ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року

м. Київ

справа № 804/8251/16

адміністративне провадження № К/9901/39996/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І. А.,

суддів - Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Офісу великих платників податків ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 (суддя Єфанова О. В. )

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 (Головуючий суддя Головко О. В., судді: Суховаров А. В., Ясенова Т. І.)

у справі № 804/8251/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - позивач, ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС), в якому просив суд:

визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України щодо ненадання Державній казначейській службі України у Дніпропетровській області висновку з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2016 року у розмірі 1 186
633,63 грн;

зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 186 633,63 грн, за травень 2016 року, згідно податкової декларації з податку на додану вартість (реєстраційний номер 9103084342 від 21.06.2016).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що питання щодо відшкодування ПДВ за травень 2016 року у розмірі 1 186 633,63 грн має вирішуватися після проведення документальної перевірки з питань взаємовідносин із суб'єктами господарювання ризикової категорії.

Позивач надав суду заперечення на касаційну скаргу, в яких проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" є юридичною особою та платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100334989 від 05.05.2011.

Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС податкову декларацію від 21.06.2016 року № 9103084342 за травень 2016 року, у якій заявлена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 864 269 грн, та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Також, на підтвердження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачем надано до податкового органу розрахунок коригування сум податку на додану вартість, довідку про суму від'ємного значення звітного періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Проте як вбачається з висновку про суми відшкодування податку на додану вартість від 27.07.2016 року № 2249-20, позивачу сплачено 4 677 635,57 грн.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 Податкового кодексу України.

Положеннями пункту 200.7 та 200.10 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктами 200.10, 200.11 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно з п.200.14 ст.200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Разом з тим порядок дій платника податку та податкових органів щодо відшкодування з Державного бюджету України сум податку на додану вартість визначено також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим КМУ постановою від 17.01.2011 №39 (далі - Порядок) (чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 3 Порядку встановлено, що за наявності достатніх підстав, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1238 (1238-2010-п) "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 1, ст. 23) та які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснено з порушенням норм податкового законодавства, орган державної податкової служби проводить протягом 30 календарних днів, що настають за граничним строком проведення камеральної перевірки, документальну позапланову виїзну перевірку платника податку для визначення достовірності нарахування такої суми.

Відповідно до п.4 Порядку у разі коли за результатами перевірок платника податку не виявлено порушень, орган державної податкової служби складає довідку, а у разі, коли виявлено порушення, - акт.

Судами встановлено, що податковим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" у податковій звітності з ПДВ за травень 2016 року, та надано до органів державного казначейства висновок про бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок позивача у сумі 4 677 635,37 грн.

Разом з тим, за результатами проведеної камеральної перевірки не було виявлено жодних порушень податкового законодавства з боку позивача, не було складено акту, податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки позивачу не надсилалося, що свідчить про узгодження податковим органом суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі, задекларованому платником податків.

Зважаючи на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки відбулося узгодження контролюючим органом заявленої Товариством суми бюджетного відшкодування, доказів прийняття податковим органом рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки суми бюджетного відшкодування, а також податкових повідомлень-рішень про відмову у бюджетному відшкодуванні в процесі розгляду справи надано не було, рішення судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог відповідає правильному застосуванню приписів Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 804/8250/16.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 у справі № 804/8251/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. А. ВасильєваСудді: С. С. Пасічник В. П. Юрченко