ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/10083/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

скаржника - адвокат Гончарова О.В.

відповідача 1 - адвокат Колошина О.В.

кредитора (ТОВ "Інтерпайп Україна") - адвокат Гільбурд Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу STEEL INDUSTRIAL COMPANY LLP

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 17.04.2018

у складі колегії суддів: Чус О.В. (головуючого), Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О.

та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

від 07.09.2017

у складі судді: Полєва Д.М.

за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання"; 2. STEEL INDUSTRIAL COMPANY LLP, London, England (Стіл Індастріал Компані ЛЛП, Лондон, Англія)

про визнання недійсним контракту № 37682380/12 від 06.12.2012

в межах справи № 904/10083/15

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання",-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою суду від 30.11.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання", за загальною процедурою банкрутства.

2. Провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання", перебуває на стадії санації, повноваження керуючого санацією виконуються керівником боржника - Островським І.Р., розпорядника майном - арбітражним керуючим Ковальовою О.В.

3. ПАТ "Укрсоцбанк" (кредитор у справі) звернулось в межах справи про банкрутство з позовом до боржника та іншого кредитора у справі - Стіл Індастріал Компані ЛЛП про визнання недійсним контракту від 06.12.2012 №37682380/12.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

4. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2017 зокрема, заяву ПАТ "Укрсоцбанк" від 06.07.2016 задоволено, визнано недійсним з моменту укладення контракт від 06.12.2012 № 37682380/12, укладений між ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання" та Стил Індастріал Компані ЛЛП; зустрічну позовну заяву Стил Індастріал Компані ЛЛП до ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання" про визнання недійсним Генерального договору від 19.08.2018 №085/12/13-011 повернуто без розгляду.

5. Не погодившись з зазначеною ухвалою ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просив скасувати оскаржувану ухвалу в повному обсязі, постановити нове рішення, яким відмовити в позові ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання" про визнання недійсним з моменту укладення контракту від 06.12.2012 № 37682380/12.

6. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2017 у справі №904/10083/15 - залишено без змін, апеляційну скаргу

ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання" та заяву Стил Індастріал Компані ЛЛП про приєднання до апеляційної скарги - залишено без задоволення.

7. Судами попередніх інстанцій при розгляді справи встановлено наступне.

7.1 06.12.2012 між боржником та Steel Industrial був укладений контракт № 37682380/12 на загальну суму 3 008 839,47 євро (що станом на 06.12.2012 становить 31 420 874,30 грн.), на підставі якого боржник зобов'язувався прийняти товар (продукцію) та оплатити його у строк до 06.02.2013.

7.2 Згідно Додаткової угоди № 1 від 20.12.2013 граничний строк виконання умов спірного контракту відкладено до 03.08.2015.

7.3 На виконання умов спірного контракту боржником в односторонньому порядку було частково сплачено передоплату за спірним контрактом в розмірі 1 480,68 євро., що підтверджується банківською випискою від 11.11.2015.

7.4 В подальшому, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2015 у справі № 904/9465/15 стягнуто з боржника суму попередньої оплати у розмірі 76 318 829, 76 грн., що еквівалентно 3 007 358,79 євро.

7.5 Ухвалою від 03.03.2016 у цій справі, на підставі вказаного судового рішення від 25.11.2015, визнано грошові вимоги Steel Industrial до боржника на загальну суму 78 573 879,63 грн., які віднесено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

8. 04.05.2018 STEEL INDUSTRIAL COMPANY LLP направлено до Верховного Суду касаційну скаргу № б/н від 04.05.2018 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2017 у справі № 904/10083/15.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/10083/15 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 08.05.2018.

10. Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 904/10083/15 за касаційною скаргою STEEL INDUSTRIAL COMPANY LLP № б/н від 04.05.2018 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2017. Призначено розгляд касаційної скарги STEEL INDUSTRIAL COMPANY LLP № б/н від 04.05.2018 на 25.07.2018 об 11 год. 30 хв. Витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/10083/15 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання".

11. Ухвалою Верховного Суду від 25.07.2018 відкладено розгляд касаційної скарги STEEL INDUSTRIAL COMPANY LLP № б/н від 04.05.2018 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2017 у справі № 904/10083/15 на 08.08.2018 о 15 год. 00 хв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

12. Не погодившись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції Стил Індастріал Компані ЛЛП подано касаційну скаргу на зазначені постанову на ухвалу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення в повному обсязі та постановити нове рішення, яким відмовити в позові

ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання" та Стил Індастріал Компані ЛЛП про визнання недійсним контракту від 06.12.2012 № 37682380/12, розподілити судові витрати, понесені у суді першої, апеляційної і касаційної інстанції.

13. Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувані рішення судів прийнято прийнято з порушенням норм процесуального права (статей 238, 310 Господарського процесуального кодексу України) та невірним застосуванням норм матеріального права (статей 5, 43 Закону України "Про міжнародне приватне право", статті 215 Цивільного кодексу України).

13.1 Також, вказана скарга мотивована порушенням судом першої інстанції порядку повідомлення скаржника про дату час і місце судового засідання, передбаченого Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.

14. Представник скаржника в судовому засіданні 08.08.2018 підтримала касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

15. ТОВ "Інтерпайп Україна" подано відзив на касаційну скаргу в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін.

16. Представник ТОВ "Інтерпайп Україна" в судовому засіданні 08.08.2018 заперечив проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.

17. Представник боржника в судовому засіданні 08.08.2018 підтримала касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

18. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

19. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

20. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

21. Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

22. Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

23. У свою чергу частина 1 статті 234 Цивільного кодексу України передбачає, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються ним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

24. Отже, фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у частині 5 статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Таким чином, фіктивний правочин існує лише на папері. Його основне завдання полягає в тому, щоби створити уявлення в оточуючих суб'єктів про наявність правового зв'язку між сторонами такого правочину. При цьому сторони за допомогою фіктивного правочину намагаються прикрити свої неправомірні дії, зокрема: заволодіння майном, несплата податків, кредитних зобов'язань тощо.

25. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

25.1 З умов спірного контракту вбачається, що Steel Industrial зобов'язався поставити товар на загальну суму 3 008 839,47 євро, а боржник прийняти його та оплатити в строк до 03.08.2015.

25.2 При цьому, судами попередніх інстанцій також вірно встановлено, що компанія Steel Industrial після реєстрації 07.08.2012 та укладення спірного контракту з боржником 06.12.2012, ніякої господарської діяльності не вела, а з поданої фінансової звітності останньої за 2013 - 2015 роки не вбачається інформації щодо наявності у компанії будь-яких правовідносин, у тому числі невиконаних зобов'язань, за спірним контрактом.

25.3 Як вбачається зі справи, з моменту укладання спірного контакту у 2012 році по сьогоднішній день, тобто протягом п'яти років, жодних значимих дій, спрямованих на реальне виконання контракту зі сторони контрагентів вчинено не було, оскільки перерахування боржником незначної суми попередньої оплати в кінці 2015 року не свідчить про наявність двосторонніх дій, спрямованих на взаємне виконання чи не виконання умов спірного контракту.

25.4 Також матеріалами справи підтверджується, що з моменту укладання спірного правочину в 2012 році сторонами не здійснено реальних заходів, спрямованих на виконання контракту. Наявність переписки сторін (листи-претензії та відповіді на них від 07.02.2013 б/н, 11.02.2013 б/н, 21.02.2013 б/н, 25.02.2013 б/н, 04.08.2015 б/н, 10.08.2015 б/н) з приводу умов виконання контракту не містить вхідних реєстраційних номерів, квитанцій відділення поштового зв'язку, журналів реєстрації вхідної та вихідної кореспонденцій.

26. Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

27. Відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

28. Отже, в зв'язку з відсутністю передоплати за договором, стягнення її з боржника можливе лише в разі постачання продавцем товару.

29. Як встановлено судами попередніх інстанцій, в матеріалах справи відсутні докази наявності у Steel Industrial товару, який повинен бути поставлений за спірним контрактом та відсутні докази вчинення заходів з виконання свого обов'язку з поставки товару, одержання товару покупцем.

30. Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що зазначені обставини підтверджують те, що боржником прийнято на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, в результаті чого в нього виникла необґрунтована кредиторська заборгованість.

31. Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про визнання недійсним з моменту укладення контракту від 06.12.2012 № 37682380/12, укладеного між ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання" та Стіл Індастріал Компані ЛЛП.

32. З огляду на викладене, доводи скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права спростовуються вищевикладеним та змістом оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

33. Щодо доводів скаржника про порушення судом першої інстанції порядку повідомлення скаржника про дату час і місце судового засідання, передбаченого Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, колегія суддів визнає безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

33.1 Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

33.2 Вирішуючи питання забезпечення своєчасного повідомлення у належній формі іноземних учасників судового процесу про час і місце розгляду справи, господарському суду слід враховувати таке. Взаємодія судів України з судовими органами інших держав з цього питання, а також щодо виконання за кордоном інших процесуальних дій регулюються Конвенцією з питань цивільного процесу ( 995_083 ) (Гаага, 1954) і угодами про взаємну правову допомогу, укладеними Україною з іншими державами.

33.3 Відповідно до Законів України від 19.10.2000 N 2052-III ( 2052-14) та N 2051-III (2051-14 ) з 26.11.2000 набрали чинності для України Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах ( 995_890 ) (Гаага, 1965) і Конвенція про отримання за кордоном доказів з цивільних і торгових справ ( 995_922 ) (Гаага, 1970) із заявами та застереженнями. Цими заявами і застереженнями передбачено, зокрема, що названим у конвенціях центральним органом в Україні є Міністерство юстиції України, яке складає підтвердження про вручення документів і забезпечує передачу документів у цивільних або комерційних справах центральному органу юстиції іншої держави.

33.4 Згідно рекомендацій Практичного керівництва по застосуванню Гаагської конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів до статті 15 Конвенції

(995_890), розробленого Постійним бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права судові документи можуть направлятися також філіям, представництвам, іншим відособленим підрозділам іноземних підприємств і організацій, місцезнаходженням яких є територія України (з повідомленням про вручення таких документів), а також вручатися безпосередньо уповноваженому представникові. При цьому слід мати на увазі, що коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноважень сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджене юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

33.5 З доданих до касаційної скарги вбачається, що Компанія STEEL INDUSTRIAL COMPANY LLP, London, England (Стіл Індастріал Компані ЛЛП, Лондон, Англія), довіреністю від 11.07.2017 призначила Олександру Гончарову, бути дійсною і законною Довіреною особою компанії.

33.6 Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2017 у справі № 904/10083/15 прийнято справу №904/10083/15 про банкрутство ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання" до свого провадження в частині розгляду заяви ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання недійсним контракту №37682380/12 від 06.12.2012. Призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 07.09.2017 на 12:30год.

33.7 Як вбачається із матеріалів справи, представник Компанії STEEL INDUSTRIAL COMPANY LLP, London, England (Стіл Індастріал Компані ЛЛП, Лондон, Англія) Гончарова була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, призначений вказаною ухвалою суду, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т.8 а.с.99).

33.8 З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про належне повідомлення скаржника (ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2017 у справі № 904/10083/15) про час і місце розгляду справи.

34. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

35. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

36. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

37. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

38. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

39. Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідають.

40. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

41. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови були дотримані.

42. Оскільки підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу STEEL INDUSTRIAL COMPANY LLP на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2017 у справі № 904/10083/15 залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2017 у справі № 904/10083/15 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко