Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2018 року

Київ

справа №826/2266/16

адміністративне провадження №К/9901/1041/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін адміністративну справу №826/2266/16

за позовом ОСОБА_1 до Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2017 про повернення апеляційної скарги (головуючий суддя - Глущенко Я.Б.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича, в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного вжиття заходів, спрямованих на захист прав громадян України; 2) зобов'язати відповідача у зручний для обох сторін час та день призначити та здійснити особистий прийом з позивачем.

2.Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2016 року в адміністративній справі №826/2266/16 позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Міністра закордонних справ України Клімкіна П.А. щодо не здійснення особистого прийому ОСОБА_1 у дні, визначені графіком прийому громадян та зобов'язано відповідача провести особистий прийом ОСОБА_1 у зручний для обох сторін час та день. Крім того, відповідачу установлено строк у десять днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови, та попереджено про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

3.Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2017 року №К/800/24788/16 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2016 року залишено без змін.

4.Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року накладено на відповідача штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, а саме 32 000,00 грн. за неподання звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2016 року, половину з якого присуджено на користь позивача.

5.На адресу суду першої інстанції надійшло клопотання позивача, у якому він просить ухвалити додаткове рішення про повторне накладення штрафу на відповідача за невиконання судового рішення.

6.Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2017 року у задоволенні вищезазначеного клопотання відмовлено.

7.Не погоджуючись із указаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу.

8.Ухвалою суду апеляційної інстанції від 17 липня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та зобов'язано апелянта в строк до 28 липня 2017 року усунути її недоліки шляхом надання суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

9.Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2017 року апеляційну скаргу повернуто позивачу у зв'язку із невиконанням ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

10.Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою в якій просить скасувати його скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

11. Касаційна скарга аргументована тим, що позивач не ознайомлювався 26 липня 2017 року із ухвалою апеляційного суду від 17 липня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху. Крім того, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги він отримав 29 вересня 2017 року, а не 25 вересня 2017 року, як про це вказано в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції. Вищезазначене, на думку позивача, вказує на протиправність висновків суду про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

12. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з недотриманням заявником вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання заявником касаційної скарги).

13. 03 січня 2018 року матеріали касаційної скарги на підставі підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року передані до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

14. Ухвалою Верховного Суду від 2 лютого 2018 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року.

15. Відповідач - Міністр закордонних справ України Клімкін Павло Анатолійович надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

16. У відзиві відповідач зазначив, що позивачу було надано понад два місяці на усунення недоліків апеляційної скарги, що більш ніж достатньо для того, щоб сплатити судовий збір. Вищевикладене свідчить про відсутність у позивача наміру своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження та зловживання процесуальними правами, що призводить до затягування адміністративного процесу.

V.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

18.Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

19. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2017 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору.

20. 31 липня 2017 року від апелянта надійшло клопотання про продовження терміну виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (отримано суддею - доповідачем 18 вересня 2017 року).

21. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу до 29 вересня 2017 року.

22. 03 жовтня 2017 року позивачем подано заяву, у якій він повторно просив надати додатковий термін на виконання ухвали апеляційного суду від 19 вересня 2017 року, посилаючись на те, що ухвалу про продовження строку для усунення недоліків він отримав лише 25.09.2017 року, а термін її виконання до 29 вересня 2017 року, також позивач зазначив, що на даний час у нього відсутні на рахунку кошти для сплати судового збору у розмірі 1 600 грн.

23. Вивчивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для продовження апелянту строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 17 липня 2017 року та дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

24. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду попередньої інстанції з огляду на наступне.

25. Відповідно до частини 3 статті 189 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

26. Згідно із частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

27. При цьому, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що достатність строку визначається з огляду на характер недоліків, час, об'єктивно необхідний для їх усунення способом, який зазначив суд. Якщо в цей строк позивач не усунув недоліків з поважних причин, такий строк може бути продовжений судом за правилами статей 101 - 102 КАС України.

28. Судом апеляційної інстанції встановлено, що зі змістом ухвали Київського апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху позивач ознайомився 26 липня 2017 року, копію цієї ухвали він отримав 28 липня 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. За клопотанням позивача строк для усунення недоліків йому було продовжено до 29 вересня 2017 року. Тобто, позивачу було надано понад два місяці для усунення недоліків апеляційної скарги (сплати судового збору).

29. Станом на 06 жовтня 2017 року апелянт недоліки апеляційної скарги не усунув, просить повторно продовжити строк для їх усунення, посилаючись на відсутність у нього відповідних коштів.

Разом з тим, ОСОБА_1 не заявляв клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення його сплати, та не надав будь-яких доказів, що вказують на скрутне матеріальне становище, яке унеможливлює сплату ним судового збору. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволення заяви про повторне продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

30. На підставі частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

31. Враховуючи те, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали позивачем не усунуто недоліків апеляційної скарги, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

32. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, та спрямовані на переоцінку доказів та встановлених по справі обставин, що, в силу вимог статті 341 КАС України, не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

33. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

35. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

36. Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2017 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх