Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2022 року

Київ

справа №806/912/18

адміністративне провадження № К/9901/1723/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу 806/912/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області та Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Матохнюк Д.Б., суддів: Курка О.П., Совгири Д.І.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач -1), Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - ГУ ДФС у Житомирській області, відповідач - 2) в якому просив:

- визнати протиправним дії ГУ ДФС у Житомирській області та ДФС України щодо не призначення та не перерахування одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення ІІІ групи інвалідності відповідно до статті 356 Податкового кодексу України та частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію", порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015;

- зобов`язати ГУ ДФС у Житомирській області подати до ДФС України висновок щодо можливості проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення ІІІ групи інвалідності відповідно до статті 356 Податкового кодексу України та частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію", порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015;

- зобов`язати ДФС України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення ІІІ групи інвалідності відповідно до статті 356 Податкового кодексу України та частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію", порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 має право на призначення і виплату йому спірної грошової допомоги саме у розмірі, визначеному статтею 23 Закону №565-ХІІ (із змінами, внесеними Законом України №208-VІІІ від 13.02.2015) та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року (далі - Порядок № 850), однак відповідачами в супереч чинного законодавства не призначено відповідної допомоги.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 07 травня 2018 року Житомирський окружний адміністративний суд вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області та Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо не призначення та не нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення третьої групи інвалідності.

Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області підготувати та подати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення третьої групи інвалідності відповідно до ст.356 Податкового кодексу України, ст.23 Закону України "Про міліцію" і Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення третьої групи інвалідності та прийняти відповідне рішення згідно зі ст.356 Податкового кодексу України, ст.23 Закону України "Про міліцію" і Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 1057 (одна тисяча п`ятдесят сім) грн. 20 (двадцять) коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 704 (сімсот чотири) грн 80 (вісімдесят) коп.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому третьої групи інвалідності з листопада 2017 року, тобто після 12.03.2015, а тому розмір допомоги має бути призначений відповідно до Порядку № 850. Також судом зазначено, що оскільки ГУ ДФС у Житомирській області не складено висновку про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в податковій міліції та не направлено його до ДФС України для належного способу захисту порушеного права необхідність зобов`язати ГУ ДФС у Житомирській області підготувати та подати до ДФС України вказаний висновок, а Державну фіскальну службу України розглянути та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду вказаного питання.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 11 грудня 2018 року Сьомий апеляційний адміністративний суд вирішив апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області задовольнити.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

6. Суд апеляційної інстанції мотивує своє рішення тим, що позивач звільнений з посади та податкової міліції у запас Збройних сил України за власним бажанням, а не за станом здоров`я, у зв`язку з яким йому визначено інвалідність, тому підстави для призначення і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 14 січня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що дія ЗУ «Про національну поліцію» не розповсюджується на позивача, а стаття 23 ЗУ «Про міліцію» не прив`язує причини звільнення з підставами призначення одноразової допомоги при отриманні інвалідності.

8. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 січня 2019 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т. О., суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М.

9. Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.

10. 13 лютого 2019 року до Верховного Суду від відповідачів надійшов відзив в якому вони просять касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 25 червня 2019 року, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, унаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

12. Верховний Суд ухвалою від 12 квітня 2022 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 13 квітня 2022 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 з 15.09.2004 року по 28.09.2017 рік проходив службу в податковій міліції ГУ ДФС у Житомирській області.

Згідно з наказом ГУ ДФС у Житомирській області № 280-0 від 26 вересня 2017 року підполковника податкової міліції ОСОБА_1 звільнено з посади та податкової міліції у запас Збройних сил України за пунктом 64 підпунктом «ж» (за власним бажанням).

Так, свідоцтвом про хворобу №28/22-і від 11.10.2017 захворювання ОСОБА_1 пов`язане з проходженням військової служби та він не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Також, у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №861877 від 21.11.2017 зазначено, що за результатами первинного огляду позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 03.11.2017 внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням військової служби.

Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №029065, ступінь втрати професійної працездатності позивача становить 35%.

Так, позивач звернувся із заявою до ГУ ДФС в Житомирській області щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, отриманої внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Проте, в листі №2464/14/06-30-04-27 від 01.12.2017 позивача повідомлено, що відповідно до п.8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21.10.2015 №850, його матеріали направлені до Державної фіскальної служби України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги.

У подальшому ДФС України надіслало на адресу ГУ ДФС у Житомирської області лист за №392/7/99-99-04-02-17 від 05.01.2018 за яким матеріали про виплату позивачу одноразової грошової допомоги повернуто та повідомлено про відсутність висновку про призначення грошової допомоги у разі встановлення інвалідності працівника податкової міліції, оформленого відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 07.05.2007 №707. Також додатково зазначено, що постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21.10.2015 №850 не поширюється на працівників податкової міліції, тому для проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції згідно із цією постановою законні підстави відсутні.

Крім того, ГУ ДФС у Житомирській області листом №404/11/06-30-04-27 від 25.01.2018 позивачу надіслано до відома лист ДФС України від 05.01.2018 "Про повернення матеріалів" щодо виплати одноразової грошової допомоги працівнику податкової міліції у зв`язку із встановленням інвалідності, та повернуто матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Вважаючи зазначені дії відповідачів протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

15. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів верховного Суду дійшла висновку наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

Пункт 356.1 статті 356 Податкового кодексу України закріплює, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13 лютого 2015 року № 208-VIII (далі - Закон № 208)) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

7 листопада 2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію» та набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію».

Пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

На виконання статті 23 Закону України «Про міліцію», постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (Порядок № 850).

Пунктом 2 зазначеної постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» (12 березня 2015 року) мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.

16. Отже, передбачені в Законі України «Про міліцію» гарантії соціального та правового захисту для працівників міліції продовжують поширювати свою дію на працівників податкової міліції та реалізуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Тому, за колишніми працівниками податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», і в тому числі після повторного огляду коли, згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії встановлено вищу групу інвалідності.

У період з 12 березня 2015 року (дата набрання чинності Закону № 208-VIII) до 31 жовтня 2015 року (дата набрання чинності Порядку № 850) механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію» визначав Порядок № 707.

У справі, яка розглядається, інвалідність ІІІ групи позивачу встановлено з 03 листопада 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 208-VIII. З заявою про призначення одноразової грошової допомоги позивач звернувся після набрання чинності Порядку № 850.

Таким чином, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги позивач отримав після набрання чинності Законом № 208-VIII, розмір такої допомоги йому повинен розраховуватися у відповідності зі статтею 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції, чинній з 12 березня 2015 року) та відповідно до Порядку № 850.

Аналогічного висновку Верховний Cуд дійшов в постановах від 10 грудня 2020 року у справі № 820/3296/17, від 05 лютого 2020 року у справі № 580/103/19, від 25 січня 2022 року у справі № 822/2230/17.

На підставі викладеного, Верховний Суд відхиляє доводи скаржників про те, що на спірні правовідносини не розповсюджується дія Порядку №850, який, відповідно до пункту 1, визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

17. Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пункт 8 Порядку № 850 передбачає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже, ГУ ДФС у Житомирській області, отримавши заяву позивача про виплату йому спірної грошової допомоги, а також додані до неї документи, було зобов`язано, у строк та згідно з процедурою, визначеною Порядком №850, скласти висновок щодо виплати такої допомоги та подати його до ДФС України разом з матеріалами цієї заяви, а ДФС України в місячний строк після надходження зазначених документів прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги.»

Проте, як було встановлено судами ГУ ДФС у Житомирській області не склало висновок відповідно до Порядку № 850 щодо виплати такої допомоги та направило до ДФС України лише заяву позивача та додані до неї матеріали.

Таким чином ГУ ДФС у Житомирській області, не склавши та не подавши до ДФС України висновок щодо виплати грошової допомоги допустило протиправну бездіяльність.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов помилкових висновків про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

18. Так колегія суддів Верховного Суду України погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області підготувати та подати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення третьої групи інвалідності, а Державну фіскальну службу України розглянути та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду вказаного питання.

Втім з огляду на те, що прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги належить саме до повноважень ДФС України, колегія суддів Верховного суду вважає, що позовна вимога про визнання протиправними дії ГУ ДФС у Житомирській області щодо не призначення та не нарахування позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення третьої групи інвалідності, задоволенню не підлягає.

Разом із цим, нормами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, враховуючи, що ГУ ДФС у Житомирській області протиправно не склало та не подало в у встановлений строк до ДФС України висновок щодо виплати грошової допомоги, колегія суддів Верховного Суду з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів вважає за потрібне визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Житомирській області щодо не підготування та не подання до ДФС України висновоку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення третьої групи інвалідності відповідно до статті 356 Податкового кодексу України, статті 23 Закону України "Про міліцію" і Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Відповідно до частини першої та третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на наведене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, рішення суду першої інстанції скасуванню частково з прийняттям в частині позовних вимог нового рішення.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року - скасувати.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року скасувати в частині визнання протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо не призначення та не нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення третьої групи інвалідності.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо не підготування та не подання до Державної фіскальної служби України висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення третьої групи інвалідності відповідно до статті 356 Податкового кодексу України, статті 23 Закону України "Про міліцію" і Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г. Стрелець

Судді С.Г.Стеценко

Л.В. Тацій