Історія справи

Постанова КАС ВП від 30.01.2023 року у справі №300/2663/21
Постанова КАС ВП від 30.01.2023 року у справі №300/2663/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 року

м. Київ

справа №300/2663/21

адміністративне провадження №К/990/8178/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Шарапи В.М., Стрелець Т.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз Збут» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз Збут» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі судді Тимощука О.Л. від 07.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Кухтея Р.В., Носа С.П., Шевчук С.М. від 27.01.2022,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз Збут» (далі також ТОВ «Івано-Франківськгаз Збут», Товариство, позивач) звернулося з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також НКРЕКП, Національна комісія, відповідач), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 23.12.2020 №2684 про накладення на позивача штрафу за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу в розмірі 102000,00 грн. (далі також спірна, оскаржувана постанова).

2. В обґрунтуванні позову Товариством наводились аргументи про те, що оскаржувана постанова прийнята, на його переконання, на підставі необґрунтованих та безпідставних висновків, викладених в акті позапланової виїзної перевірки від 08.12.2020 №647.

3. Позивачем стверджувалось про невідповідність висновків відповідача, що викладені в акті перевірки, вимогам чинного законодавства, оскільки ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» дотримується Ліцензійних умов з постачання, інших зобов`язань, встановлених нормативно-правовими актами, які регулюють ринок природного газу, зокрема, визначених пунктом 1 глави 1 Розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи, яким передбачено, що замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом.

4. У позовній заяві акцентовано увагу на тому, що за добовий небаланс природного газу за серпень 2020 року позивачем здійснено 21.09.2020 оплату на суму 24332,75 тис. грн, а тому як вважає ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» ним врегульовано щодобові небаланси своєчасно, належно та в повному обсязі.

5. Представник позивача у суді першої інстанції заперечувала факт порушення Товариством умов Типового договору, оскільки у ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» виникають зобов`язання як Ліцензіата та сторони лише за Договором транспортування №1910000148 від 17.12.2019, укладеного між позивачем та ТОВ «Оператор ГТС України».

6. Окрім зазначеного, в позовній заяві наводились аргументи про порушення відповідачем приписів Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та Регламенту НКРЕКП, оскільки не забезпечено належної участі позивача на засіданні НКРЕКП щодо розгляду питання про порушення останнім вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу.

7. Вищенаведені обставини, на переконання позивача, свідчать про винесення відповідачем постанови від 23.12.2020 №2684 з грубим порушенням чинного законодавства, без врахування фактичних обставин, у зв`язку з чим Товариство наполягало на наявності підстав для визнання її протиправною та скасування.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

8. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022, у задоволенні позову відмовлено.

9. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що замовники послуг транспортування, у тому числі позивач, відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування та зобов`язані вчиняти необхідні дії, спрямовані на збалансованість своїх портфоліо балансування протягом газової доби, в якій здійснюється надання послуг транспортування природного газу.

10. Суди ж попередніх інстанцій встановили, що позивачем не було доведено вжиття ним відповідних заходів, необхідних для впровадження таких механізмів чи інструментів для усунення виявлених порушень у майбутньому.

11. Доводи позивача про порушення Національною комісією процедури розгляду питання стосовно притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу, суд першої інстанції визнав безпідставними, оскільки встановив, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідачем враховано надані Товариством пояснення та обґрунтування до Акта перевірки, які розміщені на офіційному сайті комісії. З таким висновком погодилась й колегія суддів суду апеляційної інстанції.

12. З урахуванням вищевикладеного, суди попередніх інстанцій констатували правомірність оскаржуваної постанови і дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення цього позову, оскільки цей адміністративний акт прав Товариства не порушує й відповідає закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» подало касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 30.10.2020 №515, сектором НКРЕКП у Івано-Франківській області у період з 25.11.2020 по 08.12.2020 проводилась позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» з питань дотримання вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201 щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема: пункт 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (в редакції постанови від 01.07.2020); положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.

15. За результатами перевірки складено Акт від 08.12.2020 №647 позапланової виїзної перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ», відповідно до висновків якого відповідачем встановлені порушення позивачем пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з постачання щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи та положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 09.2015 №2497, у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.

16. Не погоджуючись з висновками Акту від 08.12.2020 №647 та заперечуючи наявність порушень, що встановлені за результатами перевірки, позивачем направлено до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Івано-Франківській області письмові пояснення (заперечення) і обґрунтування від 09.12.2020 №767-СЛ-3338-1220 до Акту від 08.12.2020 №647.

17. Постановою НКРЕКП від 23.12.2020 відповідно до статей 17, 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» накладено на позивача штраф у розмірі 102000 гривень за порушення вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи та положень пункту 4.1 Типового договору в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.

18. Не погоджуючись із встановленими перевіркою порушеннями та накладенням штрафу, ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» звернулось з цим позовом до суду.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

19. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

20. Вказану підставу Товариство мотивує відсутністю висновку Верховного Суду щодо суперечності щодо суперечності застосування відповідальності замовника послуг транспортування у вигляді плати за небаланс у випадку небалансу портфоліо балансування, встановленої Кодексом газотранспортної системи, Типовим договором транспортування природного газу вимогам статті 59 Закону України «Про ринок природного газу».

21. Вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо порядку застосування штрафних санкцій за порушення Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи та положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.

22. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що ознайомившись з доводами, викладеними в касаційній скарзі, НКРЕКП вважає їх надуманими та необґрунтованими, а оскаржувані судові рішення такими, що ухвалені відповідно до закону, у зв`язку з чим, на думку Національної комісії, підстави для задоволення касаційної скарги - відсутні.

23. В обґрунтуванні такої позиції Національна комісія наводить аргументи про те, що дотримання пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи та пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу є основною вимогою для позивача за умови здійснення ним господарської діяльності з постачання природного газу на підставі ліцензії, що і було предметом позапланової перевірки.

24. З огляду на зазначене, НКРЕКП наполягає на безпідставності твердження скаржника відносно нібито відсутності у відповідача підстав для встановлення порушення Ліцензійних умов з постачання у частині недотримання норм Кодексу газотранспортної системи та положень Типового договору.

25. Відповідач звертає увагу й на те, що замовники послуг транспортування, у тому числі ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ», відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування та мають вчиняти всі необхідні заходи направлені на збалансованість своїх портфоліо балансування протягом газової доби, в якій здійснюється надання послуг транспортування природного газу.

26. При цьому, як вважає відповідач, положеннями Кодексу газотранспортної системи, зокрема, забезпечено можливість вчасного врегулювання замовниками послуг транспортування своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів.

27. За доводами, наведеними у відзиві на касаційну скаргу, положеннями пункту 4.1 розділу IV Типового договору визначено, що замовник зобов`язаний, зокрема, вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування.

28. Вказує НКРЕКП і про те, що аналіз інформації стосовно підтверджених номінацій/реномінацій у розрізі портфелів (комерційний та ПСО) у період з 01.08.2020 по 21.08.2020, з 22.08.2020 по 31.08.2020, торгових сповіщень, а також наявних на інформаційній платформі ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» попередніх та остаточних алокацій за серпень 2020 року (зазначено у таблицях 2 та 3 Акту) свідчить, що з 03.08.2020 по 11.08.2020 (включно) ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ», в рамках виконання вимог ПСО, допущено негативний добовий небаланс в обсязі 2293,436 тис. м3 шляхом надання незбалансованих номінацій/реномінацій, а саме: без подачі природного газу на точки входу у рамках ПСО відбувався відбір з газотранспортної системи природного газу ТОВ «Оператор ГТС України».

29. За наведеного, відповідач вважає. що ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» порушило вимоги пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи та положень пункту 4.1 Типового договору у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.

30. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вкотре акцентує увагу суду на тому, що пункт 4.1 розділу IV Типового договору передбачає обов`язок, що замовника вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування.

31. Заперечує відповідач й доводи касаційної скарги про відсутність «інструментів для врегулювання власного портфоліо», оскільки це, на думку НКРЕКП, спростовуються положеннями Кодексу ГТС, якими, зокрема, забезпечено можливість вчасного врегулювання замовниками послуг транспортування своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів.

32. Безпідставними Національна Комісія вважає й посилання скаржника на неможливість збалансовувати своє портфоліо «у зв`язку з не впровадженням торгової платформи», оскільки ТОВ «ІВАНО- ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» ні під час перевірки, ні під час розгляду акта перевірки, ні під час судового розгляду справи, не надано докази неможливості роботи через платформу.

33. У контексті вищевказаних доводів касаційної скарги відповідач також зазначає, що жоден інший суб`єкт ринку (користувач Інформаційної платформи) не звертався до НКРЕКП та не повідомляв про її неналежну роботу у січні 2020 року. До того ж, НКРЕКП було отримано лист ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 07.10.2021 №ТОВВИХ-21-11176, який як головний адміністратор інформаційної платформи повідомив Національну комісію про підтвердження відповідності функціональності інформаційної платформи оператора газотранспортної системи вимогам Кодексу ГТС та підтвердив, що замовники послуг транспортування забезпечені можливістю збалансувати свої портфоліо балансування шляхом подачі реномінацій для зміни підтверджених обсягів транспортування природного газу.

34. Необґрунтованими відповідач вважає й доводи касаційної скарги про порушення НКРЕКП процедури проведення перевірки та накладення штрафу на Товариство.

35. З цього приводу у відзиві на касаційну скаргу зазначається, що надіслані Товариством до НКРЕКП письмові пояснення та обґрунтування до акта перевірки були розміщені на офіційному вебсайті цього органу й завчасно до дня проведення засідання Комісії, на якому було прийнято оскаржувану постанову, були опрацьовані й такі обставини знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

36. Водночас, відповідач наголошує, що наявність заперечень до акту перевірки автоматично не підтверджує того, що Лінензіатом не було вчинено відповідних порушень, а наведені у поясненнях обґрунтування не спростували порушення, які були встановлені за наслідками перевірки.

37. Не погоджується відповідач й з наведеними у касаційній скарзі міркуваннями про порушення права позивача на участь у прийнятті оскаржуваної постанови.

38. В обґрунтуванні цього відповідач посилається на те, що відповідно до Регламенту НКРЕКП, який врегульовує, зокрема, порядок проведення засідань цим колегіальним органом, запрошення і участі у них, в тому числі, ліцензіатів, участь їх представників або посадових осіб є обов`язковою при розгляді питань щодо застосування санкцій до ліцензіатів.

39. Водночас, Національна комісія відзначає, що згідно з положеннями того ж Регламенту учасники засідання, до яких належать і ліцензіати, можуть заслуховуватися у разі необхідності.

40. Так, відповідач зазначає, що проєкт оскаржуваної постанови разом з обґрунтуванням мотивів її прийняття було завчасно оприлюднено на офіційному вебсайті НКРЕКП, подані Товариством письмові пояснення і обґрунтування були завчасно, до початку проведення засідання, на якому вирішувалось питання накладення санкцій на позивача, опрацьовані і також оприлюднені на вебсайті Національної комісії, а саме засідання проводилось дистанційно із забезпеченням можливості ТОВ «ІВАНО- ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» взяти у ньому участь з використанням засобами відео зв`язку.

41. Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги відсутність необхідності у заслуховуванні ліцензіата, який, використавши наявні у нього процедурні можливості, не спростував викладені у акті перевірки обставини щодо вчинення ним правопорушення, Регулятор, порадившись на місці, проголосував одноголосно за прийняття рішення, що оформлене спірною постановою.

42. Викладене вище, на думку Національної комісії, підтверджує правильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що оскаржувана у цій справі постанова прийнята НКРЕКП з дотриманням вимог законодавства, на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно.

43. Посилаючись на вищезазначене, відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

44. НКРЕКП також надіслала пояснення, у яких звернула увагу касаційного суду на викладені у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №260/2484/21 висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які, на думку відповідача, підтверджують правильність позиції судів попередніх інстанцій по суті спору та аргументів, наведених у відзиві на касаційну скаргу.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

45. Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України від 22.09.2016 №1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

46. Відповідно до статті 1 вищезазначеного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

47. Згідно статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

48. Положеннями статті 19 цього ж Закону визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

49. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 Закону України від 09.04.2015 №329-VIII «Про ринок природного газу» до правопорушень на ринку природного газу віднесено, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

50. Згідно з пунктом 5 частини четвертої вищенаведеного статті Регулятор, у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу, приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на час виникнення спірних правовідносин - від 51 000 грн до 850 000 грн) - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню: за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню.

51. За визначенням понять, наведеним у пункті 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, портфоліо балансування - це сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу; підтверджена номінація - підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період; реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації.

52. Пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи передбачено, що замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

53. Згідно з положеннями глави 2 XIV Кодексу газотранспортної системи замовник послуг транспортування природного газу може надавати торгове сповіщення на газову добу незалежно від надання номінації/реномінації на таку газову добу. Замовник послуг транспортування природного газу може надавати необмежену кількість торгових сповіщень протягом газової доби (D). Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці.

54. Відповідно до глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи з метою забезпечення комунікації між замовниками послуг транспортування, у тому числі для їх самоорганізації з метою врегулювання власних небалансів протягом газової доби (D) оператор газотранспортної системи повинен створити та підтримувати на інформаційній платформі дошку повідомлень. Дошка повідомлень є інструментом для публікації (оприлюднення) замовниками послуг транспортування повідомлень про наміри відчуження (продажу) чи набуття (купівлі) певних обсягів природного газу. Для забезпечення фактичного приймання-передачі природного газу між замовниками послуг транспортування (балансовими портфоліо), які розмістили інформацію на дошці повідомлень, замовники послуг транспортування мають подати оператору газотранспортної системи відповідні торгові сповіщення.

55. За приписами глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи.

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

56. За змістом глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу, як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.

Плата за добовий небаланс застосовується таким чином:

- якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;

- якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

57. Пунктом 15 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи визначено, що плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення. Плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення.

58. Відповідно до пункту 16 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи у випадку позитивного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10% від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.

У випадку негативного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10% від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.

59. Пунктом 17 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи передбачено, що на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

60. Згідно з пунктом 18 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

61. У пункті 19 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи наведено приписи про те, що у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

62. Відповідно до пункту 20 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи у випадку, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

63. Згідно з пунктом 3 Типового договору суб`єкт господарювання, що здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, зобов`язаний привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору транспортування природного газу у тримісячний строк з дати набрання чинності цією постановою.

64. Пунктом 4.1 розділу IV Типового договору також визначено, що замовник зобов`язаний, зокрема вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування.

65. За змістом пункту 3.1 розділу III Типового договору оператор зобов`язаний, зокрема, здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

66. Відповідно до абзацу 2 пункту 9.2 розділу IX Типового договору у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.

67. Пунктом 9.4 розділу IX Типового договору передбачено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок Замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

68. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

69. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

70. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

71. Підставу для відкриття касаційного провадження у справі, яка розглядається, Товариство мотивує відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

72. Колегія суддів відзначає, що станом на момент відкриття касаційного провадження у цій справі висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, про відсутність якого зазначав відповідач у своїй касаційній скарзі, сформовано не було.

73. Водночас, у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі 260/2484/21 Верховний Суд розглянув правове питання про те, чи можна вважати недотримання пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи та положень пункту 4.1 Типового договору, що призвело до невчасного збалансування позивачем свого портфоліо балансування, порушенням пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов та, відповідно, чи може бути за таке порушення до позивача застосована відповідальність, передбачена статтею 59 Закону України «Про ринок природного газу».

74. Висновки щодо застосування норм права, викладені у вищевказаній постанові Верховного Суду, згодом були застосовані й під час розгляду в касаційному порядку справи №140/5824/21 у постанові від 09.11.2022 та справи №120/5138/21-а у постанові від 30.11.2022, правовідносини у яких є подібними до тих, які виникли у справі, що розглядається.

75. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №260/2484/21 зроблено правовий висновок про те, що дотримання вимог Кодексу газотранспортної системи та Типового договору є обов`язковими для застосування всіма суб`єктами господарювання, які здійснюють ліцензійну діяльність у сфері транспортування природного газу, а тому ці вимоги, з урахуванням положень пункту 2.1 та 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо транспортування природного газі, є спеціальними вимогами, що висуваються законодавством до ліцензіатів у сфері транспортування природного газу. При цьому, положеннями Кодексу газотранспортної системи та Типового договору передбачено не міру відповідальності за несвоєчасний баланс портфоліо балансування, а обов`язок сторін по здійсненню відшкодування вартості природного газу за фактом виявлення добового (місячного) небалансу.

76. У вказаній постанові також зазначено, що ліцензіати - суб`єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері транспортування природного газу, зобов`язані дотримуватися, зокрема, вимог Кодексу газотранспортної системи та Типового договору, у тому числі, в частині збалансованості своїх портфоліо балансування, для чого зобов`язані вчиняти всі необхідні заходи, спрямовані на збалансованість свого портфоліо балансування протягом газової доби, в якій здійснюється надання послуг транспортування природного газу. При цьому положеннями Кодексу газотранспортної системи та Типового договору передбачено можливість вчасного врегулювання замовниками послуг транспортування своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів. Дотримання вищезазначених вимог є обов`язком суб`єкта господарювання, за умови здійснення ним господарської діяльності з постачання природного газу на підставі ліцензії, а тому Кодекс газотранспортної системи та Типовий договір є нормативно-правовими актами, які містять специфічні вимоги у сфері провадження господарської діяльності з постачання природного газу, відтак, їх порушення може вважатися порушенням Ліцензійних вимог, відповідальність за яке передбачене статтею 59 Закону України «Про ринок природного газу».

77. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №140/5824/21 та від 30.11.2022 у справі №120/5138/21-а.

78. Колегія суддів також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22.09.2021 у справі №826/13960/17, про те, що розділ XIV Кодексу газотранспортної системи не містить імперативної вимоги в частині замовлення оператором газорозподільної системи послуг з балансування оператором газотранспортної системи, а направлені виключно на створення ефективних механізмів забезпечення надійності у роботі газотранспортної системи та усунення ризиків від дій недобросовісних суб`єктів ринку природного газу, оскільки Кодексом газотранспортної системи передбачено процедуру врегулювання постачальниками природного газу небалансів власних споживачів до відповідного числа наступного місяця шляхом здійснення купівлі природного газу в інших замовників послуг транспортування.

79. У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Товариством здійснено постачання природного газу у серпні 2020 року без забезпечення своєчасної збалансованості свого портфоліо балансування.

80. Зокрема, обставинами справи підтверджується, що у період з 03.08.2020 по 11.08.2020 (включно) ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ», в рамках виконання вимог Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №867 від 19.10.2018, допущено негативний добовий небаланс шляхом надання незбалансованих номінацій/реномінацій, а саме: без подачі природного газу на точки входу у рамках ПСО відбувався відбір з газотранспортної системи природного газу ТзОВ «Оператор ГТС України», що ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» не оспорюється.

81. Беручи до уваги такі обставини справи, а також вимоги законодавства, якими врегульовані спірні у цій справі правовідносини, та висновки вищевикладені Верховного Суду щодо їх застосування, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач мав обов`язок щодобово збалансовувати свій портфель балансування шляхом подання відповідних реномінацій до Оператора ГТС України, однак такі дії не вчиняв. Наведені обставини вказують на те, що ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» порушило вимоги пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.

82. Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилили доводи ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» щодо безпідставності притягнення його до відповідальності з огляду на врегулювання щодобових небалансів в порядку, визначеному Договором транспортування, шляхом оформлення ТОВ «Оператор ГТС України» та направлення одностороннього акту врегулювання щодобових небалансів Товариством за серпень місяць 2020 року, які своєчасно, належно та в повному обсязі сплачено з посиланням на те, що виконання згаданих положень Договору транспортування не звільняє позивача від відповідальності за допущене порушення, яке пов`язане із вчасним збалансуванням свого портфоліо балансування, що є безумовним для виконання позивачем.

83. Такі висновки судів попередніх інстанцій відповідають правозастосуванню, викладеному у постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №140/5824/21 та від 30.11.2022 у справі №120/5138/21-а у подібних правовідносинах.

84. Необґрунтованими відповідач вважає й доводи касаційної скарги про порушення НКРЕКП процедури накладення штрафу на Товариство.

85. З цього приводу колегія суддів зауважує, що згідно з установлених у цій справі обставин позивач як при проведенні відповідачем перевірки, так і під час вирішення питання по накладення на нього штрафу мав можливості щодо реалізації усіх передбачених законом процедурних гарантій та скористався ними, зокрема, брав участь у проведенні контрольного заходу щодо нього, подавав пояснення та обґрунтування на акт перевірки, які завчасно, до початку проведення засідання і прийняття спірної постанови були належним чином опрацьовані, мав можливість своєчасно ознайомитись із проєктом такого рішення Регулятора і мотивами щодо його прийняття, які були оприлюднені на офіційному вебсайті НКРЕКП, висловити з цього приводу свої міркування у порядку, встановленому законом.

86. Посилання позивача на те, що засідання, на якому вирішувалось питання про накладення штрафу на ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ», відбулось за його відсутності, не можуть слугувати безумовною підставою для скасування прийнятого Регулятором рішення у формі постанови, яка є предметом цього спору, оскільки судовим розглядом справи доведено, а позивачем не спростовано обґрунтованості висновків Національної комісії щодо вчинення Товариством правопорушення, за яке його притягнути до відповідальності.

87. За доведеності факту вчинення ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» правопорушення на ринку природного газу, посилання позивача на формальні порушення процедури прийняття оскаржуваної постанови не зумовлюють наявності підстав для її скасування, оскільки у відповідача не було іншого варіанту поведінки у спірних правовідносинах, аніж застосувати до порушника передбачені законом заходи відповідальності, що за встановлених у цій справі обставин відповідає принципу справедливості і не порушує балансу приватних і публічних інтересів, які з однієї сторони полягають у можливості здійснення Товариством господарської діяльності з постачання природного газу на підставі ліцензії з метою отримання від неї матеріальних результатів, а з іншої сторони стосуються загальносуспільного інтересу у процесі функціонування ринку природного газу щодо дотримання усіма його суб`єктами вимог законодавства, яке регулює ринок природного газу, та Ліцензійних умов з метою створення ефективних механізмів забезпечення надійності у роботі газотранспортної системи та усунення ризиків від дій недобросовісних суб`єктів ринку природного газу.

88. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій стосовно законності оскаржуваної постанови НКРЕКП, а отже й відсутності підстав для задоволення позову Товариства, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права.

89. Наведені ж скаржником аргументи таких висновків не спростовують, у зв`язку з чим колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги і вважає, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи цей спір, ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, які скасуванню не підлягають.

90. Колегія суддів не вбачає підстав для формування висновку щодо застосування норм права, про який іде мова у касаційній скарзі, оскільки такий висновок вже сформовано Верховним Судом у інших справах, посилання на які наводяться вище у цій постанові, правовідносини у яких є подібними до тих, що виникли й у справі, яка розглядається.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

91. За правилами частин першої, другої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

92. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

93. Керуючись статтями 340 341 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз Збут» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: В.М. Шарапа

Т.Г. Стрелець