Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.12.2019 року у справі №420/1902/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року

м. Київ

справа № 420/1902/19

адміністративне провадження № К/9901/32977/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л. В.,

суддів: Бучик А. Ю., Рибачука А. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №420/1902/19

за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Пахомової Тетяни Миколаївни, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, про визнання протиправним рішення про відмову у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи та про зобов'язання здійснити державну реєстрацію, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Турецької І. О., суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П. ),-

встановив:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Пахомової Тетяни Миколаївни (далі - Державний реєстратор, відповідач), третя особа- ОСОБА_2, в якому позивач просила:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення від 15.02.2019 про відмову у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - Приватного підприємства (ПП) "ПРОФІТ 99";

- зобов'язати здійснити державну реєстрацію відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) ПП "ПРОФІТ 99", відповідно до заяви від 14.02.2019.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що відповідно до пункту 10 частини 4 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" до переліку документів, що подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР, у даному випадку, приватного підприємства, подається договір або іншій документ про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи. Інших документів, як стверджує позивач, Закон не вимагає. Указуючи на незаконність рішення державного реєстратора про відмову у проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, позивач покликалась також на неправильне тлумачення суб'єктом владних повноважень законодавства щодо визначення належної особи, яка має право звертатися з відповідною заявою.

ОСОБА_1 у позові також наполягала на тому, що саме вона є такою уповноваженою особою на проведення реєстраційних дій, а не колишній власник, який, за договором купівлі - продажу, продав їй свою частку у статутному капіталі ПП "ПРОФІТ 99", але на момент прийняття державним реєстратором спірного рішення, за відомостями ЄДР є його власником та керівником.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано повідомлення від 15.02.2019 про відмову у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ПП "ПРОФІТ 99".

Суд також стягнув з Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Пахомової Т. М. за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 16 000 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, в частині скасування рішення державного реєстратора, суд першої інстанції виходив з того, що документи для проведення реєстрації змін до установчих документів ПП "ПРОФІТ 99" подані повноважною особою, відповідно до її рішення від 11.02.2019, як власника вказаного підприємства.

П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 07.11.2019 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Пахомової Тетяни Миколаївни про визнання протиправним рішення про відмову у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - скасував, ухвалив в цій частині нове рішення, яким відмовив у задоволенні цієї вимоги.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 в частині стягнення з Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Пахомової Т. М., за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 16 000 грн - скасував та відмовив у задоволенні заяви.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від
27.06.2019 залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 не погодилася з постановою суду апеляційної інстанції і у листопаді 2019 року звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019, залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від
27.06.2019 в частині визнання протиправним та скасування повідомлення від
15.02.2019 про відмову в проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ПП "ПРОФІТ 99" прийняти нове рішення, яким зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів ПП "Профіт 99".

Також в касаційній скарзі заявник просила стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з розглядом справи у першій інстанції, апеляційним та касаційним переглядом, з Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що судом апеляційної інстанції не в повному обсязі досліджені фактичні обставини по справі, допущені порушення норм матеріального та процесуального права.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1.

Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2021 справу призначено до касаційного розгляду в письмовому провадженні.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП "ПРОФІТ 99" за даними відомостей ЄДР було зареєстровано як юридична особа 25.03.2009, власник підприємства - ОСОБА_2.

ОСОБА_2, діючи як власник ПП "Профіт 99", прийняв рішення від 07.02.2019 про:

-відміну рішення про припинення приватного підприємства від 17.12.2018;

-продаж частки засновника у статутному капіталі ПП "ПРОФІТ 99" в розмірі 10 000
грн., що становить 100 відсотків ОСОБА_1;

-уповноваження ОСОБА_3 здійснити всі дії, пов'язані з державною реєстрацією змін до відомостей ЄДР про підприємство.

Рішення власника ПП "ПРОФІТ 99" ОСОБА_2 посвідчене нотаріально.

11.02.2019 між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу частки засновника у статутному капіталі ПП "ПРОФІТ 99". За умовами договору ОСОБА_2 продає ОСОБА_1 частку у розмірі 10 000 грн., що становить 100 відсотків статутного капіталу ПП "ПРОФІТ 99".

Також 11 лютого 2019 року ОСОБА_1 прийняла рішення про зміну місцезнаходження ПП "ПРОФІТ 99", про звільнення ОСОБА_2 від виконання обов'язків директора, про самостійне здійснення прав щодо управління підприємством, зміну інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою, зміну видів діяльності та затвердження статуту ПП "ПРОФІТ 99" в новій редакції. У пункті 8 наведеного рішення ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 здійснити всі дії, пов'язані з державною реєстрацією змін до відомостей ЄДР про ПП "ПРОФІТ 99". Рішення від 11.02.2019 посвідчене нотаріусом.

Також ОСОБА_1 виклала статут ПП "ПРОФІТ 99" в новій редакції, підписала його, підпис був посвідчений нотаріально.

14.02.2019 ОСОБА_3 звернулася до відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради з заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Для проведення реєстраційних дій ОСОБА_3 надала наступні документи:

-рішення власника ПП "ПРОФІТ 99" ОСОБА_1 від 11.02.2019;

- статут ПП "ПРОФІТ 99" в новій редакції, затверджений рішенням власника ОСОБА_1;

- договір купівлі - продажу частки засновника у статутному капіталі ПП "ПРОФІТ 99";

- квитанцію про сплату адміністративного збору.

Державний реєстратор Пахомова Т. М. 15.02.2019 прийняла рішення про відмову у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів ПП "ПРОФІТ 99" на підставі пункту 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Як на фактичну підставу прийняття такого рішення Державний реєстратор послався на наступне:

- відсутність необхідних повноважень ОСОБА_3 на здійснення представництва з питань подання документів для державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ПП "ПРОФІТ 99" та отримання виписки, яка технічно передбачається, як результат проведення вищезазначеної реєстраційної дії;

- рішення від 11.02.2019 прийнято неналежною особою (ОСОБА_1), яка не має відповідних для цього повноважень, оскільки згідно з відомостями ЄДР власником та керівником ПП "ПРОФІТ 99" є інша особа, а саме - ОСОБА_2. Дане рішення не містить нотаріального засвідчення справжності підпису ОСОБА_2, що є необхідним, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася з цим позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - це спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Виникнення спірних правовідносин у даній справі зумовлено незгодою позивача з відмовою державного реєстратора у вчиненні реєстраційних дій щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що пов'язані зі змінами в установчих документах та відомостей про юридичну особу.

З вказаних в позовній заяві доводів видно, що незаконність, на думку позивача, рішення Державного реєстратора пов'язана, зокрема, з невірною оцінкою відповідачем наданих документів та наявності у ОСОБА_1 обсягу повноважень як нового власника ПП "ПРОФІТ 99" для прийняття рішення про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Водночас, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, виходив, зокрема, з того, що ОСОБА_1 не була належною особою для прийняття рішення від 11.02.2019 про зміну місцезнаходження підприємства, звільнення ОСОБА_2 від виконання обов'язків директора, про самостійне здійснення прав щодо управління підприємством, зміну інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою, зміну видів діяльності та затвердження статуту ПП "ПРОФІТ 99" в новій редакції. Такі висновки відповідача мотивовані тим, що за відомостями ЄДР власником ПП "ПРОФІТ 99" є інша особа - ОСОБА_2.

Отже, у справі, що розглядається існує корпоративний спір, у межах якого повинні бути розв'язані й питання, пов'язані з набуттям ОСОБА_1 статусу власника юридичної особи та втратою такого статусу третьою особою.

Тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а, від 22.08.2018 у справі № 805/4505/16-а, від 12.06.2019 у справі №344/10480/16-а.

За змістом частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Корпоративні права характеризуються, зокрема тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Відповідно, власник приватного підприємства є носієм корпоративних прав, а відносини між його власником та підприємством, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Таким чином, враховуючи що спір у цій справі виник з приводу набуття права ОСОБА_1 правомочності на участь в управлінні приватним підприємством, такий спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- ~law31~, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law32~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law33~.

Касаційна скарга по справі №420/1902/19 подана 27.11.2019, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності ~law34~ (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08.02.2020).

Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС України.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтями 238, 240 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).

Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, рішення Одеського окружного адміністративного суду від
27.06.2019 та постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від
07.11.2019 підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

За частиною 3 статті 354 КАС України в редакції Закону України від
15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law35~) у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Порядок роз'яснення позивачеві права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією унормований положенням частини 1 статті 239 КАС України, якою передбачені наслідки закриття провадження у справі, тобто наслідки розгляду, в даному випадку, касаційної скарги.

Отже, оскільки процесуальні наслідки у вигляді права на подачу заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією, виникають у позивача після розгляду касаційної скарги, в цій частині застосуванню підлягають статті 239 та 354 КАС України в редакції ~law36~.

Наведені положення в контексті ухваленого рішення у цій справі зумовлюють право позивача на подання відповідної заяви до Верховного Суду, за результатами розгляду якої справа має бути скерована до відповідного суду першої інстанції, який своєю чергою за положеннями частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України у редакції ~law37~ перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог цивільного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 N 460-IX, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 - скасувати.

Провадження у адміністративній справі №420/1902/19 - закрити.

Роз'яснити ОСОБА_1, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду та що вона вправі протягом десяти днів з дня отримання нею відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. В. Тацій

Судді: А. Ю. Бучик

А. І. Рибачук