Історія справи

Постанова КАС ВП від 29.11.2023 року у справі №420/14978/22
Постанова КАС ВП від 29.11.2023 року у справі №420/14978/22
Постанова КАС ВП від 29.11.2023 року у справі №420/14978/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 420/14978/22

адміністративне провадження № К/990/17246/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Уханенка С.А.,

суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року (головуючий суддя - Бойко О.Я.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року (головуючий суддя - Кравченко К.В., судді - Джабурія О.В., Вербицька Н.В.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року, як місяців за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців), для розрахунку індексації його грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно; стягнути з військової частини НОМЕР_1 на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85927,84 грн, з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації його грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 12 серпня 2021 року включно у фіксованій величині 4463,15 грн у місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; стягнути з військової частини НОМЕР_1 на його користь індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 12 серпня 2021 року включно у загальній сумі 184716,82 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок №1078), з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

1.1. Позов обґрунтовано тим, що у період проходження ним служби з 15 серпня 2014 року по 12 серпня 2021 року відповідачем не виплачено йому індексацію грошового забезпечення через відсутність належного фінансування. Позивач також указав, що у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року останнє підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулось з 01 січня 2008 року, тому відповідно до Порядку № 1078 базовим місяцем для нарахування розміру суми індексації грошового забезпечення за цей період є січень 2008 року. Крім того, у супереч абзаців 4, 5, 6 пункту 5 указаного Порядку військова частина НОМЕР_1 не виплатила йому індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн в місяць. Посилаючись на те, що відсутність фінансування на виплату індексації не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку виплатити ці кошти, просив суд задовольнити позов.

ІІ. Встановлені судами обставини справи

2. З 15 серпня 2014 року по 12 серпня 2021 року ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді старшого офіцера відділу сил підтримки на морі управління сил підтримки військової частини та був зарахований на грошове забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

3. Наказом Командувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 02 серпня 2021 року № 212 капітана ІІ рангу ОСОБА_1 звільнено з займаної посади у запас за підпунктом «б» пункту 2 частини п`ятої ( за станом здоров`я) статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

4. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 12 серпня 2021 року № 152 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

5. При звільненні ОСОБА_1 не виплачено індексацію грошового забезпечення за період проходження ним служби з 15 серпня 2014 року по 12 серпня 2021 року, що підтверджується інформацією, зазначеній у листі військової частини НОМЕР_1 від 08 серпня 2021 року №2202

6. Предметом спору у цій справі є правомірність відмови військової частини нарахувати та виплатити військовослужбовцю індексацію його грошового забезпечення за період з 15 серпня 2014 року по 12 серпня 2021 року.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

7. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у періоді з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позову відмовлено.

8. Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), що вперше відбулася у січні 2008 року. Ураховуючи те, що до березня 2018 року тарифні ставки (оклади) військовослужбовців не змінювалися, суд погодився з доводами позивача про те, що саме січень 2008 року, а не листопад 2015 року, є базовим місяцем для нарахування індексації його грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Проте стягнути, заявлені позивачем суми за цей період суд відмовився, пославшись на те, що такий обов`язок є дискреційними повноваженнями відповідача.

8.1. Що стосується вимог позивача щодо стягнення індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 12 серпня 2021 року, то відмовляючи в цій частині вимог суди виходили з того, що сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення, а тому визначення його розміру в лютому 2018 року для встановлення правильного співвідношення підвищення грошового доходу в березні 2018 року буде залежати від здійснення відповідачем на виконання цього рішення суду вищезазначеного обов`язку розрахувати ОСОБА_1 індексацію його грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця для розрахунку індексації. Тобто, обов`язок відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року, у визначеному на виконання приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 розмірі, може виникнути лише після проведення відповідачем розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця для розрахунку індексації на виконання рішення суду в цій справі. За таких обставин суди дійшли висновку щодо передчасності таких вимог позивача.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін

9. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити вимоги в повному обсязі.

10. У касаційній скарзі заявник зазначив, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій приймають кардинально різні рішення в аналогічних справах щодо виплати індексації - різниці грошового забезпечення військовослужбовцям, посилаючись на різну правову позицію Верховного Суду. Позивач позбавлений можливості спростувати обставини встановлені в оскаржуваному рішенні суду, подавши нову позовну заяву, оскільки при розгляді цієї справи розглядається питання правильності встановлення розміру індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині починаючи з 01 березня 2018 року, що не може бути повторно розглянуто у новій справі.

10.1. Вирішуючи спір, суди неправильно застосували положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку №1078 та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та розглянули спір усупереч висновкам Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права викладених в постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21; від 29 березня 2023 року № 380/5493/21; від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21; від 12 квітня 2023 року №560/13302/213; від 20 квітня 2023 року № 320/8554/21 та від 03 травня 2023 року у справі №160/10790/22.

10.2. ОСОБА_1 наголошує, що у період з 01 березня 2018 року він оскаржує бездіяльність відповідача щодо невиплати йому так званої «індексації-різниці», тобто суми індексації, яка виплачується у разі настання обставин, передбачених абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078. Ці обставини, за його твердженням, суди попередніх інстанцій не дослідили, оскільки неправильно визначили характер спірних правовідносин.

10.3. Підсумовуючи викладене, заявник указав, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору в частині вимог про стягнення індексації, починаючи з 01 березня 2018 року, неправильно застосовано норми абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, так як використання позивачем терміну «фіксована індексація» замість «індексація-різниця», який уже застосовувався Урядом в Порядку № 1078 та був змінений на поняття «сума індексації» не позбавляє його права на отримання таких виплат у зазначений період.

11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 з тих підстав, що зазначена справа стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо виплати індексації-різниці грошового забезпечення військовослужбовцям. Підставою відкриття касаційного провадження стала необхідність перевірки відповідності висновків суду апеляційної інстанції на предмет урахування ним висновків Верховного Суду, сформованих у справі № 400/3826/21 щодо необхідності визначення у судовому рішенні загальної суми індексації грошового забезпечення належної до виплати.

12. Ухвалу Верховного Суду від 29 травня 2023 року направлено відповідачу засобами електронного зв`язку 30 травня 2023 року. Проте відзив від військової частини НОМЕР_1 не надійшов.

13. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з такого.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

14. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

16. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).

17. Частинами першою-третьою статті 9 Закону Закон №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

17.1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

17.1 До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

18. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).

19. Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

20. За правилами статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

21. Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

22. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).

23. Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

24. Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

25. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі постанова КМ від 09 грудня 2015 року №1013) унесено зміни до окремих положень Порядку №1078.

25.1. За приписами пункту 5 постанова КМУ №1013 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 грудня 2015 року.

26. За правилами пункту 2 Порядку № 1078 (у редакції постанови КМ від 09 грудня 2015 року №1013) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

27. У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

28. Абзацом 1 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції постанови КМ від 09 грудня 2015 року №1013) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

29. Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції постанови КМ від 09 грудня 2015 року №1013) якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

29.1. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

30. Отже, підсумовуючи викладене, з 01 грудня 2015 року нормами порядку Порядку №1078 (у редакції постанови КМ від 09 грудня 2015 року №1013) з було запроваджено два види індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці» та удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників.

31. Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

32. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців» (далі - постанова КМУ №1294).

33. Відповідно до пункту 13 указаної постанови КМУ вона набрала чинності з 01 січня 2008 року і її норми діяли до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (в редакції постанови КМУ від 21 лютого 2018 року №103, що набрала чинності з 24 лютого 2018 року), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.

33.1. Отже, у зв`язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01 березня 2018 року, та виходячи із приписів абзаців 4, 6 Порядку №1078, з березня 2018 року, останні мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку №1078.

VI. Позиція Верховного Суду

34. Питанням, яке суд касаційної інстанції має вирішити в межах розгляду цієї справи, є обґрунтованість доводів позивача про те, що суди застосували приписи указаних норм законодавства, якими урегульоване питання виплати індексації військовослужбовцям, без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у його постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21.

34.1. Верховний Суд також враховує, що доводи касаційної скарги обґрунтовані суто доводами щодо неправильного застосування приписів Порядку №1078 під час вирішення питання щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 червня 2019 року. Тобто заявник наводить аргументи в частині вимог, у задоволенні яких йому відмовлено, проте у прохальній частині ОСОБА_1 просить повністю скасувати судові рішення. Тому, Суд також перевіряє рішення судів першої та апеляційної інстанції і в іншій частині вимог.

35. Отже, перевіряючи мотиви, з яких виходили суди першої та апеляційної інстанції задовольняючи позов в частині вимог щодо визначення базовим місяцем - січень 2008 року при обчисленні розміру індексації за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, Суд дійшов висновку, що судові рішення в цій частині відповідають усталеній практиці Верховного Суду, сформованій, у тому числі, і у наведеному позивачем прикладі справи №400/3826/21, з огляду на таке.

36. Так, відповідно до приписів пунктів 2, 5 Порядку № 1078 (у редакції постанови КМ від 09 грудня 2015 року №1013) для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових. Аналогічне правило щодо виплати індексації, зокрема, військовослужбовцям, яких переведено на іншу роботу або в іншу місцевість, за певних умов, також закріплене в пункті 10-2 Порядку №1078.

37. Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

38. Аналізуючи наведені норми закону, Верховний Суд, зокрема, у справі №400/3826/21, констатував, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

39. Ураховуючи те, що з 01 січня 2008 року затверджені постановою КМУ №1294 посадові оклади військовослужбовців до 01 березня 2018 року (дата набрання чинності постанови КМУ №704) не змінювалися, то відповідно до приписів Порядку №1078, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.

40. Ураховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи цей спір, правильно визначили, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року підлягає обчисленню, з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто, січень 2008 року, Верховний Суд погоджується з висновками судів в цій частині позовних вимог.

41. Разом з тим, відмовляючи в частині стягнення суми індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що розрахунок суми індексації грошового забезпечення за указаний період є компетенцією відповідача, як органу, який нараховує та здійснює виплату грошового забезпечення, тому визначення розміру індексації грошового забезпечення, яка підлягає виплаті позивачу, також належить до компетенції військової частини НОМЕР_1 .

41.1. Верховний Суд не погоджується з такими висновками та зауважує, що Суд неодноразово зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

41.2. Ураховуючи те, що у справі №510/1286/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що індексація входить до системи оплати праці, Верховний Суд зазначає, що сума цієї виплати є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, що надалі впливає на його розмір при подальших розрахунках.

41.3. У пункті 62 постанови від 31 травня 2021 року у справі №420/7110/19 Верховний Суд зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).

41.4. У постановах Великої Палати Верховного Суду, ухвалених у справах №910/3009/18 та №911/3681/17 зазначено, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

41.5. У позові ОСОБА_1 просив суд зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення у конкретних, розрахованих ним, сумах і, враховуючи характер спірних правовідносин, такий спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.

41.6. Натомість суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, частково задовольняючи позов, не перевірив обґрунтованість розрахованих позивачем сум індексації, не розрахував їх і, відповідно, у судовому рішенні не вказав конкретні суми, на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити. Тому, застосований судом спосіб захисту (визначення базового місяця) має обмежений вплив, не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини.

42. У випадку ОСОБА_1 законодавець установив один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки військової частини з 01 грудня 2015 року - здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації наростаючим підсумком із місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), та провести індексацію грошового забезпечення, коли величина цього індексу перевищить поріг індексації у розмірі 101 відсоток (до 01 січня 2016 року) чи 103 відсотки (після 01 січня 2016 року), з виплатою таких сум військовослужбовцям.

43. За таких обставин, є обґрунтованими доводи позивача про те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилково висновку про наявність у відповідача дискреційних повноважень в частині визначення розміру суми індексації, з урахуванням січня 2008 року, як місяця підвищення доходу, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації за період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року, тому в цій частині оскаржувані судові рішення є незаконними й необґрунтованими.

44. Що стосується аргументів позивача стосовно висновків Верховного Суду, сформованих у справі №400/3826/21 щодо застосування з 01 березня 2018 року приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з посиланням на необхідність визначити у судовому рішенні загальної суми індексації грошового забезпечення належної до виплати, то Суд також погоджується з доводами ОСОБА_1 в цій частині та зазначає наступне.

45. Як зазначалося вище, нормами Порядку № 1078 при проведенні індексації грошових доходів населення була запроваджена можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

46. У період існування спірних правовідносин (з 01 березня 2018 року по 12 серпня 2021 року) Закон №1282-XII і Порядок №1078 такого поняття як «фіксована» сума не містили, однак це не виключає того, що абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 передбачають правила нарахування й виплати сум індексації-різниці, що мають щомісячний фіксований характер.

47. Як зазначалося Верховним Судом, з 01 березня 2018 року набрала чинності постанова КМУ №704 (у редакції постанови КМУ від 21 лютого 2018 року №103), якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, тому березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

48. За такої умови, відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078, у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.

49. Як установлено судами, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року до звільнення з військової служби. Водночас позивач наполягав на тому, що має право на отримання такої індексації, проте відповідачем такі виплати не здійснювалися через відсутність належного фінансування. Також, військова частина НОМЕР_1 указала на те, що у березні 2018 року індексація не нараховується, у зв`язку з тим, що підвищення грошового забезпечення перевищувала суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Ураховуючи те, що індекс споживчих цін перевищив поріг індексації лише у грудні 2018 року, військова частина НОМЕР_1 вважає, що підстави для нарахування індексації позивачу відсутні.

50. Наведене свідчить про те, що військова частина НОМЕР_1 ототожнює два види індексації, право на отримання яких має позивач.

51. У цьому контексті Суд зауважує, що з огляду на приписи абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

52. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

53. Отож для правильного застосування абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 судам попередніх інстанцій необхідно встановити: розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

53.1. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

53.2. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

53.3. Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

53.4. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

54. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, сума індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

55. Указані висновки, окрім постанови Верховного Суду від 23 березня 2023 року, ухваленій у справі №400/3826/21 також викладені у постановах Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 12 жовтня 2023 року у справі №560/5132/21.

56. Отже, з урахуванням викладеного, Суд констатує, що у цій справі, окрім вищевикладеного, суди попередніх інстанцій також неправильно визначили характер спірних правовідносин щодо позовних вимог, які стосуються нарахування й виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 12 серпня 2021 року; не дослідили ці правовідносини; не з`ясували обставини, які необхідні для правильного застосування абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078; не встановили, чи порушене право позивача на отримання індексації-різниці, а якщо порушене, то яка сума належить до перерахунку й доплати з боку відповідача за указаний період.

57. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

58. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

59. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим судові рішення підлягають скасуванню, а справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

60. Під час нового розгляду судам необхідно розрахувати/перевірити суму індексації, що підлягає виплаті позивачу за період 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року і, виходячи з розміру цієї суми, з`ясувати обставини, указані у пунктах 53 - 53.4 цієї постанови та перевірити надані сторонами докази на предмет підтвердження цих обставин.

VІI. Судові витрати

61. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року скасувати, а справу №420/14978/22 направити до Одеського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

3. Судові витрати не розподіляються.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська