ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2018 Київ К/9901/1815/18 816/1261/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., судді Берназюка Я. О., судді Гриціва М. І., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Полтавського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду у складі судді Канигіної Т.С. від 11 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Старостін В.В., Резнікова С.С., Бігунець Г.І. від 21 вересня 2016 року,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:

- визнати дії Полтавського обласного військового комісаріату щодо нескладання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням до складу додаткових видів грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби протиправними;

- зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат скласти довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року з врахуванням до складу додаткових видів грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та надіслати зазначену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для здійснення перерахунку та виплати пенсії згідно із законодавством.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 до Полтавського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачці та роз'яснено право звернення із вказаним позовом до місцевого загального суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що визначення умов, норм і порядку пенсійного забезпечення є перерахунком та одержанням пенсійних виплат у розумінні пункту 4 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому дана категорія справ підсудна місцевим загальним судам як адміністративним.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року - без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що суд першої інстанції дійшов висновку про те, що одноразова грошова допомога у разі звільнення зі служби за станом здоров'я, а також грошова допомога на оздоровлення, закріплені у частинах другій, третій статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відносяться до соціальних виплат, а тому даний спір, відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, належить розглядати місцевим загальним судом як адміністративним у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що є спір щодо нескладення відповідачем довідки про складові заробітної плати, тобто допущення суб'єктом владних повноважень бездіяльності, а тому посилання судів першої та апеляційної інстанцій на те, що спір в даній справі виник з приводу обчислення, перерахунку та одержання, соціальних виплат є безпідставним.

У рішенні від 12 жовтня 1978 року Європейського суду з прав людини у справі Zand v. Austria вказав, поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Згідно із частинами першою та другою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи їх об'єднань, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву, судом касаційної інстанції встановлено, що предметом спору у даній справі є оскарження позивачкою бездіяльності Полтавського обласного військового комісаріату, як суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невидачі їй довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Судами попередніх інстанцій зроблено помилковий висновок стосовно того, що предмет спору у даній справі є спір фізичної особи з суб'єктом владних повноважень з приводу обчислення, призначення чи перерахунку пенсійних виплат.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанції зробили не вірний висновок стосовно того, що справа за даним позовом не підсудна Полтавському окружному адміністративному суду.

Таким чином, порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року скасувати. Справу за позовом ОСОБА_2 до Полтавського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців