ПОСТАНОВА

Іменем України

30 березня 2020 року

м. Київ

справа №363/541/16-а

адміністративне провадження №К/9901/13832/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 19.05.2016р. (суддя - Котлярова І.Ю.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016р. (судді - Лічевецький І.О., Оксененко О.М., Мельничук В.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - «Сонячне» садівницьке товариство урочище «Осадки», про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:

-визнати протиправною бездіяльність Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області щодо не прийняття рішення про переведення садового будинку АДРЕСА_1 , що належить їй на праві власності у житловий будинок у відповідності до положень Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженою постановою КМУ №321 від 29.04.2015р.;

-зобов`язати розглянути зазначену заяву та прийняти відповідне рішення.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що нею подано всі необхідні документи, у відповідності до постанови КМУ від 29.04.2015р. №321, для прийняття відповідачем рішення про переведення її садового будинку у жилий, однак відповідач залишив її заяву без задоволення, посилаючись на неможливість розгляду такої заяви в зв`язку з відсутністю прав на зміну цільового призначення земельної ділянки. Вважає таку відмову протиправною.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 19.05.2016р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016р., позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 про переведення садового будинку АДРЕСА_1 у житловий будинок, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, у відповідності до положень Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 29.04.2015р.

Зобов`язано Новосілківську сільську раду Вишгородського району Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 грудня 2015 року про переведення садового будинку АДРЕСА_1 у жилий будинок, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, у відповідності до положень Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 29.04.2015р.

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування касаційної скарги посилався на те, що судами попередніх інстанцій не в повній мірі досліджено обставини справи, не надано їм належної правової оцінки, не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню, та ухвалено рішення, які підлягають скасуванню.

Зокрема посилався на те, що прийняття рішення про переведення садового будинку в житловий без зміни цільового призначення земельної ділянки з садівництва на житлову забудову порушує вимоги Земельного кодексу України та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП України, а саме порушення правил використання земель, тобто використання земель не за цільовим призначенням.

Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 26.12.2014р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстраційним №322, та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним №31745922 ОСОБА_1 є власником садового будинку АДРЕСА_1.

01.12.2015р. позивач звернулась до Новосілківської сільради із заявою про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок.

До цієї заяви ОСОБА_1 додала: засвідчену копію документу про право власності на будинок (договір купівлі-продажу від 26.12.2014р. та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності), письмову згоду співвласника ( ОСОБА_2 ), звіт про проведення технічного огляду будинку, копію паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Листом №179/02-31 від 28.12.2015р. відповідач повернув подану заяву без задоволення з посиланням на те, що постанова Кабінету Міністрів України №321 від 29.04.2015р. є підзаконним нормативним актом і у певній частині суперечить Земельному кодексу України, а відтак розгляд заяви ОСОБА_1 можливий лише після зміни цільового призначення земельної ділянки.

Не погоджуючи з такою відмовою відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Порядком переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженою постановою КМУ №321 від 29.04.2015р. передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок. При цьому жодна з таких підстав не пов`язана із цільовим призначенням земельної ділянки, на якій розташований відповідний будинок.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується та вважає їх обгрунтованими з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 8-1 Житлового кодексу Української РСР, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни відповідно до закону мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування.

На виконання вимог ч. 1 ст. 8-1 Житлового кодексу України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2015р. №321, якою затверджено Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає механізм переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки.

Переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов`язані адміністративно або територіально.

Згідно п. 2 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов`язані адміністративно або територіально.

За правилами п. 3 Порядку для переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа (далі - власник) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, а у разі, коли в сільській раді виконавчий орган не утворено, - сільському голові (далі - уповноважений орган) заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються: - копія документа про право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку; - письмова згода співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий; - звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам за формою згідно з додатком 2.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів уповноважений орган протягом місяця з дня їх надходження приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні. (пункт 4 Порядку).

Прийняття рішення про відмову в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок допускається за наявності хоча б однієї з таких підстав: неподання документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку; виявлення в поданих документах недостовірних відомостей; встановлення невідповідності дачного чи садового будинку вимогам державних будівельних норм, що зазначені у розділі I (обов`язковий) результатів технічного огляду звіту про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку (додаток 2).

У разі відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок власник має право повторно подати документи, зазначені у пункті 3 цього Порядку, після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення.

За наведеного правого регулювання, Порядком передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок. Переведення дачних і садових будинків в жилі є процедурою, яка передбачає надання садовому будинку статусу житлового за умов відповідності даної споруди будівельним стандартам, що висуваються до житлових домоволодінь. При цьому, будь-яких вимог до земельних ділянок, на яких розташовані дані будинки, цей Порядок не містить, також не містить будь-яких умов і Житловий кодекс України, на виконання ч. 1 ст. 8-1 якого Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29.04.2015р. №321.

Крім того, відповідно до вказаного Порядку за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів уповноважений орган протягом місяця з дня їх надходження приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Водночас, судами встановлено, що незважаючи на те, що позивачем були подані всі необхідні документи, визначені п. 3 Порядку, рішення за результатами розгляду заяви позивача відповідачем не прийнято, а відповідь надано листом, який не можна розцінювати, як рішення упоноваженого органу про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні, як передбачено пунктом 4 Порядку. Крім того, надана листом відмова обгрунтована підставами, не передбаченими Порядком.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області - залишити без задоволення, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 19.05.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук