Історія справи

Постанова КАС ВП від 23.03.2023 року у справі №560/4631/21
Постанова КАС ВП від 23.03.2023 року у справі №560/4631/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року

м. Київ

справа № 560/4631/21

адміністративні провадження № К/990/9065/22

№К/990/9656/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року (головуючий суддя - Граб Л.С., судді: Смілянець Е.С., Сторчак В.Ю.)

І. СУТЬ СПОРУ

1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (далі - ДПРЗ), в якому просив:

- -визнати неправомірним та скасувати наказ 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 04 травня 2020 року №49;

-визнати неправомірним та скасувати наказ 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 08 травня 2020 року №53;

-визнати неправомірним та скасувати наказ 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області № 196 від 13 травня 2020 року "Про звільнення осіб начальницького складу";

-поновити старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді начальника 3 ДПРЧ 1 ДПРЗ та поновити дію Контракту про проходження служби цивільного захисту від 22 листопада 2019 року № 519/ 19, укладеного між позивачем та Начальником ГУ ДСНС України у Хмельницькій області;

-стягнути з ГУ ДСНС України у Хмельницькій області на користь позивача середній розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

2. Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю наказів накладення дисциплінарних стягнень на позивача у вигляді «догана» та «сувора догана», оскільки про проведення службового розслідування ОСОБА_1 повідомлений не був, з висновками цього розслідування та самими наказами його не ознайомлювали. Наказ про звільнення, на думку позивача, є також незаконним, оскільки в ньому відсутнє обґрунтування того, якими саме його діями чи бездіяльністю допущено невиконання умов контракту.

II.ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3. ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту в підрозділі ДСНС відповідно до контракту №519/19 укладеного на 3 роки (дата набрання чинності 12 грудня 2019 року).

4. Наказом 1 ДПРЗ від 04 травня 2020 року №49 за порушення службової дисципліни на старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення-догана. Підставою слугувало службове розслідування за наслідками перевірки організації несення служби черговим караулом.

5. Наказом 1 ДПРЗ від 07 травня 2020 року №66 "Про призначення службового розслідування" призначено службове розслідування на підставі підпункту 2 пункту 8 Протоколу наради з керівним та начальницьким складом Головного управління з оперативно-службової діяльності за січень-квітень 2020 року від 06 травня 2020 року №3 щодо неналежної організації стажування інженерно-інспекторського складу, що проводилось в період з 23 березня 2020 по 21 квітня 2020 року.

6. За наслідком службового розслідування, наказом 1 ДПРЗ Головного управління від 08 травня 2020 №53 на лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника 3 ДПРЧ 1 ДПРЗ Головного управління, накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана.

7. Наказом 1 ДПРЗ від 08 травня 2020 року №67 "Про призначення службового розслідування" призначено службове розслідування стосовно недоліків, що були виявлені під час перевірки журналу індивідуально-виховної роботи начальника 3 ДПРЧ ОСОБА_1 .

8. Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 13 травня 2020 року № 196 "Про звільнення осіб начальницького складу" старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 начальника 3 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, звільнено зі служби цивільного захисту, достроково розірвано контракт та виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, з 13 травня 2020 року.

9. Підставою для прийняття наказу, відповідачем зазначено: подання начальника 1 ДПРЗ ГУ ДСНС Свірчука О.О., накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності №49 від 04 травня 2020 року, №53 від 08 травня 2020 року та матеріали службового розслідування від 12 травня 2020 року.

10. Не погоджуючись із наказами від 04 травня 2020 року №49, від 08 травня 2020 року №53 про накладення дисциплінарних стягнень та наказом від 13 травня 2020 року № 196 про звільнення, позивач звернувся до суду.

III.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.

11.1 Визнано неправомірним та скасовано наказ Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності від 04 травня 2020 року № 49.

11.2 Визнано неправомірним та скасовано наказ Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності від 08 травня 2020 року № 53.

11.3 Визнано неправомірним та скасовано наказ Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області № 196 від 13 травня 2020 року "Про звільнення осіб начальницького складу" в частині звільнення ОСОБА_1

11.4 Поновлено старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді начальника 3 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Хмельницькій області та поновлено дію Контракту про проходження служби цивільного захисту від 22 листопада 2019 року № 519/ 19, укладеного між позивачем та начальником ГУ ДСНС України у Хмельницькій області.

11.5 В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.

12. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

12.1 Визнано протиправними та скасовано накази 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності: від 04 травня 2020 року № 49 та від 08 травня 2020 року № 53.

12.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області № 196 від 13 травня 2020 року "Про звільнення осіб начальницького складу" в частині щодо звільнення ОСОБА_1 - начальника 3 ДПРЧ 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, зі служби цивільного захисту, з 13 травня 2020 року.

12.3. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника 3 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, з 14 травня 2020 року.

12.4. Стягнуто з 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 травня 2020 року по 11 червня 2021 року в сумі 200 037 (двісті тридцять сім тисяч) грн. 71 коп.

12.5. В решті позовних вимог відмовлено.

13. Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних наказів, однак суд першої інстанції помилково вважав, що вказані накази прийняті ГУ ДСУНС у Хмельницькій області, однак вони прийняті 1 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області.

14. Також суд апеляційної інстанції, керуючись правовою позицією Верховного Суду, викладену у постанові від 14 березня 2018 року у справі №816/4585/15, вказав, що вирішення питання про поновлення контракту про проходження служби цивільного захисту є дискреційними повноваженнями начальника Управління ДСНС, у якому позивач проходить службу, а тому дане питання не може бути врегульовано на підставі судового рішення. Окрім того, скасування наказу від 13 травня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 охоплює і скасування в частині розірвання контракту.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

15. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області та 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області звернулись до Верховного Суду із касаційними скаргами, в яких просили скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд.

16. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (провадження К/990/9656/22) у цій справі на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України (суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи(пункт 3 частини другої статті 353 КАС України).

17. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (провадження К/990/9065/22) у цій справі на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України (суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи(пункт 3 частини другої статті 353 КАС України).

18. На думку представників відповідачів, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про оскарження наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення із пропуском місячного строку.

19. У касаційних скаргах вказано, що оскаржуване судове рішення не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, наведеним у статті 242 КАС України, оскільки у ньому не надано належної оцінки доводам відповідачів про пропущення позивачем строку звернення до суду.

20. ОСОБА_1 подано відзив на касаційні скарги відповідачів, в якому він просив залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скарги - без задоволення. Вказав, що ні в апеляційній скарзі, ні під час апеляційного розгляду справи не заявлялось клопотання про залишення позову без розгляду.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

22. Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційних скарг, перегляд оскаржуваного судового рішення буде здійснюватися Верховним Судом в межах доводів касаційної скарги.

23. Спірні правовідносини виникли з приводу накладення дисциплінарних стягнень та звільнення старшого лейтенанта служби цивільного захисту, начальника 3 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Хмельницькій області.

24. Суд апеляційної інстанцій дійшов висновку щодо протиправності накладення дисциплінарних стягнень та звільнення позивача. Також у оскаржуваному рішенні суд зазначив про обґрунтованість поновлення судом першої інстанції строку звернення позивача до суду.

25. На думку скаржників, ОСОБА_1 пропустив місячний строк звернення до суду із цим позовом. У касаційних скаргах відповідачами наголошено про порушення судом апеляційної інстанції пункту 3 частини другої статті 353 КАС України, оскільки, на їх думку, суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання відповідачів та поновив позивачу строк звернення до суду. У свою чергу, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не надав належної правової оцінки доводам щодо поновлення строку судом першої інстанції.

26. Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

27. Згідно із частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

28. Частинами другою, третьою, п`ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

29. Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

30. Поряд із цим, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

31. З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржуються накази 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, прийняті 04, 08 та 12 травня 2020 року.

32. Вперше ці накази ОСОБА_1 оскаржив у судовому порядку у червні 2020 року у справі №560/3026/20 за його позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області. Однак, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі №560/3026/20 позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог, оскільки суд першої інстанції не залучив до участі у справі належного відповідача - 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСН у Хмельницькій області, а суд апеляційної інстанції таких процесуальних повноважень не має. Отже, справа по суті судом апеляційної інстанції не розглядалась. Вказане рішення позивач оскаржив до Верховного Суду, однак ухвалою від 30 березня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

33. Вдруге до суду із позовом, але і до 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСН у Хмельницькій області, і до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області - ОСОБА_1 звернувся 13 квітня 2021 року.

34. Отже, рішення суду апеляційної інстанції у справі № 560/3026/20 набрало законної сили 28 січня 2021 року, а до суду із позовом ОСОБА_1 звернувся 13 квітня 2021 року, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду.

35. Звертаючись вдруге до суду, позивач подав також заяву про поновлення строку звернення до суду. Суд першої інстанції під час підготовчого засідання 17 травня 2021 року розглянув вказану заяву та поновив позивачу строк звернення до суду.

36. Приймаючи оскаржуване рішення та підтримуючи позицію суду першої інстанції щодо наявності підстав для поновлення строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції зазначив про наявність об`єктивних підстав у позивача для звернення до суду із позовом до належного відповідача лише після касаційного оскарження ним рішення суду апеляційної інстанції у справі №560/3026/20.

37. Проте, Верховний Суд вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним з огляду на наступне.

38. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

39. День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

40. Незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

41. Наслідки пропуску строку звернення до суду визначені статтею 123 КАС України. Так, частиною першою цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

42. Частинами другою, третьою статті 123 КАС України визначено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

43. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

44. Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку у разі визнання їх судом неповажними.

45. У постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 9901/425/19 Велика Палата Верховного суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.

46. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

47. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

48. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

49. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

50. Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.

51. Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

52. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

53. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

54. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

55. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

56. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

57. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

58. У справі, що розглядається, ОСОБА_1 , ознайомившись зі змістом постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі №560/3026/20, яка набрала законної сили, вже був обізнаний про своє порушене право та мав можливість звернутися одразу до суду із новим позовом до належного відповідача, однак звернувся до суду лише у квітні 2021 року. Вказана обставина залишилась поза увагою суду апеляційної інстанції.

59. Також у касаційних скаргах зазначено, що під час розгляду справи №560/3026/20 в суді першої інстанції ГУ ДСН у Хмельницькій області наголошувало про необхідність залучення належного відповідача у справі, однак позивач заперечував.

60. Окрім цього, у касаційних скаргах наголошено, що відповідачі в суді апеляційної інстанції вказували про необґрунтованість відхилення судом першої інстанції їх заперечень на поновлення строку позивачу. Однак, суд апеляційної інстанції не звернув на дану обставину уваги та не надав їй належної правової оцінки.

61. Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із доводами касаційних скарг відповідачів щодо не надання судом апеляційної інстанції належної оцінки їх доводам про пропущення позивачем місячного строку звернення до суду.

62. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки, виявивши, на його думку, факт пропуску позивачем строку звернення до суду та підтримуючи позицію суду першої інстанції про його поновлення, не встановив причини вчасного не звернення позивача до суду після ухвалення 28 січня 2021 року рішення у справі №560/3026/20.

63. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

64. Частиною четвертою статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

65. Оскільки суд апеляційної інстанції, приймаючи нове рішення у справі, допустив порушення норм процесуального права, касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а оскаржувана постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

66. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 353 356 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року скасувати, а справу у справі №560/4631/21 направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Судді О.В. Калашнікова

М.В. Білак

О.А. Губська