Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2018 року

Київ

справа №815/3837/16

адміністративне провадження №К/9901/41845/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Раф-Плюс" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 (суддя - Танцюра К.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 (судді: Димерлій О.О. (головуючий), Єщенко О.Є., Вербицька Н.В.) у справі №815/3837/16 за позовом ТОВ "Раф-Плюс" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Раф-Плюс" (далі - позивач, ТОВ "Раф-Плюс) звернулось до суду з позовом до Державної податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування наказу "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "РАФ-ПЛЮС" №866 від 29.07.2016.

2. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Раф-Плюс" зазначило, що предмет призначеної згідно з спірним наказом податкової перевірки відтворює питання, охоплені попередніми податковими перевірками платника, висновки яких відображені в відповідних актах що суперечить приписам абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України. Крім того, працівниками ДПІ у Приморському районі м. Одеси, які прибули для проведення позапланової перевірки 02.08.2016, директора ТОВ «РАФ-ПЛЮС» ОСОБА_3 було лише ознайомлено з копією наказу №866 від 29.07.2016, всупереч вимогам Податкового кодексу копію наказу вручено не було, що послугувало додаткової підставою для недопущення працівників податкової до проведення позапланової перевірки, а також службове посвідчення працівника, яке було пред'явлено директору ТОВ «РАФ-ПЛЮС» закінчило свій строк дії, а посада особи, яка зазначена у службовому посвідченні не відповідала посаді, яка була зазначена в направленні на проведення перевірки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскаржуваний наказ прийнятий на виконання ухвали Приморського районного суду слідчого судді від 21 липня 2016 року у справі №522/522/5458/16-к у кримінальному провадженні №32016160000000017 від 17 лютого 2016 року, а отже, враховуючи що перевірка позивача була проведена відповідно до постанови слідчого органу (на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України) та у межах порушеної кримінальної справи обмеження у підставах проведення перевірки підприємства позивача, визначені ПК України не можуть бути застосовані до цих правовідносин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Раф-Плюс".

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту другого частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.07.2016 ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, прийнято наказ №866 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "РАФ-ПЛЮС" по взаємовідносинам з ТОВ "Катерина", ПП "Рідний Беріг", ПП "Діна", ТОВ "Юніал", ТОВ"Євротехноком", за період з 01.06.2013 по 01.05.2016.

Вказаний наказ №866 від 29.07.2016 прийнятий на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси про задоволення клопотання слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області про надання дозволу на проведення позапланової виїзної документальної перевірки в рамках кримінального провадження №32016160000000017 від 17.02.2016, якою надано дозвіл на проведення позапланової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ "РАФ-ПЛЮС" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із контрагентами у тому числі ТОВ "Катерина", ПП "Рідний Беріг", ПП "Діна", ТОВ "Юніал", ТОВ "Євротехноком" за період з 01.06.2013 по 01.05.2016.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на порушення здійснені контролюючим органом, які на його думку допущено відповідачем, та вказує на неврахування судами доводів позивача відносно того, що положення пункту 78.2 стаття 78 Податкового кодексу України були доповнені абзацом 2, приписи якого, набули чинності 01.01.2015 та відповідно до якого, контролюючим органом забороняється проводити позапланові перевірки, на підставі 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, якщо питання, що є предметом перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

9. Відповідачем відзиву (заперечення) на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 75.1. статті 75

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

10.2 Стаття 78

10.2.1 Підпункт 78.1.11 пункту 78.1. статті 78

Документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону

10.2.2. Пункт 78.2

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Положення пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України доповнено абзацом 2 (приписи якого набули чинності 01.01.2015), відповідно до якого, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Тобто, норми абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до норм абзацу 1 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, та носять імперативний характер, тобто є обов'язковими для виконання контролюючим органом.

Колегія суддів зазначає, що абзац другий пункту 78.2 статті 78 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не забороняє проводити документальну позапланову перевірку, зокрема, на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України за період, який раніше перевірявся, якщо предметом перевірки будуть інші питання, не охоплені попередніми перевірками, але при цьому чітко визначені в наказі контролюючого органу.

13. Разом з тим, поза увагою судових інстанцій залишилось недосліджене питання щодо заборони встановленої абзацом 2 пункту 78.2 статті 78 ПК України, при призначенні позапланової виїзної документальної перевірки позивача, до предмету якої входять у тому числі питання, що були охоплені під час попередніх перевірок позивача.

14. Крім того, судами не спростовано доводи позивача щодо відсутності у контролюючого органу правових підстав для призначення та проведення перевірки, предмет якої був охоплений під час попередніх перевірок позивача. Тобто судами не спростовано обставини наведені позивачем, що відповідно до пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України обмежують податковий орган у праві провести перевірку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що перевірка позивача була проведена відповідно до постанови слідчого органу (на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України) та у межах порушеної кримінальної справи №522/522/5458/16-к, тому, обмеження у підставах проведення перевірки підприємства позивача, визначені ПК України не можуть бути застосовані до цих правовідносин.

Частиною 7 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Разом з тим, органи фіскальної служби та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі прийнятті наказів про проведення позапланової перевірки, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України, та не допускати згідно зі статтею 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

З огляду на викладене, контролюючий орган при прийнятті рішень щодо проведення перевірок зобов'язаний дотримуватися приписів пункту 78.2 статті 78 ПК України, згідно з якими контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. За змістом частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

17. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

18. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Таким чином, з'ясуванню підлягають питання щодо відповідності спірного наказу вимогам абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 ПК України, яка є спеціальною по відношенню до пункту 78.1, на підставі якою призначено перевірку. При цьому, дослідженню підлягають питання щодо періодів перевірки та чи охоплювалися такі питання попередніми перевірками, тобто наявність у спірному наказі розмежування періодів перевірки та чіткого визначення кола питань.

21. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

22. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

23. З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин які мають визначальне значення для правильного вирішення спору по суті, допустили порушення норм матеріального та процесуального права, а тому рішення судів ухваленні з порушенням положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, яка діяла на момент вчинення судом процесуальної дії) щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Раф-Плюс" задовольнити частково.

Скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 у справі №815/3837/16, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду