Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.03.2018 року у справі №727/5409/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2018 року

Київ

справа №727/5409/17

провадження №К/9901/30547/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою Чернівецької міської ради на постанову Шевченківського районного суду міста Чернівці у складі судді Чебан В.М. від 4 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Боровицького О.А., Матохнюка Д.Б., Сапальової Т.В. від 31 січня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Чернівецької міської ради, у якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 39 рішення Чернівецької міської ради від 12 квітня 2017 року «Про розгляд звернень громадян щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, надання дозволів на складання проектів відведення і затвердження проектів відведення земельних ділянок в оренду, визнання такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань».

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 04 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 39 рішення Чернівецької міської ради від 12 квітня 2017 року «Про розгляд звернень громадян щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, надання дозволів на складання проектів відведення і затвердження проектів відведення земельних ділянок в оренду, визнання такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань».

3. Рішення судів мотивовано тим, що Чернівецькою міською радою при розгляді заяви ОСОБА_2 про поновлення терміну дії договору оренди землі не враховані норми чинного законодавства України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Чернівецька міська рада звернулась із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 жовтня 2009 року між ОСОБА_2 та Чернівецькою міською радою укладено договір оренди землі № 6122, відповідно до якого позивач є користувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0656 га, із цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

12 квітня 2017 року Чернівецькою міською радою прийнято рішення № 673 «Про розгляд звернень громадян щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, надання дозволів на складання проектів відведення та затвердження проектів відведення земельних ділянок в оренду, визнання такими, що втратили чинність і внесення змін до окремих рішень з цих питань», пунктом 39 якого вирішено відмовити ОСОБА_2 у поновленні терміну оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0656 га, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, у зв'язку з тим, що частина земельної ділянки перебуває у межах «червоних ліній» та відноситься до земель загального користування.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що приймаючи у спірній частині рішення від 12 квітня 2017 року № 673 «Про розгляд звернень громадян щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, надання дозволів на складання проектів відведення та затвердження проектів відведення земельних ділянок в оренду, визнання такими, що втратили чинність і внесення змін до окремих рішень з цих питань», Чернівецька міська рада діяла на законних підставах.

7. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2, посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

8. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

9. Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

10. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

11. Відповідно до частини другої статті 4 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

12. Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

13. За правилами пункту 1 частини другої статті 17 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

14. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

15. Згідно статті 5 Земельного кодексу України одним із принципів земельного законодавства є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

16. За змістом частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

17. Відповідно до частини першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

18. За змістом пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

19. У частині першій статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

21. З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб'єктами, та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки не притаманні адміністративним правовідносинам, натомість - притаманні цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб'єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді.

22. Фактично предметом позову у цій справі є право орендаря на поновлення строку договору оренди, предметом судового розгляду є спір між сторонами у договірних відносинах.

23. Ураховуючи наведене, суди дійшли помилкового висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій та закриття провадження у справі.

25. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року (справа № 539/1957/16-а).

Керуючись статтями 341, 345, 351, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чернівецької міської ради - задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду міста Чернівці від 4 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року - скасувати.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Роз'яснити позивачеві право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців