Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.12.2020 року у справі №815/7225/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року

м. Київ

справа № 815/7225/15

адміністративне провадження № К/9901/43157/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І. В.

суддів: Бевзенко В. М., Коваленко Н. В.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Одеського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Стеценко О. О. від 08.07.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Стас Л. В. ., суддів: Турецької І. О., Косцової І. П. від 09.02.2017

у справі №815/7225/15

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, ОСОБА_2,

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду із позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі також - Департамент ДАБІ в Одеській області, відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, ОСОБА_2, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила: скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція нежитлового підвального приміщення, нежитлового приміщення магазину, нежитлового приміщення горища, квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту в плані, без зміни висотної відмітки покрівлі із внутрішнім переплануванням приміщень, з переобладнанням їх під кафе та міні-готель" від 09.06.2015 № ОД 083151600470, замовник ОСОБА_2; вилучити з відповідного Єдиного реєстру запис про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція нежитлового підвального приміщення, нежитлового приміщення магазину, нежитлового приміщення горища, квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту в плані, без зміни висотної відмітки покрівлі, з внутрішнім переплануванням приміщень, з переобладнанням їх під кафе та міні-готель" №ОД 083151600470 від 09.06.2015, замовник ОСОБА_2; скасувати декларацію про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція нежитлового підвального приміщення, нежитлового приміщення магазину, нежитлового приміщення горища, квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту в плані, без зміни висотної відмітки покрівлі, із внутрішнім переплануванням приміщень, з переобладнанням їх під кафе та міні-готель" від
09.06.2015 № ОД 083151600470, замовник ОСОБА_2.

2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від
09.02.2017, у задоволені позову відмовлено.

3. У квітні 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від
09.02.2017, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

5.02.10.2017 та 05.10.2017 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

6. У подальшому справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2020 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів Бевзенко В. М., Коваленко Н. В.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 належить квартира НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1 згідно з договором купівлі-продажу від 14.11.2013, зареєстрованим у реєстрі за № 6958.

8. ОСОБА_2 на підставі цивільно-правових угод також є власником всіх житлових та нежитлових приміщень, які увійшли до складу реконструкції згідно з проектом "Реконструкція нежитлового підвального приміщення, нежитлового приміщення, магазину, нежитлового приміщення горища, квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту в плані, без зміни висотної відмітки покрівлі, з внутрішнім переплануванням приміщень, з переобладнанням їх під кафе та міні-готель".

9.09.06.2015 відповідачем за № ОД 083151600470 зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція нежитлового підвального приміщення, нежитлового приміщення магазину, нежитлового приміщення горища, квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту в плані, без зміни висотної відмітки покрівлі, з внутрішнім переплануванням приміщень, з переобладнанням їх під кафе та міні-готель", замовник ОСОБА_2.

10. У цій декларації замовником будівництва ОСОБА_2 вказано про наявність проектної документації на будівництво об'єкта "Реконструкція нежитлового підвального приміщення, нежитлового приміщення магазину, нежитлового приміщення горища, квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 без змін геометричних розмірів фундаменту в плані, без змін висотної відмітки покрівлі, з внутрішнім переплануванням їх під кафе та міні-готель", адреса: АДРЕСА_1, категорія складності: ІІІ, яка розроблена ФОП ОСОБА_3, головний архітектор ОСОБА_4.

11. Зазначені дані підтверджені в ході розгляду справи наданою третьою особою належним чином засвідченою копією робочого проекту реконструкції приміщень трьохповерхової будівлі під кафе та міні-готель без розширення за адресою: АДРЕСА_1.

12. Згідно з технічним паспортом від 15.02.2007 на квартиру НОМЕР_1, що знаходиться у АДРЕСА_1 станом на момент укладення між ПАТ КБ "Правекс банк" та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу від 14.11.2014 прибудова (веранда) площею 12,6 кв. м вже була побудована та була об'єктом купівлі-продажу за цим договором.

13. Згідно з листом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №01/11-10154 від 08.09.2015 за заявою позивача Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області проведена перевірка дотримання вимог чинного містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1. Перевіркою з виїздом на місце та враховуючи надані та пред'явлені відповідачем документи встановлено, що за вищевказаною адресою на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 083151600470 від
09.06.2015 виконуються будівельні роботи з реконструкції нежитлового підвального приміщення, нежитлового приміщення магазину, нежитлового приміщення горища, квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, без змін геометричних розмірів фундаменту в плані, без змін висотної відмітки покрівлі, з внутрішнім переплануванням їх під кафе та міні-готель. Недостовірності даних, зазначених у наведеній декларації, які є підставою вважати вказаний об'єкт самочинним будівництвом, відповідачем встановлено не було.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

14. Позивач позовні вимоги обґрунтовували тим, що в план реконструкції ОСОБА_2 незаконно включено самочинну прибудову (веранду), що виходить за межі фундаменту, та замість цієї прибудови планується добудувати два зали для прийому їжі (в два поверхи) біля кафе майбутнього готелю, що розширить зовнішні розміри фундаменту та не передбачено дозвільними документами Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради. Вищезазначена самочинна прибудова дає можливість захопити частину землі двору, що є землею загального користування, та є перешкодою для всіх мешканців будинку, й зокрема для неї, у користуванні цією землею. Незважаючи на ці обставини та вимоги діючого законодавства у сфері містобудівної діяльності Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_2 видана з порушеннями декларація про початок виконання будівельних робіт №ОД 083151600470 від 09.06.2015, з подальшим ігноруванням з боку Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області цих порушень. Окрім того, самочинна прибудова зведена з великою кількістю інших порушень: ні один з мешканців будинку не дав своєї згоди на зведення цієї прибудови; зменшена протипожежна відстань між житловими будинками; зменшена відстань між стінами будинків з вікнами, що виходять з житлових кімнат, кухонь, веранд; спотворена архітектура фасаду; обмежено доступ світла, сонця та повітря, що призвело до появи вогкості в житлових приміщеннях, порушені санітарно-технічні норми. Позивачем виявлена повна невідповідність як проектної документації, так і безпосередньо декларації про початок виконання будівельних робіт від 09.06.2015 № ОД 083151600470 містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки від 30.04.2014.

15. Відповідач заперечував щодо задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що у позовній заяві не зазначено жодного пункту з декларації про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція нежитлового підвального приміщення, нежитлового приміщення магазину, нежитлового приміщення горища, квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, без зміни зовнішніх геометричних - розмірів фундаменту в плані, без зміни висотної відмітки покрівлі, з внутрішнім переплануванням приміщень, з переобладнанням їх під кафе та міні-готель" від 09.06.2015 № ОД 083151600470, замовник ОСОБА_2, який не був заповнений у встановленому порядку. Також у позовній заяві не зазначено жодного пункту у декларації, в якому були би зазначені недостовірні дані.

16. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначив, що Управлінням 30.04.2014 замовнику ОСОБА_2 надані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до пункту 2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури за наявності переліку документів, необхідних для їх видачі, та являють собою документ, який дозволяє тільки проектування, а не будівництво, в якому зазначені умови та обмеження, яких повинні дотримуватися проектувальники при складанні завдання на проектування та розробці проектної, робочої, проектно-кошторисної та науково-дослідницької документації. Відповідно до підпункту 2.2. Порядку згоди власників суміжних приміщень та інших мешканців будинку не входять до переліку документів, що надаються замовником для отримання містобудівних умов та обмежень.

17. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради висловив незгоду Департаменту комунальної власності Одеської міської ради з адміністративним позовом з огляду на його необґрунтованість.

18. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що веранда площею 12,8 кв. м увійшла в загальну площу об'єкта і не є самочинно збудованою. Мешканцями будинку, окрім заявника ОСОБА_1 та її дочки, було погоджено проект, про що свідчать їхні підписи, а існуюча веранда першого поверху ніяк не може впливати ні на обмеження доступу світла, сонця, повітря та появи вогкості у житлових приміщеннях. У зв'язку з тим, що об'єкт реконструкції відноситься до об'єктів I-Ш категорії складності, неможливим є застосування статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тому копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою не відноситься до переліку документів, які потрібні для одержання декларації про початок будівельних робіт.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

19. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що обов'язок скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт виникає в органу державного архітектурно-будівельного контролю лише після встановлення цим органом (а не іншою особою) за результатами здійснення контрольних заходів (проведення перевірки у визначених законодавством випадках) недостовірності даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області була проведена перевірка дотримання вимог чинного містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1, під час якої недостовірності даних, зазначених у наведеній декларації, які могли б бути підставою для визнання вказаного об'єкта самочинним будівництвом відповідачем встановлено не було. Оскільки реєстрація декларації здійснюється за декларативною процедурою без перевірки викладених в ній даних та в її реєстрації може бути відмовлено тільки в разі її подання чи оформлення з порушенням встановлених вимог, за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій декларації відповідає замовник будівництва, а тому у відповідача були відсутні підстави для відмови у реєстрації спірної декларації, враховуючи, що остання була заповнена належним чином. Позивачем не вказано жодної обставини, яка б свідчила про внесення замовником ОСОБА_2 до декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, та не надано жодних доказів на підтвердження таких обставин. Судом також не встановлено наявності підстав для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, передбачених статтею 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що незважаючи на те, що згідно з декларацією про початок будівельних робіт реконструкція будівлі повинна відбуватися без змін зовнішніх геометричних розмірів фундаменту, фундамент був збільшений. Прибудована ще до реконструкції веранда була виконана без фундаменту, натомість на даний час вибудована нова веранда. В декларації міститься інформація про загальну площу всіх приміщень після реконструкції - 848,77 кв. м, натомість у містобудівних умовах та обмеженнях зазначено, що така становить 827,15 кв. м. ОСОБА_2 порушено порушено протипожежні вимоги та змінено цільове призначення приміщень.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

22. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

24. Щодо поданих позивачем додаткових пояснень до касаційної скарги від
30.09.2017, які надійшли до суду 02.10.2017 та 05.10.2017, колегія суддів зазначає наступне.

25. Відповідно до частини 1 статті 218 КАС України (в редакції, чинній на момент подання позивачем касаційної скарги та постановлення Вищим адміністративним судом України ухвали про відкриття касаційного провадження) особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

26. Аналогічне положення закріплене у частині 1 статті 337 КАС України у чинній редакції.

27. Частиною 2 статті 212 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Частиною 2 статті 212 КАС України, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до Частиною 2 статті 212 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

28. Зважаючи на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене
09.02.2017, касаційне провадження у цій справі відкрито ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2017, позивач подав додаткові пояснення до касаційної скарги за межами строку на касаційне оскарження та ним не наведено обґрунтувань причин пропуску такого строку, а тому суд не враховує додаткові пояснення.

29. Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

30. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

31. Відповідно до частини 7 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви скасування декларації про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

32. Частиною 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" також передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

33. На реалізацію наведеної норми абзацом 7 пункту 22 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011, (далі також - Порядок №466, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта.

34. Аналогічне положення було закріпленим у пункті 14 Порядку №466 у редакції, чинній на момент реєстрації оспорюваної декларації.

35. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що виключною підставою для скасування декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорта; скасовано містобудівні умови та обмеження.

36. Виявлені недостовірні дані, зазначені у декларації про початок виконання будівельних робіт, повинні відповідати одній із умов, які дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.

37. Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

38. Аналогічні позиції щодо застосування зазначених вище актів законодавства викладені Верховним Судом у постановах від 23.07.2019 у справі №826/5607/17, від
30.09.2019 у справі № 818/260/17, від 17.10.2019 у справі №824/64/16-а та у справі № 826/6988/16, від 14.11.2019 у справі №826/5055/16 та від 06.10.2020 у справі №№ 826/8427/17.

39. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що ОСОБА_2 є власником квартири НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1 згідно з договором купівлі-продажу від 14.11.2013, зареєстрованим у реєстрі за № 6958.

40.09.06.2015 відповідачем зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт № ОД 083151600470 "Реконструкція нежитлового підвального приміщення, нежитлового приміщення магазину, нежитлового приміщення горища, квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту в плані, без зміни висотної відмітки покрівлі, з внутрішнім переплануванням приміщень, з переобладнанням їх під кафе та міні-готель", замовник ОСОБА_2.

41. Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з листом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №01/11-10154 від
08.09.2015 за заявою позивача Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області проведена перевірка дотримання вимог чинного містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1. Перевіркою з виїздом на місце та враховуючи надані та пред'явлені відповідачем документи встановлено, що за вищевказаною адресою на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 083151600470 від 09.06.2015 виконуються будівельні роботи з реконструкції нежитлового підвального приміщення, нежитлового приміщення магазину, нежитлового приміщення горища, квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, без змін геометричних розмірів фундаменту в плані, без змін висотної відмітки покрівлі, з внутрішнім переплануванням їх під кафе та міні-готель. Недостовірності даних, зазначених у наведеній декларації, які є підставою вважати вказаний об'єкт самочинним будівництвом, відповідачем встановлено не було.

42. Крім цього, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про внесення замовником ОСОБА_2 до декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних та які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, а судами під час розгляду справи не було встановлено наявності підстав для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, передбачених статтею 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Посилання на належні докази відсутні і у касаційній скарзі.

43. Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів відхиляє, оскільки такі зводяться до необхідності надання нової оцінки обставинам справи, водночас до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

44. Враховуючи встановлені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність виключної підстави для скасування декларації про початок будівництва, а саме факту здійснення самочинного будівництва.

45. Також Суд звертає увагу, що здійснює перегляд судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

46. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

47. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

48. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

49. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

50. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

51. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді В. М. Бевзенко

Н. В. Коваленко