Історія справи

Ухвала КГС ВП від 16.05.2018 року у справі №910/18129/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/18129/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Публічне акціонерне товариство "Альфа Банк",

представник - Семенець І.І.,

боржник - Приватне акціонерне товариство "Ренесанс",

представники - не з'явилися

розпорядник майна - арбітражний керуючий Кіцул С.Б.,

представники - не з'явилися

арбітражний керуючий Тихончук Л.Х. - особисто

представник кредитора ТОВ "Паритет Фінанс" - Косар Б.М.

розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Тихончук Л.Х.

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2018

у складі колегії суддів: Доманської М.Л. (головуючий), Пантелієнка В.О., Сотнікова С.В.

та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2018

у складі судді Чеберяк П.П.

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа Банк"

до Приватного акціонерного товариства "Ренесанс"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 19.10.2017 ухвалою Господарського суду міста Києва заяву Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк) про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" (далі - ПАТ "Ренесанс") прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 25.10.2017, зобов'язано арбітражного керуючого Тихончук Лесю Хотіївну, визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, у строк до 25.10.2017 надати до суду заяву про участь у справі про банкрутство ПАТ "Ренесанс".

2. 25.10.2017 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 910/18129/17 про банкрутство ПАТ "Ренесанс", зокрема визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ПАТ "Альфа-Банк" в розмірі 2 619 876,47 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату подання заяви становить 69 385 667,75 грн, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Тихончук Л.Х. Зобов'язано розпорядника майна у строк до 13.12.2017 подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, докази повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду. Зобов'язано розпорядника майна у строк до 13.12.2017 скласти та подати господарському суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника. Зобов'язано розпорядника майна у строк до 22.12.2017 провести інвентаризацію майна боржника. Попереднє засідання суду призначено на 18.12.2017

3. 06.12.2017 відомості про розгляд вимог кредиторів розпорядником майна подано до суду, а реєстр вимог кредиторів боржника надіслано на електронну адресу суду 18.12.2017.

4. 18.12.2017 в попереднє засідання суду у даній справі до Господарського суду міста Києва розпорядник майна не з'явилася.

5. 17.01.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ПАТ "Ренесанс" про усунення арбітражного керуючого Тихончук Л.Х. від виконання обов'язків розпорядника майна ПАТ "Ренесанс", яке обґрунтоване тим, що останньою не належно виконуються покладені на неї обов'язки у даній справі про банкрутство, оскільки вимоги кредиторів розглянуто без врахування позиції боржника, арбітражним керуючим ставляться під сумнів заявлені та визнані боржником вимоги ініціюючого кредитора, оскільки нею подано суду клопотання про витребування відповідних доказів, арбітражним керуючим не виконано вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 в частині своєчасного складення та подання суду на затвердження реєстру вимог кредиторів ПАТ "Ренесанс", а також проведення інвентаризації майна останнього.

6. 19.01.2018 до Господарського суду міста Києва також подано клопотання ініціюючого кредитора - ПАТ "Альфа-Банк" про відсторонення арбітражного керуючого Тихончук Л.Х. від виконання обов'язків розпорядника майна боржника. Заявник зазначав, що згідно з листом Міністерства юстиції України від 18.01.2018 відповідно до протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючи) санацією, ліквідаторів) від 10.01.2018 № 67/01/18 Комісією прийнято рішення застосувати до арбітражного керуючого Тихончук Л.Х. дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

7. 19.01.2018 до Господарського суду міста Києва надійшли заяви про участь у справі арбітражних керуючих Шибко О.Л. та Кіцула С.Б.

8. 23.01.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло повторне клопотання заявника про відсторонення арбітражного керуючого Тихончук Л.Х. від виконання обов'язків розпорядника майна боржника.

9. 06.02.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло повторне клопотання ініціюючого кредитора про відсторонення арбітражного керуючого Тихончук Л.Х. від виконання обов'язків розпорядника майна боржника.

Короткий ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

10. 07.02.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2018 клопотання ПАТ "Альфа-Банк" та ПАТ "Ренесанс" про відсторонення арбітражного керуючого Тихончук Л.Х. від виконання обов'язків розпорядника майна боржника задоволено; усунуто арбітражного керуючого Тихончук Л.Х. від виконання обов'язків розпорядника майна ПАТ "Ренесанс"; призначено розпорядником майна ПАТ "Ренесанс" арбітражного Кіцула С.Б.; вирішено інші питання. Суди дійшли висновків про неналежне виконання арбітражним керуючим Тихончук Л.Х. обов'язків розпорядника майна, покладених на неї судом.

Мотивом прийнятих судових рішень стали наступні факти:

1) 18.12.2017 розпорядник майна не з'явилася у судове засідання, надіславши реєстр кредиторів на електронну пошту суду. При цьому ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 розпорядника майна було зобов'язано подати реєстр кредиторів до 13.12.2017;

2) Всупереч ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 та запрошенню боржника розпорядник майна не здійснено інвентаризації майна боржника у строк до 22.12.2017;

3) Арбітражним керуючим Тихончук Л.Х. подавалися зауваження до протоколів судових засідань від 22.01.2018 та 24.01.2018, які були відхилені судом як безпідставні оскільки сама Тихончук Л.Х. навіть не знайомилася з матеріалами справи;

4) У Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України станом на 06.02.2018 зазначено, що свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого Тихончук Л.Х. №248 від 02.04.2013 не діє. При цьому ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 забезпечено позов у справі № 817/357/18 шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України "Про припинення діяльності арбітражного керуючого Тихончук Л.Х." №249/5 від 29.01.2018.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. 27.04.2018 арбітражним керуючим Тихончук Л.Х. подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати прийняті у справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2018, посилаючись на те, що судами не надано оцінки обставинам справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

12. Зокрема, Тихончук Л.Х. стверджує, що зверталася до керівника щодо проведення інвентаризації, інших питань, натомість, не отримувала відповіді від боржника.

13. У судовому засіданні Верховного Суду 10.07.2018 Тихончук Л.Х. підтримала доводи касаційної скарги та пояснила, що на теперішній час Рівненським окружним адміністративним судом винесено постанову у справі №817/357/18, якою позивачеві у позові відмовлено. При цьому Тихончук Л.Х. усно пояснила, що зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена у апеляційному порядку, а заходи забезпечення позову, що їх було вжито у межах зазначеної справи, не скасовано.

Б. Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу

14. 08.06.2018 до Верховного Суду від розпорядника майна Кіцула С.Б. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а прийняті у справі ухвалу та постанову - без змін, посилаючись на безпідставність касаційної скарги та про порушення арбітражним керуючим Тихончук Л.Х. частини дев'ятої статті 16, частини третьої статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції до 15.12.2017)

15.1. Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

15.2. Стаття 34. Належність і допустимість доказів

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

15.3. Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

16. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції після 15.12.2017)

16.1. Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

17. Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом

17.1. Стаття 18. Забезпечення вимог кредиторів

2. У процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу.

17.2. Стаття 114. Призначення та усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справі про банкрутство

3. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою.

Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;

5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

6) наявності конфлікту інтересів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

19. Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном. Розпорядник майна несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України. Підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків зокрема є невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов'язків.

20. Одночасно слід зауважити, що статус арбітражного керуючого характеризується не лише сукупністю прав та обов'язків останнього, а й ефективністю та невідворотністю інституту дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого за свої дії.

21. Питання усунення арбітражного керуючого Тихончук Л.Х. у межах нинішньої справи слід розглядати у двох аспектах, які включають у себе (1) загальні питання, що стосуються ймовірної бездіяльності або недобросовісності Тихончук Л.Х. та (2) особливості, що випливають з видання наказу Міністерства юстиції України "Про припинення діяльності арбітражного керуючого Тихончук Л.Х." №249/5 від 29.01.2018 та його зупиненням.

22. У даному випадку доцільно розпочати саме з питання зазначеного вище наказу Міністерства юстиції України. Як наголошувалося вище, виконання дій арбітражного керуючого у межах справи про банкрутство породжує право кредиторів, інших учасників провадження подати скаргу щодо дій арбітражного керуючого суду або Міністерству юстиції України. При цьому скаржники мають право розраховувати на настання негативних наслідків для арбітражного керуючого у випадку, якщо компетентними органами буде встановлено ознаки вчинених ним/нею правопорушень.

23. Існуюча у нинішній справі ситуація, коли арбітражний керуючий Тихончук Л.Х. оскаржує у судовому порядку наказ Міністерства юстиції України "Про припинення діяльності арбітражного керуючого Тихончук Л.Х." №249/5 від 29.01.2018, ставить учасників провадження у ситуацію певної невизначеності щодо подальшої професійної долі Тихончук Л.Х. саме як арбітражного керуючого, що не впливає позитивно на сам перебіг провадження у справі про банкрутство з огляду на його тривалість.

24. При цьому Верховний Суд наголошує, що факт видання Міністерством юстиції України зазначеного вище наказу сам по собі не є достатньою підставою для усунення арбітражного керуючого, тому абсолютно вірним є висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо аналізу дій Тихончук Л.Х. у межах справи про банкрутство у сукупності з фактом видання Міністерством юстиції України зазначеного вище наказу.

25. У цій частині слід зауважити, що стаття 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає як підставу для усунення арбітражного керуючого встановлені факти зловживання правами. Тому суди вірно встановили, що нез'явлення у судове засідання разом з поданням необґрунтованих зауважень до протоколів судових засідань від 22.01.2018 та 24.01.2018 у сукупності з доводами щодо зазначеного вище наказу Міністерства юстиції України становлять обґрунтовану підставу для усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків у даній справі про банкрутство. При цьому Верховний Суд не вважає сам факт п'ятиденного запізнення із наданням суду реєстру вимог кредиторів суттєвим порушенням діючого законодавства.

26. З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про неналежне виконання арбітражним керуючим покладених на неї обов'язків розпорядника майна боржника.

27. Доводи арбітражного керуючого Тихончук Л.Х. в обґрунтування відсутності підстав для усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків ліквідатора ПАТ "Ренесанс" через постійні намагання арбітражного керуючого отримати інформацію від боржника не приймаються колегією суддів, оскільки фактично вони зводяться до прохання надати нову оцінку доказам у справі, що, у силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України, виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

28. Додатково Верховний Суд наголошує, що неотримання арбітражним керуючим від керівника боржника відповідей на суттєві питання, що їх ставить арбітражний керуючий у своїх листах має тягти за собою подання арбітражним керуючим клопотання до суду про відсторонення керівника боржника від посади та покладення виконання його обов'язків на розпорядника майна на підставі статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

29. Твердження арбітражного керуючого Тихончук Л.Х., що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено звернення окремого кредитора до суду з клопотанням про усунення арбітражного керуючого не приймаються Судом до уваги, з тих підстав, що оскільки на момент винесення оскаржуваної ухвали комітет кредиторів сформовано не було, тож ініціювання питання усунення арбітражного керуючого ініціюючим кредитором та боржником не суперечить загальному змісту Закону. Крім того, зазначеним Законом, у тому числі, передбачено усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків господарським судом за власною ініціативою, у разі встановлення судом обставин, передбачених частиною третьою статті 114 Закону.

30. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

31. Посилання та доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, в якості підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали місцевого господарського суду під час касаційного провадження та в більшості своїй, зводяться до переоцінки доказів.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

33. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Тихончук Лесі Хотіївни підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2018 та ухвала Господарського суду міста Києва від 07.02.2018 - залишенню без змін.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 316 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Тихончук Лесі Хотіївни залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2018 у справі № 910/18129/17 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Білоус

Л. Катеринчук