Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2019 року

Київ

справа №823/1629/16

адміністративне провадження №К/9901/18082/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року (суддя - Рідзель О.А.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року (головуючий суддя - Саприкіна І.В., судді Карпушова О.В., Кучма А.Ю.)

у справі за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Атестаційної комісії № 9 Головного управління Національної поліції в Черкаській області,

про визнання протиправними дій та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі відповідач-1) та Атестаційної комісії № 9 Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі відповідач-2), в якій просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що був складений на підставі п.6 п.п.1 наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 12.02.2016 за № 222 «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Черкаській області»;

- визнати протиправним та скасувати висновок атестаційної комісії № 9 Головного управління Національної поліції в Черкаській області, оформлений протокольним рішенням від 17.08.2016 ОП № 15.00025174.0062455, яким зазначено в розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», що прийнятий стосовно ОСОБА_2.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Головне управління Національної поліції в Черкаській області звернулось до Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить ці рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що суди для прийняття рішення неправильно застосували у цій справі статтю 57 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Позивач скористався своїм правом та надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу відповідача - 1, в яких зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій винесені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень. Позивач просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Управління поліції від 07 листопада 2015 року № 1о/с відповідно до пунктів 9 та 12 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) ОСОБА_2, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування, присвоєно спеціальне звання старший сержант поліції та прийнято на службу до Національної поліції на посаду молодшого інспектора Уманського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області. В подальшому, наказом від 26.02.2016 № 28 о/с Головного управління Національної поліції в Черкаській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 призначено на посаду молодшого інспектора Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

12 лютого 2016 року Головне управління Національної поліції у Черкаській області прийняло наказ № 222 провести атестування поліцейських Управління поліції та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями, починаючи з 15 лютого 2016 року.

17 серпня 2016 року за результатами атестування атестаційна комісія №9 відповідача - 1 прийняла рішення, оформлене протоколом ОП №15.00025174.0062455, відповідно до якого позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Не погоджуючись із висновком атестаційної комісії позивач оскаржив його до Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону №5.

Відповідно до протоколу ОП № 15.00037839.0062455 від 07 жовтня 2016 року Апеляційна атестаційна комісія Північного регіону №5 прийняла рішення про відхилення скарги позивача.

Не погоджуючись із діями та висновком атестаційної комісії позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що атестування позивача проведене за відсутності для цього підстав, а також всупереч меті, що визначена статтею 57 Закону №580-VIII. Суди зазначили про недотримання атестаційною комісією процедури атестування позивача, передбаченої Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі - Інструкція) оскільки прийняте за її наслідками рішення від 17 серпня 2016 року № 15.00025174.0062455 не містило висновків щодо обставин, перелічених у пункті 16 розділу IV Інструкції та факту відповідності поліцейського вимогам, що пред'являються до нього як до особи, яка перебуває на відповідній посаді, а тому визнане судами протиправним.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши оскаржені рішення судів попередніх інстанцій, доводи сторін у справі, робить висновок, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення з огляду на таке.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Починаючи з 7 листопада 2015 набрав чинності Закон №580-VIII.

Згідно з пунктом 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з приводу того, що наведена норма Закону №580-VIII не передбачає проведення атестування як вимогу для прийняття на службу в поліції працівників міліції, які виявили таке бажання.

Відповідно до частин 1-4 статті 57 Закону №580-VIII, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанції щодо можливості проведення атестування поліцейських лише з підстав, наведених у частині другій статті 57 Закону №580-VIII, є обґрунтованим і таким, що відповідає нормам законодавства. Передбачені даною нормою повноваження керівника поліції та/або керівників органів (закладів, установ) поліції приймати рішення про проведення атестування поліцейських також повинно здійснюватися виключно з підстав і з метою, визначених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII.

Пунктом 15 розділу IV Інструкції визначено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків:

1) займаній посаді відповідає;

2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;

3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;

4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Пунктом 16 розділу IV Інструкції встановлено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6)наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Пунктом 20 розділу IV Інструкції передбачено, що усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Суд касаційної інстанції відхиляє аргументи скаржника з приводу дотримання атестаційною комісією при складенні висновку вимог Інструкції № 1465, оскільки формальне зазначення у висновку атестаційної комісії усіх необхідних складових, саме по собі, ще не може свідчити про обґрунтованість даного рішення та наявність підстав для його прийняття відносно позивача.

Судами попередніх інстанцій, на основі досліджених під час судового розгляду доказів, встановлено, що атестаційна комісія не провела всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноти виконання ним функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не врахувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Суд приходить до висновку, що на підставі встановлених фактичних обставин справи суди попередніх інстанції правильно застосували наведені норми матеріального права та дійшли вірних висновків про те, що оскаржуване рішення (висновок) атестаційної комісії від 17 серпня 2016 року ОП № 15.00025174.0062455 не містить висновків щодо обставин, передбачених пунктом 16 розділу IV Інструкції, та факту відповідності поліцейського вимогам, що пред'являються до нього як до особи, яка перебуває на відповідній посаді, тому є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич