ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/2882/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Мамалуй О.О., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий - Чередко А.Є., судді - Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.)

від 24.01.2019,

у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця

до товариства з обмеженою відповідальністю "Южстанкомаш",

про стягнення штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

у липні 2018 року ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Южстанкомаш" про стягнення пені в сумі 202 597,20 грн та штрафу в сумі 83 916,00 грн за договором про виконання послуг з модернізації колесотокарного верстату.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/В-17738/НЮ від 20.07.2017, порушенням строків надання послуг.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2018 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Южстанкомаш" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" 202 597,20 грн пені та 83 916,00 грн штрафу.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо нарахування неустойки, з огляду на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань, за відсутності доказів письмового повідомлення позивача про неможливість виконання зобов`язань у погоджені договором строки.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2018 скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд вказав, що позивачем всупереч умовам, укладеного між сторонами договору, не було направлено на адресу відповідача письмового документу - заявки про надання послуг за договором, а направлення такої заявки відповідачу у вигляді електронного документу та її одержання останнім не доведено позивачем належними, допустимими та достовірними доказами. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що встановлений договором строк надання послуг з модернізації обладнання, який обліковується з моменту отримання письмової заявки замовника, не розпочався, а відтак не прострочений відповідачем, що виключає застосування до нього відповідальності у вигляді сплати пені та штрафу за прострочення надання послуг.

АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2019 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2018.

Підставами для скасування постанови апеляційного суду позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Вказує, що матеріалами справи підтверджується направлення ним електронною поштою на адресу відповідача заявки про початок надання послуг за договором, які відповідачем в обумовлений договором строк не були надані. Так, позивач 21.07.2017 направив засобами електронного зв`язку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 письмову заявку на початок надання послуг з модернізації обладнання №1359/ВЧДР-12 від 21.07.2017. Електронна адреса " ІНФОРМАЦІЯ_1 " була зазначена ТОВ "Южстанкомаш" на сайті електронної системи публічних закупівель України "ProZorrо" під час реєстрації відповідача як учасника закупівлі, за результатами якої укладено договір №ПР/В-17738/НЮ від 20.07.2017. Направлення та отримання вказаної заявки підтверджено заступником директора ТОВ "Южстанкомаш" ОСОБА_1 у телефонній розмові, фактом прибуття представників відповідача за місцем надання послуг з модернізації обладнання на територію позивача - за адресою структурного підрозділу АТ "Українська залізниця" "П`ятихатське вагонне депо" вул. Привокзальна, 137, м. П`ятихатки, Дніпропетровська область.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає постанову апеляційного суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін. Зазначає, що в порушення п. п. 5.1, 5.2 договору позивачем не надано доказів направлення відповідачу письмової заявки про початок надання послуг та підписаного сторонами акту здачі обладнання для надання послуг, тому у відповідача були відсутні підстави для початку надання послуг за договором. Крім того, прибуття 27.07.2017 представників відповідача за місцем надання послуг не може свідчити про фактичний початок надання вказаних послуг. Відповідачем направлялись позивачу листи з пропозицією уточнення технічного завдання, які залишені без відповіді. Враховуючи невиконанням позивачем взятих на себе зобов`язань за договором №ПР/В-17738/НЮ від 20.07.2017, відповідач скористався правом на дострокове його розірвання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 20.07.2017 між ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (замовник) та ТОВ "Южстанкомаш" (виконавець) укладено договір № ПР/В-17738/НЮ за процедурою закупівлі "відкриті торги" № ЦБД UA-2017-05-30-000351-а.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець власними силами, з використанням власного обладнання та нових матеріалів, які не були у використанні, виконує послуги з модернізації колесотокарного верстату UBB-112 зав. №101096, 1985 року випуску, у кількості 1 одиниця, згідно з переліком послуг (додаток № 2 до договору) і надає гарантію на модернізоване обладнання, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги з модернізації та оплатити їх.

Пунктом 3.1 договору визначено, що вартість договору становить 1 198 800,00 грн.

Згідно з п. 3.2 договору, вартість послуг з модернізації обладнання визначається калькуляцією (додаток № 3 до договору).

Оплата наданих послуг проводиться замовником протягом 30 банківських днів з моменту підписання актів здавання - приймання послуг з модернізації обладнання (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, строк надання послуг з модернізації обладнання - протягом 90 календарних днів з моменту отримання письмової заявки замовника, але якщо заявка буде надана у жовтні, то не пізніше 29.12.2017.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що підставою для початку надання послуг з модернізації обладнання є підписаний з обох сторін акт здачі обладнання виконавцю для надання послуг.

Згідно з п. 5.3 договору, обсяг модернізації та кількість запчастин і матеріалів, необхідних для модернізації, зазначено у калькуляції на модернізацію обладнання (додаток № 3 до договору).

Модернізація вважається такою, що виконана, після підписання актів здавання-приймання послуг з модернізації обладнання уповноваженими представниками обох сторін договору (п. 5.4 договору).

У пункті 5.5 договору передбачено, що місце надання послуг з модернізації обладнання: на території замовника за адресою структурного підрозділу "П`ятихатське вагонне депо" вул. Привокзальна, 137, м. П`ятихатки, Дніпропетровської області.

Відповідно до п. п. 6.3.1, 6.3.2, 6.3.4 договору, виконавець зобов`язується розпочати модернізацію обладнання не пізніше 5 робочих днів з моменту подання письмової заявки від замовника, яка є підтвердженням готовності замовника до прийому та оплати наданих послуг. Забезпечити надання послуг з модернізації обладнання у строки, встановлені цим договором. Прийняти заявку від замовника.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що виконавець несе відповідальність за порушення погоджених строків надання послуг з модернізації обладнання, згідно з п. 6.3.1 та п. 5.1 договору, виконавець сплачує замовнику пеню 0,1% від вартості надання послуг з модернізації обладнання згідно з калькуляцією (додаток № 3 до договору) за кожен день прострочення. За прострочення строку надання послуг понад 30 календарних днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % вартості послуг, щодо яких допущено прострочення.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків - до повного виконання обов`язків сторонами (п. 10.1 договору).

Позивач зазначав, що на виконання умов п. 5.1 договору, 21.07.2017 він направив засобами електронного зв`язку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 письмову заявку на початок надання послуг з модернізації обладнання за № 1359/ВЧДР-12 від 21.07.2017. Направлення та отримання вказаної заявки підтвердив заступник директора ТОВ "Южстанкомаш" Райко Д.С. в телефонній розмові.

27.07.2017 представники відповідача прибули за місцем надання послуг з модернізації обладнання на територію позивача за адресою структурного підрозділу "П`ятихатське вагонне депо": вул. Привокзальна, 137, м. П`ятихатки, Дніпропетровська область. Прибуття та знаходження на місці надання послуг представників відповідача, а саме: заступника директора ОСОБА_1, заступника директора ОСОБА_2, головного конструктора ОСОБА_3, інженера-електронника Симоненка Ю.П. підтверджується перепустками №№ 94, 95, 96, 97 від 27.07.2017 (а.с. 54-57, т. 1) та відмітками у журналі реєстрації перепусток (а.с. 58-59, т. 2).

Під час перебування представників відповідача на території позивача проведено огляд колесотокарного верстату UВВ-112 зав. № 101096, 1985 року випуску з метою уточнення порядку демонтажу та вивезення окремих вузлів верстату для виконання модернізації на своїх виробничих потужностях і спільно з представниками позивача підготовки акту здачі обладнання для надання послуг.

05.12.2017 позивач направив відповідачу листа за № 2055/ВЧДР-12 від 01.12.2017 з проханням приступити до виконання наданих послуг з модернізації колесотокарного верстату UВВ-112.

22.12.2017 від відповідача позивачу надійшов лист за № 3 від 11.12.2017, в якому він запропонував внести зміни до умов договору, зокрема, послуги з модернізації з заміною чотирьох супортів на два (як зазначено у додатку 2 договору) замінити на капітальний ремонт чотирьох супортів, а встановлення гідрокопіру замінити на ремонт механічного копіру.

27.12.2017 позивач повідомив відповідача листом за № 2221/ВЧДР-12 від 27.12.2017, що, враховуючи вимоги п. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", внесення будь-яких істотних змін до договору № ПР/В-17738/НЮ від 20.07.2017 під час його виконання неможливе.

09.01.2018 позивач отримав від відповідача листа № 327 від 27.12.2017, в якому останній повідомив про розірвання (відмову) договору № ПР/В-17738/НЮ від 20.07.2017.

Оскільки відповідач не здійснив надання послуг з модернізації обладнання, вважаючи свої права порушеними, позивачем відповідно до п. 7.2 договору було нараховано відповідачу пеню у сумі 202 597,20 грн за період з 28.12.2017 по 14.06.2018 та штраф у сумі 83 916,00 грн, стягнення яких і є предметом спору у цій справі.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Правовідносини (взаємні права та обов`язки) між сторонами у справі виникли на підставі укладеного між ними договору № ПР/В-17738/НЮ від 20.07.2017.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Необхідно зазначити, що за змістом ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 3 ст. 220 ГК України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України, ч. 1 ст. 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Враховуючи обставини правовідносин сторін та умови спірного договору № ПР/В-17738/НЮ від 20.07.2017, для встановлення факту прострочення виконання відповідачем обумовленого договором зобов`язання з модернізації обладнання, обов`язковою умовою є наявність отримання відповідачем від замовника письмової заявки, яка є підтвердженням його готовності до прийому та оплати наданих послуг, як того вимагають пункти 5.1, 6.3.1, 6.3.2 вказаного договору.

Апеляційний господарський суд встановив, що позивач, всупереч умовам укладеного між сторонами договору, не направив на адресу відповідача письмовий документ - заявку про надання послуг за договором.

Матеріали справи не містять доказів направлення письмової заявки № 1359/ВЧДР-12 від 21.07.2017 (а.с. 45, т. 1) засобами поштового зв`язку та вручення її особисто належно уповноваженій особі відповідача.

При цьому, встановлений у п. п. 5.1, 6.3.1, 6.3.2 договору, строк надання послуг з модернізації обладнання, пов`язується з моментом отримання виконавцем письмової заявки замовника.

Окрім того, сторонами не надано до суду доказів підписання акту здачі обладнання виконавцю для надання послуг в порядку, передбаченому 5.2 договору, який є підставою для початку надання послуг з модернізації обладнання.

Ненаправлення на адресу відповідача письмового документу - заявки про надання послуг за договором, а також непідписання сторонами акту здачі обладнання виконавцю для надання послуг, свідчить про те, що встановлений договором строк надання послуг з модернізації обладнання, який обліковується з моменту отримання письмової заявки замовника, не розпочався, а відтак не прострочений відповідачем. Вищевикладене виключає застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені та штрафу за прострочення надання послуг, передбачених пунктом 7.2 договору.

При цьому, Касаційний господарський суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що надана позивачем роздруківка електронної переписки з відповідачем (паперова копія знімку екрану монітору комп`ютера (а.с. 139, т. 1)) не є належним доказом відправлення позивачем та отримання відповідачем письмової заявки про надання послуг за договором.

З копії знімку екрану монітору комп`ютера не вбачається, лист якого саме змісту було відправлено на електронну адресу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ст. 96 ГПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Роздруківка електронної переписки не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, яка використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершує створення електронного документа.

Врахувавши викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що надана позивачем роздруківка електронної переписки не може бути використана як доказ у справі, оскільки не відповідає вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення, зміст такого документу не захищений від внесення правок та викривлення.

Окрім того, у договорі, укладеному між сторонами, не наведено умов щодо можливості електронного листування під час його виконання, щодо погодження між сторонами відповідних адрес для електронного листування та переліку осіб, уповноважених вести зазначене листування.

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд не бере до уваги посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги наявні в матеріалах справи докази ведення між сторонами електронної переписки.

Задовольняючи позов, місцевий суд вказаного не врахував. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2018 ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм закону.

Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд належним чином дослідив надані сторонами докази згідно з вимогами ст. 86 ГПК України та правомірно скасував рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2018 і ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції, прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2019 у справі за № 904/2882/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Мамалуй

І. Ткач