ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року

м. Київ

справа №620/1860/19

адміністративне провадження №К/9901/1761/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 у складі колегії суддів: Губської Л. В., Карпушової О. В., Степанюка А. Г. у справі № 620/1860/19 за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про застосування заходів реагування, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось до суду із вказаним позовом до Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життя та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі Будинку культури Малодівицької селищної ради, за адресою: вул. Героїв Війни, 45-А, с. Велика Дівиця, Прилуцький район, Чернігівська область.

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.1. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 апеляційну скаргу позивача задоволено та скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на підставі наказу від 20.03.2017 № 70 «Про організацію планових заходів державного нагляду (контролю)», затверджено план заходів державного нагляду (контролю) у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки стосовно об`єктів, що перебувають у власності, володінні, користуванні центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та непідприємницьких товариств і установ, на ІІ квартал 2019 року.

3.2. У період з 24.04.2019 по 11.05.2019 на підставі зазначеного наказу та посвідчення на проведення перевірки від 24.04.2019 № 300 посадовими особами позивача проведено планову перевірку з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Малодівицької селищної ради.

3.3. За результатами проведеної перевірки складено акт від 11.05.2019 № 305 яким зафіксовані 20 виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей

3.4. У ході перевірки виявлені наступні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей:

- дерев`яні елементи горищного покриття будівлі будинку культури не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п. 2.5. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- будівлю будинку культури не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено п. 1.21. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Блискавкозахист - сукупність заходів і технічних засобів для охорони будівель, споруд, обладнання та електричних пристроїв від дії блискавки. Прямий удар блискавки зумовлює миттєве нагрівання струмопровідних конструкцій до температури плавлення або навіть випару, вибуху чи розщеплення непровідних конструкцій, вибуху будинків і будівель. Відсутність пристроїв блискавкозахисту загрожує пожежній безпеці об`єкта. Пряме попадання блискавки по будівлі або вторинні її прояви загрожують виникненню пожежі внаслідок миттєвого нагрівання матеріалів та конструкцій, що в свою чергу створить загрозу життю та або здоров`ю людей;

- будівлю будинку культури не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділ) V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 5.3 таблиці А. 1 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей;

- у будівлі будинку культури коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, чим порушено п. 2.31 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Вимушеною евакуацією називають рух. який людина змушена здійснити аби покинути приміщення чи будівлю через виниклу небезпеку (пожежа, аварія тощо). Відсутність евакуаційного освітлення (вказання), напрямку руху до виходу перешкоджає швидкій евакуації і відповідно створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- у будівлі будинку культури не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, чим порушено п. 1.20, глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Непроведення замірів опору ізоляції електричних мереж і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замкнення електромереж створює загрозу виникнення пожежі, внаслідок якої продукти горіння і чадний газ унеможливлюють своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебувають у ній;

- будівлю будинку культури не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), чим порушено гіді. 3.6,, 3.9. глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, Відсутність первинних засобів пожежогасіння не дозволить оперативно, загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Викладене вище створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- у будівлі будинку культури в об`ємі сходової клітини між першим та другим поверхами з`єднання відгалужень та окінцювань жил електричних кабелів виконано не за допомогою паяння, опресування або затискачів, чим порушено п. 1,6. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. З`єднання жил проводів за допомогою скруток може призвести до короткого замикання електромережі. Короткі замикання здатні виникнути не тільки в дротах, а й в інших частинах електроустановок. У точці короткого замикання утворюється іскріння, яке із залежності від електричних параметрів даної мережі може досягати значних розмірів і викликати пожежу і руйнування електроустановок та інших споруд. Пожежну небезпеку представляють всілякі нещільні контакти, наприклад, в місцях приєднання проводів між собою. Нещільні контакти окислюються і створюють великий опір. Вони надмірно нагріваються і нерідко викликають запалення ізоляції проводів. Нещільні з`єднання можуть приводити ще і до іскріння, що також є можливою причиною виникнення пожеж. Швидке розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнація будівельних конструкцій будівлі створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- у будівлі будинку культури шляхи евакуації (двері евакуаційного виходу) утримуються замкненими, чим порушено п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні. Найбільш небезпечним є рух по шляхах евакуації з приміщень з масовим перебуванням людей, оскільки в даному випадку вони знаходяться в безпосередній близькості до джерела небезпеки (полум`я, дим, продукти горіння). Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху по шляхах евакуації. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам (утримання дверей замкненими створює перешкоди під час евакуації людей, то в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- у будівлі будинку культури сценічне оформлення, декорації, конструкції сценічної коробки не оброблені вогнезахисними речовинами, чим порушено п. 2.3. розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час евакуації людей і гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей.

3.5. Про виявлення вищевиявлених порушень чинного законодавства складено акт від 11.05.2019 № 305.

3.6. З метою усунення виявлених під час перевірки порушень, посадовою особою позивача складено припис від 11.05.2019 № 254, яким вимагається вжити заходів щодо усунення порушень. Для усунення частини порушень установлено строк до 11.07.2019, а до решти строк не встановлено.

3.7. Вищевказане обумовило звернення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до суду з даним позовом щодо застосування до Малодівицької селищної ради заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, зазначив, що позивач звернувся до суду із позовом 26.06.2019 - до закінчення встановленого приписом граничного строку для усунення порушень. Водночас відповідачем частково усунуто встановлені порушення, а саме: пофарбовані стаціонарні зовнішні пожежні сходи; замовлені адресні вказівники; забезпечено приміщення первинними засобами пожежогасінні (вогнегасником); розроблені інструкції про заходи пожежної безпеки; забезпечені шляхи евакуації з будинку культури відчиненими; коридори, проходи та інші шляхи евакуації забезпечені евакуаційним освітленням, будинок культури забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі. Крім того, судом окремо зазначено, що будинок культури перебуває на балансі бюджетної установи, а усунення виявлених порушень потребує значних коштів.

4.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції встановив, що незакінчення строку, встановленого у приписі, не позбавляє центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки права на звернення до адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування шляхом повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Ураховуючи виявлені порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки окремо та у їх сукупності колегія суддів апеляційного суду вказала на обгрунтованість доводів позивача про необхідність застосування заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації будівлі будинку культури Малодівицької селищної ради за адресою вул. Героїв Війни, 45-А, с. Велика Дівиця, Прилуцький район, Чернігівська область. Крім того, судом апеляційної інстанції наголошено, що часткове усунення порушень відповідачем не свідчитиме про повне уникнення загрози життю та/або здоров`ю людей.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишиити в силі рішення суду першої інстанції.

5.1. Доводи касаційної скарги, грунтуються на тому, що судом апеляційної інстанції фактично було встановлено застосування до відповідача двох заходів реагування на виявлені під час перевірки порушення - складання припису щодо усунення порушень та повного зупинення експлуатації об`єкта, що суперечить вимогам чинного законодавства. Вказане, на думку скаржника, свідчить про порушення норм матеріального права, зокрема, статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

5.2. Крім того, відповідач зазначає про те, що судом апеляційної інстанції безпідставно не взято до уваги обставини усунення ним ряду порушень, встановлених позивачем під час проведеної перевірки.

6. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому викладена незгода з доводами скаржника. Так, орган державної влади зазначає про дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення та відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Відповідно до статті 3 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

8. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Згідно з частинами першою-третьою статтею 55 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ України) забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

9.1. Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

9.2. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

10. Відповідно до статті 6 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

11. Водночас, положеннями пукнтів 1 та 12 частини першої статті 67 КЦЗ України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

12. За правилами частини другої статті 68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

13. Крім того, відповідно до статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

13.1. Частиною другою вищевказаної статті також визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

14. Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон - №877-V) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

15. Крім того, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

16. Тобто, вищевказане свідчить про те, що підставою для звернення до суду є не припис, а акт, складений за результатами проведеної перевірки.

17. Крім того, положення статті 7 Закону - № 877-V не позбавляє суб`єкта владних повноважень права скласти припис, у разі необхідності вжиття інших заходів реагування щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

18. Водночас, Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС) є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

19. Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо.

20. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

21. Колегія суддів наголошує, що відповідно до пункту 26 статті 2 КЦЗ України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

22. Тобто, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

23. При цьому, порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Законом № 877-V не визначені, отже віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб`єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

24. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у даному випадку, позивачем виявлено порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

25. Колегія суддів зазначає, що поняття «загроза життю та здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав передбачених статтею 70 КЦЗ України.

26. Указана позиція висловлена з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.06.2019 у справі № 2240/2768/18.

27. Верховний Суд уважає правильним висновок суду апеляційної інстанції стосовно того, що часткове усунення порушень відповідачем не свідчить про повне уникнення загрози життю та/або здоров`ю людей у подальшому.

28. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 1540/3837/18.

29. Крім того, посилання скаржника на позицію Верховного Суду у справі № 810/4274/17 в контексті оскаржуваних правовідносин є недоцільним, оскільки спірні правовідносини у вказаній справі є відмінно іншими, зокрема стосовно наслідків часткової зупинки роботи об`єкта перевірки.

30. Водночас, на переконання колегії суддів, суттєвим є те, що спірні правовідносини стосуються необхідності захисту життя та здоров`я людей, оскільки забезпечити конституційно гарантовані права людини і громадянина можливо лише у випадку повного усунення виявлених у сфері техногенної та пожежної безпеки порушень.

31. Ураховуючи вищевикладене, Верховним Судом не встановлено порушення судом апеляційної інстанції неправильного застосування положень статті 7 Закону - № 877-V.

32. Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та обставин справи.

33. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судових рішень при їх ухваленні і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо необхідності вжиття відповідного заходу реагування.

34. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

35. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

36. З огляду на наведене, касаційна скарга Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

37. Касаційну скаргу Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області залишити без задоволення.

38. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі № 620/1860/19 за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про застосування заходів реагування- залишити без змін.

39. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М. М. Яковенко