ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2018 року

Київ

справа №700/242/17

адміністративне провадження №К/9901/44091/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Лисянського районного суду Черкаської області в складі судді Яценко Г.М. від 22 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О., Троян Н.М. від 01 серпня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, в якому просив суд: визнати дії та бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача про перерахунок та виплату пенсії протиправними; зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90%, виходячи із зарплати, зазначеної у довідці прокуратури Черкаської області за № 18/179вих.16 від 21 вересня 2016 року, починаючи з 1 січня 2016 року без обмеження максимального розміру пенсії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії, відповідно до довідки від 21.09.2016 року №18/179вих.16, виданої прокуратурою Черкаської області.

Листом від 05.10.2016 року Звенигородське об'єднане управління пенсійного фонду України повідомило позивача про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі поданої позивачем довідки, оскільки позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а не відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Крім того, у листі зазначено, що останнім місцем роботи позивача була Лисянська районна рада, де він займав посаду головного спеціаліста з юридичних питань, тому підставою для перерахунку пенсії може бути лише довідка з зазначеної установи. В листі також зазначено, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», а тому з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеним законом не призначаються. Також, на день звернення із заявою до відповідача вислуга років позивача становить менше ніж передбачено ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Позивач вважає, що закріплені Конституцією України права особи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. Закони та нормативні акти не мають зворотної сили в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність. Право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру») та є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню навіть при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів.

Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 22 червня 2017 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з тих підстав, що з 15 липня 2015 року чинним законодавством не передбачено підстав для перерахунку пенсій працівникам прокуратури відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року, змінено мотивувальну частину постанови Лисянського районного суду Черкаської області від 22 червня 2017 року щодо підстав та мотивів відмови у задоволенні адміністративного позову.

У решті постанову суду залишено без змін.

Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», так як отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись з постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 22 червня 2017 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати наведене рішення суду апеляційної інстанції та задовольнити позовні вимоги.

У касаційній скарзі скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що з органів прокуратури позивач звільнений в порядку дисциплінарного стягнення без позбавлення класного чину та до кримінальної відповідальності не притягався, а тому має право на перерахунок пенсії.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 700/242/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.

У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 06 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Берназюка Я.О.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. від 23 травня 2018 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 22 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те що, позивач є пенсіонером за віком та відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» отримує пенсію.

27.09.2016 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку його пенсії відповідно до довідки від 21.09.2016 року №18/179вих.16, виданої прокуратурою Черкаської області.

Листом від 05.10.2016 року Звенигородське об'єднане управління Пенсійного фонду України повідомило позивача про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі поданої позивачем довідки, оскільки позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а не відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Крім того, у листі зазначено, що останнім місцем роботи позивача була Лисянська районна рада, де він займав посаду головного спеціаліста з юридичних питань, тому підставою для перерахунку пенсії може бути лише довідка з зазначеної установи.

Позивач з 2002 року отримував пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

У 2006 році пенсію позивача на підставі поданої ним заяви було перераховано у зв'язку з переходом на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від заробітку.

У подальшому у 2012 році проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та у зв'язку із змінами відповідно до постанови КМ України № 505 від 31.05.2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

З квітня 2013 року по березень 2014 року позивачу виплачувалась пенсія у розмірі 80% від суми місячної зарплати.

З квітня 2014 року пенсійну справу позивача було приведено у відповідність до вимог чинного законодавства України та переведено на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» внаслідок виявлення факту неправомірності отримання позивачем пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», оскільки останнього було звільнено з прокуратури на підставі ст. 8, п.5 ст. 9 Дисциплінарного статуту прокуратури.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Крім того, зазначена норма закону містить пункт, відповідно до якого, особи, звільнені з роботи в порядку дисциплінарного стягнення з позбавленням класного чину або позбавлені класного чину за вироком суду, втрачають право на пенсійне забезпечення за вислугою років. Право на одержання пенсії, передбаченої цією статтею, позбавляються також особи, звільнені з роботи у зв'язку з засудженням за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, або притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією. У таких випадках пенсія прокурорам і слідчим призначається на загальних підставах.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що пенсійний орган правомірно відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі поданої позивачем заяви від 27.09.2016 року про перерахунок пенсії, оскільки позивач не отримує пенсію відповідно до зазначеного Закону, який є спеціальним і регламентує порядок призначення і перерахунку пенсії лише працівникам прокуратури та, як наслідок, не має права на перерахунок пенсії за зазначеним Законом.

Крім того суд касаційної інстанції також враховує ту обставину, що з 01 січня 2015 року по 15 липня 2015 року, згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі за текстом - Закон № 76-VII): «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»; частина тринадцята цієї статті залишена без змін.

Тобто, з 01 січня 2015 року фактично було зупинено право на перерахунок призначених пенсії працівникам органів прокуратури, яке ґрунтувалося на частині вісімнадцятій статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

З 15 липня 2015 року і дотепер, чинним є Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі за текстом - Закон № 1697-VII), згідно з Прикінцевими положеннями якого визнано таким, що втратив чинність Закон № 1789-ХІІ, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.

Таким чином, у випадку перерахунку призначеної пенсії працівникам органів прокуратури таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може ґрунтуватися на законі, який втратив чинність.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Тому рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 22 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко