Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року

м. Київ

справа №826/13722/18

адміністративне провадження № К/9901/14235/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Желтобрюх І.Л., Блажівської Н.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2021 року (головуючий суддя Чаку Є.В., судді - Сорочко Є.О., Коротких А.Ю.) у справі за позовом Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року Консорціум «Військово-будівельна індустрія» звернувся до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 вересня 2015 року № 0006091501, від 23 березня 2016 року № 0005701201, від 8 червня 2016 року № 0011671201, від 7 липня 2016 року № 0017571201, від 21 листопада 2017 року № 0180541201 та № 0041291201, від 20 грудня 2017 року № 0112711201 та №0112721201.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху, як таку, що подана з порушенням встановлених строків для апеляційного оскарження, та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для направлення на адресу суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав пропуску останнього.

22 березня 2021 року на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху скаржником до суду апеляційної інстанції подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Вказане клопотання обґрунтовувалося тим, що позивач дізнався про наявність рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року лише 11 січня 2021 року зі змісту отриманого листа податкового органу на поданий запит. Крім того, скаржник зазначив, що підпис, який міститься на рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення належить невстановленій особі. Також позивач зазначив, що знаючи, що у суді першої інстанції знаходиться дана адміністративна справа, періодично заходив на сайт Єдиного державного реєстру судових рішень, щоб пересвідчитись у наявності чи відсутності судового рішення по справі. Проте, рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень зміг отримати лише після відповіді Головного управління Державної податкової служби у м. Києві. До цього часу наявність судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень не відображалась.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Консорціуму "Військово-будівельна індустрія" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року відмовлено.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копію рішення суду першої інстанції було направлено на адресу позивача, вказану ним у позові, яка є юридичною адресою вказаного підприємства згідно ЄДРПОУ, 15 червня 2020 року та остання отримана представником позивача за довіреністю 25 червня 2020 року, що підтверджується, в тому числі, і підписом працівника поштового зв`язку. Крім того, оскаржуване позивачем рішення було опубліковано 1 червня 2020 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень, проте, з апеляційною скаргою позивач звернувся 9 лютого 2021 року, тобто після спливу більш ніж семи місяців. Доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою позивач не надав.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Консорціум «Військово- будівельна індустрія» подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду апеляційної інстанції зроблені з порушенням норм процесуального права, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Таким чином, оскільки представником позивача у позовній заяві зазначено офіційну електронну адресу позивача і його представника, тому на думку позивача, згідно із частиною п`ятою статті 251 КАС України, місцевий суд в першу чергу зобов`язаний був надіслати рішення від 29 травня 2020 року на електронну адресу позивача та представника позивача і лише при відсутності електронної адреси надіслати таке рішення на поштову адресу. Крім того, скаржником вказано, що за адресою м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6 зареєстровано Міністерство оборони України та сотні підприємств, отримати оскаржуване рішення замість позивача міг будь-хто. Також у касаційній скарзі позивач зазначає, що підпис, який міститься на повідомленні №0105105239544, належить невстановленій особі, то останній позбавлений можливості встановити хто отримав повідомлення. Скаржник також зазначає, що ним до суду апеляційної інстанції було надано докази пошуку судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень, проте суд не надав їм належної оцінки, зазначивши лише про не відповідність задання параметрів справи.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Порядок і строки апеляційного оскарження рішень суду першої інстанції визначені статтею 295 КАС України. Так, відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За перевіркою матеріалів справи, предметом апеляційного оскарження є рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року. Копія вказаної рішення отримана представником позивача 25 червня 2020 року, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.160). Апеляційна ж скарга на вказане рішення, за підписом представника позивача, адвоката Р.Б. Тернового, подана до суду першої інстанції 9 лютого 2021 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження.

За приписами частини сьомої статті 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до частини одинадцятої статті 251 КАС України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Згідно із пунктом 89 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 (далі - Правила) реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред`явлення ними паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина, інших документів, що посвідчують особу згідно із законодавством.

Пунктом 90 Правил передбачено, що адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку.

Довіреність на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом може бути посвідчена нотаріально, посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання. Після пред`явлення оригіналу довіреності її копія залишається в об`єкті поштового зв`язку.

Відповідно до пункту 94 Порядку, доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил.

Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об`єкта поштового зв`язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

У разі вручення рекомендованих поштових відправлень, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про надходження поштових відправлень з використанням абонентської поштової скриньки згідно з укладеним договором датою вручення вважається дата їх вкладення до скриньки.

Відправлення "EMS", адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, у приміщенні адресата.

З наведеного вбачається, що абонент самостійно визначає як організувати відносини з оператором поштового зв`язку, щоб забезпечити отримання надісланої йому кореспонденції.

Застосовуючи ці положення у контексті обставин справи, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Надсилання копії рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням юридичної особи, вказаним останньою у адміністративному позові, є належним виконанням обов`язків судом першої інстанції щодо інформування сторони у справі. При цьому відносини між оператором поштового зв`язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника.

У суду відсутні підставі не приймати повідомлення про вручення поштового відправлення як належне.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2018 року (справа № 826/10826/14), від 18 жовтня 2018 року (справа № 821/818/16).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції надіслано копію рішення від 29 травня 2020 року на адресу позивача рекомендованим листом і останнє отримано, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с. 160).

Крім того, з рекомендованих повідомлень про вручення №0105105239544 згідно якого представник позивача отримав копію рішення суду першої інстанції від 29 травня 2020 року та №0102932350995 згідно якого представник позивача отримав копії ухвал суду апеляційної інстанції від 18 лютого 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху і відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову (а.с. 201), отримання яких Консорціум «Військово- будівельна індустрія» не заперечує вбачається, що вони підписані одним і тим же представником.

Таким чином, враховуючи вище викладені обставини, посилання скаржника на те, що за адресою м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6 зареєстровано Міністерство оборони України та сотні підприємств, отримати оскаржуване рішення замість позивача міг будь-хто, є безпідставними.

Що стосується посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуально права, а саме при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано приписи частини п`ятої статті 251 КАС України, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною п`ятою статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Згідно із частиною шостою статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

За приписами підпункту 15.15 підпункту 15 пункту 1 зазначеного розділу КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Питання належності вручення процесуальних документів учасникам справи було предметом неодноразового аналізу Верховним Судом. Так, зокрема у постановах від 1 липня 2021 року (справи № 522/3546/20, №802/118/17-а), від 17 червня 2021 року (справа № 420/2097/20), від 9 квітня 2021 року (справа №500/90/19), 31 березня 2021 року (справа № 240/13092/20), від 28 січня 2021 року (справа № 260/1888/20), від 31 жовтня 2019 року (справа № 760/22516/18) Верховний Суд зазначив про необхідність застосування саме положень підпункту 15.15 пункту 15 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України та вручення судових рішень судами в паперовій формі.

Крім того, у матеріалах справи відсутні заяви Консорціум «Військово-будівельна індустрія» щодо направлення копій судових рішень на його електронну адресу.

Також колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до статті 2 Закону України від 22 грудня 2005 року №3262-IV «Про доступ до судових рішень» (далі - Закон №3262-IV), усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно положень статті 3 Закону №3262-IV, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.

За приписами частин першої та другої статті 4 Закону №3262-IV, судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Необхідно зауважити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії).

У рішенні у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, а також згідно відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року на вказаному веб-порталі зареєстроване 29 травня 2020 року та оприлюднене у вільному доступі 1 червня 2020 року.

Отже, з 1 червня 2020 року позивач мав можливість ознайомитися з текстом вказаного судового рішення та звернутися до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в межах встановленого статтею 295 КАС України строку.

Отже, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що доводи скаржника стосовно того, що наявність судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень не відображалась, є необґрунтованими. Невірне задання параметрів справи в Єдиному державного реєстрі судових рішень не може свідчити про поважність підстав пропуску строку.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд погоджуються з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для поновлення пропущеного позивачем строку на апеляційне оскарження.

Крім того, аналізуючи посилання скаржника на практику Верховного Суду у справі №222/1402/16-а, колегія суддів вважає безпідставними, адже обставини у цій справі є відмінними.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду про відсутність поважних причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження.

Необхідно зауважити на тому, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду та строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Таким чином, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх