ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 925/593/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідербуд» - не з`явився,

відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» - Ястремський О.Я., адвокат (ордер від 04.10.2022 серії АІ № 1287548),

відповідача-2 - акціонерного товариства «Альфа-Банк» - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідербуд»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 (головуючий суддя: Євсіков О.О., судді: Корсак В.А., Владимиренко С.В.)

у справі № 925/593/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідербуд» (далі - ТОВ «Укрлідербуд»)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» (далі - ТОВ «Компанія Креатив Імоті») та акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»)

про визнання недійсним договору.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Укрлідербуд» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Компанія Креатив Імоті» та АТ «Альфа-Банк» про визнання недійсним договору від 26.04.2021 купівлі-продажу нерухомого майна.

ТОВ «Укрлідербуд» посилається на невідповідність спірного договору встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вимогам, які є необхідними для чинності правочину, оскільки АТ «Альфа-Банк», як правонаступник акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - АТ «Укрсоцбанк»), здійснило відчуження рухомого майна (обладнання) за спірним договором купівлі-продажу нерухомого майна, власником якого (обладнання) воно не було і не володіло всім обсягом правосуб`єктності щодо нього через визнану судом недійсність укладеного ТОВ «Укрлідербуд» з ПАТ «Укрсоцбанк» договору міни від 05.06.2014.

ТОВ «Укрлідербуд» посилається на те, що укладаючи спірний договір купівлі-продажу, АТ «Альфа-Банк» здійснило продаж рухомого майна (обладнання) банкрута - приватного підприємства «Бізнес-Гранд» (далі - ПП «Бізнес-Гранд»), що відноситься до ліквідаційної маси, чим позбавило можливості отримати грошові кошти інших, окрім АТ «Альфа-Банк», кредиторів банкрута. ТОВ «Укрлідербуд» відзначає, що останнє є кредитором ПП «Бізнес-Гранд» з вимогами на суму 56 694 483,43 грн, які підлягають задоволенню у четверту чергу, а тому спірний договір купівлі-продажу порушує його права, як кредитора банкрута ПП «Бізнес-Гранд».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.03.2022 зі справи № 925/593/21 позов задоволено повністю, з посиланням на його обґрунтованість та наявність у позивача законного інтересу, як у кредитора банкрута - ПП «Бізнес-Гранд» у задоволенні своїх кредиторських вимог за рахунок майна, яке є предметом купівлі-продажу за спірним договором, і яке після визнання договору недійсним буде включене до ліквідаційної маси банкрута.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 зі справи рішення суду першої інстанції скасоване з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано, зокрема, тим, що позивач не є стороною спірного договору та не довів належними засобами доказування у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) порядку порушення його прав і законних інтересів спірним договором; вирішення питання формування ліквідаційної маси банкрута на стадії ліквідації віднесено до виключної компетенції ліквідатора.

Також суд апеляційної інстанції зазначив про те, що: саме по собі визнання оспорюваного правочину недійсним не відновить майнового становища ані позивача, ані боржника-банкрута; за відсутності інформації про інші ідентифікуючі ознаки (наприклад, заводські серійні номери, час виготовлення, паспорти, гарантійні талони) неможливо беззаперечно стверджувати, що в угоді від 19.11.2012 про часткове погашення боргу, у договорі міни від 05.06.2014 та у спірному договорі йдеться про одне й те ж саме майно, яке принаймні з 2012 року не ремонтувалось (із значними поліпшеннями), не замінювалось на таке саме, але новіше за датою виготовлення тощо. Рухоме майно (обладнання) є складовою частиною нерухомого майна, яке є предметом купівлі-продажу за спірним договором, при цьому у суду немає підстав стверджувати, що це обладнання є повністю невіддільним від нерухомості. Відповідно, за таких обставин належний спосіб захисту порушеного права - або витребування такого майна (обладнання), або вимога про компенсацію його вартості. Але такий позов має заявити лише дійсний легітимний власник, у даному випадку, ліквідатор такого власника в процедурі банкрутства. Водночас такий позов не може стосуватись нерухомого майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Укрлідербуд», з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову суду апеляційної інстанції зі справи, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що апеляційним господарським судом в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 04.12.2020 у справі № 917/1739/17, від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц, Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15, а також у постанові пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» щодо застосування приписів статей 3 15 16 215 216 ЦК України.

Скаржник також вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у розгляді клопотання ТОВ «Укрлідербуд» від 05.08.2022 про перенесення (відкладення) судового засідання, яке було призначене на 08.08.2022.

Доводи інших учасників справи, розгляд клопотань

У відзиві на касаційну скаргу АТ «Альфа-Банк» просило касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Укрлідербуд» на постанову суду апеляційної інстанції з підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України - закрити; у решті касаційну скаргу залишити без задоволення. Постанову суду апеляційної інстанції від 08.08.2022 зі справи залишити без змін.

ТОВ «Компанія Креатив Імоті» у відзиві на касаційну скаргу (який направлений до Суду засобами поштового зв`язку 04.10.2022), зокрема, просило поновити строк на подання відзиву на касаційну скаргу; касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, з посиланням на безпідставність доводів касаційної скарги.

Протокольною ухвалою від 06.10.2022 відзив ТОВ «Компанія Креатив Імоті» прийнятий Судом до розгляду, оскільки, з урахуванням дати отримання названим товариством ухвали Суду (21.09.2022 згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення), відзив поданий ТОВ «Компанія Креатив Імоті» у межах строку, визначеного статтею 165 ГПК України. З огляду на викладене, клопотання названого товариства про поновлення строку для подання відзиву на касаційну скаргу Суд залишив без розгляду.

Від представників ТОВ «Укрлідербуд» 04.10.2022 електронною поштою надійшло клопотання (05.10.2022 засобами поштового зв`язку ідентичне за змістом), зокрема, про перенесення (відкладення) розгляду касаційної скарги зі справи, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю представників названого товариства.

У судовому засіданні 06.10.2022 Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки: участь представників учасників справи у судовому засіданні не визнавалася обов`язковою; згідно з частиною першою статті 300 ГПК України суд касаційної здійснює касаційний перегляд в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; відповідно до частини третьої статті 301 ГПК України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи; позиція ТОВ «Укрлідербуд» зі справи викладена у поданій ним касаційній скарзі; ТОВ «Укрлідербуд» було завчасно повідомлене про дату, час та місце судового засідання; учасники справи не обмежені законом в кількості уповноважених осіб для представництва їх інтересів, у тому числі, й у суді касаційної інстанції, відповідно, учасник справи - ТОВ «Укрлідербуд» не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні 06.10.2022 як в порядку самопредставництва, так і через залучення інших представників, зокрема, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів, про що зазначено й в ухвалі Суду від 05.10.2022.

Суд також врахував у розгляді клопотання ТОВ «Укрлідербуд» поведінку представників названого товариства щодо участі у судових засіданнях при розгляді даної справи в судах попередніх інстанцій, з огляду на їх обов`язок добросовісного користування процесуальними правами.

06.10.2022 від АТ «Альфа-Банк» (за підписом адвоката Кузовлева Р.В.) надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги зі справи, у зв`язку із зайнятістю представника названого товариства у іншому судовому засіданні.

У судовому засіданні 06.10.2022 Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, з урахуванням того, що: участь представників учасників справи у судовому засіданні не визнавалася обов`язковою; позиція АТ «Альфа-Банк» зі справи викладена у поданому ним відзиві на касаційну скаргу; АТ «Альфа-Банк» не було позбавлене права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника відповідно до вимог статті 56 ГПК України (зокрема, з числа тих, довіреності на підтвердження повноважень яких містяться в матеріалах справи), у тому числі, в режимі відеоконференції.

Крім того, у розгляді зазначених клопотань Суд врахував також думку представника ТОВ «Компанія Креатив Імоті» з приводу поданих клопотань.

Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій (частина сьома статті 301 ГПК України).

Судом враховано, що матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги у справі за відсутності представників учасників справи - ТОВ «Укрлідербуд» та АТ «Альфа-Банк».

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 у справі № 02/5026/1266/2011, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2012, за ПАТ «Укрсоцбанк» визнано право власності на майно за іпотечним договором від 18.04.2006 № ІП 1-895/08-033, предметом якого є: торгівельний комплекс площею 9145,2 кв. м (літера інвентарної справи А-2, А'-2), дахова котельня (літера інвентарної справи В), огорожа (№ 1-3), замощення (І, II), та трансформаторна підстанція (літера інвентарної справи Г), що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна 55/1.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.04.2013 зареєстроване право власності ПАТ «Укрсоцбанк» на нерухоме майно - торгівельний комплекс (номер, літера А-2, А'-2), дахова котельня (номер, літера В), огорожа (№ 1-3), замощення (І, II), та трансформаторна підстанція (номер, літера Г), що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна 55/1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 39109571101, витяг № 2286550.

Між ПП «Бізнес-Гранд» (боржник) та ТОВ «Укрлідербуд» (кредитор) 19.11.2012 укладено угоду про часткове погашення боргу (далі - Угода), за умовами пункту 1.2 якої в рахунок часткового погашення боргу в сумі 7 818 472,22 грн боржник передає, а кредитор приймає належне боржнику на праві власності рухоме майно згідно з переліком (68 найменувань, 81 одиниця) на загальну суму 7 818 472,22 грн, у т.ч. рухоме майно на суму 6 016 430,60 грн.

Майно, перелічене в пункті 1.2 Угоди боржник у тижневий строк з дня укладення цієї угоди передає кредитору за актом приймання-передачі (пункт 2.1 Угоди).

За умовами пункту 2.2 Угоди одночасно з передачею майна боржник передає кредитору документи, що засвідчують або підтверджують право боржника на майно.

Боржник відповідає за несвоєчасне виконання зобов`язань, передбачених пунктом 1.2 та пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Угоди, та за достовірність документів, які засвідчують його права на майно, перелічене в пункті 1.2 Угоди, а також за те, що на це майно немає вимог третіх осіб, а також заборони на його відчуження (пункт 3.1 Угоди).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.12.2013 за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» порушено провадження у справі № 925/1874/13 про банкрутство ПП «Бізнес-Гранд».

Між ТОВ «Укрлідербуд» та ПАТ «Укрсоцбанк» 05.06.2014 укладено договір міни, за умовами якого ПАТ «Укрсоцбанк» поміняло належне йому на праві приватної власної нерухоме майно:

- нежитлові приміщення Б-1, Б-IV, б-І, б'-І, нежитлові приміщення (прим. з № 1 по № 8, № 10, № 12 по № 15, з № 25 по № 65 та прим, підвалу з № І по № 16, № І) за адресою: м. Черкаси, вул. Богдана Хмельницького, 55 (далі «Об`єкт нерухомості-1»);

- частина комплексу будівель: прохідна ( літ. В), гараж - зарядочна (літ. «А-І»), склад та контора (літ. А «-І». «А-І»), навіс (літ. К) та склад-сарай (літ. Е), огорожа (№ 1-3), замощення (№ І. II) га склад-сарай літ. И) за адресою: м. Черкаси, вул. Богдана Хмельницького, 55 (далі «Об`єкт нерухомості-2»);

- нежитлові будівлі: компресорна (літ Р), котельня (літ. П, п), гараж з побутовими приміщеннями (літ. М-2, м) за адресою: м. Черкаси, вул. Богдана Хмельницького, 55 (далі «Об`єкт нерухомості-3»);

- магазин А-5 нежитлові приміщення, а саме: приміщення 1-го поверху з № 1 до № 8, № 1) за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 36, -

на належне ТОВ «Укрлідербуд» на праві приватної власності рухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 55, перелік якого визначено в Додатку № l до цього договору, який є його невід`ємною частиною (обладнання, устаткування).

Згідно з пунктом 5 договору міни від 05.06.2014 рухоме майно, яке ТОВ «Укрлідербуд» передає ПАТ «Укрсоцбанк» за цим договором належить йому на підставі Угоди.

ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Укрлідербуд» 11.06.2014 підписали акт приймання-передачі, за яким на виконання договору міни від 05.06.2014 ТОВ «Укрлідербуд» передало ПАТ «Укрсоцбанк», а останнє прийняло визначене в Додатку № l до цього договору рухоме майно, розташоване у торговельному комплексі за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна 55/1.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 у справі № 925/1874/13 про банкрутство ПП «Бізнес-Гранд» визнані кредиторські вимоги ТОВ «Укрлідербуд» до боржника в сумі 56 694 483,43 грн.

Постановою господарського суду Черкаської області від 24.11.2016 у справі № 925/1874/13 ПП «Бізнес-Гранд» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, яка наразі триває.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 у справі № 925/1874/13, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 14.06.2018, задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ТОВ «Укрлідербуд» та ПП «Бізнес-Гранд» про визнання угоди недійсною: визнано недійсною з моменту укладення Угоду про часткове погашення боргу, яка укладена ПП «Бізнес-Гранд» з ТОВ «Укрлідербуд», з підстав: відчуження ПП «Бізнес-Гранд» майна, яке перебувало в заставі ПАТ «Укрсоцбанк» без згоди останнього, як заставодержателя та перебування майна під арештом.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.08.2018 у справі № 925/288/17, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 та постановою Верховного Суду від 03.04.2019, задоволено позов АТ «Укрсоцбанк» до ТОВ «Укрлідербуд», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПП «Бізнес-Гранд», про визнання недійсним договору міни: визнано недійсним договір міни від 05.06.2014, який укладений ПАТ «Укрсоцбанк» з ТОВ «Укрлідербуд». Підставою для визнання цього правочину недійсним стало визнання недійсним у судовому порядку Угоди про часткове погашення боргу.

Рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 № 5/2019 та рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 (протокол № 4/2019) у зв`язку з реорганізацією АТ «Укрсоцбанк» шляхом його приєднання до АТ «Альфа-Банк» затверджено передавальний акт (станом на 11.10.2019), згідно з яким правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» за цим передавальним актом з 15.10.2019 є АТ «Альфа-Банк».

Як встановив суд апеляційної інстанції, доказів того, що право власності на нерухоме майно АТ «Укрсоцбанк», визнане постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 у справі № 02/5026/1266/2011 не перейшло до АТ «Альфа-Банк», матеріали справи не містять.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у справі № 925/288/17 замінено кредитора АТ «Укрсоцбанк» його правонаступником - АТ «Альфа-Банк».

Між АТ «Альфа-Банк» (продавець) та ТОВ «Компанія Креатив Імоті» (покупець) 26.04.2021 укладений спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов`язався продати та передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язався сплатити обумовлену грошову суму в обумовлені строки та прийняти у власність нерухоме майно, а саме: торгівельний комплекс, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Гагаріна, 55/1, що складається з торгового комплексу А-2 загальною площею 8979,6 кв.м, дахової котельні В загальною площею 51,7 кв.м, огорожі 1,4, вимощення І, ІІ та трансформаторної підстанції Г-1 загальною площею 46,5 кв.м (далі - нерухоме майно) та обладнання згідно з переліком визначеним в Додатку № 1 до цього договору (далі - обладнання).

Нерухоме майно належить продавцю на праві власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.04.2021, індексний номер витягу 254236986.

Державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за продавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державним реєстратором Миколенком Т.О. Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57840398 від 23.04.2021, номер запису право власності: 41676808, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 39109571101.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. та зареєстрований в реєстрі за № 2888 від 26.04.2021.

Звертаючись з позовом у цій справі, ТОВ «Укрлідербуд» зазначає про те, що є кредитором банкрута - ПП «Бізнес-Гранд» у справі № 925/1874/13 з визнаними судом вимогами в сумі 56 694 483,43 грн, що підлягають задоволенню в четверту чергу, а тому Договір порушує його права, як кредитора банкрута. Позивач вважає, що укладаючи спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна, АТ «Альфа-Банк» одночасно здійснило продаж рухомого майна (обладнання), вмонтованого в нерухоме майно, яке (рухоме майно) є власністю банкрута, відноситься до його ліквідаційної маси, чим позбавило можливості отримати грошові кошти інших, окрім АТ «Альфа-Банк», кредиторів банкрута.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Договору недійсним за позовом особи, яка не є стороною такого правочину.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що апеляційним господарським судом в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 04.12.2020 у справі № 917/1739/17, від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц, Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15, а також у постанові пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» щодо застосування приписів статей 3 15 16 215 216 ЦК України.

За доводами скаржника, оспорюваний правочин порушує його права, як кредитора банкрута. У зв`язку з чим ТОВ «Укрлідербуд», керуючись частиною третьою статті 215 ЦК України, як заінтересована особа заперечує дійсність Договору на підставах, встановлених законом та звернулося з цим позовом до суду.

Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За частиною першою статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Отже підставою для звернення до суду є наявність порушеного права та звернення про здійснення його захисту особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції.

Тобто існує певний порядок реалізації прав суб`єктів господарювання стосовно захисту порушених прав за змістом якого підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Тому вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд у першу чергу повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Звертаючись з позовом у цій справі, ТОВ «Укрлідербуд» зазначає про те, що є кредитором банкрута - ПП «Бізнес-Гранд» у справі № 925/1874/13 з визнаними судом вимогами в сумі 56 694 483,43 грн, що підлягають задоволенню в четверту чергу, а тому, на його думку, спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна порушує його права, як кредитора банкрута. Позивач вважає, що укладаючи спірний договір, АТ «Альфа-Банк» одночасно здійснило продаж рухомого майна (обладнання), вмонтованого в нерухоме майно, яке (рухоме майно) є власністю банкрута, відноситься до його ліквідаційної маси, чим позбавило можливості отримати грошові кошти інших, окрім АТ «Альфа-Банк», кредиторів банкрута.

Тобто в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на втрату боржником внаслідок укладення спірного правочину активів (рухомого майна), за рахунок яких мали бути задоволені вимоги кредиторів, та які мали бути включені до ліквідаційної маси банкрута.

Отже, позов у цій справі поданий кредитором - ТОВ «Укрлідербуд» фактично на захист інтересів боржника - ПП «Бізнес-Гранд» шляхом звернення до суду з вимогою про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним.

Водночас, Суд звертає увагу, що процедура банкрутства є унікальним процесом, який характеризуються специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливими процесуальними правами та обов`язками, зумовленими характером відносин неспроможності. Передусім це спричинено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

У силу приписів частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства саме ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Отже, саме ліквідатор вправі і зобов`язаний вчинити дії щодо повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб у його ліквідаційну масу, тоді як кредитор відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства не наділений таким правом з метою повернення майна у ліквідаційну масу банкрута.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 зі справи № 1-23-32/135-08-4825 й Суд у справі № 925/593/21 не вбачає підстав для відступу від неї.

Водночас кредитор боржника може мати похідний інтерес у поверненні майна до ліквідаційної маси банкрута, який може реалізовуватися в межах процедури банкрутства боржника, де ліквідація боржника здійснюється під контролем кредиторів, зокрема контролем за вжитими ліквідатором заходами у ліквідаційній процедурі.

Таке регулювання пояснюється тим, що повноваженнями звертатися з відповідним позовом має наділятися той, хто не тільки має похідний інтерес у позові, а й при цьому має можливість ефективно захищати права позивача. Таким суб`єктом в цьому разі є ліквідатор банкрута. Натомість відповідно до частини шостої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

При цьому, судом апеляційної інстанції у розгляді даної справи, зокрема, враховано і те, що у межах справи № 925/1874/13 про банкрутство ПП «Бізнес-Гранд за заявою ПП «Бізнес-Гранд» в особі його ліквідатора розглянуто спір щодо витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «Компанія Креатив Імоті» на користь ПП «Бізнес-Гранд» рухомого майна (обладнання), яке вмонтоване у нерухоме майно і знаходиться у м. Черкаси за адресою: вул. Гагаріна, 55/1, згідно з переліком (51 найменування, 63 одиниці). До участі у справі в якості третіх осіб були залучені: АТ «Альфа-Банк» (третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача) та ТОВ «Укрлідербуд» (третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача). Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.01.2022 у справі № 925/1874/13 (925/1116/21) у позові відмовлено повністю.

У справі № 925/593/21 кредитор звернувся до суду з позовом, який (позов) фактично поданий на захист інтересів боржника (ПП «Бізнес-Гранд»), адже, за твердженням позивача, внаслідок укладення спірного правочину з володіння боржника вибуло рухоме майно (обладнання) банкрута - ПП «Бізнес-гранд», що відноситься до ліквідаційної маси. Тобто, наведене в першу чергу мало вплив саме на інтереси боржника, захист яких здійснюється у межах розгляду справи про банкрутство № 925/1874/13, а в наступному - на похідні від цього інтереси самого кредитора.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Водночас не підлягає судовому захисту похідний інтерес позивача у захисті порушеного права іншої особи (постраждалого), оскільки судовому захисту підлягає саме порушене право останнього. Такий захист за участі позивача можливий лише за умови здійснення ним процесуального представництва постраждалого, у цьому разі, боржника. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 зі справи № 1-23-32/135-08-4825.

Отже, позивач не довів порушення його права чи безпосереднього законного інтересу, а тому він є неналежним позивачем у цій справі, що є самостійною підставою для відмови в позові. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19), від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19).

Вирішуючи цей спір і відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції: з`ясував характер спірних правовідносин сторін, надав оцінку змісту порушеного права (інтересу) ТОВ «Укрлідербуд» оспорюваним правочином, стороною якого позивач не є, врахував як висновки Верховного Суду щодо застосування приписів статей 3 15 16 215 216 ЦК України (на які посилається скаржник), так і специфіку процедури ліквідації боржника, передбачену спеціальним законодавством щодо банкрутства та роль в ній ліквідатора банкрута, дослідив обставини справи і наявні у ній докази та визнав недоведеним ТОВ «Укрлідербуд» належними засобами доказування факт порушення оспорюваним правочином його прав і законних інтересів, які підлягали б захисту у судовому порядку.

Проаналізувавши висновки, які викладені у наведених скаржником постановах Верховного Суду та Верховного Суду України, які, за твердженням скаржника, не були враховані апеляційним господарським судом, Верховний Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що суд ухвалив оскаржувану постанову без урахування таких висновків, оскільки зміст оскаржуваної постанови не суперечить висновкам, на які посилається скаржник, водночас у постанові враховано специфіку процедури ліквідації боржника, передбачену спеціальним законодавством щодо банкрутства та роль в ній ліквідатора банкрута.

При цьому Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на постанову пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», оскільки пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження визначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального або процесуального права без урахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду (Верховного Суду України). Однак ГПК України не пов`язує підстави касаційного оскарження з неврахуванням судами висновків, викладених в постановах пленуму Верховного Суду України.

Отже, посилання скаржника на постанову пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не є підставою касаційного оскарження судового рішення відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Водночас Верховний Суд зазначає, що встановивши те, що оспорюваний правочин не порушує прав і законних інтересів позивача, суд апеляційної інстанції необґрунтовано вдався також й до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак рухомого майна і не врахував того, що встановлена ним відсутність порушення прав та законних інтересів ТОВ «Укрлідербуд» є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

Таким чином, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції дійшов загалом правильних висновків про відмову в задоволенні позову, проте неправильно застосував приписи статей 5 14 ГПК України в мотивувальній частині постанови, здійснивши оцінку обраного позивачем способу захисту відсутнього у нього порушеного права (інтересу) та правову оцінку по суті спору. Отже, у задоволенні позову необхідно було відмовити виключно у зв`язку з відсутністю порушення прав та законних інтересів позивача.

За наведених обставин, постанову суду апеляційної інстанції слід змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Оскільки відсутність порушення прав і законних інтересів ТОВ «Укрлідербуд» спірним правочином є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові, доводи, викладені у касаційній скарзі ТОВ «Укрлідербуд» та аргументи АТ «Альфа-Банк», наведені у відзиві на касаційну скаргу, з урахуванням тих пояснень, які стосуються суті спору, Верховний Суд до уваги не бере.

Посилання скаржника на допущене судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права в аспекті не відображення у постанові суду апеляційної інстанції результатів розгляду клопотань представників ТОВ «Укрлідербуд» про перенесення (відкладення) розгляду апеляційної скарги, Суд відхиляє, оскільки згідно з протоколом судового засідання від 08.08.2022 клопотання представників позивача про перенесення (відкладення) розгляду справи розглянуті судом апеляційної інстанції без виходу до нарадчої кімнати із занесенням результатів такого розгляду до протоколу судового засідання. При цьому ГПК України не містить вимоги щодо додаткового відображення у рішенні по суті спору постановлених без виходу до нарадчої кімнати ухвал.

Суд також враховує, що участь представників учасників справи у судовому засіданні 08.08.2022 не визнавалася апеляційним господарським судом обов`язковою, попереднє судове засідання 25.07.2022 уже відкладалося за клопотаннями представників позивача. Водночас відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Зазначеним спростовується довід скаржника про допущене судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права у розгляді клопотань представників позивача про перенесення (відкладення) розгляду апеляційної скарги.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (див. зокрема § 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» ).

Верховний Суд з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої та четвертої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Судові витрати

Зважаючи на те, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження і касаційна скарга залишається Судом без задоволення, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на ТОВ «Укрлідербуд».

Керуючись статтями 129 300 308 311 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідербуд» залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 зі справи № 925/593/21 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

3. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 зі справи № 925/593/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова