Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.05.2018 року у справі №818/1229/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2018 року

Київ

справа №818/1229/17

адміністративне провадження №К/9901/40980/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімік" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року (суддя Соп'яненко О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (головуючий суддя Калиновський В.А., судді: Кононенко З.О., Бондар В.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімік" до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімік" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18 травня 2017 року №0001681401, №0001651401 та №0001641401.

Сумський окружний адміністративний суд ухвалою від 04 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, залишив позовну заяву без руху в зв'язку з її невідповідністю приписам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674).

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій ставив вимогу про їх скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неврахування тієї обставини, що в зв'язку з прийняттям податковим органом податкового повідомлення-рішення від 18 травня 2017 року №0001681401 майновий стан Товариства не зазнав жодних змін, а тому вимога про його скасування є немайновою й відповідно за неї правильно обраховано та сплачено судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідач письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу суду не надав.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом було віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкривала стаття 10 цього Кодексу й визначала, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (стаття 49 КАС України).

Вимоги до позовної заяви встановлено статтею 106 КАС України, згідно із частиною 3 якої до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу (пункт 3 частини 1 статті 107 КАС України).

За змістом частини 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон №3674, згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 якого (в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №3674 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" станом на 1 січня цього року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 1600 грн.

При визначенні характеру адміністративного позову як майнового слід врахувати наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України (у редакції, чинній на час подання позову) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, оскільки реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи.

Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

За практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, у справі "Щокін проти України") реалізація податковим органом своєї функції щодо здійснення контролю за правильністю нарахування та сплати суб'єктом господарювання податків, наслідком якої є винесення рішення, що впливає на склад майна позивача, є втручанням до його майнових прав, а отже й вимога про визнання протиправним такого рішення суб'єкта владних повноважень є майновою.

Отже, в разі незгоди з винесеним податковим органом податковим повідомленням-рішенням як таким та подання позову про його скасування позивач зобов'язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Сумській області від 18 травня 2017 року: №0001681401 - про зменшення суми податкового кредиту та зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10220608 грн.; №0001641401 - про збільшення позивачу суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 188309,00 грн.; №0001651401 - про збільшення позивачу суми грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 181833,00 грн.

Таким чином, враховуючи наведені вище законодавчі приписи, суди, здійснивши відповідні розрахунки, встановили, що за подання даного позову Товариством повинен був бути сплачений судовий збір в наступних розмірах: за скасування податкового повідомлення-рішення №0001641401 - 2824,64 грн. (188309,00 грн. х1,5%), за скасування податкового повідомлення-рішення №0001651401 - 2727,49 (181833,00 грн. х 1.5%) та за скасування податкового повідомлення-рішення №0001681401 - 153309,12 грн. (10220608 грн. х 1,5%).

Разом з тим, до позовної заяви Товариством додано платіжні доручення від 17 серпня 2017 року: №1015 - на суму 2824,64 грн., №1014 - на суму 2727,49 грн. та №1013 - на суму 1600,00 грн.

Отже, судовий збір позивачем сплачено не в повному обсязі.

Враховуючи викладене та зважаючи, що, як вже зазначалось, подана Товариством позовна заява не відповідала вимогам статті 106 КАС України, касаційний суд вважає, що остання обґрунтовано залишена без руху ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року (залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року), у якій зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлений відповідний строк для цього.

Доводи ж касаційної скарги наведеного не спростовують.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на відсутність підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права при ухваленні судових рішень, підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімік" залишити без задоволення, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду