ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/17306/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 (головуючий суддя - Буравльов С.І., судді: Андрієнко В.В., Шапран В.В.)

у справі №910/17306/21

за позовом Shakoor Capital Limited

до 1. Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк",

2. SPV Credit Finance plc.,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1:

1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

2. Міністерство фінансів України,

3. Національний банк України,

4. Кабінет Міністрів України,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Madison Pacific Trust Limited

про визнання недійсним договору,

за позовами третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору:

1. Pala Assets Holdings Limited та J.P.Morgan Securities PLC,

2. Фізичної особи-підприємця Сазонова Дмитра Валентиновича,

3. UBS AG

до 1. Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

2. UK SPV Credit Finance plc

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 14.08.2023 №29.2-02/2226 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи" у зв`язку з відпусткою судді Баранця О.М. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/170306/21, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.

1.Короткий зміст обставин справи та оскаржуваних судових рішень

1.1.У жовтні 2021 року Shakoor Capital Limited звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - АТ "КБ "Приватбанк") та UK SPV Credit Finance plc про:

- визнання неправомірними дій щодо віднесення АТ КБ "Приватбанк" до категорії неплатоспроможних та щодо участі держави в особі Міністерства фінансів України у виведенні з ринку АТ КБ "Приватбанк";

- визнання недійсним договору №63/2016 про придбання акцій від 20.12.2016, укладеного між АТ "КБ "Приватбанк" та UK SPV Credit Finance plc.

1.2.Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2021 позовну заяву третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC, у справі № 910/17306/21, прийнято до свого провадження та призначено її до спільного розгляду із первісним позовом.

1.3.Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 зобов`язано АТ КБ "Приватбанк" надати відповіді на поставлені третіми особами із самостійними вимогами Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC питання, а саме: чи визнавало АТ КБ "Приватбанк" в межах справи, яка розглядалась Лондонським міжнародним арбітражним судом, існування грошових зобов`язань перед власниками облігацій за Проспектами емісії на $175 млн за ставкою 10,875% із погашенням 28.02.2018, на $220 млн за ставкою 11% (облігації субординованого боргу) з погашенням у 2021 році, та на $200 млн за ставкою 10,25% та строком погашення 23.01.2018?; яка сума зобов`язань перед власниками облігацій була визнана АТ КБ "Приватбанк" за результатами першого проміжного рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду?; вимоги яких власників облігацій АТ КБ "Приватбанк" визнало за результатами першого проміжного рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду?; чи формувалися у період з грудня до цього часу резерви у звітності АТ КБ "Приватбанк" на виплату власникам облігацій, які потрапили під процедуру bail-in (згідно зі статтею 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") у грудні 2016 року? Якщо так, то в якому розмірі?

1.4.Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 було задоволено клопотання АТ КБ "Приватбанк" про забезпечення судових витрат, зобов`язано Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC у строк до 21.12.2022 внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва грошові кошти для забезпечення витрат АТ КБ "Приватбанк", пов`язаних з виконанням ухвали Господарського суду м. Києва від 07.09.2022 у справі №910/17306/21, у національній валюті України гривні, яка згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на дату внесення буде еквівалентна сумі в 12 500,00 євро.

1.5.Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 було частково задоволено клопотання Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC про продовження строку для внесення коштів на депозитний рахунок суду, продовжено Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC встановлений в ухвалі суду від 07.12.2022 строк внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів для забезпечення витрат АТ КБ "Приватбанк", пов`язаних з виконанням ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у справі №910/17306/21, до 15.01.2023 (включно).

1.6.13.01.2023 представником Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC через канцелярію суду було подано заяву на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 з доданим до неї платіжним дорученням №23499 від 13.01.2023, відповідно до якого А.О. "ЮФ "Василь Кісіль і партнери" перерахувало на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва (ідентифікаційний код 05379487; депозитний рахунок НОМЕР_1 , відкритий в Державній казначейській службі України (МФО) 820172) грошові кошти в сумі 489 951,25 грн, з призначенням платежу: "В інтересах Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC на виконання п. 2 ухвали ГСмК від 07.12.2022 у справі №910/17306/21". Перерахування коштів на депозитний рахунок суду було здійснено 13.01.2023.

1.7.08.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява АТ КБ "Приватбанк" про залишення без розгляду позовної заяви третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC на підставі пункту 6 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у зв`язку із невнесенням третіми особами у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат АТ КБ "Приватбанк".

1.8.У подальшому, після подачі АТ КБ "Приватбанк" заяви про залишення без розгляду позовної заяви Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC, однак до постановлення судом оскаржуваної ухвали, АО "ЮФ "Василь Кісіль і партнери" згідно з платіжним дорученням №23632 від 13.02.2023 в інтересах Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC на депозитний рахунок суду було додатково внесено 2 011,25 грн, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 13.01.2023 становило еквівалент суми 51,10 Євро.

1.9.Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.02.2023 у справі №910/17306/21 задовольнив заяву АТ КБ "Приватбанк" про залишення без розгляду позовної заяви третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC. Позов третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC до АТ КБ "Приватбанк" та UK SPV Credit Finance plc про визнання недійсним договору, залишив без розгляду.

1.10.Залишаючи без розгляду позовну заяву третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору, Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC, місцевий суд виходив з того, що згідно з відомостями щодо офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, розміщених на офіційному сайті Національного банку України, офіційний курс євро станом на 13.01.2023 становив 39,357 грн за 1 євро, а тому за офіційним курсом Національного банку України станом на дату внесення, тобто на 13.01.2023, еквівалент суми в 12 500,00 євро у національній валюті України гривні становив 12 500,00 * 39,357 грн = 491 962,50 грн, тоді як представниками третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC внесено на депозитний рахунок суму грошових коштів у національній валюті України в сумі 489 951,25 грн, що еквівалентно 12 448,90 євро. З урахуванням встановленого, місцевий суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви АТ КБ "Приватбанк" і наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору, Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC, на підставі пункту 6 частини першої статті 226 ГПК.

1.11.Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Pala Assets Holdings Limited подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 та направити справу №910/17306/21 для продовження розгляду позову Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC до суду першої інстанції.

1.12.Північний апеляційний господарський суд постановою від 31.05.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 у справі №910/17306/21 - скасував, справу передав на розгляд до Господарського суду міста Києва.

1.13.Постанова апеляційного суду мотивована таким:

- суд першої інстанції в порушення частини четвертої статті 125 ГПК не визначив конкретного розміру судових витрат, які повинен був заплатити кожен із зобов`язаних учасників справи, оскільки витрати на правничу допомогу не підлягають покладенню на декількох осіб ні солідарно, ні однією сумою на всіх; обов`язком суду є визначення чіткої суми, яка підлягає покладенню на кожного із учасників судового провадження;

- суд першої інстанції не навів доводів щодо необхідності понесення витрат на професійну правничу допомогу для відповіді на питання, на які судом було зобов`язано надати відповідь АТ КБ "Приватбанк", та не мотивував відхилення заперечень учасників судового процесу щодо можливості АТ КБ "Приватбанк" самостійно надати відповіді щодо фактичних обставин;

- судом першої інстанції не було надано правової оцінки тому, чи є розмір витрат АТ КБ "Приватбанк" на оплату послуг іноземних радників з перевірки документів/матеріалів іноземних судових проваджень у сумі 12 500,00 євро співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, який вимагатиметься на виконання такої роботи, враховуючи те, що відповідні іноземні радники представляли інтереси Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" у вказаних іноземних судових провадженнях;

- наявність недоліків ухвали Господарського суду м. Києва від 07.12.2022 про покладення обов`язку забезпечити внесення судових витрат в частині невідповідності частин першої, четвертої та п`ятої статті 125 ГПК свідчить про те, що таке судове рішення не було чітким і зрозумілим (зокрема, не визначено суму, яку повинен внести кожен із учасників);

- на дату постановлення судом оскаржуваної ухвали третіми особами на депозитний рахунок суду було внесено суму коштів в загальному розмірі 491 962,50 грн (489 951,25 грн + 2 011,25 грн), що за офіційним курсом Національного банку України станом на 13.01.2023 становило еквівалент 12 500,00 євро (12 448,90 євро + 51,10 євро), та за офіційним курсом Національного банку України станом на 22.02.2023 (на дату постановлення оскаржуваної ухвали) становило еквівалент 12 619,60 євро.

2.Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

2.1.АТ "КБ "Приватбанк" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2023, якою залишено без розгляду позов третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору - Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC, до АТ КБ "Приватбанк" та UK SPV Credit Finance plc про визнання недійсним договору.

2.2.АТ "КБ "Приватбанк" як на підставу касаційного оскарження посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме судом апеляційної інстанції:

- не застосовані імперативні положення пункту 6 частини першої статті 226 ГПК;

- неправильно застосовані частини перша, четверта - шоста статті 125 ГПК;

- допущено порушення принципів господарського судочинства, закріплених статтею 7, частиною четвертою статті 13 ГПК;

- зроблено помилковий висновок про допущення судом першої інстанції формалізму при постановленні ухвали від 22.02.2023.

Так, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не застосовано імперативні положення пункту 6 частини першої статті 226 ГПК, тоді як для залишення позовної заяви без розгляду на підставі вказаної статті необхідна одночасна наявність лише двох обставин: невнесення у строк встановлений судом коштів для забезпечення судових витрат з боку позивача та наявність відповідної заяви відповідача. Судами було встановлено, що треті особи з самостійними вимогами на предмет спору - Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC, не внесли у встановлений судом строк (до 15.01.2023 включно) на депозитний рахунок суду грошові кошти у національній валюті України гривні, які згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на дату внесення еквівалентні сумі 12 500,00 Євро. Недотримання/невиконання стороною будь-якої із вимог норм частини першої статті 125, статті 113 ГПК, зокрема внесення коштів на забезпечення судових витрат у розмірі, меншому, ніж встановлено судом, чи внесення всієї суми коштів, але поза межами визначеного строку, безумовно свідчить про невиконання стороною відповідного процесуального обов`язку, тобто про невнесення забезпечення судових витрат. Нормами статті 125 ГПК не передбачено можливості здійснення особою доплати суми забезпечення судових витрат поза межами встановленого строку. Оскільки в силу частини першої статті 118 ГПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку, факт доплати 13.02.2023 додаткової суми коштів для забезпечення судових витрат, здійсненої поза межами встановленого судом процесуального строку, який закінчився 15.01.2023, жодним чином не впливає та не усуває обставину невнесення встановленої судом суми забезпечення витрат АТ КБ "Приватбанк". Для застосування пункту 6 частини першої статті 226 ГПК не має значення ані те, чи було таке невнесення умисним, ані причини, з яких позивач не вніс коштів у визначеній судом сумі, ані те, чи була сума, встановлена судом, не внесена повністю або частково. Суд першої інстанції, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду відповідно до імперативної норми (пункту 6 частини першої статті 226 ГПК), дослідив та врахував (а) процесуальну поведінку сторін справи, зокрема позивачів із самостійними вимогами; (б) факт попередження судом про наслідки невиконання вимог суду, (в) звернення позивачів з самостійними вимогами з клопотанням про продовження строку внесення коштів забезпечення позову та продовження судом такого строку, що було залишено поза увагою суду апеляційної інстанції.

Також скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано частини першу, четверту - шосту статті 125 ГПК та не враховано висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах (постанови від 23.02.2022 у справі №910/13136/20, від 16.02.2022 у справі №910/19989/20).

Суд апеляційної інстанції помилково ґрунтував свій висновок про неправомірність застосування судом першої інстанції пункту 6 частини першої статті 226 ГПК лише з огляду на свій висновок про начебто наявність ряду недоліків в ухвалі цього суду від 07.12.2022 про забезпечення судових витрат.

Скаржник зазначає, що апеляційний суд не надав оцінки обставинам відсутності у третіх осіб, що заявили позов, зареєстрованого в установленому законом порядку місцезнаходження, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду про відшкодування судових витрат АТ "КБ "Приватбанк" у випадку відмови у задоволенні позову третіх осіб.

Також скаржник вважає безпідставними посилання апеляційного суду на те, що залишення судом першої інстанції без розгляду позовної заяви третіх осіб, за фактичних обставин, встановлених судом, щодо виконання останніми вимог суду про забезпечення судових витрат у встановленому судом розмірі на час винесення ухвали про залишення позову без розгляду, є проявом надмірного формалізму.

2.3.Pala Assets Holdings Limited та Shakoor Capital Limited подали відзиви на касаційну скаргу, в яких, зазначаючи про те, що апеляційний суд: (1) не порушив (дотримався) норм частин першої, четвертої, п`ятої статті 125 ГПК при аналізі ухвали суду першої інстанції від 07.12.2022 про забезпечення витрат; (2) не порушив (дотримався пункту 6 частини першої статті 226 ГПК, та частин четвертої, шостої статті 125 ГПК при аналізі законності та обґрунтованості ухвали суду від 22.02.2023 про залишення позову без розгляду, просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

2.4.Крім того, АТ КБ "Приватбанк" та Pala Assets Holdings Limited подали клопотання про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, які мотивовані посиланням на норми частини третьої та п`ятої статті 301 ГПК.

3.Позиція Верховного Суду

Щодо клопотань про розгляд касаційної скарги в судовому засіданні

3.1.Порядок розгляду касаційної скарги врегульовано статтею 301 ГПК, згідно з частиною першої якої у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

3.2.Частиною тринадцятою статті 8 ГПК передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

3.3.Відповідно до загального правила розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина третя статті 301 ГПК).

3.4.Водночас, частиною п`ятою статті 301 ГПК встановлено, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

3.5.Оскільки предметом касаційного перегляду є постанова Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023, якою скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 у справі №910/17306/21 та передано справу на розгляд до Господарського суду міста Києва, оспорюване судове рішення не є тим рішенням, яким закінчено розгляд справи, у зв`язку з чим відсутні підстави для розгляду касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи у розумінні частини п`ятої статті 301 ГПК.

3.6.Зазначене підтверджується правовою позицією Верховного Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною в ухвалі від 08.05.2023 у справі №910/21280/21.

3.7.Водночас колегія суддів звертає увагу Pala Assets Holdings Limited на те, що висновки, викладені Верховним Судом у складі об`єднаної палати, мають пріоритет у застосуванні відносно висновків, викладених Верховним Судом у складі колегії суддів.

3.8.Колегія суддів вважає безпідставними посилання АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №910/13737/19, оскільки у вказаній справі постановою апеляційного суду було залишено без змін ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, тоді як у справі №910/17306/21 постановою суду апеляційної інстанції було скасовано прийняту місцевим господарським судом ухвалу про залишення позову без розгляду, і саме постанова апеляційного суду є предметом касаційного перегляду. Тобто предметом касаційного оскарження є судове рішення, яким розгляд справи не закінчено.

3.9.З огляду на викладене вище, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні поданих АТ КБ "Приватбанк" та Pala Assets Holdings Limited заяв про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Щодо доводів касаційної скарги:

1) Щодо дотримання судом апеляційної інстанції норм частин першої, четвертої - п`ятої статті 125 ГПК

3.10.Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в пункті 39 постанови від 23.02.2022 у справі №910/13136/20, при оскарженні ухвали про залишення позову без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 226 ГПК суд касаційної інстанції перевіряє також дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про забезпечення витрат (яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду), оскільки ці дві ухвали нерозривно пов`язані між собою.

3.11.В оскарженій постанові, як вже було зазначено у цій постанові, суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвала суду першої інстанції від 07.12.2022, якою було забезпечено витрати АТ КБ "Приватбанк", не є обґрунтованою, а саме:

-задовольняючи клопотання відповідача про забезпечення судових витрат в ухвалі від 07.12.2022, місцевий суд керувався частиною четвертою статті 125 ГПК, проте забезпечувались витрати АТ КБ "Приватбанк", пов`язані з виконанням ухвали Господарського суду м. Києва від 07.09.2022 р. у справі №910/17306/21, якою було зобов`язано АТ КБ "Приватбанк" надати відповіді на поставлені третіми особами із самостійними вимогами Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC питання, тобто забезпечувались інші витрати, які мало понести Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" у зв`язку з відповідною процесуальною дією;

-в порушення частини четвертої статті 125 ГПК не визначив конкретного розміру судових витрат, які повинен був заплатити кожен із зобов`язаних учасників справи, оскільки витрати на правничу допомогу не підлягають покладенню на декількох осіб ні солідарно, ні однією сумою на всіх, обов`язком суду є визначення чіткої суми, яка підлягає покладенню на кожного із учасників судового провадження;

-в порушення частини 5 статті 125 ГПК АТ КБ "Приватбанк" не надано документального обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу, яким має бути відповідний правочин, а судом не надано оцінки доводам позивачів з урахуванням приписів частини четвертої статті 126 ГПК, частини п`ятої статті 127 ГПК та частини п`ятої статті 129 ГПК, які вказували на неспівмірність таких витрат;

- не наведено доводів щодо необхідності понесення витрат на професійну правничу допомогу для відповіді на ці питання та не мотивовано відхилення заперечень учасників судового процесу щодо можливості АТ КБ "Приватбанк" самостійно надати відповіді щодо фактичних обставин;

-не надано правової оцінки тому, чи є розмір витрат АТ КБ "Приватбанк" на оплату послуг іноземних радників з перевірки документів/матеріалів іноземних судових проваджень у сумі 12 500,00 євро співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, який вимагатиметься на виконання такої роботи, враховуючи те, що відповідні іноземні радники представляли інтереси Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" у вказаних іноземних судових провадження;

- вказавши, що АТ КБ "Приватбанк" при поданні відзиву на спільну позовну заяву третіх осіб із самостійними вимогами Pala Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, становить 1 000 000,00 грн, не надав правової оцінки щодо співмірності розміру витрат на іноземних радників у сумі 12 500,00 євро;

-сума забезпечення витрат АТ КБ "Приватбанк" на іноземних радників була визначена судом першої інстанції на підставі лише листа юридичної фірми Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan UK LLP від 27.09.2022, в якому зазначено, що вартість запитуваних відповідачем-1 послуг орієнтовно становитиме 12 500,00 євро.

3.12.Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

3.13.З вищенаведеної норми вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1) є видом судових витрат, так само як витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (пункт 4).

3.14.Згідно з частиною першою статті 125 ГПК суд може зобов`язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

3.15.Суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках. У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за їх місцезнаходженням (частини друга, третя статті 125 ГПК).

3.16.Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв`язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу). Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо, зокрема, позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові (частина четверта статті 125 ГПК).

3.17.Аналіз вищенаведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку, що забезпечення судових витрат поділяється на два види: (1)пов`язані з розглядом справи та (2) пов`язані з певною процесуальною дією.

3.18.Також, законодавець передбачив, що в разі якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача, суд має право забезпечити оплату судових витрат на професійну правничу допомогу, яка в диспозиції норми розмежована на: (1) майбутні витрати відповідача на професійну правничу допомогу; (2) інші витрати, які має понести відповідач у зв`язку із розглядом справи. Втім таке розмежування не виключає ці витрати з витрат на професійну правничу допомогу, бо у нормі частини четвертої статті 125 ГПК йдеться лише про умови забезпечення витрат на професійну правничу допомогу. Тому інші витрати, про які в ній зазначено, є витратами на професійну правничу допомогу, пов`язаними з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

3.19.У спірних правовідносинах мало місце забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаними з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (у тому розумінні, в якому законодавець вживає цей термін в пункті 4 частини третьої статті 123 та частині четвертій статті 125 ГПК), оскільки суд першої інстанції в ухвалі про забезпечення судових витрат, а АТ КБ "Приватбанк" у відповідному клопотанні (том 10 сторінки 49-51), правильно посилались на частину четверту статті 125 ГПК та аналізували наявність підстав для забезпечення судових витрат, передбачених саме цією нормою (відсутність зареєстрованого місцезнаходження та майна на території України). При цьому надання відповідей на поставлені ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.09.2022 питання АТ КБ "Приватбанк" не входить до переліку процесуальних дій, зазначених в частинах другій та третій статті 125 ГПК, та належить до інших витрат, які має понести відповідач у зв`язку із розглядом справи та у зв`язку з відповідною процесуальною дією. І у касаційній скарзі (аркуші 13, 14) скаржник посилається на те, що витрати, які він просив забезпечити підпадають під дію частини четвертої статті 125 ГПК.

3.20.Колегія суддів висновує, що суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що у цій справі забезпечувались інші витрати на професійну правничу допомогу, які мало понести АТ КБ "Приватбанк" у зв`язку з розглядом справи та, що ці витрати останній має понести у зв`язку з відповідною процесуальною дією.

3.21.Частиною п`ятою статті 125 ГПК унормовано, що сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 126, частини п`ятої статті 127 та частини п`ятої статті 129 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

3.22.Втім, судом апеляційної інстанції встановлено, а учасниками справи не заперечується, що сума забезпечення витрат АТ КБ "Приватбанк" на іноземних радників була визначена судом першої інстанції лише на підставі листа юридичної компанії Quinn Emanuel Urquhart Sullivan & UK LLP від 27.09.2022, в якому зазначено, що вартість запитуваних АТ КБ "Приватбанк" послуг орієнтовно становитиме 12 500 євро. В матеріалах справи відсутній договір, рахунок чи інший документ, який би підтверджував точну вартість та факт домовленості щодо надання відповідних юридичних послуг зазначеною юридичною компанією. За таких обставин апеляційний суд правильно виснував, що в порушення частини п`ятої статті 125 ГПК АТ КБ "Приватбанк" не надано документального обґрунтування витрат на правничу професійну допомогу, яким має бути відповідний правочин.

3.23.Оскільки забезпеченню підлягають лише ті витрати, які має понести відповідач (частина четверта статті 125 ГПК), суд першої інстанції не навів доводів щодо необхідності понесення витрат на професійну правничу допомогу для надання відповідей на питання та не мотивував відхилення заперечень учасників судового процесу щодо можливості АТ КБ "Приватбанк" самостійно надати відповіді щодо фактичних обставин.

3.24.Так, зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 вбачається, що представники позивача та третіх осіб із самостійними вимогами заперечували щодо задоволення вказаного клопотання, вказували, що АТ КБ "Приватбанк" не доведено, що надання відповідей на поставлені питання вимагають залучення іноземного радника, як і не доведено, що буде понесено витрати саме у розмірі 12 500,00 євро, і що такий розмір витрат є обґрунтованим.

3.25.У порушення частини п`ятої статті 125 ГПК, місцевим господарським судом не спростовано доводів третіх осіб про те, що АТ КБ "Приватбанк" не надано документального обґрунтування витрат на правничу професійну допомогу, яким має бути відповідний правочин, та не надано оцінки доводам позивачів з урахуванням приписів частини четвертої статті 126 ГПК, частини п`ятої статті 127 ГПК та частини п`ятої статті 129 ГПК, які вказували на неспівмірність таких витрат.

3.26.Водночас, наведені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 питання стосувалися фактичних обставин при розгляді вже завершеної справи, стороною в якій було АТ КБ "Приватбанк", та його фінансової звітності.

3.27.Отже, суд першої інстанції не навів доводів щодо необхідності понесення витрат на професійну правничу допомогу для відповіді на ці питання та не мотивував відхилення заперечень учасників судового процесу щодо можливості АТ КБ "Приватбанк" самостійно надати відповіді щодо фактичних обставин.

3.28.Наведене свідчить про дотримання судом апеляційної інстанції норм частин першої, четвертої - п`ятої статті125 ГПК. Водночас доводи касаційної скарги зводяться лише до відсутності у третіх осіб зареєстрованого місцезнаходження і майна на території України та достатністю обґрунтування розміру витрат посиланням лише на лист юридичної компанії Quinn Emanuel Urquhart Sullivan & UK LLP від 27.09.2022, якому судом апеляційної інстанції було надано відповідну оцінку.

3.29.Не є слушними доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним господарським судом висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо забезпечення судових витрат, викладених у постановах постанови від 23.02.2022 у справі №910/13136/20, від 16.02.2022 у справі №910/19989/20, оскільки: (1)скаржником не конкретизовано висновків Верховного Суду, які були ним викладені, втім, не враховані апеляційним господарським судом; (2)наведені постанови були винесені за інших фактичних обставин - позивачами у наведених справах взагалі не було внесено коштів на забезпечення витрат відповідача на професійну правничу допомогу, розмір яких було підтверджено відповідним договором про надання правової допомоги.

2)Щодо дотримання апеляційним господарським судом пункту 6 частини першої статті 226, та частини шостої статті 125 ГПК ГПК

3.30.Відповідно до пункту 6 частини першої статті 226 ГПК суд залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду.

3.31.Стаття 226 ГПК є загальною нормою, яка передбачає вичерпний перелік підстав, коли суд залишає позов без розгляду, а пункт 6 частини першої цієї статті передбачає одну із підстав для залишення позову без розгляду.

3.32.Водночас наслідки невиконання стороною ухвали суду питання забезпечення судових витрат, зокрема на професійну правничу допомогу, визначені у статті 125 ГПК, яка є окремою, спеціальною нормою, яка регулює підстави, умови забезпечення судових витрат, наслідків невнесення коштів для забезпечення витрат, використання внесених сум).

3.33.Згідно з частиною шостою статті 125 ГПК, у разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.

3.34.Оскільки норма частини шостої статті 125 ГПК України диспозитивно визначає дії суду у разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд має дискреційне право вирішувати, чи залишати позов без розгляду у разі невиконання позивачем ухвали суду про забезпечення судових витрат; при цьому суд враховує обставини справи, докази та доводи сторін (відповідає пункт 75 постанови Верховного Суду від 23.02.2022 у справі №910/13136/20). Тому, вирішуючи заяву АТ КБ "Приватбанк" про залишення позовної заяви Paia Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC без розгляду у зв`язку, з невнесенням третіми особами у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат АТ КБ "Приватбанк" в повному обсязі з подальшим довнесенням коштів до повної суми, але поза межами встановленого судом строку, суд першої інстанції повинен був дати оцінку та врахувати обставини справи, доводи і докази сторін. Зокрема він мав врахувати причини, з яких треті особи не внесли коштів на депозитний рахунок суду у визначений судом строк та у встановленій судом сумі (помилка, відсутність коштів, власна недбалість, тощо), чи була сума не внесена повністю або частково, чи було таке невнесення умисним, тощо, чого судом першої інстанції зроблено та враховано не було.

3.35.Враховуючи це, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові обґрунтовано зазначив, що суд першої інстанції не здійснив правової оцінки та не врахував обставин справи, доводи і докази сторін, зокрема, причини, з яких треті особи не внесли кошти на депозитний рахунок суду у визначений судом строк (помилка, відсутність коштів, власна недбалість тощо), чи була сума не внесена повністю або частково, чи було таке невнесення умисним тощо.

3.36.Водночас суд апеляційної інстанції встановив, що Paia Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC внесли на депозитний рахунок грошові кошти у національній валюті України в сумі 489 951,25 грн, що еквівалентно 12 448,90 євро. Тобто, невнесена сума складала 51,1 євро (або 0,4% від загальної суми), а невнесення суми у повному обсязі треті особи обґрунтували зміною курсової різниці євро по відношенню до гривні. У подальшому, після подачі АТ КБ "Приватбанк" заяви про залишення без розгляду позовної заяви Paia Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC, однак до постановлення судом оскаржуваної ухвали, АО "ЮФ "Василь Кісіль і партнери" згідно з платіжним дорученням №23632 від 13.02.2023 в інтересах Paia Assets Holdings Limited та J.P. Morgan Securities PLC на депозитний рахунок суду було додатково внесено 2 011,25 грн, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 13.01.2023 становило еквівалент суми 51,10 євро. Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив, що на дату постановлення місцевим судом оскаржуваної ухвали третіми особами на депозитний рахунок суду було внесено суму коштів в загальному розмірі 491 962,50 грн (489 951,25 грн + 2 011,25 грн), що за офіційним курсом НБУ станом на 13.01.2023 становило еквівалент 12 500,00 євро (12448,90 євро + 51,10 євро), та за офіційним курсом Національного банку України станом на 22.02.2023 (на дату постановлення оскаржуваної ухвали) становило еквівалент 12 619,60 євро.

3.37.Разом з тим, колегія суддів зазначає, що оскільки на час постановлення судом першої інстанції ухвали про залишення позову третіх осіб без розгляду (22.02.2023) визначений судом розмір забезпечення було повністю оплачено третіми особами, і відповідно, на депозитному рахунку суду були грошові кошти, які повністю забезпечували витрати на правову допомогу вказану позивачем, у суду першої інстанції були відсутні підстави посилатися на ускладенння чи унеможливлення виконання рішення суду, як на підставу для залишення позову без розгляду.

3.38.З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норму частини шостої статті 125 ГПК, яка є спеціальною нормою, та підлягала застосуванню судом під час вирішення питання щодо залишення позову без розгляду у зв`язку із невнесенням коштів на депозитний рахунок суду, з наданням оцінки та врахуванням обставин справи, зокрема, причин, з яких треті особи не внесли кошти на депозитний рахунок суду у визначений судом строк, а також того, чи була сума не внесена повністю або частково, на дату постановленням місцевим судом ухвали про залишення позову без розгляду.

3.39.Натомість, суд першої інстанції безпідставно не застосував спеціальну норму частини шостої статті 125 ГПК, яка підлягала застосуванню під час вирішення питання щодо залишення позову без розгляду у зв`язку із невнесенням коштів на депозитний рахунок суду у встановлений строк для забезпечення судових витрат, чим допустив порушення норм процесуального права.

3.40.Враховуючи, що апеляційним господарським судом було правомірно застосовано пункт 6 частини першої статті 226 ГПК у сукупності з іншими положеннями процесуального законодавства, зокрема у сукупності з нормами частини шостої статті 125 ГПК, частини четвертої статті 126, частини п`ятої статті 127 та частини п`ятої статті 129 ГПК, він дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для залишення судом першої інстанції позову третіх осіб без розгляду.

3)Щодо інших доводів касаційної скарги

3.27.З огляду на викладене вище колегія суддів погоджується також із висновками суду апеляційної інстанції про те, що місцевий господарський суд допустив надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства, адже метою правового регулювання норм частини шостої статті 125, пункту 6 частини першої статті 226 ГПК, є забезпечення захисту прав учасника справи від їх можливого порушення, у спосіб, зокрема, гарантування можливості стягнення витрат на правову допомогу у разі вирішення спору на користь такого учасника, і у спірних правовідносинах відповідні права АТ КБ "Приватбанк" були гарантовані внаслідок внесення третіми особами всієї суми забезпечення визначеної судом до прийняття ухвали про залишення позову без розгляду.

3.28.Колегія суддів відхиляє також й доводи касаційної скарги про допущення судом апеляційної інстанції порушення принципів господарського судочинства, закріплених статтею 7, частиною четвертою статті 13 ГПК, у зв`язку з вищевикладеним у цій постанові, та оскільки судом апеляційної інстанції скасоване рішення, яке заважало практичному та ефективному доступу до суду, позаяк могло позбавити третіх осіб права до нього звернутися, що суперечить чисельній практиці Європейського суду з прав людини.

4.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат.

4.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

4.2.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК).

4.3.Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги.

4.4.Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Відмовити у задоволенні заяв Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та Pala Assets Holdings Limited про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

2.Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

3.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 у справі №910/17306/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

О.А. Кролевець