Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.01.2020 року у справі №815/2220/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2020 року

Київ

справа №815/2220/16

адміністративне провадження №К/9901/29675/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року (головуючий суддя - Крусян А.В., судді - Вербицька Н.В., Джабурія О.В.)

у справі № 815/2220/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-15107"

до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ТОВ "Науково-виробничий центр "Економінформ"

про визнання незаконними дій, визнання протиправними та скасування попереджень та розпоряджень, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог

В травні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-15107" (далі - позивач, ТОВ «АТП 15107») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації (далі - відповідач, скаржник), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ТОВ "Науково-виробничий центр "Економінформ" (далі - ТОВ «НВЦ «Економінформ») в якому, з урахуванням уточнень до адміністративного позову, просило:

визнати незаконними дії Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо винесення попереджень №№ 01-42/1185, 01-42/1186, 01-42/1187, 01-42/1188, 01-42/1189 від 16.03.2016 р. щодо розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство-15107» та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією;

визнати протиправними попередження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації №№ 01-42/1185, 01-42/1186, 01-42/1187, 01-42/1188, 01-42/1189 від 16.03.2016 р. про розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією;

скасувати попередження №№ 01-42/1185, 01-42/1186, 01-42/1187, 01-42/1188, 01-42/1189 від 16.03.2016 р. щодо розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією;

визнати незаконними дії Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо винесення розпоряджень від 20.05.2016 №№ 303/А-2016, 305/А-2016, 306/А-2016, 307/А-2016 про розірвання договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 23.08.2012 № 114/12, від 04.12.2013 № 19, від 27.10.2014 № 21, № 22 та розпорядження про розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 27.10.2014 за № 23, укладених між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-15107" та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією;

визнати протиправними розпорядження від 20.05.2016 №№ 303/А-2016, 305/А-2016, 306/А-2016, 307/А-2016 про розірвання договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 23.08.2012 № 114/12, від 04.12.2013 № 19, від 27.10.2014 № 21, № 22 та розпорядження про розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 27.10.2014 за № 23, укладених між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-15107" та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією;

скасувати розпорядження від 20.05.2016 № 303/А-2016, № 305/А-2016, № 306/А-2016, № 307/А-2016 про розірвання договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 23.08.2012 № 114/12, від 04.12.2013 № 19, від 27.10.2014 № 21, № 22 та розпорядження про розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 27.10.2014 № 23, укладених між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-15107" та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією;

стягнути з відповідача судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Під час судового розгляду, 04.10.2016 ухвалою Одеського окружного адміністративного суду, яка занесена до журналу судового засідання, до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ "Науково-виробничий центр "Економінформ".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-15107" до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ТОВ "Науково-виробничий центр "Економінформ" про визнання незаконними дій, визнання протиправними та скасування попереджень та розпоряджень - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що договори на перевезення пасажирів № №21, 22, 23 від 27.10.2014, № 19 від 04.12.2012, № 114/12 від 23.08.2012, укладені між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» (далі - ТОВ «АТП 15107») на час виникнення спірних правовідносин були чинними, рішення суду про визнання вказаних правочинів чи окремих їх положень недійсними відсутні та зміни до цих договорів, зокрема, в частині, що перевізник не має права самостійно, без погодження з організатором вводити чи змінювати вартість перевезень (п.3.2.4 договорів) не вносились, відтак мали виконуватись сторонами. Також щодо недостовірності інформації стосовно наявності у позивача транспортних засобів, переобладнаних для осіб з обмеженими фізичними можливостями суд зазначив, що висновок науково-технічної експертизи та акт технічної експертизи є документами, на підставі яких здійснюється переобладнання транспортного засобу, його подальша перереєстрація та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції щодо переобладнаного транспортного засобу, та не є належними доказами переобладнання транспортних засобів для перевезення пасажирів з обмеженими фізичними можливостями. У висновках науково-технічної експертизи №№ 429292, 429289, 429291 від 15.09.2014р. зазначено, що висновки щодо погодження можливості переобладнання транспортних засобів визначають такими, що втратили чинність, якщо переобладнаний транспортний засіб не був зареєстрований (перереєстрований) у встановленому порядку органами ДАІ протягом одного року з дати затвердження висновку (т.1, а.с. 58-60). Позивачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами, що вищевказані транспортні засоби було переобладнано для перевезення пасажирів з обмеженими фізичними можливостями та проведенням подальшої перереєстрації у встановленому порядку. Відтак, суд вважав обґрунтованими доводи відповідача щодо подання ТОВ «АТП 15107» недостовірної інформації для участі у конкурсі, оскільки, незважаючи на відсутність перереєстрації транспортних засобів, які представлені на конкурс, як пристосовані для перевезення пасажирів з обмеженими фізичними можливостями, перевізником надано довідки та перелік із зазначенням транспортних засобів такими, що є пристосованими для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство - 15107» задоволено, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року скасовано.

Прийнято у справі нову постанову, якою визнано протиправними дії Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області при складанні попереджень та розпоряджень щодо розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів з товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство - 15107».

Визнано протиправними та скасовано попередження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області №№01-42/1185; 01-42/1186; 01-42/1187; 01-42/1188; 01-42/1189 від 16.03.2016 щодо розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство - 15107» та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області.

Визнано протиправними та скасовано розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 20.05.2016 №№303/А-2016; 305/А-2016; 306/А-2016; 307/А-2016 щодо розірвання договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 23.08.2012 №114/12, від 04.12.2013 №19, від 27.10.2014 №№21; 22; 23, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство-15107» та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області.

Стягнуто з Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство - 15107» судовий збір в розмірі 17362 (сімнадцять тисяч триста шістдесят дві) грн. 80коп.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та проголошуючи нове, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 04.12.2015 року в зв`язку зі змінами законодавства, відділ транспорту та морегосподарського комплексу Одеської обласної державної адміністрації повідомив ТОВ «АТП - 15107», що у зв`язку із внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015р. №240 змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» обласна державна адміністрація не здійснює регулювання тарифів на маршрутах загального користування у звичайному режимі руху. Відповідно до чинного законодавства обласна державна адміністрація, як організатор перевезень (або відповідний структурний підрозділ), не уповноважена встановлювати, затверджувати або погоджувати перевізника тарифи на послуги з перевезення пасажирів та багажу на автобусних маршрутах загального користування. В подальшому, про введення нового тарифу на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування необхідно завчасно інформувати пасажирів для уникнення соціальної напруги, а також відділ транспорту та морегосподарського комплексу Одеської обласної державної адміністрації для внесення відповідних змін у контрольні примірники паспортів маршрутів. Отже, посилання відповідача на необхідність виконання позивачем вимог щодо обов`язкового узгодження тарифів перевезення пасажирів з райдержадміністрацією згідно з договірними обов`язками заключеними до прийняття Постанови Кабінетом Міністрів України №240 від 25.03.2015 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 №1548», якою виключені повноваження органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) на автотранспортне перевезення пасажирів та багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, в приміському та міжміському внутрішньо обласному сполученні, - є протиправними. Крім того, висновки райдержадміністрації щодо надання позивачем недостовірної інформації, щодо переобладнання транспортних засобів для перевезення пасажирів з обмеженими фізичними можливостями під час проведення 07.10.2014 року конкурсу з визначення перевізників, з підстав того, що Територіальним сервісним центром №5143 Регіонального сервісного центру в Одеській області МВС України від 06.01.2016, 10.03.2016 не підтверджено інформацію, що транспортні засоби БАЗ А079.14, д/н НОМЕР_1 , БАЗ А079.14, д/н НОМЕР_2 , І-VAN А07A1-631, д/н НОМЕР_3 переобладнані для перевезення пасажирів з обмеженими фізичними можливостями, не заслуговують на увагу, оскільки дані відомості не можуть бути доказом спростування факту реального переобладнання транспорту. Під час проведення конкурсу переобладнаний транспорт представлявся комісії та належне конструктивне переобладнання автобусів для перевезення пасажирів з обмеженими фізичними можливостями підтверджується наявними в матеріалах справи висновками науково-технічної експертизи від 15.09.2014 №№429292; 429289; 429291, та актами технічної експертизи від 16.09.2014 №№004961; 004964; 004962. /т.1 а.с.58-63/.Таким чином, оскільки відповідачем до суду не надано будь-яких доказів неправильного розрахунку позивачем тарифів на перевезення пасажирів чи вартості проїзду пасажирів, доказів з приводу фактичного непереобладнання автотранспорту для перевезення пасажирів з обмеженими фізичними можливостями, тому позовні вимоги є цілком обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

В квітні 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Білгород-Дністровської районної державної адміністрації на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року, в якій, скаржник просить скасувати зазначене рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування поданої касаційної скарги Білгород-Дністровська районна державна адміністрація вказує на те, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції неправомірно здійснив посилання на пп. 2 п. «а» ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно приписів якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності. Скаржник вважає, що в даній нормі йдеться про тарифи для підприємств комунальної власності, що надають послуги відповідній територіальній громаді і ніяким чином не стосується перевезень на міжміському чи міжрайонному сполученні та надання послуг з перевезення підприємствами іншої форми власності. Крім того, скаржник зазначив, що лист відділу транспорту та морегосподарського комплексу Одеської ОДА, який суд апеляційної інстанції взяв до уваги, не є розпорядчим документом та не є наслідком подальшого прийняття відповідного розпорядчого акту облдержадміністрацією в порядку ст. 33 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», за приписами якої передбачено право голів ОДА скасовувати розпорядження голів РДА, що в даному випадку, не мало місце. Також відповідач вказує, що райдержадміністрація розрахунків збільшення вартості перевезень та прийняття нових тарифів не отримувала, а відтак, не мала можливості перевірити правильність їх нарахування. В будь - якому випадку, дана обставина не впливає на умови договорів про обов`язок перевізника погоджувати вартість перевезень з організатором. Крім того, скаржник зауважує, що прийняття КМУ постанови від 25.03.2015 № 240 не має відношення до умов договору на перевезення пасажирів та не змінює їх. До того ж п. 5.2 Договорів передбачено, що у разі внесення змін до законодавства України з питань автомобільного транспорту, що впливають на умови договору, до цього договору вносяться зміни. Тобто, після прийняття відповідних змін до законодавства зацікавлена сторона договору мала змогу звернутися з пропозицією до іншої сторони, після чого до договору мали б бути внесені зміни, в тому числі стосовно регулювання вартості перевезень. Проте, будь - яких змін до договорів, внаслідок прийнятих законодавчих змін на час виникнення спору не відбулося, судових рішень щодо визнання окремих положень договору недійсними також не було. Щодо недостовірності інформації, зазначеної позивачем у анкеті, скаржник вказав, що остаточним документом переобладнаного транспортного засобу, у відповідності до приписів Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.07.2010 № 607, є нове свідоцтво про реєстрацію. Так, згідно п. 37 Порядку власникам переобладнаних транспортних засобів видаються нові свідоцтва про реєстрацію із зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті її зміни. Відтак, акт технічної експертизи, який взято до уваги судом апеляційної інстанції, не є документом, що посвідчує переобладнаний транспортний засіб. Крім того, у висновку на кожний транспортний засіб, в прикінцевих положеннях Порядку визначено, що погодження можливості переобладнання транспортного засобу визначають таким, що втратив чинність, якщо переобладнаний транспортний засіб не був зареєстрований (перереєстрований) у встановленому порядку органами ДАІ протягом одного року з дати затвердження висновку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 червня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Сторонами відзивів чи заперечень на подану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2020 року касаційну скаргу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації призначено до касаційного розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» (далі - ТОВ «АТП 15107») є: код КВЕД 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним; код КВЕД 49.31 пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний); код КВЕД 49.39 інший пасажирський наземний транспорт; код КВЕД 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту; код КВЕД 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; код КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та ТОВ «АТП 15107» укладено договори на перевезення пасажирів №114/12 від 23.08.2012, №19 від 04.12.2012, №№21; 22, 23 від 27.10.2014 /т.1, а.с.152-177/.

Згідно п.п.2.4.1 вказаних договорів серед обов`язків перевізника щодо перевезень пасажирів та багажу є забезпечення при перевезенні пасажирів та багажу виконання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», а також Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, інших нормативних актів, паспорта маршруту, конкурсних умов, а також умов договору.

Відповідно до пп.3.2.2 договорів про організацію перевезень пасажирів на підставі встановлених тарифів перевізник розробляє таблиці вартості проїзду з дотриманням вимог діючих законодавчих та нормативних актів. Таблиці вартості проїзду погоджуються організатором, додаються до договору та розглядаються як його невід`ємна частина. Таблиці вартості проїзду, що додаються до договору при його укладанні, розраховуються виходячи із тарифів, що діяли на момент проведення конкурсу.

Відповідно до п.п.3.2.3 договорів протягом дії договору таблиці вартості проїзду можуть бути змінені:

встановлення Одеською обласною державною адміністрацією нових тарифів на перевезення пасажирів і багажу у звичайному режимі руху;

зміни перевізником форми оподаткування чи законодавчих змін розмірів оподаткування.

Згідно п.п. 3.2.4 договорів перевізник не має права самостійно (без погодження з організатором) вводити чи змінювати вартість перевезень.

01.02.2016 ТОВ «АТП 15107» подало до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації лист про зміну тарифів з 06.02.2016 на перевезення пасажирів та багажу відповідно до чинного законодавства, які будуть становити 0,41грн. за один пасажиро-кілометр без урахування податку на додану вартість та страхового збору /т.1 а.с.125/.

Згідно Переліку транспортних засобів, які пропонуються до використання на об`єктах конкурсу та Довідок, адресованих комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршрутах загального користування, TOB «АТП 15107» представлено транспортні засоби, що пристосовані для перевезення осіб з обмеженими можливостями, для роботи на автобусних маршрутах, які були об`єктами конкурсу, БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_1 (договір № 21), БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_2 (договір № 22), I-VAN А07А1-631, державний номер НОМЕР_3 (договір № 23) (а.с. 128-133).

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені транспортні засоби перебувають у користуванні TOB «АТП 15107» на підставі договорів оренди транспортних засобів № № 445-а, 446-а, 447-а від 26.07.2013, укладених з ПрАТ «ВО «Одеський консервний завод» (т.1, а.с. 43-57).

Однак, листами Територіального сервісного центру № 5143 Регіонального сервісного центру в Одеській області МВС України від 06.01.2016 (вих. № 5143/7) та від 10.03.2016 (вих. № 5143/367) не підтверджено інформацію, що транспортні засоби БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_1 (договір № 21), БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_2 договір № 22), I-VAN А07А1-631, державний номер НОМЕР_3 переобладнані для перевезення пасажирів з обмеженими фізичними можливостями (т.1, а.с. 135, 139-140).

16.03.2016 Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією винесені попередження №№01-42/1185; 01-42/1186; 01-42/1187; 01-42/1188; 01-42/1189 щодо розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування, укладених між ТОВ «АТП 15107» та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією, з підстав того, що позивачем самостійно, без погодження з райдержадміністрацією встановлено нові тарифи на перевезення пасажирів, та подана недостовірна інформація щодо наявності транспортних засобів, переобладнаних для осіб з обмеженими фізичними можливостями /т.1, а.с.6-15/.

24.03.2016 ТОВ «АТП - 15107» на адресу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації направлено листи з проханням відкликати попередження щодо розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування. При цьому позивачем було зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України №240 від 25.03.2015 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 №1548» виключено повноваження органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) на автотранспортне перевезення пасажирів та багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, в міському та міжміському внутрішньообласному сполученні /т.1, а.с.16-25/.

20.05.2016 Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією прийняті розпорядження №№303/А-2016; 305/А-2016; 306/А-2016; 307/А-2016 щодо розірвання з позивачем договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування №114/12 від 23.08.2012, №19 від 04.12.2013, №№21; 22; 23 від 27.10.2014 /т.1, а.с.149-151/.

За повідомленням відділу транспорту та морегосподарського комплексу Одеської обласної державної адміністрації від 25.05.2016 факти протиправності дій Білгород-Дністровської райдержадміністрації при винесенні повідомлень про розірвання договорів з ТОВ «АТП - 15107» розглянуті юридичним відділом апарату обласної державної адміністрації. Встановлено, що дії першого заступника голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, пов`язані з винесенням попереджень про розірвання договорів, суперечать вимогам законів України «Про місцеві державні адміністрації», «;Про місцеве самоврядування в Україні», «;Про автомобільний транспорт». З метою попередження порушення Білгород-Дністровською райдержадміністрацією діючого законодавства при виконанні функцій організатора перевезень першим заступником голови обласної державної адміністрації направлена голові райдержадміністрації вимога про внесення відповідних змін до договорів про організацію перевезень пасажирів, які укладаються райдержадміністрацією /т.1 а.с.205-206/.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно ст. 31 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III) відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Статтею 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.42 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. За приписами ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно положень ч.1 ст. ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.12.2008 р. (далі - Порядок №1081) встановлено право організатора достроково розірвати договір (позбавити дозволу) з автомобільним перевізником, зокрема, у разі порушення ним умов договору (дозволу).

Згідно з п.56 Порядку №1081 контроль за виконанням умов договору (дозволу) здійснює організатор та інші органи виконавчої влади згідно з компетенцією, за наявності відповідного звернення або доручення організатора.

Порядок переобладнання транспортних засобів затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 607 від 21.07.2010 р. (далі - Порядок № 607).

Відповідно до п.п. 5, 6, 7 Порядку № 607 для переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник подає до спеціально уповноваженої організації заяву про погодження переобладнання транспортного засобу (далі - заява про погодження), в якій зазначаються відомості про транспортний засіб, вид переобладнання, а також технічна та інша інформація, необхідна для проведення переобладнання. До заяви про погодження додаються копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та акта проведення його огляду.

Спеціально уповноважена організація розглядає заяву про погодження і визначає технічну можливість та умови (вимоги) переобладнання транспортного засобу з урахуванням того, що його конструкція повинна відповідати вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

За результатами розгляду заяви про погодження спеціально уповноважена організація видає документ про погодження або надає обґрунтовану відмову в погодженні переобладнання транспортного засобу.

Згідно п.п. 8, 10-12 Порядку № 607 до спеціально уповноважених організацій належать: державне підприємство "ДержавтотрансНДІпроект"; Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС. Строк дії документа про погодження становить один рік з дня його видачі. Спеціально уповноважена організація надсилає МВС у встановленому порядку інформацію про виданий документ про погодження для внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції. Власник транспортного засобу або його представник забезпечує переобладнання транспортного засобу відповідно до умов (вимог), викладених у документі про погодження.

Пунктом 13 Порядку № 607 передбачено, що після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі - заява про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається: акт технічної експертизи або сертифікат відповідності - для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

Згідно п.18 вказаного Порядку перереєстрація транспортного засобу, що переобладнаний, проводиться реєстраційно-екзаменаційним підрозділом Державтоінспекції МВС відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 р. (далі - Порядок № 1388)

Відповідно до п.33 Порядку № 1388 перереєстрація транспортних засобів проводиться, зокрема, у разі переобладнання транспортного засобу.

Власникам переобладнаних транспортних засобів видаються нові свідоцтва про реєстрацію із зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті її зміни (Абзац 7 п. 37 Порядку № 1388).

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Суд зауважує, що визначальність регулювання відносин автомобільного перевізника з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування саме умовами договору, що укладений між ними, застережено приписами статті 31 Закону № 2344-III.

Обов`язковість умов договорів у справі, а також визнання їх недійсними не оспорюється сторонами у даних спірних правовідносинах, що, відтак, підтверджує чинність умов договорів, а також неухильне виконання зобов`язань за даними договорами.

Суд, беручи до уваги постанову Кабінету Міністрів України № 240 від 25.03.2015 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 №1548», водночас зазначає, що відносини між автомобільним перевізником та органом виконавчої влади та місцевого самоврядування мають договірний характер, згідно приписів Закону № 2344-III та, враховуючи норми цивільного законодавства, тягнуть за собою настання конкретних правових наслідків у разі порушення умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та ТОВ «АТП 15107» укладено договори на перевезення пасажирів №114/12 від 23.08.2012, №19 від 04.12.2012, №№21; 22, 23 від 27.10.2014, п.п. 3.2.4 яких визначено заборону перевізнику самостійно (без погодження з організатором) вводити чи змінювати вартість перевезень.

Проте, 01.02.2016 ТОВ «АТП 15107» подало до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації лист про зміну тарифів з 06.02.2016 на перевезення пасажирів та багажу відповідно до чинного законодавства, які будуть становити 0,41грн. за один пасажиро-кілометр без урахування податку на додану вартість та страхового збору, чим, безпосередньо, порушило умови укладених договорів в частині обов`язкового погодження зміни вартості перевезень.

Таким чином, враховуючи викладене, Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов хибних висновків щодо протиправності дій відповідача в частині винесення розпоряджень про розірвання договорів з позивачем.

Суд також вважає такими, що заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що прийняття 25.03.2015 Кабінетом Міністрів України Постанови № 240, не скасовує приписи пп. 3.2.4 договорів, а лише надає право позивачу реалізувати приписи п. 5.2 договорів щодо ініціювання внесення відповідних змін у зв`язку з прийняттям даного нормативно - правового акту, що впливає на умови договору в частині погодження з відповідачем зміни вартості перевезень.

Стосовно доводів відповідача щодо подання позивачем недостовірної інформації стосовно наявності транспортних засобів, переобладнаних для осіб з обмеженими фізичними можливостями, То Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Висновки науково-технічної експертизи №№ 429292, 429289, 429291 від 15.09.2014, у відповідності до пункту 13 Порядку № 607, є лише результатом оцінювання спеціально уповноваженою організацією відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України.

Завершальною ж процедурою проведення переобладнання транспортних засобів, згідно приписів п.33 Порядку № 1388, є їх перереєстрація, із видачею нових свідоцтв про реєстрацію та зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті її зміни.

Крім того, Прикінцевими положеннями вищенаведених висновків науково-технічної експертизи №№ 429292, 429289, 429291 від 15.09.2014 передбачено, що висновки щодо погодження можливості переобладнання транспортних засобів визначають такими, що втратили чинність, якщо переобладнаний транспортний засіб не був зареєстрований (перереєстрований) у встановленому порядку органами ДАІ протягом одного року з дати затвердження висновку, а відтак і підтверджує обов`язковість виконання приписів п.33 Порядку № 1388.

Відтак, Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами, що вищевказані транспортні засоби було переобладнано для перевезення пасажирів з обмеженими фізичними можливостями та проведенням подальшої перереєстрації у встановленому порядку.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції скасовано правильне по суті та законне рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частин.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 345, п.4 ч.1.ст.349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації задовольнити повністю.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року - скасувати.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

Н. В. Шевцова