Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2018 року у справі №809/1936/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2018 року

Київ

справа №809/1936/15

адміністративне провадження №К/9901/6889/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №809/1936/15

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0799, третя особа - Військова частина А2238, про визнання відмови протиправною та стягнення підйомної допомоги, зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Большакової О.О., суддів: Глушка І.В., Макарика В.Я.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2015 року ОСОБА_1 подав позовну заяву до Військової частини А0799, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Військова частина А2238, в якій просив:

1.1. визнати протиправною відмову Військової частини А0799 у виплаті позивачеві підйомної допомоги, яка передбачена пунктом 1 «Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги», затвердженої Наказом Міністра оборони України № 370 від 22.10.2001 року;

1.2. стягнути з Військової частини А0799 на користь ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі 7 022 (сім тисяч двадцять дві ) грн. 60 коп.

2. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим. Відповідно до Указу В.о. Президента України О.Турчинова було введено в дію рішення РНБО від 23.03.2014 року «Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь в інші регіони». За відсутності Директиви Міністерства оборони щодо порядку передислокації, ОСОБА_1 07.04.2014 року самостійно прибув на збірний пункт в м. Київ, військова частина А0799.

3. З травня 2014 року військовий комісаріат АР Крим було передислоковано в м.Одесу до військової частини А2238. Перебуваючи на службі в м.Одеса ОСОБА_1 продовжував перебувати на грошовому забезпеченні військової частини А0799. У червні 2014 року всім військовослужбовцям військової частини А2238 виплачено підйомну допомогу. Військовою частиною А0799 відмовлено ОСОБА_1 у виплаті такої допомоги, у зв'язку із його самостійною передислокацією.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

4. 23 червня 2015 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд вирішив:

4.1. Позов задовольнити повністю.

4.2. Визнати протиправною відмову Військової частини А0799 у виплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги.

4.3. Стягнути з Військової частини А0799 в користь ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі 7 022 (сім тисяч двадцять дві ) грн. 60 коп.

5. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки позивач до листопада 2014 року перебував на грошовому забезпеченні військової частини А0799, свідченням чого є наказ від 14.11.2014 року №25, то обов'язок щодо виплати позивачу підйомної допомоги покладається саме на цю військову частину.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. 26 травня 2016 року Львівський апеляційний адміністративний суд вирішив:

6.1. Апеляційну скаргу військової частини А0799 задовольнити, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року у справі № 809/1936/15 - скасувати.

6.2. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

7. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у військовій частині А0799 позивач не перебував на службі. Перебування ж ОСОБА_1 на фінансовому забезпеченні у військовій частині А0799 до 14 листопада 2014 року не дає йому права на отримання підйомної допомоги у цій частині, адже на той час він залишався у списках особового складу військового комісаріату Автономної Республіки Крим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу.

9. У касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

9.1. У касаційній скарзі позивач просив розглядати справу в порядку письмового провадження.

10. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. Касаційна скарга аргументована тим, що у червні 2014 року всім військовослужбовцям військової частини А2238 виплачено підйомну допомогу, що підтверджується довідкою від 10 червня 2015 року про виплату підйомної допомоги одному із військовослужбовців військового комісаріату Автономної Республіки Крим підполковнику ОСОБА_4 Суд апеляційної інстанції невірно оцінив докази по справі, в результаті чого протиправно позбавив позивача права на отримання підйомної допомоги

12. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечував проти задоволення касаційної скарги, зазначивши, що на час постановки позивача на грошове утримання у військовій частині А0799 ним не надано доказів переїзду в інший населений пункт, призначення на іншу військову посаду або передислокації військової частини, що виключає наявність правових підстав для виплати йому підйомної допомоги.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. ОСОБА_1 проходив військову службу у військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим.

14. Відповідно до Указу в.о. Президента України О.Турчинова було введено в дію рішення РНБО від 23.03.2014 року «Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь в інші регіони» та в подальшому було організовано передислокацію військових частин Збройних Сил України з окупованого Криму на материк.

15.Згідно витягу з наказу військового комісара військового комісаріату Автономної Республіки Крим (по стройовій частині) № 1 від 13.05.2014 року, на виконання спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 06.05.2014 року № Д-1, вважати такими, станом на 12.05.2014 року прибули з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до нових місць дислокації та приступили до виконання службових обов'язків: майор юстиції ОСОБА_1 - помічник військового комісара військового комісаріату Автономної Республіки Крим з правової роботи (а.с. 13).

16.Згідно наказу військового комісара військового комісаріату Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2014 року № 25, майора юстиції ОСОБА_1, помічника військового комісара з правової роботи військового комісаріату Автономної Республіки Крим оперативного командування «Південь», наказом командувача військ оперативного командування «Південь» (по особовому складу) від 31.10.2014 року № 66, зарахованого у розпорядження командувача військ оперативного командування «Південь», вважати таким, що 14 жовтня 2014 року справи та посаду помічника військового комісара з правової роботи військового комісаріату Автономної Республіки Крим оперативного командування «Південь» здав та вибув до Одеського обласного військового комісаріату для утримання на всіх видах забезпечення та у списках особового складу (а.с. 14).

17.З 14 листопада 2014 року ОСОБА_5 виключено зі списків особового складу військового комісаріату Автономної Республіки Крим та знято з фінансового забезпечення у військовій частині А0799.

18.Із метою врегулювання питання виплати підйомної допомоги позивач звернувся до військової частини А2238 із запитом про надання інформації щодо осіб, які отримали підйомну допомогу (а.с. 16).

19.Листом від 26.12.2014 року за підписом командира військової частини А2238 позивачу повідомлено про неможливість надання запитуваної інформації в зв'язку з наявністю в ній персональних даних. Виплата підйомної допомоги військовою частиною А2238 позивачу не є можливою, оскільки останній не знаходиться на фінансовому забезпеченні в даній військовій частині (а.с. 17).

20. З цього ж приводу позивачем направлено заяву командиру військової частини А0799 від 17.02.2015 року (а.с. 18-19).

21.На вказану заяву командиром військової частини А0799 направлено відповідь позивачу, згідно якої відповідно до наказу Міністра оборони України від 22.10.2001 року № 370 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги» (п. 1 та 18.12) у військовій частині А0799 виплата підйомної допомоги не здійснювалася, оскільки позивач самостійно, а не в складі військової частини з підстав передислокації позивача самостійно до місця збору, а не з військовою частиною (а.с. 20).

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

22. Конституція України.

22.1 Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Кодекс адміністративного судочинства України.

23.1 Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

24. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

24.1 Частина 1 статті 9. Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

24.2 Частина 3 статті 9-1. При переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

25. Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України № 1153/2008 від 10 грудня 2008 року.

25.1 Пункт 12. Указом Президента України № 1153/2008 від 10 грудня 2008 року встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), і за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище.

Присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині.

Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністром оборони України.

26. Інструкція про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністра оборони України від 22 жовтня 2001 року № 370

26.1 Пункт 1. Особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам) та військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини (підрозділу) до місця постійної дислокації військової частини або підрозділу зі зміною місця проживання, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.

26.2 Пункт 2. Розмір підйомної допомоги визначається з окладу за основною посадою, на яку призначений військовослужбовець або яку він займав до дня прибуття військової частини (підрозділу) до нового пункту постійної дислокації, окладу за військове звання та додаткових видів грошового забезпечення на день виникнення права на отримання підйомної допомоги.

26.3 Пункт 6. Військовослужбовцям, які призначені на посади у військову частину і прибули після отримання цією військовою частиною директиви про передислокацію в інший пункт, підйомна допомога виплачується один раз - після прибуття в пункт нової постійної дислокації військової частини поза пунктом попереднього місця служби військовослужбовця.

26.4 Підпункти 4.1, 4.2 пункту 4. Підйомна допомога офіцерам, прапорщикам (мічманам) і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, виплачується тим, які переїхали у зв'язку з призначенням на посади, - за новим місцем служби на підставі наказу про призначення і наказу командира військової частини про вступ військовослужбовця до виконання обов'язків за посадою. Тим, які переїхали у зв'язку зі зміною постійної дислокації військової частини або підрозділу, - у новому пункті постійної дислокації частини (підрозділу) на підставі наказу командира частини про прибуття до місця дислокації.

26.5 Пункт 18. Підйомна допомога, в тому числі на членів сім'ї, не виплачується: якщо місце проживання військовослужбовців у зв'язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини (підрозділу) не змінилося. В цьому випадку підйомна допомога виплачується після фактичного переїзду військовослужбовця на постійне проживання до пункту дислокації військової частини.

V.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Системний аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що підйомна допомога є одним із видів соціального забезпечення військовослужбовців та їх сімей.

Підставою для її виплати є, зокрема, директива про передислокацію в інший пункт.

Підйомна допомога виплачується особі після фактичного прибуття в пункт нової постійної дислокації військової частини.

28. Судом першої інстанції встановлено, що на виконання спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 06.05.2014 року №Д-1, станом на 12.05.2014 року позивач прибув з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя до нового місця дислокації та приступив до виконання службових обов'язків, про що свідчить витяг з наказу від 13.05.2014 року №1. До листопада 2014 року позивач перебував грошовому забезпеченні військової частини А0799, свідченням чого є наказ від 14.11.2014 року №25.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, аналізуючи вищезазначені документи, дійшов протилежного висновку про те, що ОСОБА_1 у військовій частині А0799 не перебував на службі.

29. Колегія суддів з цього приводу звертає увагу на те, що відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неперебування позивача на службі у військовій частині А0799, не зазначивши мотивів та підстав для такого висновку. Судом залишено поза увагою грошовий атестат, яким розраховано грошові виплати позивачу та взагалі не досліджено, чи відбувся переїзд позивача в інший населений пункт, і чи змінилось його фактичне місце проживання, що є підставою для виплати йому підйомної допомоги.

Частинами 4 та 5 статті 11, частиною 5 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, що діяла на момент розгляду судами першої та апеляційної інстанцій даної справи, встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає. Суд може збирати докази з власної ініціативи.

30. За правилами частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

31. Зважаючи на те, що рішення суду апеляційної інстанції не ґрунтується на повно і всебічно встановлених обставинах справи, їх належній правовій оцінці, а суд касаційної інстанції в силу приписів статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, таке рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх