Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року

м. Київ

справа №380/22655/21

адміністративне провадження № К/990/28642/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року (судді: Обрізко І. М., Іщук Л. П., Шинкар Т. І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України) про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати при звільненні зі служби позивачу, як учаснику бойових дій, грошової компенсації за невикористані 56 календарних днів додаткової відпустки за 2018 - 2021 року, виходячи з грошового забезпечення станом на дату звільнення зі служби 24 вересня 2021 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити позивачу, як учаснику бойових дій, грошову компенсацію за невикористані 56 календарних днів додаткової відпустки за 2018 - 2021 року, виходячи з грошового забезпечення станом на дату звільнення зі служби 24 вересня 2021 року;

- судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції та на підставі наказу Державної фіскальної служби від 21 вересня 2021 року №0069-о/д-о звільнений з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за підпунктом "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів). Станом на день звільнення в позивача залишалися невикористані календарні дні додаткової відпустки як учасника бойових дій за 2018, 2019, 2020, 2021 роки, яка передбачена пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Однак, зазначає позивач, що відповідач невиплатив йому компенсацію за невикористані календарні дні зазначеної додаткової відпустки при звільненні. Уважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2018, 2019, 2020, 2021 роки, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до ДФС України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до матеріалів справи, рішення суду першої інстанції від 02 травня 2022 року надіслано одержувачу ДПС України в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 02 травня 2022 року о 23:02 год.

Не погодившись із прийнятим рішенням, 22 серпня 2022 року ДПС України через «Електронний суд» подала апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку із не відповідністю вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України та частиною першою статті 295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 16 вересня 2022 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

На адресу суду надійшло клопотання ДПС України про поновлення строку на апеляційне оскарження та квитанція про сплату судового збору.

Клопотання мотивоване тим, що наказом Державної податкової служби України від 24 лютого 2022 року № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах» встановлено простій у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах. Звертає увагу на те, що простій у роботі Державної податкової служби України, як центрального апарату не є припиненим.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року у справі № 380/22655/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що апелянт так і не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Посилаючись на введення на території України воєнного стану, ДПС України не зазначила, які саме конкретні обставини зробили неможливим вчасне подання апеляційної скарги у цій справі.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його прийнятим з порушенням норм процесуального права, Державна податкова служба України (далі - ДПС України) звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до цього суду для продовження розгляду.

ДПС України рішення суду апеляційної інстанції оскаржується відповідно до вимог пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження ДПС України зазначає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання продовження чи поновлення процесуальних строків в період воєнного стану.

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДПС України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 25 січня 2023 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Позиція інших учасників справи

Позивач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає здійсненню касаційного перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо доводів скаржника про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, які помилково не врахував суд апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року на 90 діб, тобто, останній триває й досі.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Верховний Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

У цій справі ДПС України доводило, що не могло звернутись до суду з апеляційною скаргою у строки, встановлені статтею 295 КАС України. Станом на день отримання відповідачем рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року, простій у роботі ДПС як центрального апарату, введений наказом ДПС від 24 лютого 2022 року №243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах» не скасовано, більшість працівників до цього часу перебувала у простої та відпустках.

Апеляційний суд врахував ці доводи, проте, вказав, що наведені доводи в клопотанні є необґрунтованими та підстави пропуску строку не є поважними, оскільки клопотання не містить посилань на те, які непереборні та істотні обставини позбавили апелянта можливості вчасно звернутись з апеляційною скаргою, а зазначення у клопотанні про усунення недоліків апеляційної скарги про не припинення простою у роботі Державної податкової служби України, як центрального апарату є спростованою тим, що вказана обставина не перешкоджала представнику апелянта направити до суду апеляційну скаргу 22 серпня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження і подати клопотання 23 вересня 2022 року, а тому наведені апелянтом доводи не можуть бути достатньою підставою для поновлення строку оскарження, що свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення відповідного клопотання апелянта. Отже, при належному відношенні, апелянт не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в межах строку звернення до суду апеляційної інстанції, проте таким правом не скористався, а тому суд вважає, що вказані відповідачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Дослідження змісту як апеляційної скарги, так і клопотання, поданого скаржником до суду апеляційної інстанції 26 вересня 2022 року, доводить, що ДПС України дійсно лише в загальному посилалось на обставини введення в Україні воєнного стану та встановлення простою у роботі ДПС України та її територіальних органів до 11 березня 2022 року як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження, не доводячи при цьому причинного зв`язку між існуванням вказаних обставин та пропуском такого строку.

Приведені у касаційній скарзі посилання, що у період з 11 березня 2022 року по теперішній час неможливим є повноцінне виконання трудових обов`язків є безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Колегія суддів враховує, що дійсно до 11 березня 2022 року у роботу ДПС України та її територіальних органів було встановлено простій, що об`єктивно може свідчити про неможливість своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Однак, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 02 травня 2022 року, тобто після закінчення простою у роботі ДПС України.

Скаржник жодним чином не наводить обставини, які перешкоджали йому звернутись до суду у період з 03 травня 2022 року по 02 червня 2022 року. Колегія суддів вважає, що ДПС України, видаючи накази про припинення простою у роботі територіальних органів ДПС, а так само про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС, мала на меті забезпечення реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законом, у зв`язку з чим організація трудового процесу в територіальних органах ДПС України мала передбачати виконання останніми своїх функцій і повноважень.

Апелянтом не наведено, що працівники відповідача не мали фізичної можливості забезпечити процесуальний супровід цієї справи у цей період.

Натомість, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аргументи ДПС України у касаційній скарзі не спростовують висновків апеляційного суду про ненаведення скаржником поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження у період з 03 травня 2022 року по 02 червня 2022 року включно.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №380/22655/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді : Л.О. Єресько

В.М. Соколов