ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/592/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Садовод"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019

(головуючий суддя - Гетьман Р.А., судді Россолов В.В., Хачатрян В.С.)

та ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.03.2019

(суддя Прохоров С.А)

у справі №922/592/17

за позовом Регіонального Відділення Фонду державного майна України по Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Садовод"

про стягнення 203 600,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад обставин справи

1.1. У лютому 2017 року Регіональне Відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - РВ ФДМУ по Харківській області) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Садовод" (далі - ТОВ "АПК "Садовод") до державного бюджету 203 600,00 грн збитків.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на таке.

1.2.1. 24 лютого 2003 року між РВ ФДМУ по Харківській області та ТОВ "АПК "Садовод" було укладено договір купівлі-продажу №930 об`єкта незавершеного будівництва "16-квартирний житловий будинок" за адресою: Харківська обл., Великобурлуцький район, с.Садовод, за умовами якого ТОВ "АПК "Садовод" взяло на себе зобов`язання, зокрема, завершити будівництво та ввести об`єкт в експлуатацію до 25.05.2014 (з урахуванням договору про зміни від 04.06.2008).

1.2.2. У зв`язку з неможливістю виконати зобов`язання за договором, ТОВ "АПК "Садовод" звернулося до суду з позовом про розірвання зазначеного договору купівлі - продажу від 24.02.2003 №930.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.03.2019 у справі №922/121/16 договір купівлі - продажу від 24.02.2003 №930 було розірвано та надано роз`яснення про те, що об`єкт незавершеного будівництва, який був предметом цього договору, підлягає поверненню РВ ФДМУ по Харківській області.

1.2.3. Позивач зазначає, що в результаті обстеження нерухомого майна та за результатами звірки інвентаризаційних даних на час підготовки об`єкта до приватизації комісією встановлено недостачу будівельних конструкцій. Відповідно до звіту про незалежну оцінку зазначеного об`єкту незавершеного будівництва, затвердженого наказом РВ ФДМУ по Харківській області від 19.12.2016 №2398 станом на 16.05.2016 ринкова вартість об`єкта незавершеного будівництва складала 578 400,00 грн, а розмір завданих йому збитків - 203 600,00 грн.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у цій справі.

1.3. У відзивах на позовну заяву ТОВ "АПК "Садовод" проти задоволення позову заперечував, вважаючи його безпідставним, а вимоги позивача про стягнення збитків необґрунтованими, зокрема відповідач заперечував проти заявленого розміру збитків.

1.4. За клопотання відповідача у справі призначено судову будівельно - технічну експертизу (ухвали Господарського суду Харківської області від 21.03.2017 та від 22.08.2018), за результатами якої складено висновок від 12.06.2018, наявний у справі.

1.5. Під час розгляду справи у суді першої інстанції 06.11.2018 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі №922/592/17 до набрання рішенням Господарського суду Харківської області від 16.03.2016 у справі №922/121/16 законної сили.

Задовольнивши зазначене клопотання, суд першої інстанції в ухвалі від 06.11.2018 зазначив таке.

Підставою позову РВ ФДМУ по Харківській області у цій справі зазначено рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2016 у справі №922/121/16 (за позовом ТОВ "АПК "Садовод" до РВ ФДМУ по Харківській області, згідно з яким розірвано договір купівлі продажу № 930 від 24.02.2003). Водночас, суд встановив, що TOB "Новаагро Україна" (засновник TOB "АПК "Садовод") подало апеляційну скаргу до Східного апеляційного господарського суду на рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2016 у справі №922/121/16, за якою 01.11.2018 Східний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження та призначив справу до розгляду. Таким чином, суд першої інстанції у цій справі вважав за необхідне задовольнити клопотання відповідача та зупинити провадження у справі №922/592/17 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Харківської області від 16.03.2016 у справі № 922/121/16.

1.6. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2019 провадження у справі поновлено.

1.7. У зв`язку з нез`явленням позивача у судове засідання щодо розгляду справи по суті 21.02.2019 без поважних причин, неповідомлення ним про причини неявки, а також відсутністю будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутністю, господарський суд дійшов висновку про залишення без розгляду позовної заяви РВ ФДМУ по Харківській області у справі №922/592/17.

1.8. 26.02.2019 ТОВ "АПК "Садовод" подало до суду першої інстанції заяву про розподіл судових витрат. У заяві відповідач просив стягнути з позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у сумі 50 000,00 грн та 9 904 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи. Правовою підставою для цієї заяви відповідач визначив ч.5 ст.130 ГПК України.

1.9. РВ ФДМУ по Харківській області заперечувало проти задоволення заяви ТОВ "АПК "Садовод" та просило в частині стягнення з позивача вартості витрат, понесених у зв`язку з призначенням експертизи відмовити, а в частині витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, розмір заявленої відповідачем компенсації зменшити.

2. Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.03.2019 заяву ТОВ "АПК "Садовод" в частині ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задоволено. В частині покладення судових витрат ТОВ "АПК "Садовод" у розмірі 59 904,00 грн на РВ ФДМУ по Харківській області відмовлено. Витрати ТОВ "АПК "Садовод" на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн та витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи у розмірі 9 904,00 грн покладено на відповідача - ТОВ "АПК "Садовод".

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.03.2019 залишено без змін.

2.3. Судові рішення мотивовані тим, що всупереч вимог ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України відповідач не надав належних доказів понесених ним витрат.

Зокрема, за висновком судів, поданий відповідачем акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 21.02.2019 містить лише загальний опис робіт, без зазначення, зокрема, витраченого на це адвокатом часу, відомостей про вартість надання таких послуг, встановлених згідно з визначенням затрачених адвокатом годин такої роботи та встановлених розцінок на такі послуги.

Суди відхилили посилання відповідача на платіжне доручення від 26.02.2019 № 44, яке за твердженням ТОВ "АПК "Садовод" підтверджує оплату ним послуг адвокату, оскільки зазначене платіжне доручення не містить відомостей про те за що саме сплачуються витрати, що ставить під сумнів доводи відповідача, що ці кошти були сплачені саме за надання правової допомоги у справі № 922/592/17.

Отже, за результатами дослідження матеріалів справи, суди встановили, що надані відповідачем у підтвердження своєї заяви докази не є достатніми у розумінні статей 79 та 126 ГПК України, що підтверджували б вартість наданих йому послуг на суму 50 000 грн.

2.4. Вирішуючи питання щодо покладення на позивача судових витрат відповідача щодо сплати вартості експертизи у розмірі 9 904,00 грн, суди попередніх інстанцій врахували, що судова експертиза, яка проводилась у справі, призначалась за клопотанням відповідача, тоді як позивач взагалі заперечував проти її призначення. Висновок експертизи не досліджувався судом, а в подальшому відповідачем було заявлено інше клопотання про зупинення провадження по справі № 922/592/17 до розгляду пов`язаної з нею іншої справи. Отже, з урахуванням приписів п. 3 ч. 5 ст. 129 ГПК України суди дійшли висновків про відмову у задоволенні вимог заяви щодо стягнення з позивача витрат на проведення експертизи у розмірі 9 904,00 грн та покладення цих витрат на відповідача.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою в частині покладення судових витрат на відповідача, ТОВ "АПК "Садовод" звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове додаткове рішення, яким покласти судові витрати на позивача.

Скаржник стверджує, що належним чином підтвердив понесені ним витрати, пов`язані з розглядом справи.

На думку ТОВ "АПК "Садовод", позивач подав необґрунтований позов щодо відшкодування збитків, завданих майну, яке йому не належить, що призвело до розгляду справи впродовж двох років.

Діючи недобросовісно, позивач не з`явився у судове засідання суду першої інстанції, що відбулось 21.02.2019, що і стало підставою для залишення його позову без розгляду. Отже, всі ці необґрунтовані дії позивача призвели до тривалого судового процесу, необхідності призначення експертизи та до витрат відповідача на правничу допомогу.

Вважаючи обґрунтованим розмір заявлених витрат, скаржник посилається на те, що жодних спеціальних вимог щодо деталізації обсягу наданих правових послуг закон не містить. Отже, суди попередніх інстанцій, на думку ТОВ "АПК "Садовод", надали неправильну оцінку поданим ним доказам.

Скаржник стверджує про упередженість судів, що знайшло свій прояв також у тому, що всупереч волі позивача, який просив зменшити заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу, суд їх повністю поклав на ТОВ "АПК "Садовод".

3.2. Відзиву на касаційну скаргу РВ ФДМУ по Харківській області не подало.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Щодо суті касаційної скарги

4.2.1. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про розподіл судових витрат, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції.

Тобто питання, яке розглядається, стосується наявності правових підстав для компенсації відповідачу понесених ним судових витрат, у зв`язку із залишенням позову РВ ФДМУ по Харківській області без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України.

4.2.2. Відповідно до ч.5 ст.130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу та у зв`язку із призначенням експертизи, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

4.2.3. Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу слід було довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.

Обґрунтування жодної із наведених вище обставин заява ТОВ "АПК "Садовод" не містить.

Стверджуючи про необґрунтованість дій позивача, відповідач посилається лише на те, що позивач не з`явився у судове засідання суду першої інстанції, що відбулось 21.02.2019.

Проте неявка сторони у судове засідання не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивача, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень.

Аналогічний висновок здійснений у постанові Верховного Суду від 28.01.2019 у справі №619/1146/17-ц, відступати від якого колегія суддів Касаційного господарського суду не вважає за необхідне.

4.2.4. Водночас, Суд зазначає, що аналіз обставин розгляду цієї справи у суді першої інстанції свідчить про добросовісність користування позивачем наданими йому процесуальними правами та відсутність з його сторони зловживань щодо них.

Суд вважає необґрунтованим твердження скаржника про те, що позов РВ ФДМУ по Харківській області є безпідставним, оскільки на момент подання позову у справі рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2019 у справі №922/121/16 про розірвання договору купівлі - продажу від 24.02.2003 №930 було чинним.

Слід звернути увагу на той факт, що розірвання договору купівлі-продажу було ініційоване ТОВ "АПК "Садовод", яке в подальшому (під час перегляду рішення у справі №922/121/16 Східним апеляційним господарським судом) відмовилося від свого позову і така заява була задоволена судом, що стало наслідком визнання рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2016 у справі №922/121/16 нечинним.

Ухвала Східного апеляційного господарського суду у справі №922/121/16 про задоволення заяви ТОВ "АПК "Садовод" про відмову від позову про розірвання договору купівлі-продажу, укладеного з РВ ФДМУ по Харківській області, постановлена 26.12.2018, тобто під час розгляду судом першої інстанції спору у цій справі.

4.2.5. Твердження скаржника про неподання позивачем заяви про залишення позову без розгляду на стадії підготовчого засідання Суд сприймає критично, оскільки, по-перше, ТОВ "АПК "Садовод" не посилався на це у своїй заяві про стягнення з відповідача понесених ним судових витрат, а по-друге, подана позивачем заява про залишення позову без розгляду залишена місцевим господарським судом без задоволення.

4.2.6. Крім того, суди попередніх інстанцій, які наділені повноваженнями оцінювати докази, встановили, що подані відповідачем в підтвердження своєї заяви докази є недостатніми у розумінні статей 79 та 126 ГПК України, тоді як суд касаційної інстанції в силу обмежень, встановлених у ст.300 ГПК України, не наділений компетенцією повторно оцінювати наявні у справі докази.

Суди також вказали, що судова експертиза, яка проводилась у межах судової справи №922/592/17, та за яку відповідач сплатив 9 904,00 грн була призначена саме за клопотанням відповідача (проти призначення якої позивач заперечував). Висновок експертизи не досліджувався судом та не ставився ні відповідачем, ні позивачем в основу своєї позиції у справі. Крім того, суди врахували, що до проведення експертизи згідно з ухвалою від 22.08.2017, оплата вартості якої є предметом розгляду в межах заяви відповідача, суд першої інстанції ухвалою від 21.03.2017 вже призначав експертизу і також за клопотанням відповідача, яка була повернута до суду без виконання, в тому числі і з вини відповідача, який не оплатив її вартості.

За таких обставин, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про врахування у цій ситуації положень п. 3 ч. 5 ст. 129 ГПК України, згідно з яким під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує зокрема, поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо.

4.2.7. Враховуючи зазначені вище обставини, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про відмову ТОВ "АПК "Садовод" у задоволенні заяви про стягнення з позивача понесених судових витрат у цій справі.

5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.2. З урахуванням висновків, здійснених судом касаційної інстанції у розділі 4 цієї постанови, Верховний Суд залишає касаційну скаргу ТОВ "АПК "Садовод" без задоволення, а постанову та ухвалу судів апеляційної та першої інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 130, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Садовод" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.03.2019 у справі №922/592/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді І. Кондратова

О. Кролевець