ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/4238/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-КМГ" - Радь І.І.

Комунального підприємства "Комбінат міського господарства" - не з'явився

Дрогобицької міської ради - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Комбінат міського господарства"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 (у складі колегії суддів: Матущак О.І. (головуючий), Костів Т.С., Кравчук Н.М.)

та рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2017 (суддя Пазичев В.М.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-КМГ"

до Комунального підприємства "Комбінат міського господарства",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дрогобицької міської ради,

про стягнення заборгованості у розмірі 239 520,00 грн та повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

07.12.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО-КМГ" (далі - ТОВ "ЕКО-КМГ") звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунального підприємства "Комбінат міського господарства" (далі - КП "Комбінат міського господарства") про: зобов'язання повернути з оренди на користь ТОВ "ЕКО-КМГ" сміттєвоз КО-431 ЗІЛ 130, р.н. НОМЕР_1, р.в. 1984 р.; сміттєвоз КО-431 ЗІЛ ММЗ 4505, р.н. НОМЕР_2, р.в. 1989 р.; сміттєвоз КО-431 ЗІЛ 431412, р.н. НОМЕР_3, р.в.1993 р.; сміттєвоз КО-440 ЗІЛ 433362, р.н. НОМЕР_4, р.в. 1999 р.; сміттєвоз КО-440 ЗІЛ 4333, р.н. НОМЕР_5, р.в. 1999 р.; сміттєвоз КО-440 ЗІЛ 431410, р.н. НОМЕР_6, р.в. 1987 р.; сміттєвоз mersedes-benz actoros, р.н. НОМЕР_7, р.в. 2002 р.; бульдозер ДЗ 110, р.н. НОМЕР_8; а також про стягнення 479 040,00 грн за договорами оренди транспортних засобів від 01.10.2013 №№ 1/10, 2/10, 3/10, 4/10, 5/10, 6/10, 7/10, 8/10, з яких 239 520,00 грн - заборгованість з орендної плати за період з січня 2014 року по серпень 2015 року, 239 520,00 грн - неустойка на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України за період з серпня 2015 року по квітень 2017 року (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 15.05.2017).

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за відповідними договорами оренди транспортних засобів.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.05.2017 позовні вимоги задоволено. Зобов'язано КП "Комбінат міського господарства" повернути на користь ТОВ "ЕКО-КМГ" сміттєвоз КО-431 ЗІЛ 130, р.н. НОМЕР_1, р.в. 1984 р.; сміттєвоз КО-431 ЗІЛ ММЗ 4505, р.н. НОМЕР_2, р.в. 1989 р.; сміттєвоз КО-431 ЗІЛ 431412, р.н. НОМЕР_3, р.в.1993 р.; сміттєвоз КО-440 ЗІЛ 433362, р.н. НОМЕР_4, р.в. 1999 р.; сміттєвоз КО-440 ЗІЛ 4333, р.н. НОМЕР_5, р.в. 1999 р.; сміттєвоз КО-440 ЗІЛ 431410, р.н. НОМЕР_6, р.в. 1987 р.; сміттєвоз mersedes-benz actoros, р.н. НОМЕР_7, р.в. 2002 р.; бульдозер ДЗ 110, р.н. НОМЕР_8. Стягнуто з КП "Комбінат міського господарства" на користь ТОВ "ЕКО-КМГ" 479 040,00 грн заборгованості.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач є власником транспортних засобів, переданих в оренду відповідачу за відповідними договорами оренди. Оскільки строк дії вказаних договорів оренди закінчився, то у відповідача виник обов'язок з повернення об'єктів оренди, який однак відповідачем виконаний не був, у зв'язку з чим встановлено наявність підстав для зобов'язання відповідача повернути спірні об'єкти оренди позивачу та стягнути орендну плату та неустойку у зв'язку з простроченням повернення об'єкту з оренди на підставі ст. 785 ЦК України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2017 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами, викладеними в рішенні місцевого господарського суду.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, КП "Комбінат міського господарства" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2017 скасувати повністю, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог касаційної скарги КП "Комбінат міського господарства" посилається на те, що: строк дії договорів оренди закінчився 01.10.2014, з огляду на що безпідставним є стягнення орендної плати після припинення їх дії; до позовних вимог про стягнення неустойки підлягає застосуванню позовна давність в 1 рік.

ТОВ "ЕКО-КМГ" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від Дрогобицької міської ради надійшов лист, у якому остання повністю підтримує касаційну скаргу КП "Комбінат міського господарства" та просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, та відмовити у задоволенні позову.

КП "Комбінат міського господарства" та Дрогобицької міської ради були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи судом касаційною інстанцією. Оскільки неявка сторін не визнавалась судом обов'язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком, Верховний Суд в складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності вказаних представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "ЕКО-КМГ" (орендодавець) та КП "Комбінат міського господарства" (орендар) укладено договір оренди транспортного засобу № 1/10 від 01.10.2013, договір оренди транспортного засобу № 2/10 від 01.10.2013, договір оренди транспортного засобу № 3/10 від 01.10.2013, договір оренди транспортного засобу № 4/10 від 01.10.2013, договір оренди транспортного засобу № 5/10 від 01.10.2013, договір оренди транспортного засобу № 6/10 від 01.10.2013, договір оренди транспортного засобу № 7/10 від 01.10.2013, договір оренди транспортного засобу № 8/10 від 01.10.2013, за якими позивач передав відповідачу сміттєвоз КО-431 ЗІЛ 130, р.н. НОМЕР_1, р.в. 1984 р.; сміттєвоз КО-431 ЗІЛ ММЗ 4505, р.н. НОМЕР_2, р.в. 1989 р.; сміттєвоз КО-431 ЗІЛ 431412, р.н. НОМЕР_3, р.в. 1993 р.; сміттєвоз КО-440 ЗІЛ 433362, р.н. НОМЕР_4, р.в. 1999 р.; сміттєвоз КО-440 ЗІЛ 4333, р.н. НОМЕР_5., р.в. 1999 р.; сміттєвоз КО-440 ЗІЛ 431410, р.н. НОМЕР_6, р.в. 1987 р.; сміттєвоз mersedes-benz actoros, р.н. НОМЕР_7, р.в. 2002 р.; бульдозер ДЗ 110, р.н. НОМЕР_8 (далі - договори оренди).

Відповідно до п.п. 3.1, 2.3.3, 4.2 договорів оренди орендна плата становить відповідну суму, в т.ч. ПДВ в місяць, яку орендар сплачує орендодавцю щомісячно не пізніше 25 числа місяця, що слідує за тим, за яким справляється орендна плата. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. За несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного договору, орендар несе відповідальність згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п. 2.3.4 договорів оренди після закінчення строку дії даного договору або після дострокового його розірвання не пізніше трьох днів повернути об'єкт оренди в технічно-справному стані за актом прийому-передачі, який підписується сторонами даного договору.

Відповідно до п. 5.1 договорів оренди вони вступають в дію з моменту підписання і є чинним до 01.10.2014.

Судами встановлено, що факт передачі та приймання в користування (оренду) транспортних засобів підтверджується актами приймання-передачі №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 від 01.10.2013 до договорів оренди транспортних засобів.

Строк дії договорів оренди закінчився 01.10.2014. При цьому судами встановлено недоведеність сторонами факту продовження вказаних договорів оренди.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити йому заборгованість та повернути орендоване майно, проте дана вимога була залишена відповідачем без відповіді. Відповідач орендовані за вказаними договорами транспортні засоби не повернув.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Водночас позивачем заявлено до стягнення заборгованість з орендної плати за договорами оренди з січня 2014 року по серпень 2015 року, тобто у тому числі, за період після закінчення строку дії договорів оренди.

Однак суди попередніх інстанцій на наведене уваги не звернули та, встановивши факт закінчення строку дії договорів оренди 01.10.2014, а також відсутність доказів їх пролонгації, не навели правових підстав для стягнення з відповідача у такому випадку орендної плати саме на підставі договорів оренди після закінчення строку їх дії.

У разі, якщо строк дії договорів оренди сплив і сторони в договорі не встановили обов'язку щодо сплати орендної плати після їх припинення (до моменту фактичного повернення майна орендодавцю за актом приймання-передачі), то у такому випадку з припиненням договорів оренди припиняється і обов'язок орендаря щодо сплати орендної плати на підставі таких договорів оренди.

Однак суди попередніх інстанцій не досліджували договори оренди на предмет наявності в них умов щодо можливості нарахування орендної плати після закінчення строку їх дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) у особи, яка порушила зобов'язання відповідно до вимог ст. 614 ЦК України. Тобто необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 02.09.2014 у справі №3-85гс14 та від 19.08.2014 у справі №3-85гс14.

Однак судами попередніх інстанцій не надано оцінку обставинам справи на предмет наявності у відповідача можливості передати позивачу спірні транспортні засоби та умисного невиконання ним цього обов'язку.

Крім того, суди попередніх інстанцій не перевірили розрахунок заявлених позивачем до стягнення на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України сум неустойки за користування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначене суд касаційної інстанції вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, а тому рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскільки справа передається на новий розгляд, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Комбінат міського господарства" задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2017 у справі №914/4238/15 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до Господарського суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді І.С. Міщенко

В.Г. Суховий