Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року

м. Київ

справа №320/6238/20

адміністративне провадження № К/990/289/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М.В., Жука А.В.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправним та скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року, постановлену у складі колегії суддів: Грибан І.О. (доповідач), Ключковича В.Ю., Парінова А.Б.,

І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

1. ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправним та скасування постанови Київського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно - господарських санкцій від 02.06.2020 № 205649.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року позов задоволено.

3. Відповідач подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано усунути вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання суду апеляційної інстанції:

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1,20 грн.

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин для такого поновлення та наданням доказів на підтверження вказаних у заяві обставин.

5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року.

5.1. Так, судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «ст. 298 Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху» від 05 грудня 2022 року по справі № 320/6238/20 було надіслано одержувачу - Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), в його електронний кабінет та доставлено вказаний документ до електронного кабінету 05 грудня 2022 року о 19:33. Таким чином, останній день строку на усунення недоліків - 16 грудня 2022 року. Водночас, станом на дату винесення даної ухвали зазначені в ухвалі суду від 05 грудня 2022 року недоліки апеляційної скарги апелянтом не усунуто, зокрема, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин для такого поновлення та наданням доказів на підтверження вказаних у заяві обставин, апелянтом суду не надано.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

6. Відповідач, вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням норм процесуального права, подав касаційну скаргу.

7. У касаційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

8. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято 15 серпня 2022 року, проте вказане рішення не надходило на адресу Укртрансбезпеки.

8.1. Крім того, скаржник зазначає, що ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року, в порушення вимог статті 251 КАС України, не було направлено на адресу Укртрансбезпеки засобами поштового зв`язку. Про існування вказаної ухвали відповідачу стало відомо із Єдиного державного реєстру судових рішень. Ухвала оприлюднена 07 грудня 2022 року. На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року, 21 грудня 2022 року Укртрансбезпекою було направлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року у справі № 320/6238/20 через Єдину судову систему інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистему «Електронний суд».

8.2. Також відповідач посилається на те, що відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Положеннями підпункту 15.15 цього пункту встановлено, що суд вручає судові рішення в паперовій формі. Таким чином, скаржник звертає увагу, що надсилання копії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022 відбулося не у спосіб, встановлений процесуальним законодавством. Крім того, відповідач, як суб`єкт владних повноважень вимоги щодо надіслання на його електронну адресу копій рішень суду не заявляв.

8.2.1. При цьому, скаржник посилається на правову позицію щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладену у висновках Верховного Суду, що містяться в постановах від 31.10.2019 у справі № 760/22516/18 та від 28.10.2020 у справі № 826/10044/18, від 28.01.2021 у справі № 260/1888/20.

8.2.2. Таким чином, на думку скаржника, той факт, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022 не надходила на адресу Укртрансбезпеки в паперовій формі, є поважною причиною для поновлення процесуального строку.

8.3. Крім того, відповідач зазначає, що саме по собі направлення процесуального документа до електронного кабінету, без можливості перевірити дату та час ознайомлення з відповідним документом не свідчить про дійсне отримання стороною у справі такого документа у дату такого направлення. Скаржник звертає увагу, що наразі вказана електронна система не містить будь-яких відміток про перегляд документів, що надходять, а наявна лише інформація про опублікування документа в системі. Вказане, за своєю суттю є аналогом опублікування рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому доцільно вказати про наявну сталу судову практику, згідно якої копії рішень судів доводяться до відома учасників справи шляхом надсилання паперових копій, а підтвердженням вручення є докази поштових відправлень із інформацією про отримання.

8.4. Також відповідач посилається на те, що запровадження воєнного стану на території України є свідчить про наявність поважної причини для поновлення процесуальних строків. Електронний суд з 23.02.2022 працював з перебоями - документи в системі не відображались. Проте, судом апеляційної інстанції не взято до уваги будь-які із доводів щодо складної організації виконання функцій держави в умовах воєнного стану та постійної небезпеки для життя та здоров`я працівників. Вказане, на переконання заявника свідчить про формальний підхід до розгляду поданих стороною документів та доводів, та має наслідком обмеження доступу до правосуддя. Скаржник наголосив, що в умовах воєнного стану, дотримання процесуальних строків, зокрема, на подачу апеляційних скарг у загальний строк визначених статтею 295 КАС України та вчасне виконання вимог ухвал суду є об`єктивно неможливим.

9. Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалася, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

ІІІ. Джерела права й акти їх застосування

10. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

11. Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

12. Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.

13. Згідно зі статтею 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

14. Відповідно до частини другої статті 198 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

15. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).

16. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

17. Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина п`ята статті 298 КАС України).

18. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

ІV. Оцінка Верховного Суду

19. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

20. Процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

21. При цьому, неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку звернення з апеляційною скаргою має наслідком відмову у відкритті апеляційного провадження.

22. Право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

23. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

24. Так, Державна служба України з безпеки на транспорті у своїй касаційній скарзі зазначає, що ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022, в порушення вимог статті 251 КАС України, не було направлено на адресу Укртрансбезпеки засобами поштового зв`язку. Про існування вказаної ухвали відповідачу стало відомо із Єдиного державного реєстру судових рішень. Ухвала оприлюднена 07.12.2022.

25. З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно із частинами першою, п`ятою, шостою та сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Cуд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

26. Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

27. Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України Кримінального процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу України про адміністративні правопорушення Кодексу України з процедур банкрутства, законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та інших нормативно-правових актів було розроблено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

28. Так, згідно із підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

29. Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).

30. Згідно із пунктом 8 підрозділу 1 Підсистема «Електронний кабінет» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

31. Пунктом 9 цього ж підрозділу Положення передбачено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Користувачі зобов`язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.

32. Пунктом 17 цього ж підрозділу Положення визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

33. Згідно із пунктом 24 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

34. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

35. При цьому, колегія суддів зазначає, що пунктом 42 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення визначено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

36. У разі надсилання судом документів на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, ризики технічної неможливості доставки документа суду на відповідну адресу учасника судового процесу несе учасник судового процесу (абзац другий пункту 111 розділу V «Перехідні положення» Положення).

37. З матеріалів справи видно, що відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, зазначивши у ній свою офіційну електронну адресу.

38. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в електронному вигляді була направлена на офіційну електронну адресу відповідача через «Електронний кабінет» та доставлена останньому 05.12.2022 об 19:33, що підтверджується довідкою відповідального працівника Шостого апеляційного адміністративного суду.

39. Вказана обставина є достовірним доказом отримання Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпекою) зазначеного судового рішення суду апеляційної інстанції, яким йому було встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надіслання на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин для такого поновлення та наданням доказів на підтверження вказаних у заяві обставин.

40. Таким чином, оскільки копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 05.12.2022 відповідно до приписів частини сьомої статті 18 КАС України була направлена та доставлена відповідачу до його електронного кабінету 05.12.2022, то відлік строку на усунення недоліків розпочався з наступного дня після доставлення документів до електронного кабінету.

41. При цьому, суд касаційної інстанції відхиляє посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 760/22516/18 та від 28.10.2020 у справі № 826/10044/18, від 28.01.2021 у справі № 260/1888/20, оскільки у вказаних справах відправлення документів було здійснено на електронну адресу, а не в електронний кабінет, зареєстрований в системі «Електронний суд», та до початку функціонування окремих підсистеми ЄСІТС.

42. Також, доводи скаржника про те, що Електронний суд з 23.02.2022 працював з перебоями, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказане не підтверджено жодними доказами.

43. За таких обставин, оскільки скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.

44. Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії, заява № 303-A, пункт 29).

45. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

46. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

VІ. Судові витрати

47. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі №320/6238/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

А.В. Жук