ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 500/2501/19

адміністративне провадження № К/9901/15321/20, К/9901/22241/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О. В.,

суддів: Білак М. В., Жука А. В.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №500/2501/19

за позовом ОСОБА_1 до ДФС України, Волинської митниці Держмитслужби про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на публічній службі, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Волинської митниці Держмитслужби та ДФС України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року (прийняте у складі головуючого судді Чепенюк О. В. ) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Шавеля Р. М., суддів: Улицького В. З. та Кузьмича С. М. )

УСТАНОВИЛ:

І. Суть спору

1.31 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 (в особі представника адвоката Мартинюка Т. Б. ) звернувся до суду з позовом, в якому, із урахуванням поданої заяви про зміну і предмету позову, просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача ДФС України щодо затримки виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі №819/847/16 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі;

1.2. стягнути з Волинської митниці ДФС суму середнього заробітку за час затримки виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 819/847/16 в частині поновлення на роботі, у розмірі 196377 грн. 30 коп.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

2. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 819/847/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправним та скасовано пп.1.2 п.1 наказу ДФС України № 718 від 18 вересня 2015 року "Про результати перевірок митниць ДФС"; визнано протиправними та скасовано наказ ДФС України № 93-ДС від 11 липня 2016 року "Про звільнення ОСОБА_1" та наказ Волинської митниці ДФС № 612-о від 12 липня 2016 року "Про оголошення наказу ДФС України № 93-ДС від 11 липня 2016 року"; поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Волинської митниці ДФС; стягнуто з Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 22443 грн. 12 коп. Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Волинської митниці ДФС та стягнення на його користь заробітної плати за один місяць в розмірі 5877
грн. 96 коп. допущена до негайного виконання.

2.1.09 жовтня 2017 року за вказаним судовим рішенням видано виконавчий лист по справі № 819/847/16.

2.2. Виконавчий лист було пред'явлено позивачем до примусового виконання та 04 вересня 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р. Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59955766 та надіслано до ДФС України, яка отримана вказаним адресатом 12 вересня 2019 року.

2.3. На виконання постанови суду від 09 листопада 2016 року у справі №819/847/16, ураховуючи постанову від 04 вересня 2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 59955766, відповідачем ДФС України винесено наказ № 1674-0 від 21 жовтня 2019 року, яким скасовано пп.1.2 п.1 наказу ДФС України № 718 від 18 вересня 2015 року "Про результати перевірок митниці ДФС"; скасовано наказ ДФС № 93-ДС від 11 липня 2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"; поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Волинської митниці ДФС.

2.4. Крім того, 21 жовтня 2019 року відповідачем ДФС України винесено наказ № 1675-0 "Про звільнення ОСОБА_1", яким звільнено ОСОБА_1, першого заступника начальника Волинської митниці ДФС, у порядку переведення до ДФС України, п.5 ст.36 КЗпП України; доручено керівнику Волинської митниці ДФС забезпечити проведення розрахунку з ОСОБА_1 згідно з діючим законодавством.

2.5. Наказом Волинської митниці ДФС № 667-о від 23 жовтня 2019 року "Про оголошення наказів ДФС України від 21 жовтня 2019 року № 1674-о, № 1675-о":

- оголошено наказ ДФС № 1674-0 від 21 жовтня 2019 року "Про виконання рішення суду" щодо скасування пп.1.2 п.1 наказу ДФС № 718 від 18 вересня 2015 року "Про результати перевірок митниці ДФС"; скасування наказу ДФС № 93-ДС від 11 липня 2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"; поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Волинської митниці ДФС;

- оголошено наказ ДФС України № 1675-о від 21 жовтня 2019 року "Про звільнення ОСОБА_1" щодо звільнення ОСОБА_1, першого заступника начальника Волинської митниці ДФС, у порядку переведення до ДФС України, п.5 ст.36 КЗпП України;

- скасовано наказ Волинської митниці ДФС № 612-о від 12 липня 2016 року "Про оголошення наказу ДФС № 93-ДС від 11 липня 2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";

- наказано виплатити ОСОБА_1 22443 грн. 12 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

2.6. На підставі вказаного наказу ОСОБА_1 виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу, що стверджується копією платіжного доручення № 1673 від 28 жовтня 2019 року.

2.7. Згідно наведених наказів вчинені відповідні записи № 36 і 37 у трудовій книжці позивача.

2.8. Суди встановили, що на виконання рішення суду від 09 листопада 2016 року позивача поновлено на роботі із значною затримкою (21 жовтня 2019 року), при цьому час такої затримки тривав з 10 листопада 2016 року по 21 жовтня 2019 року.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року, позов задоволено.

3.1. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо затримки виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 819/847/16 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

3.2. Стягнуто з Волинської митниці ДФС суму середнього заробітку за час затримки виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 819/847/16 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, у розмірі 196377,30 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

3.3. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з приписів частини 2 статті 19, статті 43 Конституції України, статей 235, 236 КЗпП України, статей 14, 370, 371 КАС України та керувалися тим, що рішення судів про поновлення на роботі є обов'язковими та виконуються негайно. Обов'язок ДФС України щодо виконання рішення суду від 09 листопада 2016 року виник з дня ухвалення рішення про поновлення позивача на роботі, однак фактично його виконання відбулось лише 21 жовтня 2019 року шляхом прийняття наказу № 1674-о "Про виконання рішення суду", яким ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника начальника Волинської митниці ДФС.

3.4. Суди вважали, що у даному випадку мала місце затримка суб'єктом владних повноважень виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, що зумовлює наявність у позивача права на отримання середнього заробітку за час затримки в силу приписів статті 236 КЗпП України.

3.5. Встановлено, що наказ про поновлення позивача на публічній службі було видано ДФС України 21 жовтня 2019 року.

IV. Касаційне оскарження

4. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідачі подали до Верховного Суду касаційні скарги.

4.1. Посилаючись на пункти 3 та 4 частини 4 статті 328 КАС України, відповідачі вказують на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права щодо строку звернення до суду з позовом у подібних правовідносинах.

4.2. В обґрунтування касаційних скарг вказують, що суди не взяли до уваги, що позивачу було відомо з постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року та з виконавчого листа виданого 09 жовтня 2017 року про порушення, на його думку, права на поновлення на посаді.

4.3. У зв'язку із наведеним відповідачі просять скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення.

5. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

6. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

7. В силу статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

8. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

9. Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

10. Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

11. Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

12. Згідно з частиною 3 статті 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

13. За статтею статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

14. Пунктом 3 частини 1 статті 371 КАС України встановлено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

15. Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

VI. Позиція Верховного Суду

16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

17. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

19. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

20. Як було зазначено вище, приписами статті 236 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

21. Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

22. Положення статті 236 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання заробітної плати чи неможливості працевлаштуватись.

23. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року (справа № 552/3404/17).

24. Як свідчать встановлені обставини справи, постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 819/847/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року позивача поновлено на посаді першого заступника начальника Волинської митниці ДФС. Постанова суду в частині, зокрема, поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Волинської митниці ДФС допущена до негайного виконання.

25. Відповідно до пункту 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України від
06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.

26. Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15,"..законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися. Виходячи з лексичного значення (тлумачення) поняття "затримка", як "зволікання ", "проволока", за змістом норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення".

27. Обов'язок ДФС України щодо виконання рішення суду від 09 листопада 2016 року виник з дня ухвалення рішення про поновлення позивача на роботі, однак фактичне його виконання відбулось лише 21 жовтня 2019 року із виданням наказу №1674-о "Про виконання рішення суду", яким ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника начальника Волинської митниці ДФС.

28. В свою чергу, наказ про поновлення позивача на публічній службі було видано ДФС України 21 жовтня 2019 року, що є датою належного виконання судового рішення.

29. Доводи касаційних скарг таких висновків не спростовують.

30. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

31. Згідно з статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. З урахуванням викладеного, зважаючи на приписи статей 349, 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишити без змін.

VIІ. Судові витрати

33. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Волинської митниці Держмитслужби та ДФС України - залишити без задоволення.

2. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіО. В. Калашнікова М. В. Білак А. В. Жук