Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року

м. Київ

справа №320/6602/21

адміністративне провадження № К/990/24480/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 320/6602/21

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року (ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача Василенка Я.М., суддів: Ганечко О.М., Кузьменка В.В.)

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області (далі - ГУПФУ в Житомирській області, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлене листом від 10.12.2020 № 19437-20161/4-02/8-0600/20, про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90% суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження Максимальним розміром, відповідно до довідки Житомирської обласної прокуратури від 12.11.2020 № 21-701вих-20;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок з 01.10.2020 року призначеної ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-УІІ у розмірі 90 % розміру заробітної плати, (грошового забезпечення), вказаної у довідці Житомирської обласної прокуратури від 12.11.2020 № 21-701вих-20, без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за період з 01.10.2020 року.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлене листом від 10.12.2020 № 19437-20161/4-02/8-0600/20, про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90% суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження Максимальним розміром, відповідно до довідки Житомирської обласної прокуратури від 12.11.2020 № 21-701вих-20.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок з 01.10.2020 року призначеної ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-УІІ у розмірі 90 % розміру заробітної плати, (грошового забезпечення), вказаної у довідці Житомирської обласної прокуратури від 12.11.2020 № 21-701вих-20, без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за період з 01.10.2020 року.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ГУПФУ в Житомирській області подало апеляційну скаргу.

3. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення строків з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків та доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 362 грн. або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.

20 липня 2022 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ГУПФУ в Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження. Заява мотивована тим, що відповідно до Інструкції з діловодства в ГУПФУ в Житомирській області основна форма провадження діловодства електронна. Відповідач просить врахувати, що починаючи з 01 листопада 2021 року в розділ «Повідомлення» підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС станом на 11 лютого 2022 року надійшло близько 64257 процесуальних документів, що підлягають реєстрації службою діловодства в підсистемі «Електронний документообіг Головного управління».

У зв`язку із великим обсягом вхідної кореспонденції, який недозволяє в повній мірі забезпечити реєстрацію всієї кореспонденції в день її надходження на електронну адресу «Електронного кабінету» рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року було зареєстровано в підсистемі Електронний документообіг Головного управління 11 лютого 2022 року під № 103467/7.

Відповідач вважає, що оскльки тридцятиденний строк на подачу апеляційної скарги в нього розпочався саме з 11 лютого 2022 року, а скарга направлена 17 лютого 2022 року, Шостий апеляційний адміністративний суд мав поновити зазначений строк.

Також 20 липня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшла заява про продовження процесуального строку, щодо сплати судового збору за подачу апеляційної скарги. Заява обґрунтована тим, що кошти для оплати судових витрат у липні 2022 року використано в повному обсязі і ГУПФУ в Житомирській області до 01 серпня 2022 року позбавлене відповідного фінансування та своєчасного виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року, у задоволенні клопотань ГУПФУ в Житомирській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУПФУ в Житомирській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року відмовлено. Апеляційну скаргу ГУПФУ в Житомирській області повернуто апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.

Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що необхідність продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги непідтверджена належними та допустимими доказами. Вказані доводи на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки організація внутрішньої роботи суб`єкта владних повноважень перебуває у прямій залежності від волі скаржника. Дата реєстрації відповідачем оскаржуваного рішення в підсистемі електронний документообіг не є належним доказом на підтвердження отримання такої кореспонденції. Тому, на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 04 серпня 2022 року, ГУПФУ в Житомирській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга аргументована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права. Відповідач зазначив, що судом апеляційної інстанції не було надано оцінку його доводам про причини та підстави неможливості сплати. У встановлені строки, суми судового збору, а також доводам поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. ГУПФУ в Житомирській області зазначило, що строк на подання апеляційної скарги в нього розпочався з дати реєстрації оскаржуваного рішення в Електронному документообігу 11 лютого 2022 року, пілся чого, 17 лютого 2022 року, без затримок було надіслано апеляційну скаргу. Скаржник вважає, що є поважні причини для поновлення строку на звернення до суду з касаційною скаргою. Також ГУПФУ в Житомирській області вказало, що 05 серпня ним було сплачено судовий збір.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 вересня 2022 року визначено склад колегії суддів: Стрелець Т.Г. (головуючий суддя), Стеценко С.Г., Тацій Л.В.

5. Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

21 грудня 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу.

Верховний Суд ухвалою від 30 січня 2023 року призначив касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження з 31 січня 2023 року.

ІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з положеннями пункту 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

7. З матеріали справи вбачається, що рішення суду першої інстанції від 01 листопада 2021 ухвалено у порядку письмового провадження.

За правилами частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до положень статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу.

Частиною п`ятою статті 18 КАС України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Положенням частини шостої статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Відповідно до пункту 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - «ЄСІТС»).

У газеті "Голос України" від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку.

8. Отже, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

Відтак з початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства (пункту 6 статті 18 КАС України) адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

9. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, рішення суду першої інстанції направлене йому в електронному вигляді та було доставлено 02 листопада 2022 року. Крім того, відповідачем було додано до матеріалів справи службову записку «Про виконання протоколу апаратної наради від 14 лютого 2022 року № 7» відповідно до змісту якої, дата надходження документа до особистого кабінету Головного управління у підсистемі «Електронний суд» 01 листопада 2021 року.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами суду апеляційної інстанції, що реєстрація рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року в підсистемі «Електронний документообіг ГУПФУ в Житомирській області» 02 лютого 2022 року не є належним доказом отримання скаржником повного тексту оскаржуваного судового рішення, оскільки свідчить лише про дату реєстрації документа у внутрішній електронній системі документообігу.

З огляду на викладене колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що строк на оскарження рішення суду першої інстанції розпочався у відповідача з наступного дня після отримання копії судового рішення в електронному вигляді.

Правом на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року відповідач скористався 17 лютого 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

За приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, однією із підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі є визнання судом неповжними причини наведені скарником.

В той же час, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилається на надмірне навантаження на працівників ГУПФУ в Житомирській області».

Судом апеляційної інстанції наведеним доводам надана оцінка і підстави, на які посилався відповідач, визнані неповажними причинами пропуску строку.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що посилання на надмірне навантаження працівників ГУПФУ в Житомирській області» не є поважною причиною для пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки свідчить лише про неналежну організацію роботи суб`єкта владних повноважень.

Крім того Верховний Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

10. В частині відсутності у пенсійного органу фінансової можливості сплатити судовий збір, колегія суддів КАС ВС вважає за необхідне зауважити проте, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов`язку своєчасної його сплати.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд зазначає, що положення частини другої статті 121 КАС України містить диспозитивну норму, тобто встановлюють право суду, а не обов`язок, продовжити процесуальний строк.

З огляду на обґрунтування заяви про продовження процесуального строку, мотиви суду для відмови у її задоволенні, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції діяв в межах процесуального закону.

11. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року у справі № 320/6602/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.