (в судах трьох інстанцій) під час розгляду кредиторських вимог ТОВ "Лідер-А" так і у справі № 925/367/20 (925/107/21) про визнання недійсним договору поруки, що свідчить про те, що адвокат в повній мірі був обізнаний і з правовою ситуацією у даному провадженні;

- визначені в Акті підготовка заяви про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 у справі № 925/367/20 за нововиявленими обставинами та направлення такої копії заяви засобами поштового зв`язку учасникам провадження у справі та суду в обсязі 7 годин не відповідають та є неспівмірними обсягам наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки процедура перегляду остаточного судового рішення не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін;

- участі адвоката в судових засіданнях (03.02.2022 тривалістю 8 хвилин, 26.05.2022 тривалістю 7 хвилин, 07.07.2022 тривалістю 7 хвилин) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням адвокатом власних технічних засобів, яка оцінена адвокатом Бонтлабом В.В. у 1 500 грн за кожне засідання в режимі відеоконференції та у 1 800 грн за участь у засіданні особисто, є завищеною.

Щодо заявленого "гонорару успіху" за прийняття позитивного для клієнта рішення, як встановив суд апеляційної інстанції , в пунктах 5.1 та 5.3 договору від 01.12.2020 № 01/12/2020 зазначено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами в акті здачі-приймання виконаної правової допомоги, який є невід`ємною частиною цього договору і враховує обсяг та складність правової допомоги, тривалість часу, необхідного для її виконання, досвід, кваліфікацію адвоката, строки, ступінь терміновості виконання правової допомоги та інші суттєві обставини. Акт здачі-приймання виконаної правової допомоги підписується сторонами і фіксує факт надання правової допомоги, яка передбачена цим договору.

Таким чином, виходячи із змісту вказаного вище договору, в акті приймання-передачі виконаної правової допомоги розмір гонорару визначається в залежності від обсягу та складності правової допомоги, тривалості часу, необхідного для її виконання, строків, тощо, у той час як "гонорар успіху" від вказаних критеріїв не залежить, а залежить від результатів вирішення відповідного спору - тобто є умовною угодою та не може визначатися в акті приймання-передачі виконаної правової допомоги.

Аналогічних правових висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 11.11.2021 у справі № 873/137/21, від 18.08.2022 у справі № 873/33/22, від 31.08.2022 у справі № 873/27/32.

При цьому, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих приписів та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи і досліджених доказів (апеляційним судом не встановлено, що витрати ТОВ "Спектр-Агро" у заявленому розмірі мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим, як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат у повному обсязі іншою стороною) колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про наявність підстав для часткового задоволення заяви і стягнення з ТОВ «Лідер А» на користь ТОВ «Спектр Агро» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7500,00 грн у зв`язку з розглядом справи у Північному апеляційному господарському суді .

Аргументи скаржника щодо залишення поза увагою доказів у даній справі, що підтверджують понесені заявником витрати на професійну правничу допомогу, не можуть бути предметом розгляду в касаційному порядку, оскільки відповідно до частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти

Доводи скаржника про те, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, повністю узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеним в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 про застосування статей 126 129 ГПК України.

Однак, у справі, що переглядається, судом апеляційної інстанції вирішено питання про розподіл судових витрат, коли суд, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України з власної ініціативи може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу та коли не ставиться питання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу за клопотанням іншої сторони.

Таким чином, звертаючись з касаційною скаргою, заявник не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятого судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши його в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувану додаткову постанову ухвалено відповідно до фактичних обставин з дотриманням чинного законодавства і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись статтями 240 244 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» залишити без задоволення.

2. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 (щодо заяви ТОВ «Спектр-Агро» про покладання на ТОВ «Лідер-А» судових витрат на професійну правничу допомогу) у справі № 925/367/20 (в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер А" та їх включення до реєстру вимог кредиторів боржника) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Банасько О.О.

Ткаченко Н.Г.